Алекc

И... дальше что? "откуда ноги растут" разобрались.

Президент Владимир Зеленский подписал закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов Президент Владимир Зеленский подписал закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов и закон, который упрощает процедуры банкротства для валютных заемщиков. Об этом сообщает Офис президента. Отмечается, что закон "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно потребительских кредитов, предоставленных в иностранной валюте" № 1381-IX "призван защитить заемщиков, которые получили потребительские кредиты в иностранной валюте, но не смогли своевременно осуществлять платежи по этим кредитам, среди прочего, из-за вооруженной агрессии против Украины". "Потребительское, в частности ипотечное, кредитование в иностранной валюте запрещено с 2011 года, однако ряд заемщиков имеет валютные кредиты, выданных еще при ипотечном буме 2006-2007 годов. С началом вооруженной агрессии против Украины и оккупации части территории произошли значительные курсовые колебания, что отразилось на способности заемщиков обслуживать валютные кредиты. Но бремя от изменения курса не должно переводиться исключительно на заемщиков. Поэтому только те заемщики, которые не имели просроченной задолженности по состоянию на 1 января 2014 года или погасили ее ко дню реструктуризации, имеют право воспользоваться условиями реструктуризации по закону, а именно: валютные обязательства конвертируются по среднему значению между официальным курсом гривни к иностранной валюте, установленному НБУ на день проведения реструктуризации, и официальному курсу гривни к такой иностранной валюте, установленному НБУ на дату предоставления кредита", - говорится в сообщении. Предполагается, что ранее уплаченная неустойка засчитывается в погашение тела и процентов по кредиту, проценты, начисленные до дня реструктуризации, пересчитываются по ставкам депозитов в соответствующей валюте. После реструктуризации кредит должен быть погашен в течение 10 лет, проценты по таким реструктурированным кредитам уплачиваются по рыночной ставке в национальной валюте - украинский индекс депозитных ставок в гривне по 12-месячным депозитам плюс 1%. Кредит можно погасить досрочно в любой момент. Кроме этого, Зеленский подписал закон "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно реструктуризации обязательств по кредитам в иностранной валюте и адаптации процедур неплатежеспособности физических лиц" № 1382-IX. "Этот закон упрощает процедуры банкротства для валютных заемщиков", - добавили в ОП. Также глава государства подписал ЗУ "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно реструктуризации обязательств по кредитам в иностранной валюте и адаптации процедур неплатежеспособности физических лиц" № 1383-IX. "Документ устраняет налоговую нагрузку на граждан, которая возникала в связи с проведением реструктуризации валютных кредитов", - пояснили в Офисе президента. https://www.epravda.com.ua/rus/news/2021/04/21/673231/

Позичальники, які не сплачували за валютними кредитами останні сім років, не платитимуть і надалі, навіть якщо скористаються пільговими умовами часткового списання боргу. Про це повідомили учасники ринку під час круглого столу «Законопроєкт про реструктуризацію валютної іпотеки: можливі ризики для банківської системи». «Більшість тих, хто лобіював цей законопроєкт, розраховують не на примусову реструктуризацію, а на мораторій. На жаль, більшість цих людей вже звикли сім років не платити жодної копійки, їм складно згадати, що є борг, і розпочинати кожен місяць виконувати свої зобов’язання», – розповіла заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай. Парламент 13 квітня ухвалив в цілому законопроєкт № 4475, який змушує кредиторів в обов’язковому порядку реструктуризовувати валютні іпотечні кредити фізичних осіб на невигідних для себе умовах. ПУМБ впевнений, що це сформує нові неплатежі. «Позичальники із задоволенням підуть в реструктуризацію, тому що вона передбачає прощення різниці між сумою, яка реструктуризується, і сумою заборгованості одразу в момент реструктуризації. І тут якраз є проблема, оскільки подальше виконання зобов’язань позичальнику вже не треба. Йому дисконтували 50-60%, зменшили боргове навантаження і, в принципі, далі можна продовжувати нічого не робити», – констатував заступник директора департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура. Не платити одразу після нової реструктуризації дозволяє новий мораторій: до пролонгованого на п’ять місяців мораторію буде додано трирічний мораторій після самої реструктуризації. «Законопроєкт забороняє звертати стягнення на будь-яке іпотечне майно протягом трьох років з початку дії закону», – наголосив старший юрист компанії Іnpraxi law Роман Кобець. І жодних санкцій не буде. «Законопроєкти № 4475 і № 4398 дають маневр для зловживань з боку боржників. Якщо взяти законопроєкт 4475, то є умови примусової реструктуризації, але які наслідки невиконання цієї реструктуризації? Це мінімальна пеня. І все! Але при цьому діє мораторій», – каже Роман Кобець. Які у кредитора є інструменти захисту своїх прав, якщо боржник пішов на умови реструктуризації, виконував їх один-два місяці і раптово перестав платити? «А ніяких, тому що діє мораторій», – підкреслив юрист. Саме постійне пролонгування мораторію відбило в позичальників будь-яке бажання платити за кредитом. «Навряд чи позичальникам додасть мотивації звертатися за реструктуризацією продовження дії мораторію ще на п’ять місяців. Саме мораторій зараз є головною перешкодою для задіяння механізму реструктуризації. Адже він зовсім не стимулює позичальників звертатися до діалогу із кредитором», – розповіла старша економістка управління аналізу системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ Альона Шмигель. «Якщо проаналізувати норми, які ми бачимо, то це, шановне панство, не законопроєкт про реструктуризацію, це законопроєкт про «п’ять та ще один хід уникнення відповідальності», – зазначила начальниця управління розвитку процесів стягнення та контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун. Вона пояснила, що коли банк розробив добровільне врегулювання боргу за Кодексом з процедур банкрутства, то «жодний клієнт не прийшов». ФГВФО має досвід продажів із великими знижками. «ФГВФО, коли продавав іпотечні валютні кредити, виставляв всі кредити на індивідуальні торги. Позичальник або фінансовий поручитель не мали права ставати учасником аукціону, але на індивідуальному рівні можна було купити зобов’язання за 20% від номінальної вартості», – зазначила Ольга Білай. Якщо брався кредит на умовні $100 тис. для купівлі двокімнатної квартири в 2007-2008 роках, то 20% з врахуванням курсової різниці, з урахуванням нарахування процентів, яке продовжувалося за кредитним договором, десь відповідало погашенню кредиту, отриманому за курсом 5,05 грн/$. «І ви знаєте, добровільно викуплені були приблизно 24% кредитів на індивідуальних торгах, тобто кожен четвертий позичальник знайшов спосіб таким чином виконати своє зобов’язання. Інші кредити продавалися в пулах, ціни були значно знижені, середня ціна – 4-5% від номіналу», – сказала Ольга Білай. http://businessua.com/finance/69066spisannya-ne-dopomozhe-problemni-pozichalniki-ne-budut-povertati-borgi.html

Как банки будут арестовывать средства и всегда ли должники будут об этом знать заранее. Не позднее июля со счетов двух миллионов украинцев, которые имеют долги, начнется автоматическое списание средств. Как это будет происходить, всегда ли об этом можно будет узнать заранее, и можно ли этого избежать?(укр) На початку квітня мільйони українців сколихнула новина: виконавча служба зможе автоматично арештовувати кошти на банківських рахунках боржників. Хоча цей крок – значний прогрес у напрямку невідворотності виконання судових рішень, для багатьох це стало приводом засумніватися в довірі до банків. Кому загрожує списання грошей з рахунків, як це відбуватиметься та чи зможуть виконавці арештувати рахунок, коли його власник про це не знатиме? Що змінилося Більшість українців знає, що добитися справедливості в Україні – справа не з легких. Про це свідчить, зокрема, низький рівень довіри до судової системи. Однак отримання справедливого рішення суду – далеко не кінець боротьби за справедливість, адже це рішення ще потрібно виконати. Якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду, за справу беруться виконавча служба або приватні виконавці. Утім, навіть вони можуть не все. Аби списати кошти чи хоча б накласти на них арешт, їх потрібно спершу знайти. Для цього виконавцям потрібно вручну розсилати запити в кожен банк (наразі їх 73). При цьому банки не поспішають ділитися даними про власних клієнтів. "У 2020 році органи виконавчої служби зафіксували 35 757 випадків, коли банки замість надання інформації про номери рахунків і залишки коштів повідомляли, що рахунок наявний, але коштів недостатньо", – зазначає директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін'юсту Олександр Олійник. Навіть якби виконавці отримали від банків інформацію про номери рахунків боржників та залишки коштів на них, то для арешту і списання грошей потрібно повторно відправляти в банк відповідні вимоги поштою, а це дорогоцінний час. У 2021 році ситуація із стягненням боргів кардинально змінилася. По-перше, Нацбанк у лютому оновив свої положення щодо розкриття банківської таємниці. Тепер на вимогу виконавців банки надають інформацію не лише про наявність рахунків боржника, а і їх номери та залишки коштів на них. По-друге, спростилася процедура запиту інформації. Мін'юст дозволив використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) для виявлення й арешту коштів на рахунках у всіх виконавчих провадженнях, а не лише в тих, що стосуються сплати аліментів, як було раніше. "Ця система працює в Україні більше року. Є перелік банків, які з нею працюють. Першим підключився Приватбанк. Крім нього – Таскомбанк, "Універсал банк" (зокрема Монобанк), "ОКСІ банк", банк "Восток", Індустріалбанк та "ПроКредит банк", – перелічує Олексій Чепуренко, заступник гендиректора ДП "Національні інформаційні системи", яке адмініструє АСВП. Ще 44 банки тестують систему і невдовзі до неї долучаться, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового середовища. Отже, автоматичний арешт коштів боржників невдовзі буде можливим у 62 із 73 банків. Участь у системі добровільна. Банки підключаються до неї, бо це вигідно і для них. "Для банків це велика економія на папері, економія людського ресурсу на обробці всіх запитів щодо боржників", – пояснює Чепуренко. Кому можуть списати гроші Після рішення Мін'юсту автоматично арештовувати кошти на рахунках можна буде всім боржникам, які потрапили до відповідного реєстру. Раніше така процедура застосовувалася лише щодо боржників із сплати аліментів. За даними Opendatabot, у квітні в реєстрі була інформація про 5,54 млн боргів. Ця цифра постійно зростає: на початку 2020 року там було 3,8 млн боргів. Як не дивно, найбільше від оновлення правил автоматичного арешту коштів на рахунках боржників виграє держава. Саме перед державою у березні українці мали чи не найбільше податкових та інших боргів – 1,46 млн. Друга велика категорія боргів у реєстрі – борги із стягнення коштів. Передусім це борги українців за кредитами у банках та МФО. Автоматично арештовувати і стягувати кошти з банківських рахунків виконавці зможуть при виникненні боргів із сплати штрафів (зокрема за порушення правил дорожнього руху), комунальних послуг, зарплат, аліментів. Як списуватимуть гроші з рахунків Автоматизована система виконавчого провадження повинна запрацювати до 6 липня 2021 року. Після цього списувати борги стане набагато простіше. Державний або приватний виконавець створить у системі спеціальний запит про наявність коштів у боржника, який автоматично надійде всім банкам, що приєдналися до АСВП. Цю інформацію банки отримають за годину. У цій же системі виконавець зможе створити постанову про арешт коштів на рахунках боржника, надіслати банкам вимогу про списання коштів з рахунків і реквізити виконавчої служби, на які їх потрібно переказати. Невдовзі процес конфіскації коштів теж має стати автоматичним. До того часу вимоги про списання коштів виконавці надсилатимуть традиційною поштою. Чи можуть арештувати рахунок, якщо його власник про це не знає Зазвичай автоматичному арешту коштів та їх списанню з рахунків боржників передують судові засідання та рішення Феміди. У таких випадках не знати про наявність боргу та про необхідність його сплати боржник не може. Однак бувають випадки, коли приватні та державні виконавці можуть арештувати гроші на рахунку боржника без рішення суду. Найпоширеніший з них – заборгованість із сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху. "Наприклад, порушення сфотографували на камеру. Водієві поштою за місцем реєстрації приходить постанова, а він її не оплачує, бо живе в іншому місці. Поліція подає постанову до примусового виконання. Усі документи знову надсилаються на адресу реєстрації. У разі подальшої несплати виконавці надсилають повідомлення в банк через АСВП і він арештовує кошти на рахунку. Тоді банк повідомляє людині, що її рахунок арештований", – пояснив Олійник. Однак імовірність настання такого випадку посадовець оцінює як низьку. Існує безліч способів дізнатися про наявність несплаченого штрафу онлайн. Зокрема, за допомогою застосунку "Дія", на сайті МВС чи в електронному кабінеті водія. Без рішення суду можуть стягуватися борги і щодо сплати авторських прав, орендної плати за користування державним та комунальним майном, за аграрними розписками або з виплати дивідендів, пояснюють юристи. У цих випадках повідомлення про початок виконавчого провадження надсилаються на адресу реєстрації боржника. Тож можуть бути випадки, коли людина не знатиме про арешт коштів доти, доки їй про це не повідомить банк. "Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Як свідчить практика, такою адресою є зареєстроване місце проживання фізичної особи. Тобто у випадку відсутності особи за місцем реєстрації вона може не отримати документи з виконавчої служби. Відповідно, людині не буде відомо, що вона боржник, також вона не знатиме про причини арешту рахунків. https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2021/04/15/673009

Верховная Рада приняла закон "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно потребительских кредитов, предоставленных в иностранной валюте". За принятие соответствующего законопроекта №4475 во втором чтении проголосовали 273 народных депутата. Законом предусмотрено проведение реструктуризации всех валютных потребительских кредитов, по которым денежные обязательства полностью не погашены. При этом все денежные обязательства по таким кредитам должны быть конвертированы в гривню по официальному курсу, установленному Национальным банком на день реструктуризации. Законом также продлено на пять месяцев действие моратория, запрещающего банкам взыскивать имущество граждан Украины, предоставленное в качестве обеспечения по кредитам в иностранной валюте. Срок действующего моратория до принятия этих изменений истекал 21 апреля. Как указано в пояснительной записке к законопроекту, он направлен на защиту заемщиков (физических лиц), которые получили потребительские кредиты в иностранной валюте, от злоупотреблений со стороны кредитодателей. Также документ призван способствовать восстановлению платежеспособности заемщиков, которые получили потребительские кредиты в иностранной валюте, но не смогли своевременно осуществлять платежи по этим кредитам.

До системи автоматичного арешту рахунків громадян-боржників долучилося вже 7 банків. Банки вже почали списувати борги українців автоматично за вимогою державних та приватних виконавців. Наразі це уповноважені робити 7 банків: державний «Приватбанк», «Таскомбанк», «Універсал Банк» (зокрема, «Монобанк»), «ОКСІ банк», Банк «Восток», «Індустріалбанк» та «ПроКредит Банк». Під автосписання потраплять люди, занесені до Єдиного реєстру боржників. Наразі там знаходиться 5,5 мільйонів боргів. Більшість з них це борги перед комунальними установами, за штрафи ПДР або несплату аліментів. Крім 7 банків, що вже приєдналися, 44 фінустанови підключені до тестового середовища, а ще 11 банків перебувають на стадії консультацій та попередніх налаштувань для початку тестування. Тобто незабаром до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 українських банки з 73-х.

Может публиковалось здесь уже, не увидел. Информация полезная. "Минюст расширил процедуру автоматического ареста счетов должников - такой арест грозит всем должникам, включая неплательщиков алиментов. Об этом говорится в приказе министерства от 23.03.2021 № 1061/5. "В пункте 2 раздела I: в абзаце первом слова "о взыскании алиментов" заменить словами и знаками ", в том числе о взыскании алиментов", - говорится, в частности, в приказе. Арест счетов может быть наложен за долги по уплате тела кредита или процентов по нему, за долги по уплате алиментов, или неуплату штрафов за нарушение правил дорожного движения. Согласно новому порядку, арест банковских счетов должников будет работать по следующему алгоритму: Исполнитель (государственный или частный) с помощью автоматизированной системы исполнительного производства (АСВП) создает и направляет в банки требование о получении информации о наличии и состоянии счетов должника. Банки не позднее, чем за час рабочего времени после получения требования, с помощью системы автоматизированного ареста средств, присылают исполнителю соответствующую информацию. Исполнитель с помощью АСВП создает и направляет в банки, в которых открыты счета должника, постановление об аресте средств. Банки накладывают арест на денежные средства, находящиеся на счетах должника, и сообщают об этом исполнителю с помощью системы автоматизированного ареста. Исполнитель при наличии средств на счете должника с помощью АСПП создает и направляет в соответствующие банки платежные требования на принудительное списание средств. Банки принудительно списывают средства со счетов должника и перечисляют их на счета органа государственной исполнительной службы или частного исполнителя, из которых средства попадают до взыскателей. В ГП "Национальные информационные системы" и Департамента государственной исполнительной службы Минюста есть три месяца для реализации приказа. Напомним: В феврале государственные исполнители получили допуск к информации о номерах банковских счетов должников и остатке средств на них."

Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР) зарегистрировала выпуск облигаций серии "А" ООО "Манивео быстрая финансовая помощь". Соответствующее решение принято 11 февраля. В НКЦБФР сообщили, что решение о выпуске облигаций компания приняла еще 23 декабря 2020 года. Привлечь планируется 200 млн грн. Размещение облигаций будет проходить с 15 февраля по 14 апреля 2021, а погашение состоится в период с 14 по 19 февраля 2022 года. Непосредственно выпуск будет осуществляться без публичного предложения, то есть приобрести их смогут только определенные в проспекте эмиссии лица. Информация о покупателях и доходность бумаг не раскрывается. ООО "Манивео быстрая финансовая помощь" является одним из крупнейших игроков на рынке микрокредитования, который работает под брендом Moneyveo. По итогам 2019 года компания получила чистый доход в размере 2,9 млрд грн - больше всего среди микрофинансовых организаций. Микрофинансовые организации предоставляют гражданам краткосрочные займы под проценты, которые достигают 505% годовых. Конечным бенефициаром ООО "Манивео быстрая финансовая помощь" является Михаил Лизанец. По данным YouControl среди учредителей компании с долей 10% является институт совместного инвестирования - АО "Закрытый недиверсифицированный венчурный корпоративный инвестиционный фонд "Кайлас". Налоговый кодекс Украины предусматривает, что любые доходы от деятельности институтов совместного инвестирования освобождаются от налогообложения налогом на прибыль.

Прочитав все комментарии и мнения, по сути принятия этого закона (который будет "запрещать" коллекторам коллектить), думаю, надо вынести обсуждение сего закона на общеукраинский референдум. Во время избирательной компании теперешний президент обещал все обсуждать с народом, служить ему, и действовать только в его интересах, а так как в парламенте моно бильшисть слуг народа, народ победит...

Тюрьма в смартфоне?

Подкорректировал. Вчера, при создании темы, просто взял кусок заголовка -www.epravda.com.ua/rus/news/2019/12/12/654825/

Приветствую! Давненько не был на форуме. Вижу здесь начали публиковать фантастические рассказы

Верховная Рада приняла за основу депутатский законопроект №2133 о защите прав должников при осуществлении коллекторской деятельности, который предлагает запретить коллекторам запугивать должников, дезинформировать их, угрожать и оказывать им неправдивые данные относительно их задолженности. Законопроект в первом чтении поддержали 309 народных депутатов. Законопроект также предлагает установить запрет на использование вульгарной или нецензурной лексики, фраз, затрагивающих личную честь и достоинство должника, его деловую репутацию, а также использовать силу. Кроме этого, предлагается установить запрет коллектора своего номера и любым способом сообщать о задолженности третьим лицам. Как сообщается в пояснительной записке, за нарушение порядка осуществления коллекторской деятельности в законопроекте предусмотрен административный штраф от 5 тыс. до 10 тыс. Необлагаемых минимумов доходов граждан (от 85 тыс. грн до 170 тыс. грн) - за нарушения во время урегулирования просроченной задолженности с жилищно-коммунальных услуг; от 20 тыс. до 50 тыс. необлагаемых минимумов (340 тыс. грн - 850 тыс. грн), если нарушения связаны с получением дохода в особо крупных размерах, то есть если сумма дохода минимум в 1 тыс. раз превысила необлагаемый минимум.

4 месяца=120 дней, 10000 ИНН : 120 дн.= 83 ИНН в день, при рабочем дне 10 часов - 8 ИНН в час. Это без выходных дней и перерывов на обед и отдых. За такой стахановский труд хороший заработок Как говаривал зиц председатель Фунт - "А у вас контора!!!"

В Україні вводиться автоматичний арешт рахунків боржників за аліментами. Міністерство юстиції затвердило Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках в банках по виконавчих провадженях про стягнення аліментів. Готовність автоматизованої системи виконавчого провадження до електронної інформаційної взаємодії з банками повинна бути забезпечена у тримісячний строк з дня набрання чинності наказу. До впровадження електронної взаємодії обмін документами між державними, приватними виконавцями і банками буде здійснюватися у паперовому вигляді засобами поштового зв’язку. Зазначено, що автоматизований арешт буде здійснюватися шляхом винесення постанови про арешт коштів чи про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа і прийняття їх до виконання банками. Постанови про арешт коштів будуть доступні для завантаження банками в день їх формування в автоматизованій системі та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця. Щогодини інформаційні системи банків будуть виконувати запит про наявність постанови про арешт для його виконання. Відповідальна особа банку буде виконувати постанови про арешт коштів у порядку їх надходження. https://today.ua/alimenti-v-ukrayini-novi-pravila-i-pokarannya/