doroshal
-
Число публикаций
604 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
18
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы doroshal
-
-
Что вам сказать...проблема очень серьезная. Я столкнулся с этим .Кей-Колект особенно активно переписывает на себя квартиры. Причем после проиграных судов через нотариусов. Переписывают ,если в ипотечном договоре есть такая оговорка.(застереження). Метод какие я применяю это наложить арест через ДВС . Подаете в суд от вашего друга к вам позов о том ,что вы заняли у него деньги и тут же заявление про наложение ареста на все имущество ваше (позичальника). или просто не платите налоги и налоговая накладывает арест.Можно признать недействительным этот договор ипотеки в этой части ,если один из супркгов (совладелец)не давал согласие на подписание . Нотариусы массово нарушают законодательство.но суды ....Мин юст глухи и слепы. Если квартиру переоформили надо идти в суд ,накладывать арест на имущество. Проблема серьезная.
-
4
-
-
к сожалению у меня печальная новость. Апелляционный суд Черновицкой области снес решение Шевченковского суда г.Черновцы ,которое я размещал. Такого беспредела я не помню в своей практике. Апелляция все время переносилась. Судья Чупикова возилась с этим делом: все время подкладыавлись в дело какаие то документы .На стадии судовых дебат дали выступить представителю Кей -Колект .Мое выступление прервали и перенесли на другой день. А на другой день Кей-Колет подал заявление про змына пыдстав та предмету позову )заметьте на стадии судовых дебат в Апеляционном суде!!!) и суд принял их заявление к рассмотрению и удовлетворил!!! Нонсонс в судовой практике !!! Для кассации есть что писать. Интересно и решение апеляции : частково скасувати ришення суду першої інстанції. Как єто частково? Апелляции может либо полностью скасувати либо изменить. Теперь по одному делу у меня 2 решения : 1)решение суда первой инстанции 2)решение суда второй инстанции. Бред!!!Впечатление такое ,что Кеи занесли судьям денежку . Посмотрим как поведет себя кассация.
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/20084/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Кабінету Міністрів України та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про її права та законні інтереси Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб: Нотаріальної палати України, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України за участю третіх осіб - Нотаріальної палати України, ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що суперечить вимогам чинного законодавства України щодо доведеності безспірності заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання. Крім того, позивачі зазначили, що оскаржувані положення постанови прийняті з перевищенням повноважень відповідача та із порушенням порядку прийняття постанов Кабінету Міністрів України, а чинність оскаржуваних положень акта Кабінету Міністрів України призвела до порушення існуючого необхідного балансу прав та інтересів суб'єктів правовідносин, до яких застосовується цей акт, та призводить до несприятливих наслідків прав та інтересів осіб, що є позичальниками, зокрема і позивачів.
В позовній заяві ОСОБА_3 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просить суд визнати незаконними пункти 1 та 2Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (затвердж. 26.11.2014 року прем'єр-міністром України Яценюком А.) та у зв'язку з цим нечинними з моменту набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Позивач ОСОБА_4 в уточненому адміністративному позові просив суд: визнати незаконними і, як наслідок, нечинними, окремі положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме -
а) Пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині:
«а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)» та
доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:
« 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.».
б) Пункт 2 Змін, а саме -
« 2. Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Позивачі в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»;
доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:
« 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.».
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Кабінет Міністрів України, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
25 березня 2015 року на адресу суду надійшла заява особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про її права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк».
20 квітня 2015 року на адресу суду надійшла заява особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про її права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк».
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України видав Постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Як вбачається з оскаржуваної постанови, якою затверджено Зміни, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Зміни), у розділі «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами»: після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1 1 такого змісту:
« 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.».
Крім того, п. 2 Змін доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Позивачі, вважаючи зазначені положення змін незаконними та такими, що суперечать законам України, звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із принципів діяльності Кабінету Міністрів України є здійснення виконавчої влади на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Здійснення повноважень Кабінету Міністрів України визначено ст. 41 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до якої Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.18 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У відповідності до п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У відповідності до п. 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, з системного на налізу норм чинного законодавства вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку №1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою, яка оскаржується позивачами, внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до п. 2 яких, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції в своїй постанові, Кабінетом Міністрів України, якому законом надано повноваження щодо встановлення переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, встановлено перелік документів, які необхідно надати нотаріусу для одержання виконавчого напису, що фактично нівелює вимогу законодавства щодо необхідності підтвердження наявності та безспірності заборгованості, набуття чинності кредитним договором та повноважень іпотекодержателя.
Слід врахувати, що згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Параграфом 1 встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджені оскаржуваною постановою, не передбачають обов'язку подання нотаріусу разом із оригіналом кредитного договору доказу на підтвердження факту укладення такого договору(шляхом передачі грошей або інших речей), що свідчить про суперечність та невідповідність вказаних положень Змін наведеним нормам Закону.
Разом з тим, Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не враховують положень п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Наведене свідчить, що зазначеною нормою Закону забезпечено право боржника на захист його інтересів шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, водночас оскаржувані положення Змін не містять обов'язку доведення факту та/або обов'язку надання нотаріусу доказів того, що боржник отримав вимогу кредитора і що після цього минули законодавчо визначені строки погашення заборгованості, що є порушенням прав боржника.
Доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов'язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення.
Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу на ту обставину, що згідно п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що кредитодавцю забороняється: вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, а відповідно Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не містять жодних заборон чи застережень щодо включення у розрахунок платежів по кредиту, строк давності яких сплинув, що суперечить наведеній нормі Закону.
Зі змісту ст.ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку» від 06.06.2003 року №898-ІV вбачається, що предметом іпотеки може бути майно, зокрема житло. Так, згідно ч.ч. 1, 3 Закону України «Про іпотеку» від 06.06.2003 року №898-ІV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.
Втім, п. 1 Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених оскаржуваною постановою, надає можливість іпотекодержателю задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на житло, яке є предметом іпотеки, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса всупереч вимог ст. 47 Конституції України, якою встановлено заборону примусового позбавлення житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
При цьому, стаття 109 Житлового кодексу Української РСР передбачає, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Положеннями Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, Перелік доповнено п. 11 «Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання».
Так, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з вказаного переліку необхідних документів для одержання виконавчого напису вбачається відсутність документів, які можуть підтверджувати безспірність заборгованості боржника і встановлювати прострочення виконання зобов'язання, що фактично нівелює зміст безспірності заборгованості.
Проте, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості є виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». З наведеного є відповідна судова практика: постанова ВГСУ від 28.09.2011 року у справі №10/52д, постанова ВГСУ від 27.10.2011 року, у справі №5015/1965/11, ухвала ВССУ від 15.06.2011 року у справі №6-4882св11.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятої оскаржуваної постанови в частині.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Кабінету Міністрів України та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про її права та законні інтереси Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 19.05.2015 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.
-
3
-
-
Абсолютно верно... и ответа требовать так же письменно... То есть просить по этому поводу рассмотрения клопотання вынести письменную ухвалу...
я всегда перед судом подаю штук 10 разніх клопотань в письменном виде ,чтоб біли в материалах справы. судья рассматривает .рассматривает ,рассматривает ...все переносим заседание. На следующий рах ,по новому подаете через канцелярию те клопотання ,по которым вам отказали еще раз ,только немного переделав. И так идет время .
-
1
-
-
Дорогие друзья! Мне сегодня наконец-то отменили заочное решение!!!! Спасибо Вам всем,без Вас я бы не справилась!!! Благодарю Вас от души!!!
теперь думаю как подавать иск о признании д-ра фактор. недействит. - как встречный или отдельно? Что посоветуете?
Я подавал отдельно в Киев а в Черновцах останавливал рассмотрение по недийсности договора факторинга. Суд на недийснисть ,к сожалению ,мы проиграли ,но в ходе рассмотрения мы получили много информациии о задолженности (то что она списана) ,ответы с налоговой и т.д.
-
Примите мои искренние поздравления!.. Молодцы!..
Что там они в кассацию обещают идти...
Думаю ,что пойдут...и не просто с пустыми руками... честь мундира запятнана ...
-
3
-
-
РЕБЯТА ,устояли в апелляции !!!! !4 мая 2015 года , Киевский апелляционный адмимнистративный суд оставил Постановление суда первой инстанциии в силе !!! Итак Постановление КМУ №662 от 26.11.2014 года НЕЗАКОННОЕ !!!! Яйценюк нервно стоит в сторонке и чешит ...яй.. Отклонили апелляционные жалобы КМУ , ПАТ "Приватбанка" , ПАТ "Альфа-Банка" .
-
11
-
1
-
1
-
-
Ссылка Кей -Колект пытался выселить людей из квартиры да обкакался: https://www.youtube.com/watch?v=c7Fnm11i8RY#t=110
-
1
-
-
оно то канешно на руку заемщикам ..
но вообщето , любо лицо, физическое или юридическое , имеет правл передать свое право требования долга будь кому на основании ЦКУ.
(если этого не запрещает устав ЮЛ)
Закон для ВСУ -не Закон ! Но нам наруку.
-
1
-
-
Після повного погашення кредиту більше ні одної копійки не плачу. Вже маю від них ДОВІДКУ, що кредит погашено повністю, заборгованість відсутня і кредитний договір закрито. І ніякі усно висловлені вимоги з сторони їхньої чи їх представників щодо сплати їм додаткових коштів мене не хвилюють. Тільки, і ще раз повторюю тільки вимоги в письмовій формі буде прийнято до уваги.
Я впевнена, що ця людина (про яку Ви говорите) заплатила тільки тому, що їй просто усно сказали. І даремно!
Обтяження має бути знято згідно законодавства після виконання умов договору. І відповідальність перед законом щодо не зняття понесуть вони.
- Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
- Відповідно до частини 9 статті 16 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов’язаний подати протягом п’яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
- Згідно частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства..
- Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поздравляю ,вы счастливый человек : у вас довидка от КИ ,что вы им ничего не должны! Я от своих пяти фирм тоже могу вам дать довидку ,что вы нам не должны ! Вопрос только в том : Кто они КИ ? Ваши новые кредиторы ? ...не думаю. Правонаступники банку ...сомневаюсь. Мошенники с большой дороги ...скорее всего да ! Желаю вам только удачи и снять обтяження с имущества ....
-
2
-
-
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Григор’євої Л.І.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
Гуменюка В.І.,
Романюка Я.М.,
Сімоненко В.М.,-
Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 448 грн 09 коп., а також 9 038 грн 65 коп. на відшкодування витрат у зв’язку з інфляцією та 3 % річних.
Зазначав, що 5 травня 2008 року між кредитною спілкою «Флагман» (далі – КС «Флагман») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 44 800 грн на строк до 5 травня 2010 року зі сплатою 60% річних. Виконання умов кредитного договору забезпечено договорами поруки, укладеними між КС «Флагман» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із кожним окремо.
29 травня 2009 року між КС «Флагман» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір НОМЕР_1 до кредитного договору, відповідно до умов якого позичальнику зменшено розмір плати за користування кредитом до 36% річних з дня підписання, проте, у разі пропущення строків сплати або сплати у меншому розмірі хоча б одного платежу за кредитом розмір відсоткової ставки, збільшується до 80% річних.
1 березня 2010 року між КС «Флагман» та ОСОБА_1, який є її членом, укладено договір про відступлення права вимоги та виконання зобов’язань, про що ОСОБА_2 була повідомлена.
ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку в добровільному порядку сплачено не було. ОСОБА_1, як новий кредитор, звернувся до суду з позовом та просив його задовольнити з викладених підстав.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 9 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 вересня 2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 32 448 грн 90 коп. основного боргу та 9 038 грн 65 коп. в рахунок відшкодування 3 % річних та інфляційних витрат; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на підставі пункту 5 частини 4 статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року ОСОБА_2 порушує питання про скасування зазначеного рішення та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 1, 21 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон).
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_2 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року.
ОСОБА_2 вказує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданому для прикладу судовому рішенні, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви про перегляд Верховним Судом України рішень судів, що надійшли до судів касаційних інстанцій для вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 5 травня 2008 року між КС «Флагман» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 44 800 грн на строк до 5 травня 2010 року зі сплатою 60% річних. На забезпечення виконання умов кредитного договору між КС «Флагман» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, із кожним окремо, було укладено договори поруки, за умовами яких останні несуть солідарну відповідальність за порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору.
29 травня 2009 року між КС «Флагман» та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір НОМЕР_1 до кредитного договору, відповідно до умов якого позичальнику зменшено розмір плати за користування кредитом до 36% річних з дня підписання, проте, у разі пропущення строків сплати або сплати у меншому розмірі хоча б одного платежу за кредитом розмір відсоткової ставки збільшується до 80% річних.
1 березня 2010 року між КС «Флагман» та ОСОБА_1, який є її членом, укладено договір про відступлення права вимоги та виконання зобов’язань, про що ОСОБА_2 була повідомлена.
Задовольняючи частково позов в справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що позичальник за кредитним договором допустив неналежне виконання його умов щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, кредитор у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству України уступив право вимоги іншій особі, яка правомірно ставить питання про стягнення заборгованості за кредитом.
Разом із тим, у іншій справі, що виникла з подібних правовідносин за аналогічних обставин, на яку, як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, посилається у своїй заяві ОСОБА_2, на відміну від справи, яка переглядається, зокрема, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року, містяться висновки про те, що договір про відступлення права вимоги, укладений між КС «Флагман» та фізичною особою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки кредитні спілки з огляду на особливості їх правового статусу, не мають права переводити борг або відступати право вимоги за кредитним договором фізичним особам.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 21 Закону визначено види господарської діяльності кредитної спілки, а пунктом 11 частини 1 цієї статті врегульовано, що провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої Законом, не допускається.
Отже, кредитна спілка як кредитодавець з огляду на особливості правового статусу, визначеного Законом, не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження Законом не передбачені.
Ураховуючи викладене, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частини першої статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді: Л.І. Григор’єва
Я.М. Романюк
В.І. Гуменюк
Ю.Л. Сенін
Н.П. Лященко
В.М. Сімоненко
Л.І. Охрімчук
Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 15 квітня 2015 року у справі
№ 6-59цс15
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 21 цього Закону визначено види господарської діяльності кредитної спілки, а пунктом 11 частини 1 цієї статті врегульовано, що провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої Законом, не допускається.
Отже, кредитна спілка як кредитодавець, з огляду на особливості правового статусу, визначеного Законом, не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження Законом не передбачені.
-
Вот интересно, я нашел решение апелляшки, в котором отменялось решение суда первой инстанции в пользу КИ, по аналогичному делу, и ситуация разворачивается по тому же сценарию - отсутствуют документы. Так вот мне интересно, не сильно ли нагло будет с моей стороны добавить в дело, как мнение апелляционного по аналогичному делу, данное решение?
Я всегда добавляю практику .Судьям читать некогда . Поверьте смотрят и читают .
-
1
-
-
Добрий день! Побачила тему про ТОВ "Кредитні ініціативи". Вирішила написати про ситуацію, яка склалася.
Отже, мій кредит (валютний) Промінвестбанку був переуступлений ТОВ "Кредитні ініціативи". Оплата кредиту здійснювалась в Альфа банку на рахунок в користь ТОВ "Кредитні ініціативи". Кредит було погашено повністю в лютому 2015 р.
На ТОВ "Кредитні ініціативи" і Альфа банк написала окремі запити, про видачу довідки, що кредит повністю погашено. В березні 2015 р. я отримала ЛИСТИ.
ТОВ "Кредитні ініціативи" відписали, що кредит погашено повністю. Альфа банк відписав, що не є моїм кредитором і усі звернення мають бути адресовані на ТОВ "КІ".
Потім на численні усні звернення до представника ТОВ "КІ" (який фактично займався моїм кредитом) про зняття з обтяження мого нерухомого майна, представник відповідав, що я змушена ще заплатити "Військовий збір" у сумі 6 тис. з копійками... На усні питання: "згідно якого пункту ЗУ, ПК я мушу це заплатити; на яку саме суму було нараховано цей Військовий збір; чому взагалі ПОДАТОК було нараховано; дайте вимогу про сплату ПОДАТКУ; дайте реквізити куди платити???" - відповіді цей представник не надає ні письмової, ні усної. Просто каже, якщо я погоджуюся сплатити цей ПОДАТОК, то тільки тоді зразу біля каси дасть реквізити куди платити.
Я звернулася до нотаріуса, який накладав обтяження. Нотаріус передзвонив до представника ТОВ "КІ", щоб той підготував документи і з цими документами прийшов до нотаріуса, щоб разом з позичальником зняти обтяженя. На що представник ТОВ "КІ" відповів: "Я іти до нотаріуса не буду і знімати обтяження не буду, поки позичальник не заплатить ще військовий збір".
Написала ще лист вимогу на ТОВ "КІ", щоб вони надали пакет документів для зняття обтяження з майна і надали мені письмову відповідь, в які терміни обтяження буде знято. На разі чекаю відповідь.
КИ никогда вам не снимут обтяження. Практически -это рекет ! Вы будете платить им вечно и они не снимут. Вчера один человек пришел ко мне ...Он погасил весь кредит .КИ сказали ,что еще надо заплатить 5 000 грн. на комиссию (не обосновали какую ) Потом он еще заплатил 10 000 грн. Потом ему сказали ,что тот представитель ,с кем он беседовал вовсе не сотрудник КИ и давно не работает там и куда он платил КИ не знают. А теперь надо еще заплатить по-новому 15 000 грн на другой счет КИ . Тот заплатил еще 15 000 грн...Но обтяження никто не собирается снимать...Рабство. Платить или не платить вот в чем вопрос ...
-
2
-
-
странное решение. У меня у Фединой десяток таких позовов в один один было в Первомайском суде .И все отказ. Єкспертизу делала свктлана Перепелюк. Єксперт опытная и знающая. Позов переписан у меня в один один. Потому что я немного позаимствовал у Саши Бурко . Но кто протащил это решение у меня в Черновцах не знаю. Сравниваю свои позова точно такие по которым мне было отказано Даже ошибки пунктуальные и орфографические мои. Странно все это... Я понимаю ... Позивач наверно опытный смог убедить судью. прекрасно будет если апелляция пройдет и они смогут убедить.
-
Согласен с Ярославом о вопросе про мошенничестве ... но думаю ,что нет . Постанова ВСУ интересна. Еще раз убедился ,что я работаю в верном направлении по выводу имущества с ипотеки. Это еще одна из формул вывода имущества :
1)делаем с третьим лицом договор долевого участия в финансировании ремонта и реконструкции вашего дома или квартиры задним числом .
2)подписываем за день до подписания с Банком договора ипотеки акт приема -передачи обЪекта финансирования .Например договор ипотеки подписан 1 апреля 2008года ,а акт приема -передачи объекта ремонта и реконструкции 31 марта 2008 года.
3)подаем позов от третьего лица на недийснисть договору ипотеки прикладываем :
-договор о совместной деятельности по реконструкции и ремонту дома от 2007 года 1 июля
-акт приема передачи объекта реконструкции от 31 марта 2008 года
-договор ипотеки ,который просим признать недействительным
-ну и прикладываем обязательно эту постанову . КЛАСС!!!
-
Кредитні ініціативи розформовують! )
Кто сказал ? откуда такая новость? и как это розформовують.... банкроты что ли? Пока вижу ходят их засланные козачки и козачки (девушки) .КИ живее всех живых пока. Вроде не передохли еще... аргументируйте: доказательства и факты
-
1
-
-
Не дадут !!! У них нет этих документов ,так как по бухгалтерии банка валютные кредиты не проходили. Это все "левак". Банки укрывают доходы от налогооблажения.
-
4
-
-
Это высший пилотаж... Как же Вам удалось только признать наперёд незаконной в марте 2015 года постанову которая только будет в ноябре 2015 года...
Шутка...
Опечатка ....прошу прощения.
-
Мои поздравления. Текста, я так понимаю, еще на руках нет.
нет пока нет .Будет размещу.
-
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку
19.03.2015Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 березня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-39цс15, предметом якої був спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Суд зробив правовий висновок про те, що за змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).
Із повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду (http://www.scourt.gov.ua) у підрозділі "Постанови у справах цивільної юрисдикції" розділу "Рішення Верховного Суду України".
Текст решения находится здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7466
-
4
-
-
Окружной суд г.Киева удовлетворил мой иск и признал незаконной п.1.п.2 Постанови КМУ №662 ,которвя давала возможность банкирам делать исполнительную надпись нотариуса без суда и следствия на имущество заемщиков ,с чем всех и поздравляю!!!!
-
12
-
-
20 березня 2015 року ,
Некоторые подробности одной победы общества:
Пункты 1 и 2 Постановления Кабмина №662 создавали возможность бесспорно (на основании исполнительных надписей нотариусов) взыскивать долги по кредитным и ипотечным договорам. Петренко (министр юстиции) и Яценюк (премьер-министр) таким образом фактически узаконили рейдерство, создав возможность без суда и доказывания отжимать любое имущество у любого человека или организации (причём даже по несуществующим долгам). Вот такие мля реформаторы.
Александр Гумиров и Александр Дорошенко подали в Окружной административный суд г. Киева иски о признании этих пунктов незаконными. Судебный процесс длился три месяца. Кабмин не имел никаких вменяемых доводов - только затягивал процесс и пытался убедить суд, что истцы не имеют права на судебную защиту против Кабмина.
В дело вступили третьими лицами на стороне истцов Нотариальная палата Украины и Галина Сосунович. Третьи лица подтвердили позицию истцов. Кабмин пытался убедить суд, что Нотариальная палата Украины не компетентна в вопросах нотариальных надписей. Как говориться, без комментариев.
20 марта 2015 года по объединенному делу №826/20084/14 коллегией судей Окружного админсуда Киева в составе:
Председательствующий - заместитель главы суда
судья Аблов Евгений Валериевич,
судья Амелёхин Виталий Вячеславович,
судья Шулежко Виктор Петровичвынесли Постановление, которым признали указанные выше пункты незаконными и недействительными.
Таким образом, теперь незаконно взыскивать долги по кредитным и ипотечным договорам на основании исполнительных надписей нотариусов. Долг должен быть доказан в суде. А исполнительные надписи по таким долгам фактически никчемны.
Спасибо судьям за поступок! Несмотря ни на какие гадости со стороны власти (судьям даже пытались вручить повестки в военкомат) они восстановили справедливость! Наши судьи - молодцы Смайлик «smile»
Нравится · · Поделиться-
6
-
1
-
-
Прошу внимание ! В Кей-Колект с 21.01. 2015года біла исполняющим обязанности ген.директора Шалай Алина Викторовна.С 02.02.2015 года ген.директором стала Вишневська О.И. Щербина исчез. К чему бы это?
-
1
-
-
это постановление от 2007 г ,а у меня ипотека от 2006г
Закон "Про захист прав споживачів" тогда действовал.
Изьятие ипотеки через перерегистрацию
в Депозитні та кредитні договори
Опубликовано
Як банки обходять іпотечний мораторій
Автор: Андрей Авторгов
10.08.2015 13:00:01
Відповідно до Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Разом з тим на сьогоднішній день, з метою «обходу» положень цього Закону, банки почали активно використовувати такий спосіб задоволення своїх вимог, як набуття права власності на предмет іпотеки.
Звичайно такий спосіб задоволення може бути застосований, якщо його було закріплено в іпотечному договорі.
Так у разі порушення основного зобов'язання банк- іпотекодержатель надсилає боржнику- іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення відповідно до положень статті 35 Закону України "Про іпотеку" та у випадку якщо протягом встановленого строку вказана вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є, у тому числі, відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання та прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2013 р. № 868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, державний реєстратор не в змозі перевірити, чи підпадає іпотекодавець, щодо якого подано заяву для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, під дію Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, оскільки цей процес не є змагальним, та згоди іпотекодавця на цій стадії формально не потребує.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України “Про іпотеку”, рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Проте судова практика в цьому питанні є досить небагатою.
Так Окружний адміністративний суд м. Києва в своїй Постанові від 18 травня 2015 року по справі № 826/1016/15 прийшов до висновку, що оскільки у даному випадку звернення стягнення на квартиру, було здійснено на підставі застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, то відповідне відчуження вважається таким, що здійснено за згодою власника, а отже положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не можуть бути застосовані.
Разом з тим в іншій справі №826/17722/14 що розглядалась Київським апеляційним адміністративним судом 19 лютого 2015 року, апеляційна інстанція погодилась з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій державного реєстратора, який відмовив банку -іпотекодержателю в реєстрації предмета іпотеки.
Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що квартира не може бути примусово стягнута на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Також суд зазначив, що посилання позивача на ту обставину, що в даному випадку не має місце примусове стягнення квартири, не може бути прийнято до уваги, оскільки в матеріалах, що були надані представником позивача до державного реєстратора відсутня згода іпотекодавця на стягнення квартири.
І хоча з юридичної точки зору така аргументація суду можливо є і не бездоганною, вважаю що в цьому випадку все ж відбувається саме примусове відчуження предмету іпотеки, а тому КМУ слід внести відповідні зміни до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з метою унеможливлення невиконання реєстраторами вимог Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”.