stairtov
-
Число публикаций
2784 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы stairtov
-
-
-
софи раскрой тему ст 203 ч 4
исполнение правочина не может суперечить
тогда это не правочин .. суд цивильный только правочин расматривает ст 205 цпку
-
http://matsko.com.ua/moi-novosti/vishhij-s...D1%97-davnosti/Ув. форумчане, если кто сталкивался, подскажите, пожалуйста, с какого момента идет исковая давность по имущественной поруке, т.е. по праву взыскания предмета ипотеки (ипотекодатель отличный от основного должника)?
Мое мнение, что она должна начинаться от момента просрочки основного должника, а точнее от момента, когда кредитор приобретает право на взыскание предмета ипотеки, т.к. о его нарушенном праве (просрочке) он узнает сразу же.
При этом никаких писем поручителю не было.
Есть ли у кого соответствующая практика?
А то с нашими продажными судами уже ничему не удивляюсь. Ведь могут исчислять и от дня окончания срока действия кредитного договора, и от момента вымоги к поручителю...
Просьба ссылаться на практику судов , желательно, высших инстанций...
-
Питання до юристів:
1. Куди по новому КПК оскаржувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження? До суду? (ст. 99, 234-237 стосуються закриття справи. це те ж саме що закриття кримінального провадження?)
2. Оскаржувати на тих же підставах, що і рішення суду?
3. Скільки в мене є часу? (в кодексі читаю 7, слідчий написав - 10)?
ау мы ждемс
воще пока это темный лес сама процедура открытия и закрытия
все по разному говорят
-
согласенВы же подписали договор с этими условиями? Если условия не выполняются со стороны банка, то это выполнение или невыполнение договора.
От валюты договора не зависит договор позики этот договор или кредитный договор.
Вообще все очень просто: кредитный договор не является договором позыки. Самая большая разница между ними уже здесь отмечалась: кредитный договор есть консенсуальный, а договор позыки реальный.
что касаемо моего случая то договор действителен с никчемными пунктами
а что касаемо выполнения то банк обязан открыть поточку \тоисть предложить составить договор \
чего не было сделано ...средства не плучены ...
и получить от меня право заставы \дог залога \
не выполнение этих условий и есть основание для разрыва ..
а что касаемо дог позыки то нет пока .как мне известно разделения от всу им выгодно все смешивать в кучу
надо искать решения которые разделили бы их тогда это былбы аргумент для суда
либо в самом договоре найти условия которые определили все вопросы
там ведь сказано если не установлено договором то согласно параграфа 1
-
александр скинулБанк заключил кредитный договор с клиентом, что средства клиент получит после дождика в четверг. Это відкладальна обставина - ст. 212 ЦКУ.
Дождь прошел, а денег не дали.
Вопрос: считается ли заключенным кредитный договор? Какие последствия ?
Напомню название темы ветки форума:
кредитний договір / договір позики, в каком месте кредитный договор не является договором займа
alexburko
сообщение Сегодня, 17:23
Сообщение #4655
Цитата(Бонар @ 24.1.2013, 11:11) *
треба писати: прошу визнати недійсним. після встановлення судом юридичного факту неукладення Вам суд відмовляє у визнанні недійсним у звязку з тим , що недійсним може бути визнаний лише укладений договір...
Правильно. Надо обосновать незаключенность в иске о недействительности. Судья, рассматривая дело, связанное с кредитом, согласно процессуальному закону, должен проверить заключенность договора. Ему нужно "помочь" соответствующими обоснованиями.
По договорам кредита и ссуды все просто:
Договор кредита, - это консенсуальная сделка, там банк с клиентом договариваются об условиях кредитования, определяют все существенные условия кредитного договора. Это "договорной"правочин.
Если кому повезло, и кредитный договор не содержит в себе всех существенных условий, по которым законом требуется достичь соглашения (а на договора с потребителями согласно ст.2 ХКУ распространяются и положения Хозяйственного кодекса, где этот самый перечень существенных условий прописан очень четко), то можно апеллировать незаключенностью уже на этой консенсуальной стадии: договор будет невозможно исполнять, - без определения цели, суммы кредита, валюты кредитования, порядка выдачи и погашения, и т.д., - т.е всех существенных условий.
Но, договорившись, кредитный договор нужно выполнить, потому что по сути клиент с банком договорился о договоре ссуды по своей правовой природе, а именно, - о передаче во временное пользование денег или вещей с одинаковыми родовыми признаками с обязательством клиента через определенное время вернуть эти даеньги/вещи и заплатить проценты за пользование ими.
Именно поэтому, -
статья 1054 ГКУ:
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так вот, после подписания кредитного договора обязанности наступают в первую очередь у банка, - обязанность выдать оговоренные кредитным договором средства. После получения этих средств заемщиком, у него сразу возникает обязательство по возврату полученного согласно графика погашения в кредитном договоре. При кредитовании между учасниками сделки возникают правоотношения по договору ссуды, ссуду нужно выдать.
И вот здесь второй важный момент: договор ссуды является заключенным с момента передачи оговоренных в кредитном договоре средств.
статья 1046 ГКУ:
...Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей чи речей з однаковими родовими ознаками.
Если средства не выдавались, то договор ссуды, - незаключенный. Тогда и требовать банку нечего.
То есть, искать незаключенность нужно в двух местах: в договорной (согласовательной) части и в части выполнения сторонами договора ссуды.
Еще проще:
1. Все ли существенные условия были согласованы в кредитном договоре? (если не все, - договор незаключенный);
2. Выдавались ли оговоренные в кредитном договоре средства заемщику (если нет, - договор незаключенный).
Это если простым человеческим языком.
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=65838
договоз залога нет... дог откртия прточки нет карткового нет
из этого я и исхожу в своих деяниях
ВОТ ЧТО В МОЕМ ДОГОВОРЕ
3. УМОВИ ТА МЕХАНІЗМ ВИДАЧІ КРЕДИТУ ТА СПЛАТИ БАНКОМ ЧЕРГОВИХ СТРАХОВИХ ПЛАТЕЖІВ
3.1. Попередні умови видачі Кредиту. Незважаючи на інші положення Договору, зобов'язання Банку здійснити будь-яку виплату Кредиту виникає
лише з моменту виконання усіх з попередніх умов, наведених у статтях 3.1.1 - 3.1.5. Договору. Якщо станом на дату, вказану у статті 17.1.4 Договору,
будь-яка із зазначених попередніх умов залишається не виконаною, Банк має право відмовитись від видачі Кредиту і розірвати Договір в
односторонньому порядку.
3.1.1. Позичальник надав Банку необхідну інформацію, про свій фінансовий стан, а також надав Банку інформацію прб наявність у нього на дату укладення даного Договору майнових зобов'язань перед третіми особами.
3.1.2. Позичальник не є позивачем, відповідачем, чи третьою особою в судових спорах, про які він не повідомив Банку.
3.1.3. Позичальник надав Банку належним чином оформлені Договори Страхування, а також документи, які підтверджують оплату перших страхових платежів (у випадку, якщо Позичальник самостійно здійснює оплату перших страхових платежів). Зазначені договори повинні бути письмово погоджені з Банком. Зокрема, Банк погоджує вибір Страхувальника, перелік страхових ризиків, які підлягають страхуванню. Письмовим погодженням Банку вважається віза уповноваженого представника Банку на договорах страхування, підписаних Страхувальником.
3.1.4. Банк одержав усі необхідні згоди від інших співвласників Предмету Застави (за їх наявності) на передачу Предмету Застави у забезпечення за Договором і такі згоди задовольняють Банк.
3.1.5. Застава за цим Договором зареєстрована у Державному Реєстрі як застава першого (вищого) пріоритету на користь Банку.
3.2. Базові умови кредитування. Банк надає Кредит на базових умовах, що визначені у статті 17.1 Договору.
3.3. Механізм видачі Кредиту. Банк може видати Позичальнику Кредит, обравши, на власний розсуд, будь-який із наступних способів його видачі:
1) видати Кредит в порядку, визначеному статтею 17.4 Договору;
2) видати Кредит готівкою через касу Банку;
3) видати Кредит, перерахувавши відповідні кошти на Рахунок Позичальника.
Кредитні кошти, видані Ьанком будь-яким із способів, визначеним цією статтею 3.3 Договору, вважаються такими, що одержані Позичальником від
Банку. /
17.4 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:
а) в сумі 17200.00 дол.сша (сімнадцять тисяч двісті дол.сша 00 центів) продавцю автомобіля Volkswagen Т4
17.5 Банк на власний розсуд може видати Кредит будь-яким іншим способом, визначеним статтею 3.3 Договору.
17.6 Рахунком Позичальника є рахунок № , відкритий у ПриватБанк;
17.7 Картковим Рахунком є рахунок № , що відповідає платіжній картці № , емітованої Банком.
щетов не открыто \тат пустое место ??
и далее как прикол на который есть решение всу
17.8. Щомісяця в Період Сплати Позичальник зобов'язаний сплатити Щомісячний Платіж в розмірі 523.43 дол.сша (п'ятьсот двадцять три дол.сша 43 центів) для погашення заборгованості за Кредитом, винагородою та процентами за користування ним.
-
"... проте факти, за якими позичальник певний час здійснював платежі по поверненню кредиту свідчать про те, що кошти за даним кредитним договором позичальником отримувались", - так пишут в решениях...
у меня один платеж проведен 
ито ....ПОЛОВИНА СУММЫ
-
да не в этом соль вопроса !!вопрос заключается именно в применении или не применении конкретных понятий к договору займа и кредита - предмет договора, цена и т.д. Кредитный договор допустим заключен, обязательство банка якобы выполнены - в этом спор. У меня конкретно в кредитном договоре указана срок в который банк должен выполнить свои обязательства, в случае, если доказать, что банк в этот срок не выполнил свои обязательства, это влечет за собой что? - разрыв, недействительность, никчемнисть...?
договог кредита действителен с момента подписания \ узгоджени сутеви обставыны\\
далее идет выполнение
вот тут надо копать !! если выполнение не соответствует постановам нбу и зу то не выполнены
что касаемо позычкового то это не законно и на этом надо было сконцентрировать встречку
и не на том получена сумма а на получен ли кредит...
из коментариев
http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/576-215.html
Неукладеним має визнаватися договір, при вчиненні якого сторони в належній формі не досягли згоди щодо необхідних для нього істотних умов (ст. 638 ЦК, ст. 181 ГК). Тобто у даному разі між ними не виникло бажаного договірного правовідношення та відповідного правового результату. Між тим, учасники неукладеного договору можуть передати один одному певне майно. Збереження за ними цього майна за таких обставин позбавлене належної правової підстави. Тому у разі визнання договору неукладеним суд може застосувати правові наслідки, встановлені для правовідносин, що виникають внаслідок набуття, збереження майна без достатньої підстави (статті 1212 - 1215 ЦК України, статті 469 - 470 ЦК УРСР). Однак і у вирішенні цього питання в законодавстві інколи простежується непослідовність. Т
http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/577-216.html
Ст. 49 ЦК УРСР передбачала можливість визнання недійсною угоди, укладеної з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства із застосуванням санкції у вигляді стягнення у доход держави всього одержаного стороною, яка діяла з умислом. У новому ЦК не передбачено конкретних підстав для застосування конфіскаційних санкцій за недійсними правочинами. Однак у ГК - ст. 208 передбачає можливість застосування конфіскаційних санкцій до учасників господарського зобов'язання, визнаного недійсним як вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Аналіз положень ст. 208 ГК та їх співвідношення з ЦК наведено у коментарі до ст. 228 ЦК.
суть http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/573-212.html
Стаття 212. Правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини
1. У даній статті визначаються особливості правочинів, які в цивілістичній науці отримали назву "умовні угоди", а нині - "умовні правочини".
2. Стаття 212 ЦК (як і ст. 61 ЦК 1963 р.) передбачає два види умовних правочинів - правочини, укладені під відкладальною умовою, і правочини, укладені під скасувальною умовою.
3. Водночас ст. 212 встановлює певні правові наслідки для сторін умовного правочину залежно від причин настання чи ненастання обумовлених у ньому обставин.
Так, обставина має вважатися такою, що настала, якщо її настанню недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно. І навпаки, обставина має вважатися такою, що не настала, якщо її настанню недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно.
сам по себе кредитный договор это набор сутевых обставын от выполнения которых завист его
недийснисть ---эсли его содержание противоречит зу
неукладеннисть --не набрання чинности в следствии того что не выполнены сутеви обставыны в соответствии с зу
что е есть основанием для разрыва дийсного \по той причине что подписан \ но не набравшего чинности по той причине что не выполнены \обставини..сутеви умови\\
-
вроде ктото отвечал вчера ..сбор лучще оплати так как это другая подача и вопрос другойОЧЕНЬ СРОЧНО!
НУЖНА ПОМОЩЬ!
СНОВА ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ.
Ап. суд вернул дело.
Без рассмотрения по сути по надуманному поводу - неоплата суд. сбора. Хотя суд сбор был оплачен в указанные ап. судом сроки, но суд мое письмо с квитанцией об уплате суд. сбора "не увидел", и выдал определение: ап. жалобу вернуть апеллянтам. Вернул также и копии для банка и соответчика по делу.
В ВССУ была подана кас. жалоба на определение ап. суда.
Т.к. все было исполнено по закону, и исполнено требование ап. суда об устранении "недоделок" своевременно, о чем в ВССУ направлены все необходимые документальные доказательства, то есть все основания полагать, что ВССУ примет положительное решение.
Дополнительно, согласно ГПК, апеллянт может повторно подать ап. жалобу с заявлением о возобновлении сроков (ч. 3 ст. 297 ГПК: "... При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до
апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку."), с приложением документальных доказательств "непропущення" срока для устранения недостатков.
Т.е. я подаю через суд первой инстанции:
1) ап. жалобу (снова все копии);
2) заявление о возобновлении сроков для подачи ап. жалобы (... на основании вышеизложенного, прошу считать ап. жалобу поданной в первичный срок) (?!);
3) документы (к заявлению), подтверждающие своевременность исполнения требования ап. суда.
В связи с эти вопросы:
- нужно ли оплачивать еще раз суд. сбор?
- могу ли я изменить содержание ап. жалобы? \ если нет, то каким образом я могу внести изменения \ дополнения в ап. жалобу? \ внести ходатайства? \ ...
БОЛЬШОЕ СПАСИБО
-
у некоторых момент укладення -передача средств \каки у меня \Я думаю, что тема связана с этим
Если начало действия договора предусмотрено выполнением кредитором своего обязательства, а не моментом подписания, Ваши предположения имеют смысл быть.
но передать средства модно только через поточку и далее
у меня и поточки нет денег не получил -
[13:28:57] kristy: на меня приват подал на выселение ...........................
[13:29:23] kristy: у ког будут советы??????
-
треба писати: прошу визнати недійсним. після встановлення судом юридичного факту неукладення Вам суд відмовляє у визнанні недійсним у звязку з тим , що недійсним може бути визнаний лише укладений договір...
вот это уже тема !!! основания не выполнения зу банком разобрали !!пора и разрывать все отношения с ним
НО отстаеся узкое местечко ...
банк незаконно-криминально но выполнил выдал якобы средства так
то как в суде выразить что правочин и выполнение его сутевых обставын не может суперечить зу
нужен просто текст этот момент
-
http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/576-215.htmlМОИ ПОЗДРАВЛЕНИЯ !!!!
НАТАЛЯ а имею в виду не только письмову форму
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Законодавець у ст. 205 ЦК розмежовує форму правочину та способи волевиявлення. Системне тлумачення змісту вказаної норми дозволяє вести мову про те, що спосіб волевиявлення є родовим поняттям, яке включає в себе форму правочину1. Волевиявлення учасника(-ів) правочину може виражатися:
а) усно;
б) письмово;
в) у певних діях;
г) у мовчанні.
Враховуючи, що волевиявленню, яке виражається мовчанням або втілюється у відповідних діях, відводиться незначне місце, невипадково у цивільному законодавстві основна увага приділяється усній та письмовій формі правочинів.
Зазвичай будь-який вид волевиявлення є формою вираження волі. Утім, коли йдеться про форму правочину в спеціальному значенні цього поняття, під цим слід розуміти форму, в яку втілюється волевиявлення, тобто вже об'єктивно виражена зовні воля на вчинення правочину. Саме в такому розумінні використовується термін "форма правочину" щодо усного та письмово волевиявлення.
Правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі. Причому, якщо інше не встановлено законом, сторони мають право самостійно обирати форму правочину (ч. 1 ст. 205 ЦК).
правочини на виконання договору, укладеного письмово, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить положенням договору або закону (ч. З ст. 206 ЦК). Дії з виконання договору, як правило, мають разовий характер та спрямовані на припинення зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Однак вчинення правочинів на виконання договору, укладеного в письмовій формі, не повинно суперечити умовам такого договору або положенням закону. Наприклад, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК).
я не могу расписать но форма как я щитаю подразумевает под собой и порядок и выполнение действий а также дополнительных договоров
4. Визнання правочину недійсним необхідно чітко відмежовувати від розірвання договору та визнання його неукладеним. Так, підставою для визнання правочину (угоди) недійсним слугує невідповідність вимогам закону, а підставою розірвання правочину-договору - неналежне виконання або невиконання його умов чи умов, встановлених для такого договору законом. В останньому випадку договір на момент його укладення не містить порушень закону. Такі засади розмежування недійсності та розірвання договору є загальновизнаними в цивілістичній науці і не піддавалися сумнівам. З цього приводу
ВСУ у своїй постанові Пленуму від 28 квітня 1978 р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" зазначив, що невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною і у такому разі сторона може вимагати її розірвання або застосування інших наслідків, передбачених договором та законом. Така позиція ВСУ безумовно є правильною і має бути підтримана і з прийняттям нового ЦК.
-
МОИ ПОЗДРАВЛЕНИЯ !!!!и по сложившейся традиции, вести с полей.
Сегодня очередное заседание, на которое приват не является уже четвертый или пятый раз. Суд длится около 8 месяцев, мы подавали клопотання, суд удовлетворил (!!!) и обязал банк предоставить все, что мы там просили. Ну понятное дело, никто ничего не принес. Сегодня уже судья решила, что ждать нечего, и решила принять заочное решение - признать договор недействительным. Через 5 дней обещала выдать полное решение...................
НАТАЛЯ а имею в виду не только письмову форму
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Законодавець у ст. 205 ЦК розмежовує форму правочину та способи волевиявлення. Системне тлумачення змісту вказаної норми дозволяє вести мову про те, що спосіб волевиявлення є родовим поняттям, яке включає в себе форму правочину1. Волевиявлення учасника(-ів) правочину може виражатися:
а) усно;
б) письмово;
в) у певних діях;
г) у мовчанні.
Враховуючи, що волевиявленню, яке виражається мовчанням або втілюється у відповідних діях, відводиться незначне місце, невипадково у цивільному законодавстві основна увага приділяється усній та письмовій формі правочинів.
Зазвичай будь-який вид волевиявлення є формою вираження волі. Утім, коли йдеться про форму правочину в спеціальному значенні цього поняття, під цим слід розуміти форму, в яку втілюється волевиявлення, тобто вже об'єктивно виражена зовні воля на вчинення правочину. Саме в такому розумінні використовується термін "форма правочину" щодо усного та письмово волевиявлення.
Правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі. Причому, якщо інше не встановлено законом, сторони мають право самостійно обирати форму правочину (ч. 1 ст. 205 ЦК).
правочини на виконання договору, укладеного письмово, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить положенням договору або закону (ч. З ст. 206 ЦК). Дії з виконання договору, як правило, мають разовий характер та спрямовані на припинення зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Однак вчинення правочинів на виконання договору, укладеного в письмовій формі, не повинно суперечити умовам такого договору або положенням закону. Наприклад, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК).
я не могу расписать но форма как я щитаю подразумевает под собой и порядок и выполнение действий а также дополнительных договоров
-
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...6d?OpenDocumentПо всем перечисленным постановам ВСУ уже есть информационные письма ВССУ.
А вот постановы ВСУ 6-80цс12 от 12.09.12 по правам потребителей нет даже на сайте Высшего спецсуда.
Видно боится спецсуд этой постановы.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2012 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Патрюка М.В.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» (далі – ТОВ «ФК «Єврокапітал») про визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення безпідставно отриманих коштів,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 листопада 2008 року вона уклала з ТОВ «ФК «Єврокапітал» кредитний договір НОМЕР_1, за умовами якого товариство зобов’язалося надати їй кредит в розмірі 51 960 грн. з терміном повернення до 25 листопада 2010 року на придбання транспортного засобу. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 повинна сплачувати кредиторові щомісяця фіксовану суму в розмірі 2 279 грн. 56 коп., яка складається із частини основного боргу, процентів, плати за обслуговування кредиту. Посилалася на те, що пп. 2.2.3 та 4.1 кредитного договору є несправедливими й такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки плата за обслуговування кредиту та плата за його дострокове погашення є змінною величиною, яка розраховується за формулою. 1 грудня 2009 року ОСОБА_1 достроково повернула кредит, сплативши 36 703 грн. 87 коп. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила визнати недійсними пп. 2.2.3, 4.1 кредитного договору та стягнути з ТОВ «ФК «Єврокапітал» на її користь збитки (зайво сплачені кошти за період з грудня 2008 року до грудня 2009 року) у розмірі 13 644 грн. 22 коп.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2011 року позов задоволено частково: визнано недійсними пп. 2.2.3 та 4.1 кредитного договору НОМЕР_1, укладеного 25 листопада 2008 року між ТОВ «ФК «Єврокапітал» і ОСОБА_1, стягнуто з ТОВ «ФК «Єврокапітал» на користь ОСОБА_1 13 644 грн. 22 коп. збитків; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2011 року відмовлено.
У травні 2012 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2012 року зазначену цивільну справу допущено до провадження Верховного Суду України.
Ухвалами судді Верховного Суду України від 27 червня 2012 року відкрито провадження у справі; витребувано матеріали справи за вказаним позовом і здійснено підготовчі дії відповідно до ч. 2 ст. 360№ Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
У заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2011 року, ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права заявниця надала ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року, від 29 лютого 2012 року та ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2012 року, посилаючись на те, що судом касаційної інстанції, на її думку, неоднаково застосовані одні й ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи заявниці, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що 25 листопада 2008 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Єврокапітал» кредитний договір НОМЕР_1, за умовами якого товариство зобов’язалося надати їй кредит в розмірі 51 960 грн. з терміном повернення до 25 листопада 2010 року на придбання транспортного засобу. Відповідно до договору позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом у розмірі 5% річних від непогашеної суми кредиту. За пунктом 2.2.3 цього договору плата за обслуговування кредиту розраховується за певною формулою та залежить від коефіцієнта зміни курсу Національного банку України (далі – НБУ) долара США до гривні. Цим же пунктом установлено, що розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках дорівнює 0,00%. Пунктом 4.1 указаного договору передбачено, що у разі дострокового погашення кредиту за ініціативою позичальника плата за дострокове погашення також розраховується за певною формулою. Згідно із затвердженим сторонами графіком платежів, який є невід’ємною частиною договору, ОСОБА_1 повинна сплачувати щомісяця фіксовану суму в розмірі 2 279 грн. 56 коп., яка складається із частини основного боргу, процентів, плати за обслуговування кредиту, а розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю. Відповідно квитанцій про сплату коштів за кредитним договором розбіжність між розміром щомісячного платежу, установленого графіком, та сумою фактично сплачених щомісячних платежів є платою за обслуговування кредиту, розмір якої змінювався відповідно до зміни курсу НБУ долара США до гривні, та складає 5 863 грн. 12 коп., унаслідок чого розмір щомісячного платежу збільшився майже на 25%. 1 грудня 2009 року ОСОБА_1 достроково виконала всі платежі за кредитним договором, сплативши 36 703 грн. 87 коп., з яких плата за дострокове погашення кредиту склала 7 082 грн. 07 коп.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що умови кредитного договору, а саме пп. 2.2.3 та 4.1, є несправедливими, оскільки плата за обслуговування кредиту визначена формулою зі змінними величинами, унаслідок чого сума щомісячного платежу, порівняно із затвердженим сторонами графіком платежу, збільшилася майже на 25%.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що плата за обслуговування кредиту передбачена та розрахована кредитним договором, підписаним сторонами. ОСОБА_1 була ознайомлена з усіма умовами цього договору та погодилася з ними.
У наданій для порівняння ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Єврокапітал» про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та стягнення збитків, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що умова кредитного договору про оплату позичальником коштів за обслуговування кредиту, яка визначена формулою зі змінними величинами, є несправедливою та не відповідає вимогам ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
У наданих для порівняння ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «ФК «Єврокапітал», Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсним окремих пунктів договору, визнання зобов’язання припиненим та зобов’язання вчинити певні дії суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Усуваючи вказані розбіжності, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.
За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Оскільки у спірному договорі плата за обслуговування кредиту та за його дострокове погашення визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю.
Ураховуючи викладене, касаційний суд помилково погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання пп. 2.2.3 та 4. 1 спірного кредитного договору недійсними.
Згідно із чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених ст. 355 цього Кодексу.
Оскільки Верховним Судом України встановлено неоднакове й неправильне застосування норм матеріального права, то ухвала судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 355, 360 – 2, 360 - 3, 360 - 4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
постановила:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року задовольнити частково.
Ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: Л.І. Григор’єва
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук
М.В. Патрюк
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
ВС України в справі № 6-80цс12
За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Оскільки у спірному договорі плата за обслуговування кредиту та за його дострокове погашення визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю.
Ураховуючи викладене, касаційний суд помилково погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання пп. 2.2.3 та 4. 1 спірного кредитного договору недійсними.
_________________________________________________________________________
-
еше подсыплю солиа теперь давайте копнем глубже бо зациклились на том чего банк имел и не имел права делать ..
цку зашишает право
Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
1. Загальними засадами цивільного законодавства є:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого
життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім
випадків, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законом;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена
законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність.
а теперь свяжите в один клубок ..
НУ И ЧТО ЧТО НЕ ИМЕЛ БАНК ПРАВО ДЕЛАТЬ ТО ИЛИ ИНОЕ
каким боком это касается нас споживачив !!!
тут возникает противоречие--банк выполнил обязательство -да
вы пользуетесь его услугой --да
то что банк нарушил закон это факт но это уже другое разбирательство ..
какое право споживача конкретно нарушено и как суд поставить в вилку невозможности признать не выполнение банком ПРАВОЧИНА
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для
чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам.
{ Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовлені ним.
КАК ГОВОРИЛА СОФИ ГЕНИАЛЬНОСТЬ В ПРОСТОТЕ
для меня щас проблема правильно изложить эту простоту чтоб нельзя было ее оспорить судом
ну как пример признавая судьей что банк выполнил правочин \выдал деньги \ судья признает законность выолнения правочина и следовательно противоречит постоновам и законам которые говорят о незаконности таких действий .
что касаемо потребителя то нарушено право пользоватся законной услугой -товаром -изделием
это чтото вроде того что вам заместь игрушечного пистолетика ТТ в коробке продали ..вам просто понравился внешний вид и блеск благородного металла ..а по уверениям продавца это муляж ...вот вы и стали сами нарушителем закона ..
ТУТ ВСЕ ПРОДЛЕМА В ТОМ ЧТО СУДЬЯ ПРИЗНАВАЯ НЕЗАКОННЫЭ ОПЕРАЦИЮ КАК ВЫПОЛНЕНИЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ САМ ПО ФАКТЫ СТАНОВИТСЯ СОУЧАСТНИКОМ \СОКРЫТИЕ НЕЗАКОННОЙ ОПЕРАЦИИ ТОВАРА УСЛУГИ ПОД ВИДОМ ЗАКОННОЙ\\
НА ДАННЫЙ МОМЕНТ ИМЕННО ЭТО НАИБОЛЕЕ ВАЖНЫЙ НЮАНСИК .
надо изготовить такую цепочку по той причине что все что мы доказываем это схоже на общение -спор с телеграфным столбом \\а почему ты серыи и стоиш \
пидставою позову э договир \правочин\ ...предметом -- стягнення \\ипотека .. застава.. деньги \\
предмет расмотрения не может быть без пидставы на его расмотрение
пидстава -правочин не может быть чинной если не выполнены ч 4 ст 203
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
то что не соответствует установленной форме не является чинным .. тоисть все наши договора не являются выполненними банком и не набрали чинности
пидставы не чинни а по сему вообще не могут вообще быть таковой и расматриватся предмет тож не может
ЭТО ИНЫЕ ОТНОШЕНИЯ И ПО ИНЫМ КОДЕКСАМ РАСМАТРИВАЮТСЯ
-
Спасибо!
а теперь давайте копнем глубже бо зациклились на том чего банк имел и не имел права делать ..
цку зашишает право
Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
1. Загальними засадами цивільного законодавства є:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого
життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім
випадків, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законом;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена
законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність.
а теперь свяжите в один клубок ..
НУ И ЧТО ЧТО НЕ ИМЕЛ БАНК ПРАВО ДЕЛАТЬ ТО ИЛИ ИНОЕ
каким боком это касается нас споживачив !!!
тут возникает противоречие--банк выполнил обязательство -да
вы пользуетесь его услугой --да
то что банк нарушил закон это факт но это уже другое разбирательство ..
какое право споживача конкретно нарушено и как суд поставить в вилку невозможности признать не выполнение банком ПРАВОЧИНА
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для
чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам.
{ Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовлені ним.
КАК ГОВОРИЛА СОФИ ГЕНИАЛЬНОСТЬ В ПРОСТОТЕ
для меня щас проблема правильно изложить эту простоту чтоб нельзя было ее оспорить судом
ну как пример признавая судьей что банк выполнил правочин \выдал деньги \ судья признает законность выолнения правочина и следовательно противоречит постоновам и законам которые говорят о незаконности таких действий .
что касаемо потребителя то нарушено право пользоватся законной услугой -товаром -изделием
это чтото вроде того что вам заместь игрушечного пистолетика ТТ в коробке продали ..вам просто понравился внешний вид и блеск благородного металла ..а по уверениям продавца это муляж ...вот вы и стали сами нарушителем закона ..
ТУТ ВСЕ ПРОДЛЕМА В ТОМ ЧТО СУДЬЯ ПРИЗНАВАЯ НЕЗАКОННЫЭ ОПЕРАЦИЮ КАК ВЫПОЛНЕНИЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ САМ ПО ФАКТЫ СТАНОВИТСЯ СОУЧАСТНИКОМ \СОКРЫТИЕ НЕЗАКОННОЙ ОПЕРАЦИИ ТОВАРА УСЛУГИ ПОД ВИДОМ ЗАКОННОЙ\\
НА ДАННЫЙ МОМЕНТ ИМЕННО ЭТО НАИБОЛЕЕ ВАЖНЫЙ НЮАНСИК .
надо изготовить такую цепочку по той причине что все что мы доказываем это схоже на общение -спор с телеграфным столбом \\а почему ты серыи и стоиш \
-
:
именно и за эту позицию я держалась, банку вернули иск
до этого размышления не додумалась, считаю очень логично
-
За обман и нарушения в ипотечном кредитовании крупнейшие банки США выплатят клиентам $557 млн компенсации
14:51 17.01.2013
http://hvylya.org/news/za-obman-i-narushen...mpensatsii.html
За обман и нарушения в ипотечном кредитовании крупнейшие банки США выплатят клиентам $557 млн компенсации
14:51 17.01.2013Рубрика: Дайджест, Новости
LI
Крупнейшие инвестиционные компании США Goldman Sachs и Morgan Stanley согласились выплатить 557 миллионов долларов по иску федерального правительства, поданного в защиту интересов получателей ипотечных кредитов. Об этом объявили накануне Федеральная резервная система США и управление Минфина, занимающееся надзором за банковской деятельностью.
Ранее аналогичные штрафные санкции на 8,5 миллиарда долларов были наложены на 12 ведущих американских банков и финансовых корпораций, в том числе таких гигантов, как JP Morgan Chase, Bank of America, Wells Fargo и Citigroup. Таким образом, общая сумма компенсации пострадавшим превысит 9 миллиардов долларов.
В прошлом году надзорные органы США выявили серьезные нарушения в работе некоторых банков и кредитных компаний с клиентами, которые брали займы под обеспечение недвижимостью. В результате неправомерных действий кредиторов были нарушены права тысяч американцев, оказавшихся в особенно трудной ситуации в период глобального экономического кризиса. Многим из них в нарушение действующих правил было отказано в реструктуризации кредитов, у других был наложен арест на жилые дома, находящиеся под залогом.
Признав свою вину, банки и кредитные компании, работающие на рынке ипотеки, согласились возместить своим клиентам прямой ущерб на сумму более 3 миллиардов долларов и направить свыше 5 миллиардов долларов на реструктуризацию ранее выданных займов. Выплаты на сумму от 1 тысячи до 125 тысяч долларов могут получить около 400 тысяч человек. Всего в результате этого решения будут восстановлены финансовые права 3,8 миллиона американцев.
Источник: finance.ua
-
привет полуночникам!
кожна заява на переказ, кожне платіжне доручення, кожна заява на купівлю продаж є ДОГ КОмісії, виходячі з того що банк кожен раз надає нам послугу. оскільки послуга платна - ми сплачуємо комічійні збори згідно тарифів - ціни на послуги з нашими коштами які за нашим з банком дог комісії він для нас здійснює.
ИМХО.
-
Каким образом можно признать эти квитанции ничтожными, кроме наших обоснований из НА НБУ? Экспертиза или что-то еще? Перед подачей иска надо же запастись доказательствами?
софи подметила
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для
чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам.
{ Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовлені ним.
это к тому что если банк не открыл поточный рахунок или или погашение производится в обход поточного то банк не выполнил обязанности .... услуга споживчий кредит не получена
-
на заседание прийдет телефонТолько что мадам звонила из столицы (отдел пл взысканию залогов!!!) с вопросом получила ли я письмо об уступке ПИБ Альфе и буду ли я платить задолженность? Из разговора: все ПИБ отдал Альфе, но некоторые (видно списанные пассивы) оформлены на Кредитные инициативы через какую-то схему. От КИ уведомление подписало ОТВЕТСТВЕННОЕ ЛИЦО, он же директор, ФИО которого мадам отказались сообщать. Сам договор переуступки и сумма продажи - большая коммерческая тайна, которую они отказываются сообщать. Все интересующие меня вопросы я должна ЛИЧНО выяснить, САМА обратившись в местное отделение Альфы или письменно в КИ! Спрашиваю: ЗАЧЕМ? Я с ними ничего не имею, меня эти вопросы не волнуют и вообще я даже по телефону не желаю разговаривать на эти темы....
Закончили тем, что наш разговор является подтверждением моего уведомления о переуступке права требования и что, задав ей вопрос о правомерности рассылки ненадлежаще оформленных писем, я этим признала факт получения этого уведомления. Во прикол! На что я ей посоветовала приобщить запись разговора к КД и в дальнейшем вести беседу в суде с законным представителем с их стороны.
Интересно, кто теперь придет в апелляцию, если калехтор из ККГ сказал, что мое дело у него отозвали? Какие документы требовать? На каком основании?
-
В и р і ш и в :В задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.http://reyestr.court.gov.ua/Review/24341201
апеляція сьогодні знесла та ухвалила рішення про повне задоволення позовних вимог банку...попереду касація
не ясно ...или реч о другом решении
-
Он обязан это сделать согласно ЗУ о зпп.
ярослав обрати внимание на мое решение вссу там они обошли досудову вымогу
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry59369
Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано