Заперечення на Пояснення до позову Представника Позивача, від 10.03.2017.
У своїх Поясненнях, Представник Позивача посилається на те, що нібито банком виконані умови Договору про надання споживчого кредиту №11117053000, від 13.02.2007 (надалі – Договору), а саме «п.1.5. Кредит надається шляхом: зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника №26208098920001 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням».
Фактично, ніяких видаткових операцій по рахунку №26208098920001 у відділенні Банку не здійснювались. У власність Малині Алли Вікторівни від власності Банку ніякі швейцарські франки не переходили. Відповідно, до Договору, а саме «п.10.15. Місцем виконання своїх зобов’язань за цим Договором є: м. Чернівці, вул. Головна,119». За даною адресою було підписано «Договір про надання споживчого кредиту», та 13.02.2007 отримано 190 275,49 гривень в касі, з рахунку №26208098920000, який є гривневий, та який вказаний – як гривневий поточний рахунок, п.11.2.1. «Договору про надання споживчого кредиту», та в Договорі №989200, від 12.03.2007, на відкриття цього рахунку, та інших.
У своїх Поясненнях, Представник Позивача посилається на «Меморіальний ордер», який начебто «від 13.02.2007», та який нібито підтверджує виконання п.1.5. кредитного Договору, та на «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ, №254, від 18.06.2003, намагаючись ввести Суд в оману.
По-перше, вказаний «Меморіальний ордер» не є оригіналом, на якому є відмітка-від 02.03.2016, та на якому відсутні підписи виконавців-відповідальних працівників Банку за проведення операції. Не зрозумілим є відмітка на такому «Меморіальному ордері» «Примірник №1», отже він не оригінал.
По-друге, відповідно до вимог «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ, №254, від 18.06.2003, на яке посилається Представник Позивача, а саме «п.7. Формування та зберiгання документів», «7.1. Банки мають забезпечити формування первинних документiв (паперових i електронних), що були підставою для вiдображення операцiй в облiку та звітності», «7.3. Первинні документи, регiстри аналiтичного та синтетичного облiку i фiнансова звітність зберігаються протягом строку, установленого законодавством України», та «7.5. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю збереження первинних документiв, облiкових регiстрiв покладається на керiвника банку. Керiвники мають забезпечити мiсце (архiв) для зберiгання документiв та надати вiдповiднi iнструкцiї працiвникам банку, зокрема визначити порядок зберiгання документiв до передавання їх до архiву на постiйне зберiгання з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку».
Відповідно, до «п.3.4. Відповідальність за укладання договорів відповідно до законодавства України, ідентифікацію операцій, формування первинних документів і оцінку ризиків несуть ініціатори операцій, (абзац перший, пункту 3.4, із змінами, внесеними до вказаного Положення, Постановою НБУ, №422, від 06.11.2006): Ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо); номер та дату договору; конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором; дані про контрагента; зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо); первинні документи; відповідальних виконавців (у тому числі за ініціювання операції, за реєстрацію та контроль за її проведенням)». Належним чином складених первинних документів, Банком-Суду не представлено.
Щодо термінів зберігання документів в банку, в «Перелік документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання», Постанова НБУ, №327, від 23.12.1996, було встановлено «Стаття 519. Меморіальні і касові документи за позиками індивідуальних позичальників та довгострокових споживачів. Термін зберігання 25 років». Постановою НБУ, «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання», №601, від 08.12.2004», «п.12. Перелік установлює строки зберігання документів незалежно від виду носія, на якому вони складені (паперовий, електронний, у вигляді мікрофільмів тощо). Для первинної інформації та звітності, що формується на її підставі, установлюється однаковий строк зберігання незалежно від виду носія» та «п.16. Для документів, що мають тривале практичне значення, встановлюється строк зберігання «доки не мине потреба». Конкретний строк їх зберігання визначає ЕК банківської установи». З вищезазначеного витікає, що в Банку повинні зберігатись всі належні первинні-касові документи по обслуговуванню кредиту, кінцевий термін повернення коштів по якому у 2028 році, та ще не настав.
Відповідно, Розділу ІІІ, Статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості – можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї Статті. Та, згідно Частини 1, Статті 60 ЦПК України, кожна Сторона у судовому процесі зобов’язана довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно Частини 2, вказаної Статті, доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Згідно Частини 3, вказаної Статті, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, Банк зобов’язаний надати суду належні докази, які підтверджують передачу Малині Аллі Вікторівні валютних цінностей, а саме швейцарських франків, щоб вимагати їх повернення. Або, принаймні Банк повинен Суду пояснити де вони поділися, представивши всі належним чином оформлені первинні документи. Однак, Банк своїми «Довідками», «Розрахунками», «меморіальними ордерами», що без підписів виконавців операцій, не оригіналами, «Виписками», по безготівкових операціях-вводить суд в оману. Доказів про отримання Малиною Аллою Вікторівною швейцарських франків, або їх реалізацію на Міжбанківському валютному ринку України – просто не існує. Первинні документи Банком в Суді не представлені.
Лист-відповідь, що від Національного банку України, 23.09.2016, №40-0004/43225, спростовує всі доводи Банку про реалізацію франків на МВРУ. Лист представлено Суду.
Відповідно до Постанови НБУ «Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів» №82, від 05.03.2003, Главою 4, встановлено «Порядок подання клієнтами до уповноважених банків платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, Заяв на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВРУ та їх виконання», в редакції Постанови НБУ, за №493, від 12.11.2003.
Однак, ніяких оригіналів-документів-ні Заяв, ні Доручень, щодо продажу Банком 13.02.2007 швейцарських франків на МВРУ, від Малини Алли Вікторівни, з рахунку №26208098920001, Банком Суду-не надано. Представник Банк намагається довести продаж швейцарських франків на Міжбанківському валютному ринку України, за відсутністю первинних документів, посилаючись, на неналежним чином оформлені «меморіальні ордери», які не є оригіналами, та за відсутністю на них підписів виконавців-відповідальних працівників Банку. Та, які є відображенням безготівкових операції, що проводяться у встановленому законодавством Порядку, як внутрішньобанківські, та, або, проводяться за Розпорядженням клієнтів, на підставі поданих Заяв, або Доручень, які є первинними документами, для здійснення операцій. Первині документи, щодо операцій по рахунку №26208098920001, Банком не надавались.
В «Положенні про організацію операційної діяльності в банках України», НБУ, №254, від 18.06.2003, є визначення «внутрішньобанківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо. Так, відповідно до Положення, п.1.10. «внутрiшньобанкiвськi операції – операції банку, що не пов’язана з виконанням доручень клієнтів», «первинний документ – документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення», «сторно-спосiб виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до облікового регістру в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки, що можуть виникати пiд час математичних підрахунків, застосування облікової політики, неправильної інтерпретації фактів, помилкового зарахування та/або списання коштів за рахунками, неналежного виконання посадових обов’язків».
Таким чином, операція по зарахуванню 50 000 швейцарських франків на рахунок №26208098920001, що начебто проводилась Банком, на підставі нібито зазначеного вище «Меморіального ордеру», на який посилається Банка, - є внутрішньобанківською операцією. Можливо, кошти і заходили на вказаний рахунок. Але, фактично кредит видали з іншого рахунку, гривнями. Первинних документів, щодо реалізації швейцарських франків Банком не представлено в Суді. Слід зазначити, що за наявністю первинних документів доводяться розбіжності, які можуть виникнути у клієнтів з банками, щодо їх обслуговування, саме для того в наведеному вище Положенні, передбачено, та є визначення операцій «сторно», що корегують операції. Ніяких видаткових первинних документів, або будь-яких інших, за підписами Малини Алли Вікторівни по рахунку №26208098920001 Банком не представлено. Можливо, операцію зарахування швейцарських франків на рахунок проводилась, та пізніше була сторнована.
Розділом 4, вищевказаного Положення, регламентується «4. Документування операцій у банках». Так, у відповідності до «4.1. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані», «4.2. Підставою для відображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первиннi документи», «п.4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)», «п.4.5. «Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України».
Відповідно, до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні», в редакції Закону №2056-IV, від 06.10.2004, а саме, Розділом І, Статтею 1, «Визначення термінів», «п.1.19) міжбанківський розрахунковий документ – документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа», «п. 1.19-1) меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України». Натомість, не представлено\та не існує ніяких Розпоряджень від Малини Алли Вікторівни, стосовно переказу, продажу, або іншого виконавчого документу, по рахунку №26208098920001. Меморіальні ордери – складаються без участі клієнтів банку, та за ініціативою Банку. Видаткові операції із швейцарськими франками з рахунку №26208098920001 – не підтверджується жодними з представлених Банком «документів», та за відсутності підпису Кісилевич Алли Вікторівні, на будь-якому, на них\з яких.
Як докази, у видачі кредитних коштів в швейцарських франках, їх «використання за цільовим призначенням», Представником Банку, до своїх Пояснень, 14.03.2017, в Суді пред’явлено завірені Банком копії «Договору купівлі-продажу квартири», яка є предметом застави по кредиту, та «Договір іпотеки №47262», по якій. Представник Банку посилається на те, що в зазначених Договорах вказано еквівалент вартості в швейцарських франках. Однак, по-перше, законодавством України заборонені розрахунки в іноземній валюті. По-друге, відповідно до «Договору купівлі-продажу квартири», а саме «п.5. Факт повного розрахунку між Сторонами підтверджується Заявою Продавця, справжність підписів на якій засвідчується нотаріусом, та яка є невід’ємною частиною цього Договору». Відповідно до Заяви, Шаплик Тамари Іванівни, нею, за продану квартиру, від Малини Алли Вікторівни 13.02.207, отримано 303 000,00 гривень. Отже, в Банку були отримані гривні.
Розрахунок з Продавцем за квартиру проводився у відділенні Банку, при отриманні кредитних коштів. В «Договорі про надання споживчого кредиту», а саме «п.10.15. Місцем виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором є: м. Чернівці, вул. Головна, 119», де саме і проводився остаточний розрахунок з Продавцем кварти, в тому числі й кредитними коштами.
Стосовно того, що Банк начебто повідомляв про зміну відсоткової ставки. Заперечуємо. Малина Алла Вікторівна – в тому ніде не розписувалась.
Банк з самого початку ввів Малину Аллу Вікторівну в оману, щодо кредиту в швейцарських франків. Фактично кредит надано в гривнях, та з гривневого рахунку, про що свідчать наявні первинні документи. Спочатку, Банк відмовив в видачі кредиту на 200 тисяч гривень, посилаючись на недостатність доходів. Запропонував отримати швейцарські франки, в еквіваленті, за «Договором про надання споживчого кредиту», де зазначений еквівалент в гривнях, в сумі «201 465,10 гривень».
Ми погодились. Однак, фактично, в Банку було отримано лише 190 275,49 гривень, за курсом – нижчим, зазначеного в «Договорі про надання споживчого кредиту», за нижчим навіть граничного, що був на МВРУ, в той день. Що підтверджується Листом-відповіддю з НБУ, №40-0004/43225, від 23.09.2016, що представлено Суду, як доказ, та Листом-відповіддю з НБУ, №61-0050/14764, від 24.02.2017, «Про курси валют».
Впродовж всього часу, ми виконували взяті зобов’язання, та не знали, - що ніяких франків у Банку не було. Щомісячні платежі з роками тільки збільшувались, та збільшувались. Курс швейцарського франка до гривні збільшився в сім разів! З, менш ніж по 4 гривні (по курсу фактично отриманої в Банку гривні), та-близько 28 гривень, на сьогоднішній день. Листом з НБУ спростовується факт продажу Банком франків на МВРУ. Кредит надано гривнями, але щомісячні платежі, відповідно, вже в 7 разів збільшилися, при\за обраної ануітетної схеми погашення кредиту.
Аналогічно, Банк вів в оману при підписанні Додаткової угоди №1. Банк вимагає швейцарські франки, по наданому кредиту в гривнях, та на передодні підписання Додаткової пропонує купівлю швейцарських франків, за «Спеціальними курсами», значно нижчими, до офіційного. Після здійснення декількох платежів, курс знову Банком підтягнуто до офіційного, та-більше, з усілякими комісіями банку. С кожним наступним платежем, заборгованість за кредитом, у гривнях-тільки збільшується.
На момент Позову, Ціна позову: 44 628 швейцарських франків 24 сантимів, що станом на 11.11.2015, за курсом НБУ становить 1 010 702,80 гривень. За Розрахунками експерта, загальна сума оплати по кредиту становить 36 843,19 швейцарських франків, що за курсом позову-становить 834 398 гривень, що значно перевищує суму фактично наданих в кредит коштів.
Також, отримано Лист-Відповідь з НБУ, за №20-0009/17845, від 09.03.2017, «Щодо інформації ЄІС «Реєстр позичальників». Відповідно до даного Листа, «За станом на 02.03.2017 у ЄІС «Реєстр позичальників» відображено погашену прострочену заборгованість Малиною Аллою Вікторівни (ідентифікаційний номер 2816604777) перед ПАТ «УкрСиббанк», що виникла 14.02.2014, дата погашення 11.06.2014». Тобто, в ЄІС «Реєстр позичальників», станом на сьогодні-відсутня прострочена непогашена заборгованість Малини Алли Вікторівни, перед Банком.
Посилаючись на вище викладене, та Довіреності, від 07.08.2015, від Малини Алли Вікторівни (Відповідач-1), та діючи від її ім’я, та від себе (Відповідач-2), ПРОШУ Суд прийняти до уваги дане Заперечення, та врахувати їх при вирішенні справи по суті.
20.03.2017 Кісилевич С.Л.
