[Постанова ВСУ по ипотеке .УЖАС!]

договір іпотеки є похідним ві кредитного договору.Якщо припинилася дія кредитного договору ,то відповідно є припиненою дія похідного іпотечного договору. Это как 2Х2 !!! Почему ВСУ решил ,что дія іпотечного договору не припиняється не могу понять

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Вот еще один гвоздь в крышку гроба  КИ решение в Черновцах (не мое!) .Устояло в апелляции.

 

 

                                                                      Справа № 727/2153/14-ц

                                                                      Провадження № 2/727/2090/14

      

 

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

           17 листопада 2014 року.  Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:        

                                     головуючого судді     -    Кирилюк Л.К.

                                     при секретарі              -    Палилюлько Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  -    

 

В С Т А Н О В И В  :

 

          В березні 2014 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю (скорочено ТОВ) «Кредитні ініціативи» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

          Посилався на те, що 04 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2314, згідно умов якого відповідачу було видано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості кредит в сумі 50000 доларів США строком до 03 вересня 2026 року з щомісячною процентною ставкою в розмірі 13 % річних. Погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення заборгованості.          

В забезпечення зобов'язань за даним договором 04 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2315, відповідно до п.2.2 якого позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед кредитором та залишаються зобов'язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов'язань за ним у повному обсязі.

06 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 1440 до кредитного договору № 2314 від 04 вересня 2007 року, відповідно до умов якого проценти за користування кредитом встановлюються у розмірі 18% річних в доларах США та нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит в сумі 50000 доларів США. Однак відповідач ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не сплачує отриманий кредит та відсотки за користування ним, в зв'язку з чим станом на 01 березня 2014 року його заборгованість за кредитним договором становить суму 942966 грн. 17 коп., в тому числі: за кредитом суму 46058 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ (1 долар США = 9,986 грн.) еквівалентно сумі 459949 грн. 01 коп., за відсотками суму 40829 доларів 23 центи США, що еквівалентно сумі 407732 грн. 94 коп., по комісії суму 1426 доларів 21 цент США, що еквівалентно сумі 14242 грн. 56 коп., по пені суму 6112 доларів 54 центи США, що еквівалентно сумі 61041 грн. 66 коп.

17 грудня 2012 року між ним та ПАТ «АК Промінвестбанк» був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.2.2 якого внаслідок передачі (відступлення) кредитного портфеля за цим договором новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставне майно та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення. В зв'язку з цим відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року, укладеного з ОСОБА_1    

Просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року в розмірі 942966 грн. 17 коп., а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

          В судове засідання представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просить справу розглянути у його відсутності.

          Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутності, просять в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в письмових поясненнях.

В письмових поясненнях відповідач ОСОБА_1 вказав, що дійсно 04 вересня 2007 року між ним та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком був укладений кредитний договір № 2314, згідно умов якого йому було видано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості кредит в сумі 50000 доларів США строком до 03 вересня 2026 року з щомісячною процентною ставкою в розмірі 13% річних. Погашення заборгованості здійснюється за встановленим графіком.

В забезпечення зобов'язань за даним договором 04 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2315.

У зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», стягнуто з нього заборгованість за кредитним договором в сумі 508159 грн. 52 коп. та судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» про припинення договорів поруки та іпотеки задоволено, визнано припиненими з 06 жовтня 2008 року договір поруки № 2315, укладений 04 вересня 2007 року, та договір іпотеки, укладений 05 вересня 2007 року. Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 01 березня 2012 року дане рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про припинення договору іпотеки скасовано, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в цій частині відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін.

Таким чином, за судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року, яке набрало законної сили 01 березня 2012 року, з ОСОБА_1 на користь банку вже стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року станом на 15 квітня 2011 року в загальній сумі 508159 грн. 52 коп., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 46058 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 16194 долара США, нарахованої пені в сумі 653 долари 49 центів США, комісійної винагороди в сумі 6900 грн.

На момент укладення між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «АК Промінвестбанк» договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року за кредитним договором № 2314 та договором поруки № 2315, укладеними 04 вересня 2007 року, вже було чинним рішення суду про стягнення заборгованості за цими договорами станом на 15 квітня 2011 року.

Відповідно до ст.ст.512 ч.1 п.1), 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, цими нормами передбачено, зокрема,  можливість відступлення права вимоги кредитора у зобов'язанні, а не відступлення права стягнення грошових коштів на підставі судового рішення. Чинним законодавством України не передбачена можливість відступлення виконання судового рішення іншій особі.

Цивільне зобов'язання ґрунтується на вільному волевиявленні учасників цивільно-правових відносин щодо визначення ними істотних умов договору, а тому, якщо сторони в договорі передбачили можливість відступлення прав кредитора іншій особі, первісний кредитор вправі відступити свої права за договором іншій особі, але за умови, що первісним кредитором права за кредитним договором не були реалізовані ним самим, зокрема, в порядку звернення з позовними заявами до суду щодо захисту та реалізації своїх прав за кредитним договором.

До моменту укладення між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року, кредитор у кредитному зобов'язанні - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вже реалізував своє право вимоги про повернення заборгованості за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року шляхом звернення з позовною заявою до суду про стягнення в солідарному порядку заборгованості за цим договором і рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року набрало законної сили 01 березня 2012 року. Таким чином, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до укладення з ТОВ «Кредитні ініціативи» договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року вже реалізував своє право грошової вимоги до ОСОБА_1, внаслідок чого кредитор ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» отримав процесуальний статус стягувача, а не кредитора у зобов'язанні.

З ухваленням Шевченківським районним судом м. Чернівців рішення від 28 листопада 2011 року не припинив своєї дії кредитний договір № 2314 від 04 вересня 2007 року, проте в частині задоволення грошових вимог (стягнення кредитної заборгованості) змінилися суб'єктний склад правовідносин, підстави їх виникнення та метод їх правового регулювання. Так, правові відносини щодо повернення заборгованості за кредитним договором між первинним кредитором ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем ОСОБА_1 ґрунтуються вже не на підставі кредитного договору, а на підставі судового рішення, відповідно цивільно-правові відносини змінилися на адміністративні, а управненою стороною в них є вже не ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як кредитор, а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як стягувач, зобов'язаною стороною є не ОСОБА_1 як позичальник, а ОСОБА_1 як боржник.  

В подальшому правове регулювання відносин за кредитним договором на підставі ухваленого з цього приводу судового рішення здійснюється вже не на підставі норм ЦК України, а в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України. З цих підстав ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не мав права передати іншій особі за правочином право вимоги, яке вже було ним реалізовано.

Також надані позивачем документи не містять обставини щодо передачі прав за даним судовим рішенням, адже інших прав станом на 17 грудня 2012 року стосовно відповідача ОСОБА_1 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не мав, а права вимоги за забезпечувальним договором - договором поруки № 2315 від 04 вересня 2007 року взагалі не існувало через припинення поруки відповідачки ОСОБА_1 внаслідок набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано припиненим договір поруки.

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи виписки з договору від 12 грудня 2012 року право вимоги за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло у таких розмірах: 37079 доларів США - основна непогашена сума кредиту у валюті станом на 17 грудня 2012 року та 15309 доларів 58 центів США - відсотків за користування кредитом, нарахованих, але не сплачених у валюті кредиту на 17 грудня 2012 року. Даний витяг з Реєстру позичальників, завірений аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 не може бути взятий до уваги судом, оскільки він не є належним доказом по справі, адже містить фальшиві дані про передачу належних прав від первинного кредитора ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», наявних у нього станом на 17 грудня 2012 року до нового кредитора.

Крім того, позивачем невірно встановлений розмір заборгованості за непогашеною сумою кредиту, яка станом на 17 грудня 2012 року становила 37079 доларів, а згідно наданого розрахунку заборгованості станом на 01 березня 2014 року непогашена сума кредиту з незрозумілих підстав без підтвердження належними і допустимими доказами зазначена 46058 доларів США.  

Відповідно до ст.378 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» відступлення права на стягнення за судовим рішенням іншій особі здійснюється у порядку правонаступництва - заміни стягувача його правонаступником. Разом з тим відступлення права на стягнення за судовим рішенням іншій особі нормами ЦК України не регулюються. В свою чергу процесуальне правонаступництво є можливим лише за умови передачі новому кредитору матеріального права, щодо якого спір вирішується або є вирішеним у судовому порядку. Новий кредитор позбавляється можливості на умовах, визначених кредитним договором, реалізувати відступлене йому право грошової вимоги, щодо якого спір вирішено в судовому порядку, оскільки в цьому випадку це призводить до можливості притягнення боржника (позичальника) двічі (або більше разів) до відповідальності за вчинення одного й того самого правопорушення, що прямо суперечить нормам ст.61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, позивач міг заявити вимоги лише відносно відсотків за користування кредитом за період з 15 квітня 2011 року по теперішній час та штрафні санкції, проте таким правом наділений лише ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити через недоведеність позивачем набуття прав стягувача за судовим рішенням, яке набрало законної сили, яким вже вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року.                  

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмові заперечення, в яких просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги вважає необґрунтованими з підстав, зазначених відповідачем ОСОБА_1 в своїх письмових запереченнях, а також з тих підстав, що за судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року, яке набрало законної сили 01 березня 2012 року, договір поруки № 2315 від 04 вересня 2007 року визнано припиненим з 06 жовтня 2008 року.

          Згідно ст.554 ч.1 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Таким чином, вважає, що вимоги до неї про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором як з солідарного боржника є безпідставними, так як договір поруки № 2315 від 04 вересня 2007 року є припиненим з 06 жовтня 2008 року, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

          Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та відповідачем ОСОБА_1 на підставі його заяви-анкети та умов кредитування (копії на а.с.13-16) був укладений кредитний договір № 2314 (копія на а.с.6-11), згідно умов якого відповідачу було видано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості кредит в сумі 50000 доларів США строком до 03 вересня 2026 року з щомісячною процентною ставкою в розмірі 13% річних. Погашення заборгованості здійснюється за узгодженим графіком погашення, який є невід'ємною частиною договору.          

06 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 1440 до кредитного договору № 2314 від 04 вересня 2007 року, відповідно до умов якого внесені зміни до п.2.2 кредитного договору щодо встановлення процентів за користування кредитом, розмір процентів встановлений 18% річних в доларах США, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

В забезпечення зобов'язань за даним кредитним договором позичальника ОСОБА_1 04 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2315 (копія на а.с.17-18), відповідно до п.2.2 якого позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед кредитором та залишаються зобов'язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов'язань за ним у повному обсязі. Також в забезпечення зобов'язань за цим кредитним договором 05 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави (іпотеки), відповідно до умов якого у заставу передано комплекс з надання сервісних послуг, який розташований в м. Чернівці по вулиці Південно-Кільцевій, № 2-Е.  

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит в сумі 50000 доларів США, які він отримав, що не заперечував в своїх письмових поясненнях. Однак він як позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не сплачував відповідно до графіку погашення отриманий кредит та відсотки за користування ним, в зв'язку з чим станом на 15 квітня 2011 року заборгованість за кредитним договором становила суму 508159 грн. 52 коп., в тому числі: по кредиту суму 46058 доларів США, по відсоткам суму 16194 долари США, по пені суму 653 долари 49 центів США, по комісійній винагороді суму 6900 грн.

У зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту ОСОБА_1 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду з позовом до нього та поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року в сумі 508159 грн. 52 коп. станом на 15 квітня 2011 року. ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про припинення договорів поруки та іпотеки. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 508159 грн. 52 коп. та судові витрати, в частині позовних вимог про стягнення цієї суми заборгованості з поручителя ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення договорів поруки та іпотеки задоволено, визнано припиненими з 06 жовтня 2008 року договір поруки № 2315, укладений 04 вересня 2007 року, та договір іпотеки, укладений 05 вересня 2007 року, що підтверджується копією рішення (а.с.69-74). Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 01 березня 2012 року (копія на а.с.75-77) дане рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про припинення договору іпотеки скасовано, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в цій частині відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін.

Таким чином, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року, яке набрало законної сили 01 березня 2012 року, з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року станом на 15 квітня 2011 року в загальній сумі 508159 грн. 52 коп., в тому числі: по кредиту суму 46058 доларів США, по відсоткам суму 16194 долари США, по пені суму 653 долари 49 центів США, по комісійній винагороді суму 6900 грн.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення права вимоги (копія на а.с.20-30), відповідно до п.2.2 якого внаслідок передачі (відступлення) кредитного портфеля за цим договором новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставлене майно та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення. Розділом 9 цього договору врегульовані питання процесуального правонаступництва в цивільному, господарському судових процесах та виконавчому провадженні, зокрема, п.9.1 передбачено, що після підписання реєстру позивальників новий кредитор набуває усіх прав як процесуального правонаступника первісного кредитора за будь-якими та всіма цивільними, господарськими спорами між первісним кредитором і позичальниками та/або третіми особами, що випливають з переданих прав вимоги та відповідних кредитних договорів і договорів забезпечення, які знаходяться на стадії судового розгляду або виконавчого провадження, які включені до реєстру спорів, а також за тими спорами, які не включені до реєстру спорів у відповідності до чинного законодавства.

Згідно витягу з реєстру позичальників, завіреного аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 (а.с.31), станом на 17 грудня 2012 року основна непогашена сума кредиту за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року позичальника ОСОБА_1 становить 37079 доларів США, сума нарахованих, але не сплачених процентів, становить 15309 доларів 58 центів США. Однак суд вважає згідно вимог ст.58 ЦПК України цей доказ неналежним в підтвердження передачі (відступлення) права вимоги цієї суми заборгованості ТОВ «Кредитні ініціативи» ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і не приймає його, оскільки він суперечить зазначеному рішенню Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року, так як на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року вже було чинним це рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 15 квітня 2011 року, в тому числі  по кредиту в сумі 46058 доларів США, по відсоткам в сумі 16194 долари США.

Відповідно до вимог ст.ст.512 ч.1, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, зазначеними нормами ЦК України передбачена, зокрема, можливість відступлення права вимоги кредитора у зобов'язанні, а не відступлення права стягнення грошових коштів на підставі судового рішення.  

До моменту укладення між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року кредитор у кредитному зобов'язанні ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вже реалізував своє право вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року шляхом звернення з позовною заявою до суду про стягнення в солідарному порядку заборгованості за цим договором з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2011 року про стягнення цієї заборгованості набрало законної сили 01 березня 2012 року, після чого кредитор ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» отримав процесуальний статус стягувача за рішенням суду, а не кредитора у зобов'язанні, а ОСОБА_1 набув процесуального статусу боржника, а не позичальника.  

В подальшому правове регулювання відносин за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року на підставі ухваленого з цього приводу судового рішення здійснюється вже не на підставі норм ЦК України, які регулюють заміну кредитора у зобов'язанні, а в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України про заміну сторони у виконавчому провадженні, що і передбачено розділом 9 договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року. З цих підстав ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не мав права передати ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги за цим кредитним договором, яке вже було ним реалізовано.

У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України позивачем ТОВ «Кредитні ініціативи» не надано належних і допустимих доказів навіть на виконання ухвали суду від 09 жовтня 2014 року (а.с.146-147) в підтвердження того, що конкретно було йому відступлено ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року, враховуючи наявність чинного рішення суду від 28 листопада 2011 року, так як надані позивачем до позовної заяви документи не містять посилання на обставини щодо передачі прав за даним судовим рішенням, адже інших прав станом на 17 грудня 2012 року стосовно відповідача ОСОБА_1 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не мав, а права вимоги за забезпечувальним договором - договором поруки № 2315 від 04 вересня 2007 року взагалі не існувало через припинення поруки відповідачки ОСОБА_1 внаслідок набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано припиненим договір поруки з 06 жовтня 2008 року.  З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року станом на 01 березня 2014 року в сумі 942966 грн. 17 коп., в тому числі: за кредитом суму 46058 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно сумі 459949 грн. 01 коп., за відсотками суму 40829 доларів 23 центи США, що еквівалентно сумі 407732 грн. 94 коп., по комісії суму 1426 доларів 21 цент США, що еквівалентно сумі 14242 грн. 56 коп., по пені суму 6112 доларів 54 центи США, що еквівалентно сумі 61041 грн. 66 коп., задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим і судові витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, ст.ст.512, 514, 553, 554, 559 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,  -

 

В  И  Р  І  Ш  И  В  :  

 

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2314 від 04 вересня 2007 року в сумі 942966 гривень 17 копійок відмовити.

 

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом десяти днів з дня його проголошення.

 

 

 

 

  

СУДДЯ                                                                                    Л.К.КИРИЛЮК                     

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Уважаемый Дорошал! От души поздравляю Вас с победой! Вы действительно большая умница и талантливый правовед!

 

Хотя у меня не совсем такая ситуация - кредит потребительский и в гривнах, но все же хочу вас спросить, если для Вас не очень затруднительно, поясните как мне вытребовать такую же информацию по своему кредиту? куда и как писать? или это только по запросу суда возможно?

 

У меня уже на квартиру и на все имущество арест+ арест имущества поручителей. ознакомилась в ДВС с материалами, затем в суде с архивным делом и подала заявление на пересмотр заочного решения. Жду когда назначат рассмотрение. Очень верю, что отменят заочку  и будем слушать дело в суде по новой.

 

У меня есть подозрение, что мой кредит, как и в случае с Вашей клиенткой, Укрсиб тоже списал на бозабалансови рахунки, и вот почему: в материалах дела я не увидела ни Додатка 1 к договору факторинга, ни додатка 2 (вместо дод.2 непонятная выписка с моей фамилией и номером кредита о его передачи КК) НО!!! Она (эта "выписка" БЕЗ ПЕЧАТИ!!! и без подписи!!! при этом указана печатными буквами должность и ФИО нач. областного юр.отдела Укрсиба, но самой его подписи нет!и даты тоже).

 

Также нет ДОД.3 -об извещении меня о заключении договора факторинга.

 

так что если Вы сможете мне подсказать как истребовать такую информацию как у Вас в решении, я буду Вам очень признательна.

 

Может, что-то сможете посоветовать еще из своей практики  по подобным делам? )))

 

В любом случае, даже если в силу Вашей занятости, не сможете мне помочь  подсказкой, советом,  - все равно огромное Вам спасибо  за Ваш опыт, советы на этом форуме и главное, за НАДЕЖДУ И ВЕРУ в то, что мы можем , должны стараться отстоять себя в этих спорах с коллекторами.

 

Теперь, благодаря Вам, всем форумчанам  я знаю точно, что уже не отступлю и буду бороться ! Даже если заочку не отменят -буду подавать в апелляцию. Вот! Я теперь смелая! И в этом большая Ваша заслуга и всех кто меня поддерживает, дает советы, просто делится информацией и опытом на этом сайте! СПАСИБО!!! Огромное спасибо ВСЕМ!!!

 Спасибо за теплые слова.  Я как могу стараюсь поддерживать всех. Но мало времени ,поскольку занимаюсь  не только кредитными делами . К сожалению не всем могу ответить. Спасибо и  ребятам ,которые здесь на форме  .Вместе мы сила.  Главное никогда не отчаиваться. Хочу сказать ,что очень хорошая клиентка. Будучи не юристом она выучила  ЦПК , ЦК настолько ,что мы уже разговариваем наравных. На адвоката (юриста)надейся,но сам не оплошай. Она вычитывала каждую строку договора факторинга  ,иногда давла даже дельные советы ,иногда ,как я думал ,бредовые идеи ,но потом оказалось ,что она права. Мы требовали у суда вытребовать договор факторинга в оригинале со всеми додатками. Как оказалось копии ,наданные суду значительно отличаются от оригинала.   В ходе рассмотрения дела мы подали  три встречных иска. Плюс подали иск в Киев ,на основании которого остановлено было производство. Дело слушалось 5 лет и имеет 6 томов. Встречные иски нам позоволили выиграть время .Шансов по ним выиграть были малы. Но мы в это время делали  запросы и в налогововую ,и в НБУ , и в НАЦКОМФИНПОСЛУГ .Собирали информацию о банке,о Кеях. Обратите внимание ,что в додатке до договору факторингу есть ссылка о списании кредитов (требуйте оригиналы!!!) . Да судьи фыркают . Да ,на меня даже судья хотела писать жалобу . Но потом ,оказалось ,что я все таки прав. Кстати я не затягивал процесс. Я требовал то,что должен был дать представитель ТОВ "Кей-Колект".  Судьи не хотят  вдумываться в то ,что пишут коллекторы. У них показатели по количеству рассмотренных дел ,но показателей по качеству нет. Не думая заменяют Позивача. Не думая  взыскивают на корысть мошенников.Цепляйтесь за все! У вас все получиться.

[Верховный Суд встал на сторону Привата]

На меня Приват подал в суд 2й раз с разницей в 6 лет.

Оба раза к заявлению прикладывал Условия, заверяя мокрой печатью, что они верны. Но прикол в том, что эти Условия отличаются друг от друга, в более поздний экземпляр даже пункты новые добавлены. Мне даже интересно, когда начнется суд, какие Условия Приват признает настоящими . А учитывая, что на условиях нет даты, это доказательство, что они их пишут когда хотят и что хотят, и основание утверждать, что при подписании договора они были другие.

Если бы были качественные копии этих Условий за разные года от разных людей, да еще и нотариально заверенные, можно бы было неплохо повоевать с Приватом.

Я в суд принес три вида условий .но суд ....выбрал те,что нужны прихвату...

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Ув. ДОРОХАЛ! Я прочла Ваше суд. решение поУкрсиббу! Очень сильное, грамотное и насыщенное фактами решение!! Вы молодец! А подскажите, где можно взять копию лицензии УКРсиба и статут???  У меня Укрсиб, сейчас прислали досудебное...Скоро  наверное  начнутся суды. Кредит-ипотека во франках! Мне очень понравилось ваши ДОКАЗЫ о НЕ получении франкового кредита. Если можно повторите мне еще раз , на какие бух док. и их соответствие обратить внимание? Где зарыта собака?  Буду очень благодарна!требуйте в суде : Статут ,лицензии банка ,разрешения , также требуйте чтоб суд  обязал Банк  дать перевичные бухгалтерские документы : кассовые ордера,мемориальные ордера , заявление о выдачи готивки , договор про открытие валютного счета с вами ,движение денежных средств по вашему счету (выписку),рассчеты задолженности по каждому периоду. Подготовьте свои платежки ,квитанции об оплате. 

[Тов"Кредитні ініціативи"]

А вот печальная практика.Судья апеляционного суда говорит ,что никаких лицензий мошенникам не надо:

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     29 січня 2015 року                                     м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

     суддів: Галичанського А. Д., Перепелюк І. Б.,

секретар Тодоряк Г. Д.

за участю представника позивача Тимцяся І. В., представника відповідача          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТзОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ТзОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2015 року,

встановила:

У липні 2013 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що 11 жовтня 2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» та третя особа ОСОБА_4 уклали кредитний договір №2506/1006/88-019, згідно умов якого, банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 32 000 доларів США, а боржник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти, що передбачені кредитним договором та графіком погашення кредиту.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11 жовтня 2006 року із відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є будинковолодіння під номером АДРЕСА_1.

В подальшому 11 квітня 2008 року та 8 квітня 2010 року між правонаступниками АКБ «ТАС-Комерцбанк» - ВАТ «Сведбанк», ПАТ «Сведбанк» та третьою особою були укладені додаткова угода № 1 та додатковий договір № 3 до кредитного договору, згідно яких банк надав позичальнику на споживчі цілі грошові кошти у розмірі 64 000 доларів США й сторони договору визначили, що станом на 8 квітня 2010 року розмір строкової заборгованості складає 59415, 72 доларів США, а строк повернення кредиту продовжено до 10 жовтня 2024 року. Тоді ж з відповідачкою ОСОБА_3 укладено додатковий договір та договір про внесення змін і доповнень №2 до договору іпотеки від 11 жовтня 2006 року, згідно з умовами яких відповідачка в рахунок забезпечення виконання за зміненим кредитним договором підтвердила передання в іпотеку нерухомого майна на відповідних умовах.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке у свою чергу є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинговою компанією «Вектор-Плюс» (далі - ТзОВ «ФК «Вектор Плюс») укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, а також договір про передачу права вимоги за іпотечними договорами.

Того ж дня між ТзОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Вектор Плюс» відступило ТзОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками та договір про передачу прав за іпотечним договором, в якому передбачено, що разом з відступленням права вимоги заборгованостей за кредитними договорами від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору.

Посилаючись на те, що третя особа ОСОБА_4 своїх зобов'язань не виконує, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 11 лютого 2013 року за курсом, установленим НБУ, складає 634558 гривень 68 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме будинковолодіння під номером АДРЕСА_1 та належить відповідачці ОСОБА_3

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзОВ «Кредитні ініціативи» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення районного суду зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем була порушена вимога ч. 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника про відступлення прав за іпотечним договором, не доведено надсилання позичальнику та іпотекодавцю досудової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, відступлення права вимоги за іпотечним договором, позивач не отримував ліцензію на здійснення валютних операцій, у нього відсутнє право на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання, а отже відсутні правові підстави для набуття прав кредитора.

Проте з таким висновком повністю погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у позові слід відмовити з інших підстав.

У справі встановлено, що 11 жовтня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та третьою особою ОСОБА_4 укладено кредитний договір №2506/1006/88-019, згідно якого останньому надано кредит у розмірі 32000 доларів США (а.с.27-30).

В забезпечення виконання кредитного договору 11 жовтня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №2506/1006/88-019-Z-1, відповідно до якого в іпотеку було передано будинковолодіння АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.31-32).

В подальшому 11 квітня 2008 року та 8 квітня 2010 року між правонаступниками АКБ «ТАС-Комерцбанк» - ВАТ «Сведбанк», ПАТ «Сведбанк» та третьою особою були укладені додаткова угода № 1 та додатковий договір № 3 до кредитного договору, згідно яких банк надав позичальнику на споживчі цілі грошові кошти у розмірі 64 000 доларів США й сторони договору визначили, що станом на 8 квітня 2010 року розмір строкової заборгованості складає 59415, 72 доларів США, а строк повернення кредиту продовжено до 10 жовтня 2024 року. Тоді ж з відповідачкою ОСОБА_3 укладено додатковий договір та договір про внесення змін і доповнень №2 до договору іпотеки від 11 жовтня 2006 року, згідно з умовами яких відповідачка в рахунок забезпечення виконання за зміненим кредитним договором підтвердила передання в іпотеку нерухомого майна на відповідних умовах (а.с.33-34).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке у свою чергу є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15, за умовами якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованостей боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу. При цьому сторони погодили, що право вимоги заборгованості за кредитними договорами та право вимоги за договорами забезпечення, укладених з боржниками, відступається банком фактору за цим договором без надання будь-яких гарантій, окрім тих, що вказані у цьому договорі (а. с. 8-14, 187-200), а також договір про передачу прав за іпотечними договорами (182-185).

28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» (клієнт) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (фактор) укладено договір факторингу, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників та у Переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників. Після переходу права вимоги заборгованості до фактора останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі стосовно боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів зі сплати обов'язкових платежів, строк оплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому (а. с. 15-23).

28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за іпотечними договорами, в якому передбачено, що разом з відступленням права вимоги заборгованостей за кредитними договорами від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору (а. с.211-214).

Внаслідок укладення цих договорів відбулась заміна кредитора, ТзОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу кредитора-стягувача за кредитним договором та договором іпотеки, укладених відповідно з третьою особою та відповідачем.

Пред'являючи позов, ТзОВ «Кредитні ініціативи» посилалось на те, що у результаті порушення умов кредитного договору станом на 11 лютого 2013 року за курсом, установленим НБУ, утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 634558 гривень 68 коп. та складається із заборгованості: за кредитом - 458561 гривня 61 коп., за відсотками - 89166 гривень, пеня - 86831 гривня 07 коп.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Позивачем надано копію повідомлення відповідача та третьої особи про відступлення йому права грошової вимоги та докази направлення повідомлення поштою (а.с.44, 45).

Можливе фактичне неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Тому доводи відповідача про наявність підстав для відмови у позові з огляду на відсутність даних про повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги є необґрунтованими.

Як пояснив представник відповідача в суді апеляційної інстанції останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором боржником сплачено у січні 2012 року.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору заборгованість не погашена ні перед банком, ні перед позивачем, якому перейшло право вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки.

Суд першої інстанції послався на неналежність оформлених витягів з Додатку №1 до договору про передачу прав за іпотечним договором, а саме підписання його не уповноваженою особо.

Проте змістом нотаріально посвідченої копії указаного договору, який надавався для огляду як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, стверджено, що за указаним договором позивачу передано права за іпотечним договором, укладеним з участю відповідача.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 10.3 договору іпотеки іпотекодержатель має право в разі порушення позичальником та/або іпотекодавцем умов зобов'язань звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заперечуючи проти вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідач, з чим погодився суд першої інстанції, зазначав, що у порушення вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» ТзОВ «Кредитні ініціативи» не надіслало відповідачу та третій особі письмової вимоги про усунення порушення.

З таким твердженнями погодитися не можна.

Так, позивачем надано копію повідомлення відповідача та третьої особи про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.44-45).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Таким чином, у справі встановлено, що третя особа ОСОБА_4 взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконує, станом на 11 лютого 2013 року кредитна заборгованість складає 79389, 30 доларів США, що за курсом, установленим НБУ станом на 11 лютого 2013 року становить 634558 гривень 68 коп., а тому наявні підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачка та третя особа в суді першої інстанції визнавали, що перебували у відповідних договірних відносинах спочатку з АКБ «ТАС-Комерцбанк», а надалі з їх правонаступниками ВАТ «Сведбанк», ПАТ «Сведбанк», не заперечували факт отримання позичальником коштів за кредитним договором.

Тому, згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України дані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідач та третя особа не спростували доводів позивача про наявність конкретного розміру заборгованості та його розрахунок.

Водночас наявний у справі розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору зі змінами та доповненнями й договору факторингу (а.с.42-43).

Заборгованість у 634558 гривень 68 коп. складається з непогашеної суми кредиту - 458561 гривні 61 коп., відсотків - 89166 гривень, пені - 86831 гривні 07 коп., що є еквівалентом 79389, 30 доларів США, з яких 57370,40 - тіло кредиту, 11155,51- відсотки, 10863,39 - пеня (за курсом валюти 7,9930 гривень за 1 долар США).

Заперечуючи проти позову відповідачка та її представник, посилаючись на норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, п. п. 1.2 розпорядження № 231 від 03 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», стверджували про відсутність у ТзОВ «Кредитні ініціативи» права на набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - фізичних осіб, якими є відповідач та третя особа.

Проте з такими доводами як і відповідними висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведене інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Вказані норми матеріального права є спеціальними нормами, які регулюють спірні правові відносини і саме вони підлягають застосуванню.

Укладені з участю ТзОВ «Кредитні ініціативи» договори про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами на час розгляду справи є чинними.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

Частиною 5 ст. 5 Закону визначено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимогЦивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

З огляду на зміст указаних норм матеріального права норма п. п. 1.2 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 231 від 03 квітня 2009 року «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», яка була чинною на час укладення договорів факторингу і згідно якої до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення, не є перешкодою для здійснення ТзОВ «Кредитні ініціативи» прав, які воно отримало за цивільно-правовими угодами.

ТзОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовою установою (а.с.5-6) й відповідно до додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 15 вересня 2011 року має право без отримання ліцензій та/або дозволів здійснювати фінансові послуги, в т.ч. факторингу (а.с.256).

Необґрунтованими є й доводи відповідача про те, що для вчинення дій, які випливають з договорів факторингу, ТзОВ «Кредитні ініціативи» необхідна ліцензія на здійснення валютних операцій.

Вимоги, які заявлені до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором не потребують необхідності отримання позивачем ліцензії для здійснення валютних операцій відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Суд першої інстанції на підтвердження правомірності заперечень відповідача проти позову послався на правову позицію Верховного Суду України у справі за № 6-145цс14 з точки зору необхідності для позивача отримання ліцензії для здійснення валютних операцій.

Відповідно до даної правової позиції у силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Проте у даній справі ТзОВ «Кредитні ініціативи» пред'явлено вимоги про стягнення спірної суми у гривнях, а не грошової суми в іноземній валюті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

     У справі, яка є предметом перегляду, позивачем пред'явлено вимоги про стягнення боргу, виходячи з розрахунку заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ станом на 11 лютого 2013 року, який є нижчим ніж курс на час пред'явлення позову та вирішення справи у суді.

У такий спосіб позивач розпорядився своїм правом на стягнення за рахунок іпотечного майна меншої суми заборгованості.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у позові ухвалено внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідачка та її представник не подавали заяви про застосування позовної давності, а тому підстав для вирішення цього питання немає.

На час вирішення справи апеляційним судом чинним є Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

У справі встановлено, що крім спірного нерухомого майна у відповідачки є також житловий будинок № 76а по вул. Смоленській в м. Чернівці, загальною площею 263,10 кв. м житловою площею 145, 20 кв. м.

Це стверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно у м. Чернівці № 32407386 від 19 січня 2015 року.

Тому підстав для застосування норм указаного закону немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути 5268 гривень - витрат зі сплати судового збору (з розрахунку: (3441+1827=5268).

З урахуванням наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 листопада 2014 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2506/1006/88-019 від 11 жовтня 2006 року у розмірі 634558 (шістсот тридцяти чотирьох тисяч п'ятсот п'ятдесяти восьми) гривень 68 коп., яка складається з непогашеної суми кредиту - 458561 гривні 61 коп., відсотків - 89166 гривень., пені - 86831 гривні 07 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинковолодіння під номером АДРЕСА_1, загальною площею 61,5 кв. м, в тому числі житлова площа 52,10 кв. м, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Чернівецькою державною нотаріальною конторою 26 липня 1991 року, за реєстровим №1151 шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 5268 (п'ять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень - витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий                              В. В. Яремко

Судді     :                                   А. Д. Галичанський

І. Б. Перепелюк

      

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Это суд установил только исходя из ваших слов? или есть какие-то доказы?  

Да есть доказательства. Мы  вытребовали у банка ,НБУ , налоговой Были ответы , Не помню сейчас кто из них это расписал. По-моему налоговая.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Спасибо !!! Решение на 25 страницах.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

 

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Згідно з п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконанняКонституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Судом установлено, що відповідно до рішення від 19.11. 2013 року ухваленого Подільським районним судом м. Києва, яке набрало законної сили 27.05. 2014 року (а.с. 2 - 12 т. 5) в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсиббанк», ТОВ Кей Колект про визнання договору факторингу № 1 від 12.12. 2011р. частково недійсним було вирішено ОСОБА_1 у задоволенні її позову - відмовити. Рішення вказане суду першої інстанції було залишено в силі на підставі ухвали від 27.05. 2014р. колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва (а.с. 8 т.5).

  При цьому, судом враховується те, що за загальним правилом, цивільно-правовий договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України). Проте у цивільному праві є велика кількість договорів, щодо яких застосовується спеціальне правило визначення моменту їхнього укладення: якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України). Із системного аналізу змісту норм Цивільного кодексу України щодо окремих видів договорів видно, що договорами, які укладаються (а в окремих випадках можуть укладатися) з моменту передання речі, є договір факторингу (ч 1 ст. 1077 ЦК України)

Визначаючи спосіб захисту порушених цивільних прав чи інтересів, необхідно констатувати, що у таких випадках той перелік способів захисту, який перерахований у ст. 16 ЦК України, не містить ефективного і виправданого з юридичного погляду, який можна було б застосувати у справах, що стосуються договорів, момент укладення в яких не відбувся.

  Законодавцем визначено вичерпний перелік способів захисту і він не містить належного способу захисту цивільного права чи інтересу у тих випадках, коли одна із сторін починає діяти на підставі договору, момент укладення якого не відбувся, до того ж починає порушувати цивільні права чи інтереси інших осіб. У ст. 16 ЦК України справді передбачено такий спосіб, як визнання правочину недійсним, який щодо договорів можна застосовувати.

  Проте визнати недійсним можна лише той договір, який був укладеним, тобто в якому сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, їхнє волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, а також умова про належну форму була дотримана. Договір, який не був укладений (навіть якщо він був підписаний, але майно не було передане чи дія не була вчинена) не можна визнати недійсним, оскільки немає, що визнавати, немає факту укладення договору.

  Отже, доводи викладені у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 до ПАТ Укрсиббанк, ТОВ Кей Колект про визнання договору факторингу таким, що не відбувся, зокрема обставин що стосуються здійснення платежів за спірними кредитними договорами в іноземній валюті, невідповідність умов договору факторингу конвенції УНІДРУА, належності повідомлень про відступлення прав вимоги відповідачам були предметом дослідження при розгляді вищенаведеної справи і встановлені рішенням суду, а отже суд з посиланням на вимоги ст.. 61 ЦПК України, вимогами якої передбачено, що (ч.3) обставини встановлені судовим рішенням у цивільних, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, вважає, що в цій частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Крім наведеного, судом в сукупності з іншими дослідженими доказами по справі установлено, що 07.03. 2014 року ТОВ Кей Колект було зареєстровано нову редакцію Статуту під № 10411050010025883, затвердженого на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства 28.02. 2014 року № 78 (а.с. 89 - 100 т.5) з визначеним статутним капіталом товариства в національній валюті - гривні.

Крім наведеного, судом установлено, що у зв»язку з збільшенням позовних вимог ТОВ Кей Колект за заявою від 20.11. 2014 року, представником позивача ТОВ Кей Колект надано розрахунки, зокрема, як вбачається з довідки - розрахунку залишку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 219/225/05 (10700816000) від 02.12. 2005р. у валюті договору (долари США), станом на 30.09. 2014 року, становить: заборгованість за основним боргом 37511,99 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ становить 484,749,70 грн.,  заборгованість за відсотками - 26180,68 доларів США, що у перерахунку складає - 339018,47 грн.; всього заборгованість - 63692,67 доларів США, а в перерахунку по курсу долара США станом на 30.09. 2014р. 1 долар - 12,94 грн. - - 824768,17 грн. (а.с. 111 - 115 т.5). Довідкою - розрахунком залишку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 11001661000 від 03.05. 2006р. у валюті договору (швейцарські франки), станом на 30.09. 2014 року, становить: заборгованість за основним боргом 47801,41 шв.франків, що в перерахунку по курсу НБУ становить 651295,12 грн., заборгованість за відсотками - 25354,55 шв.франків, що у перерахунку складає - 345456,23 грн.; всього заборгованість - 73155,96 шв.франків, а в перерахунку по курсу шв.франків, станом на 30.09. 2014р. 1 шв.франків - 13,6250 грн. - 996751,34 грн. (а.с. 124 - 128 т.5); Крім наведеного, установлено і дане вбачається з довідки - розрахунку (т. 5 а.с. 116 - 119) залишку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 11069297000 від 02.11. 2006р. у валюті договору (долари США), станом на 30.09. 2014 року, становить: заборгованість за основним боргом 26141,62 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ становить 339807,59 грн.,  заборгованість за відсотками - 18021,39 долара США, що у перерахунку по курсу НБУ складає - 233362,31 грн.; всього заборгованість (в т.ч. строкова і прострочена) становить 44263,01 долара США, а в перерахунку по курсу долара США - 1 долар - 12,94 грн. - 573169,91 грн. Аналогічно, з дослідженого розрахунку (а.с. 120 - 123 т.5) залишку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 11067213000 від 30.10. 2006р. у валюті договору (долари США), станом на 30.09. 2014 року, становить: заборгованість за основним боргом 106466,85 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ становить 1 378658,94 грн.,  заборгованість за відсотками - 72522,61 долара США, що у перерахунку по курсу НБУ складає - 939108,69 грн.; всього заборгованість (в т.ч. строкова і прострочена) становить 178989,46 долара США, а в перерахунку по курсу долара США - 1 долар - 12,94 грн. - 2 317767,63 грн. Таким чином, за даними досліджених розрахунків, загальна заборгованість становить 4.712457,05 грн., яка складається з боргів за договором № 219/225/05 (10700816000) від 02.12. 2005р. - 63692,67 доларів США; - за договором № 11001661000 від 03.05. 2006р. - 73155,96 шв.франків; за договором № 11069297000 від 02.11. 2006р. - 44263,01 долара США та за договором № 11067213000 від 30.10. 2006р. - 178989,46 долара США.

Отже, як видно з досліджених розрахунків, усі вони проведені ТОВ Кей Колект в іноземній валюті з перерахунком по курсу НБУ відповідної валюти на гривні. А, як вбачається з доводів представника позивача ТОВ Кей Колект Бадах С.М. товариства не працює з іноземною валютою, не має відповідної ліцензії і не має права на здійснення розрахунків по кредитних договорах в іноземній валюті. Пояснити, чому ж були проведені розрахунки в іноземній валюті по договорах вищенаведених, як на їх думку вважають укладених з ОСОБА_1 не зміг, при цьому просив суд і дане підтверджується письмовим клопотанням (а.с. 213 т.5) виправити в позовних вимогах ТОВ Кей Колект номери кредитних вище досліджених договорів.

 

Відповідно до ч 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статей 3, 4, 11, 27, 31 ЦПК України право визначати предмет, підставу позову і спосіб захисту порушеного права належить позивачеві

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд виходячи з наведених вимог закону, не вправі здійснювати будь - яких виправлень в кредитних договорах.

Відповідно до ч. 2 , 3, 6 ст. 13 ЦК України при  здійсненні  своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій,  які могли б порушити права  інших  осіб....

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У  разі  недодержання  особою  при  здійсненні  своїх прав вимог,  які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд   може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами,  а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Також суду ТОВ Кей Колект на думку суду не надано достатніх правових підстав для ухвалення рішення про стягнення зазначеної позивачем суми заборгованості, оскільки у його розпорядженні відсутні документи, які б підтверджували право вимоги позивача і факт порушення його прав.

  Відповідно до п.1.2 положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 року № 281, банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, передбачені ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з п. 2ст. 5 Декрету № 15-93.

  Отже, згідно чинного законодавства та наданих дозволів позивач, не має право без додаткових дозволів та ліцензій проводити валютні операції, зокрема нарахування процентів за користування кредитом у іноземній валюті позивач повинен отримати генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

  Позивач ТОВ Кей Колект не надав суду Генеральну ліцензію, що свідчить про неправомірність нарахування як основного боргу так і відсотків.

  Суд критично ставиться до досліджених розрахунків ТОВ Кей Колект, оскільки вони відповідно не є детальними, з них неможливо встановити, як саме розраховувалася сума боргу, несплачених відсотків за користування кредитом; при цьому судом звертається увага і на те, що досліджені суми за довідками - розрахунками ТОВ Кей Колект (а.с. 11 - 128 т.5) суперечать вищенаведеним розрахункам первинного позивача ПАТ «Укрсиббанк».

Крім наведеного, розрахунок заборгованості є не вірним, так як не можна переводити кінцеву суму заборгованості в іноземній валюті на курс валюти, яка діє (діяла) на момент звернення в суд (в даному випадку - заяви про збільшення позовних вимог), оскільки у позивача ПАТ Укрсиббанк виникало право на звернення до суду у відповідний період по відповідному платежу згідно графіку погашення, який був узгоджений між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк». Курс іноземної валюти відповідно до гривні є змінним, т.б. в різний період мав місце різний курс валюти, а тому ТОВ Кей Колект вправі ставити питання про розрахунок боргу не в іноземній валюті, а гривні, а кожен платіж по якому виникло право на звернення перевести у гривню по курсу, який діяв по відношенню до іноземної валюти саме у той період, у який і виникло право на звернення до суду, а як свідчать матеріали справи таке право виникло в квітні 2009року, згідно листів - претензій АКІБ «Укрсиббанку», правонаступником якого є ПАТ Укрсиббанк». Тобто ТОВ Кей Колект не встановлено дійсного розміру кредитної заборгованості, не надано первинної бухгалтерської документації згідно якої проведено вище досліджені розрахунки (а.с. 111 - 128 т.5).

  Отже наданий позивачем ТОВ Кей Колект один лише договір факторингу є недостатнім доказом переходу прав вимоги саме за кредитними договорами та договором поруки зокрема: за № 11067213000 від 30.10. 2006 року (договір поруки № 54949 від 30.10. 2006р.) за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року (договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р.); за № 11069297000 від 02.11. 2006 року (договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р.); за № 11001661 від 03.05. 2006 року (договір поруки 11001661 року від 03.05. 2006 р.).

Також суду не надано достатніх правових підстав для ухвалення рішення про стягнення зазначеної позивачем суми заборгованості, оскільки у його розпорядженні відсутні документи, які б підтверджували право вимоги позивача і факт порушення його прав.

  При цьому, також матеріалами справи встановлено збільшення відсоткової ставки, а отже зміни обсягу відповідальності ОСОБА_2 як поручителя, без його згоди.

  Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що припинення зобов'язання поруки є таким станом сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

  Враховуючи те, що поручителем ОСОБА_2 не було вчинено жодної дії, яка б свідчила про надання згоди на зміну зобов'язань за вищенаведеними кредитними договорами, що мало наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, можна дійти висновку про те, що в силу вимог ч.1 ст. 559 ЦК України порука припинилася.

  Крім наведеного, як вбачається з доводів відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредитним договорам, які були укладені між нею та АТ «Укрсиббанк», Банк списав та перевів на позабалансові рахунки (зокрема - 9 класу Бух.обліку в Банках України), отримавши відшкодування за рахунок страхового резерву. Списану прострочену заборгованість за основним боргом комерційні банки мають враховувати на позабалансовому рахунку N 9971 "Борги, списані у збиток", а нараховані, але не отримані відсотки за списаною простроченою заборгованістю - на позабалансовому рахунку N 9705 "Відсотки за безнадійними боргами". Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з такими клієнтами щодо повернення ними боргу протягом не більше трьох років. (Постанова НБУ №20 від 31.01.1996р.). Якщо протягом трьох років комерційному банку не вдалось погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансових рахунків: видаток позабалансового рахунку N 9971 "Борги, списані у збиток"; видаток позабалансового рахунку N 9705 "Відсотки за безнадійними боргами". Крім цього, вважає, що за списаною заборгованістю ПАТ «Укрсиббанк» відступив право вимоги ТОВ «Кей Колект» за суму 20 527 грн., при цьому звертає увагу, що ТОВ Кей Колект не довів суду, що було отримало право вимоги за кредитними договорами,  укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк», а наразі стверджує як би і була доведена ця сума, то ТОВ «Кей-Колект» міг би ставити питання про повернення тільки суми, за якою був придбаний кредит, згідно додатку 1 до Договору-факторингу №1 (а.с 25- 98 т.4), оскільки згідно п.1-2 обсяг (сума) Прав Вимоги станом на дату укладання     цього договору визначений в Додатку 1 цього договору (а.с. 16-24 т.4) та згідно п.1 - 3 винагорода фактора за фінансування Клієнта відповідного до цього договору полягає у дискотуванні суми боргу, що складають предмет Прав Вимоги. Винагорода вважається отриманою фактором у момент сплати фактором суми фінансування. Але до заяви не додані підтверджуючі документи про сплату фактором суми фінансування, згідно додатку 1 в сумі 567 268 700,00грн. Акт прийому - передачі прав вимоги теж в оригіналі не додано. Фактором не могла бути оплачена ця сума в гривнях, так як на момент укладення договору факторингу №1 від 12.12. 11р, діяв Статут від 26.10.2011р., в якому чітко вказувалося, що статутний капітал ТОВ «Кей-Колект» становив 7 000 000 гривень (а.с. 2 - 5 т.6).

  Що стосується зустрічних вимог відносно про визнання довіреності № 328 від 20.11. 2014 року нікчемним правочином, суд відмовляючи в задоволенні даних вимог виходить з наступного.

Згідно довіреності № 328 від 20.11. 2014 року ТОВ Кей Колект, в особі Генерального директора ОСОБА_9, Директора з фінансових питань ОСОБА_10, діючи на підставі Статуту ТОВ Кей Колект уповноважили юрисконсульта ТОВ Кей Колект на підставі наказу 19к від 17.11. 2014 року Бадаха Сергія Миколайовича від імені ТОВ Кей Колект представляти інтереси цього товариства в місцевих загальних, господарських, адміністративних, апеляційний загальних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних судах України Вищому адміністративному суді України, Вищому господарському суді України, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховному Суді України у справах що виникають з цивільних, адміністративних, господарських спорів, з усіма правами наданими чинним законодавством України позивачу, відповідачу та третій особі в цивільному, кримінальному, адміністративному та господарському процесах включаючи право подавати та підписувати позовні та інші заяви, тощо….Дана довіреність підписана як генеральним директором та директором з фінансових питань ТОВ Кей Колект (а.с. 132 - 134 т.5). Згідно наказу № 19к від 17.11. 2014 року Бадах С.М. дійсно призначено на посаду юрисконсульта ТОВ Кей Колект з 17.11. 2014 року за сумісництвом (а.с. 135, 136 т.5). З протоколу № 76 загальних зборів учасників ТОВ Кей Колект від 12.12. 2013 року (а.с. 137 т.5) було обрано Генеральним директором товариства ОСОБА_9

  Згідно Статуту Дирекція товариства є виконавчим органом, яка наділена правом (п.11.6) видавати довіреності для уповноваження представників діяти від імені Товариства в межах повноважень якими наділена дирекція, до компетенції якої ( п.12) входить видача довіреностей, прощення або списання заборгованості перед товариством; затвердження мирової угоди, схвалення рішення про відкликання або відмову від позову ( п.14). Загальними зборами товариства Кей Колект 21.05. 2014 року було обрано виконавчим директором товариства ОСОБА_9, директора з фінансових питань - ОСОБА_10 (а.с. 101, 103 т. 5); основним видом діяльності ТОВ Кей Колект 64 - 99 є надання фінансових послуг, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 102, 204 - 207 т.5).

Крім цього, відповідно до протоколу № 93 ТОВ Кей Колект від 10.12. 2014р. в підтвердження повноважень і компетенції як Генерального директора так і дирекції товариства було прийнято рішення про підтвердження повноважень і компетенції Дирекції ТОВ Кей Колект представляти інтереси товариства в судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма повноваженнями якими наділена сторона процесу. (а.с. 16 т.6).

Так, згідно із ч. 1 ст. 237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, а відповідно до ч. 1 ст. 244 цього Кодексу представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

У ч. 1 ст. 202 ЦК зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

 

  З урахуванням сукупності досліджених доказів по справі наданій оцінці, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність ТОВ «Кей-Колект» позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ Кей Колект в солідарному порядку заборгованості по кредитних договорах, договорах поруки - за № 11067213000 від 30.10. 2006 року (договір поруки № 54949 від 30.10. 2006р.) за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року (договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р.); за № 11069297000 від 02.11. 2006 року (договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р.); за № 11001661 від 03.05. 2006 року (договір поруки 11001661 року від 03.05. 2006 р.) в загальній сумі 4712457,05 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Крім цього, суд з врахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі в їх сукупності, при системному аналізі, оцінюючи кожний доказ окремо, вважає, що і вимоги за зустрічним позовом про визнання правовідносин за договором факторингу № 1 від 12.12. 2011 року такими, що не відбулися, а також визнання довіреності № 328 від 20.11. 2014 року нікчемним правочином є такими що не грунтуються на законі і в їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2, 3, 6 ст. 13, 16, ст.. ст.. 512, 514, 516, 517, 598 ч.1, ч.1 ст. 1077, ч.1,3 ч.2 ст. 1082, ЦК України, п.1.2 Положення про порядок надання Банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 року № 281, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 27, 31, 57,58, 60, 88, 205, 209, 212-215, 218, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ТОВ Кей Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитними договорами від 02.12. 2005 року за № 219/225/05 на суму 824 768,17 грн.; від 03.05. 2006 року за № 11001661000 на суму 996751,34 грн.; від 02.11. 2006 року за № 11069297000 на суму 573169,91 грн. та від 30.10.2006р. за № 11067213000 на суму 2317767,63 грн., а всього на суму 4 712 457,05 грн. - відмовити

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ Укрсиббанк, ТОВ Кей Колект про визнання правовідносин за договором факторингу № 1 від 12.12. 2011 року по відношенню до передання заборгованості та відступлення прав вимоги ТОВ Кей Колект за кредитними договорами від 02.12. 2005 року за № 219/225/05; від 03.05. 2006 року за № 11001661; від 02.11. 2006 року за № 11069297000; від 30.10.2006р. за № 11067213, укладеними між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 такими, що не відбулися; визнання довіреності № 328 від 20.11. 2014 року, виданої Бадаху Сергію Миколайовичу на представництво інтересів ТОВ «Кей Колект» нікчемним правочином - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                          Слободян Г.М.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Вот решение суда ,очень классное ,которое я обмывал  в новогодние праздники. Это полный разгром ТОВ "Кей -Колект" . Судье респект и уважение ,на редкость честная и правильная ,таких в судах единицы. 

Желаю всем таких решений:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42353311

                            Справа № 2-107/12

                            Провадження № 2/727/108/14

    

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2014 р.                                                                                                      м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців, у складі:

Головуючого - судді  Слободян Г.М.

при секретарі -           Гончарук Н.

за участю сторін:

- відповідача ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах відповідача ОСОБА_2

- представника відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду № 1 м. Чернівці цивільну справу за позовною заявоюАкціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ Укрсиббанк, ТОВ «Кей Колект» про визнання правовідносин за договором факторингу такими, що не відбулися та визнання довіреності № 328 від 20.11. 2014 року нікчемним правочином, -    

                                                                   ВСТАНОВИВ:

В суд із позовною заявою звернулося Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, згідно договорів про надання споживчих кредитів - за №11067213000 від 30.10.2006 року, за №219/225/05 від 02.12.2005 року; за №11069297000 від 02.11.2006 року; за №11001661 від 03.05.2006 року на загальну суму 1880767,14 грн.

Мотивують заявлені вимоги тим, що 30.10. 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11067213000, у відповідності до якого остання як позичальник отримала кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 117800.00 доларів США, строком користування до 30.10. 2017 року. Вважають, що відповідно до п. 1.2.2. договору позичальник у будь - якому випадку зобов»язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту. Зазначають, що на підставі п. 1.3.1 Договору за ви користування кредитних коштів, протягом 30 ти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка була встановлена у розмірі 12.2% річних, у терміни сплати визначені п. 1.3.4 договору з 01 по 10 число кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані відсотки. Вказують, що позичальником не були виконані прийняті на себе зобов»язання, тобто станом на 21.09. 29009 року за кредитним договором обліковується прострочена заборгованість , яка складає 15339,64 долари США 64 центи, еквівалентні по курсу НБУ на національну валюту - 122816,82 грн., в тому числі - 7264,25 доларів США 25 цент. прострочення основного боргу, що еквівалентно по курсу НБУ - 58,161, 21 грн.; - 8075,39 доларів США 39 цент. - сума заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами (що в еквівалентні по курсу НБУ становить 64655,61 грн. Посилаючись на п. 11.1; пп. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 договору та направлень Банку на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, вважають, що термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит - обов»язковим до повернення. Отже, вважають, що позичальником ОСОБА_1 порушені умови Договору про надання споживчого кредиту за № 11067213000 від 30.10. 2006 року і станом на 21.09. 2009 року заборгованість перед Банком становить 116054,77 доларів США еквівалентних 929192,52 грн. та складається з суми заборгованості за кредитом в сумі - 100715,13 дол. США., еквівалентних 806373,68 грн.; суми заборгованості за кредитом по простроченим траншам - 7264,25 дол. США, еквівалентних 58161,21 грн.; - суми заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами   - 8075,39 дол. США, еквівалентних 64,655,61 грн. Зазначають, що 07.05. 2009 року Банком було направлено для вручення ОСОБА_1 вимогу щодо погашення заборгованості по договору вищенаведеному про надання споживчого кредиту та її термінового виконання протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги., а отже у зв»язку з невиконанням означеної вимоги ОСОБА_1 згідно п. 7.1, 7.6 договору було нараховано пеню в розмірі 611.76 доларів США еквівалентних по курсу НБУ 4898,05 грн. неустойки у розмірі 500 грн. Повторна вимога була направлена на адресу позичальника 18.09. 2009 року, однак вказують, що наявна заборгованість в ОСОБА_1 не була погашена. При цьому, посилаються, що одним з видів забезпечення виконання зобов»язань по договору про надання споживчого кредиту №11067213000 від 30.10.2006 року є порука, за укладеним договором поруки № 54949 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2., відповідно до якого, останній, як поручитель зобов»язувався перед Кредитором (тобто Банком) відповідати за виконання Позичальником (тобто ОСОБА_1.) усіх її зобов»язань в повному обсязі що виникли по договору про надання споживчого кредиту, як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Вказують, що 07.05. 2009 року Банком на адресу ОСОБА_2 було направлено для вручення вимогу про погашення заборгованості, однак дана вимога останнім залишена без відповідного реагування.

Крім наведеного, в обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 02.12. 2005 року  між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 219/225/05, згідно якого Позичальник - ОСОБА_1 отримала кредит в іноземній валюті в сумі - 43300.00 доларів США., з терміном погашення не пізніше 02.12. 2026 року (п. 1.2.2. договору) на розміром процентної ставки 12,5% ( п.1.3.1 договору) річних, з нарахуванням згідно п. 1.3.3 договору щомісячно в останній робочий день поточного місяця методом факт/360. Однак, позичальником не були виконані прийняті на себе зобов»язання, тобто станом на 21.09. 2009 року за кредитним договором обліковується прострочена заборгованість , яка складає - 3601,58 доларів США, еквівалентних - 28836,04 грн.; в тому числі: - 1 159,79 доларів США прострочення основного боргу (в еквівалентні на національну валюту по курсу НБУ - 9285,85 грн.; - 2441,79 доларів США, еквівалентних 19.550,19 грн. Вважають, що позичальник повинен достроково повернути кредит, внаслідок порушення ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту по встановленій заборгованості станом на 21.09. 2009 р. яка перед Банком становить 40166,47 доларів США, еквівалентних - 321592,84 грн. та складається з: - суми заборгованості за кредитом - 36564,89 доларів США, еквівалентних - 292756,79 грн.; - суми заборгованості по простроченим траншам згідно графіку погашення кредиту - 1159,79 доларів США еквівалентних - 9285,85 грн.; суми заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами 2441,79 доларів ША, еквівалентних 19550,19 грн. Вказують, що 07.05. 2009 року Банком на адресу позичальника ОСОБА_1 було направлено вимогу про термінове дострокове погашення вказаного вище кредиту і оскільки останньою вимоги за вимогою виконані не були, ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 7.1, 7.6договору було нараховано пеню у розмірі 134,38 доларів США, еквівалентних по курсу НБУ 1075,92 грн.; неустойку у розмірі 500 грн. зазначають, що в забезпечення вищенаведеного кредитного договору, цього ж числа, тобто 2.12. 2009 року між Банком і ОСОБА_2 було укладено договорів поруки за № 219/225/05 та внаслідок прострочення заборгованості за основним кредитним договором, 07.05. 2009 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про дострокове термінове погашення споживчого кредиту, однак, дана вимога поручителем була залишена без реагування, заборгованість не погашена.

Окрім наведеного, заявлені позовні вимоги мотивують і тим, що 02.11. 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11069297000 у відповідності до якого позичальник ОСОБА_1 отримала кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 30500,00 доларів США, з терміном погашення відповідно до п. 1.2.2.не пізніше 02.11. 2017 року з нарахованою процентною ставкою - 12.3% річних.

Обгрунтовують, що за вказаним договором, позичальником не були виконані прийняті на себе зобов»язання і станом на 21.09. 2009 року обліковується прострочена заборгованість яка складає: - 3447,66 доларів США, еквівалентних - 27603,69 грн.; в тому числі: - 1748,13 доларів США прострочення основного боргу (в еквівалентні на національну валюту по курсу НБУ - 13996,40 грн.; - 1699,53 доларів США, еквівалентних 13607,29 грн. Вважають, що позичальник повинен достроково повернути кредит, внаслідок порушення ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту по встановленій заборгованості станом на 21.09. 2009 р. яка перед Банком становить 27942,20 доларів США, еквівалентних - 223719,23 грн. та складається з: - суми заборгованості за кредитом - 24294,54 доларів США, еквівалентних - 196115,53грн.; - суми заборгованості по простроченим траншам згідно графіку погашення кредиту - 1748,13 доларів США еквівалентних - 13996,40 грн.; суми заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами 1699,53 доларів ША, еквівалентних 13607,29 грн. Вказують, що 07.05. 2009 року Банком на адресу позичальника ОСОБА_1 було направлено вимогу про термінове дострокове погашення вказаного вище кредиту і оскільки останньою вимоги за вимогою виконані не були, ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 7.1 договору було нараховано пеню у розмірі 138,65 доларів США, еквівалентних по курсу НБУ - 1110,10 грн.; неустойку у розмірі 500 грн.

  Зазначають, що в забезпечення вищенаведеного кредитного договору, цього ж числа, тобто 02.11.2006 року між Банком і ОСОБА_2 було укладено договорів поруки за № 56031 та внаслідок прострочення заборгованості за основним кредитним договором, 07.05. 2009 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про дострокове термінове погашення споживчого кредиту, однак, дана вимога поручителем була залишена без реагування, заборгованість не погашена.

Крім наведеного вище в обгрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 03.05. 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11001661 у відповідності до якого позичальник ОСОБА_1 отримала кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 66770 швейцарських франків, з терміном погашення відповідно до п. 1.2.2.не пізніше 03.05. 2016 року з нарахованою процентною ставкою - 9.5 % річних.

Обгрунтовують, що за вказаним договором, позичальником не були виконані прийняті на себе зобов»язання і станом на 21.09. 2009 року обліковується прострочена заборгованість яка складає: - 5765,01 швейцарських франків, еквівалентних по курсу НБУ відносно національної валюти - 44813,60 грн.; в тому числі: - 3329,76 швейцарських франків прострочення основного боргу (в еквівалентні на національну валюту по курсу НБУ - складає - 25883,48.; - 2435,25 швейцарських франків, еквівалентних 18930,12 грн.

Вважають, що позичальник повинен достроково повернути кредит, внаслідок порушення ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту по встановленій заборгованості станом на 21.09. 2009 р. яка перед Банком становить 50834,63 швейцарських франків, еквівалентних - 395 156,80 грн. та складається з: - суми заборгованості за кредитом - 45069,62 швейцарських франків, еквівалентних - 350343,19 грн.; - суми заборгованості по простроченим траншам згідно графіку погашення кредиту - 3329,76 швейцарських франків еквівалентних - 25883,48 грн.; суми заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами 2435,25 швейцарських франків, еквівалентних 18930,12 грн. Зазначають, що 07.05. 2009 року Банком на адресу позичальника ОСОБА_1 було направлено вимогу про термінове дострокове погашення вказаного вище кредиту і оскільки останньою вимоги за вимогою виконані не були, ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 7.1 договору було нараховано пеню у розмірі 260,08 доларів США, еквівалентних по курсу НБУ - 2021,68 грн.; неустойку у розмірі 500 грн.

  Мотивують, що в забезпечення вищенаведеного кредитного договору, цього ж числа, тобто 03.05..2006 року між АКІБ «УкрСиббанком» і ОСОБА_2 було укладено договорів поруки за № 11001661, у відповідності до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов»язувався перед Банком (Кредитором) відповідати в повному обсязі за виконання позичальником усіх його зобов»язань, однак, внаслідок прострочення заборгованості за основним кредитним договором, 07.05. 2009 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про дострокове термінове погашення споживчого кредиту, однак, дана вимога поручителем була залишена без реагування, заборгованість не погашена.

  Вважають, що відповідачі ухиляються від взятих на себе зобов»язань перед АКІБ «УкрСиббанком» по вищеозначених кредитних договорам про надання споживчих кредитів, а тому, просять стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Банку, в солідарному порядку заборгованість по договорам про надання споживчих кредитів на загальну суму 1 880 767,14 грн., зокрема:

за № 11067213000 від 30.10. 2006 року (договір поруки № 54949 від 30.10. 2006р.) в розмірі 929192,52 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 4898,05 грн., а всього на загальну суму 934 590,57 грн.;

за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року (договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р.) в розмірі 321592,84 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 1075,92 грн., а всього на загальну суму 323 168,76 грн.;

за № 11069297000 від 02.11. 2006 року (договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р.) в розмірі 223719,23 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 1110 грн., а всього на загальну суму 225 329,33 грн.;

за № 11001661 від 03.05. 2006 року (договір поруки 11001661 року від 03.05. 2006 р.) в розмірі 393156,80 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 2021,68 грн., а всього на загальну суму 397 678,48 грн., а також судові витрати і витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи в загальній сумі - 1820 грн.

  За заявленим клопотанням від 25.02. 2010р., позивач посилається на те, що згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства», були внесені зміни до Статуту АКІБ «УкрСиббанк» відповідно до яких повне найменування банку як правонаступника стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (т.1 а.с. 112 - 117).

  Згідно ухвали від 28.04. 2010 року (під час головування іншого складу суду (судді Дудакова С.Є., у зв»язку з закінченням повноважень головуючого судді) було прийнято до розгляду (п.5) зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АКІБ «Укрситббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» про визнання правочинів недійсними, в якій позивач просила визнати недійсними кредитні договори від 02.12. 2005 року; № 219/225/05; від 30.10. 2006 року № 11067213; від 02.11. 2006р. № 1106297000 та від 03.05. 2006р. № 11001661, стягнути з позивача судові витрати (т.1.а.с. 134 - 141), уточнення до якого поступили 22.11. 2010 р., в яких позивач крім наведеного, просила визнати недійсними договори поруки, а саме: - № 54949 від 30.10. 2006р.; № 219/225/05 від 02.12. 2005р.; № 56031 від 02.11. 2006р.; 3 11001661 від 03.05. 2006р. та визнати недійсними договори іпотеки, зокрема: № 5063 від 30.10.2006р.; № 28269 від 30.10.2006р. ; № 219/225/05 від 02.12. 2005р.; № 1512 від 02.11. 2006р., № 1513 від 02.11. 2006р. та № 11001661 від 03.05. 2006р. (т.1 а.с. 157 - 207).

  Відповідно до ухвали суду від 04.11. 2010 року до участі в справі було залучено в якості третьої особи - ОСОБА_2 (за зустрічним позовом).

  В серпні 2010 року позивачем до суду поступили (т. 1 а.с. 154) уточнення до позовної вищенаведеної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якій просять стягнути з відповідачів на користь позивача ПАТ «Укрсиббанк» в солідарному порядку заборгованість по кредитах: 1) за № 11067213000 від 30.10. 2006 року (договір поруки № 54949 від 30.10. 2006р.) в розмірі 929192,52 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 4898,05 грн., а всього на загальну суму 934 590,57 грн.; та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.10. 2006 року посвідченого нотаріально, а саме на нерухоме майно - двокімнатну квартиру загальною площею 27.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, вказаної квартири, належної на праві приватної власності ОСОБА_5;

за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року (договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р.) в розмірі 321592,84 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 1075,92 грн., а всього на загальну суму 323 168,76 грн.;

за № 11069297000 від 02.11. 2006 року (договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р.) в розмірі 223719,23 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 1110 грн., а всього на загальну суму 225 329,33 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006 року посвідченого нотаріально, а саме на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0.2071 га, що знаходиться за адресою: Чернівецька область с. Остриця Герцаївського району, належну на праві приватної власності ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки.

за 11001661 року від 03.05. 2006 року (договір поруки 11001661 року від 03.05. 2006 р.) в розмірі 393156,80 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 2021,68 грн., а всього на загальну суму 397 678,48 грн. та судові витрати.

  Уточнення позивача ПАТ «УкрСиббанк» до позовної заяви мали місце і в січні 2011 року, де у поданій письмовий заяві (т.1 а.с. 232 - 234), просять стягнути з відповідачів на користь позивача ПАТ «Укрсиббанк» в солідарному порядку заборгованість по кредитах: 1) за № 11067213000 від 30.10. 2006 року (договір поруки № 54949 від 30.10. 2006р.) в розмірі 929192,52 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 4898,05 грн., а всього на загальну суму 934 590,57 грн.; та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.10. 2006 року посвідченого нотаріально, а саме на нерухоме майно - двокімнатну квартиру загальною площею 27.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, вказаної квартири, належної на праві приватної власності ОСОБА_5;

за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року (договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р.) в розмірі 321592,84 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 1075,92 грн., а всього на загальну суму 323 168,76 грн.;

за № 11069297000 від 02.11. 2006 року (договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р.) в розмірі 223719,23 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 1110 грн., а всього на загальну суму 225 329,33 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.11.2006 року посвідченого нотаріально, а саме на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0.2071 га, що знаходиться за адресою: Чернівецька область с. Остриця Герцаївського району, належну на праві приватної власності ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки.

за 11001661 року від 03.05. 2006 року (договір поруки 11001661 року від 03.05. 2006 р.) в розмірі 393 156,80 грн., неустойку за порушення зобов»язань в сумі 500 грн. та пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 2021,68 грн., а всього на загальну суму 397 678,48 грн. та судові витрати.

  Згідно ухвали суду від 16.09.2011 року було залучено до участі в справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

  В грудні 2011 року в суд третьою особою ОСОБА_6 було заявлено самостійні вимоги з наданням позовної заяви до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання правочинів недійсними, зокрема в якій просив визнати недійсними кредитні договори № 11069297000 від 02.11. 2006 року недійсним та визнати іпотечний договір № 1513; № 1512 від 02.11. 2006р. недійсними та стягнути судові витрати; даний позов судом було прийнято згідно ухвали суду від 04.01. 2012р.

  В березні місяці 2012 року за заявленим клопотанням позивачем ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей Колект», на підставі ухвали суду від 03.03. 2012 року було замінено позивача, в справі, з розглядом з початку - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», оскільки відповідно до укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ Кей Колект договору факторингу про відступлення прав вимоги за забов»язаннями, які виникли на підставі договорів про надання споживчого кредиту № 11067213000 від 30.10. 2006р.; 3 219/225/05 від 02.10.2005р.; 3 11069297000 від 02.11. 2006р. та № 11001661 від 03.05. 2006р. (т. 3 а.с. 26 - 87).

  В жовтні 2012 року провадження в справі було зупинено у зв»язку із оскарженням відповідачами договору факторингу № 1 від 12.12. 2011 року, тобто до вирішення іншої справи, провадження по якій було відкрито в Подільському районному суді м. Києва. Після відновлення провадження в справі, в січні 2014 року, ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ПАТ УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання поруки за договорами поруки припиненою, в якій просив визнати припиненою поруку за договором поруки № 54949 від 30.10. 2006р. з 09.07. 2008 року; визнати припиненою поруку за договором поруки від 02.12. 2005 року № 219/225/05 з 09.07. 2008р.; визнати припиненою поруку за договором поруки від 03.05. 2006 року № 11001661 з 12.03. 2008р. та визнати припиненою поруку за договором поруки від 02.11. 2006 року № 56031 з 30.03. 2008р.

В листопаді 2014 року правонаступником ПАТ «УкрСиббанк», позивачем ТОВ Кей Колект в суд було подано письмову заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на мотивацію обставин за вищенаведеним позовом, просять стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість по кредиту згідно договорів про надання споживчого кредиту і договорів поруки, а саме за договорами:

1) № 219/225/05 від 02.12. 2005 року в розмірі 824768,17 грн.;

2) № 11001661000 від 03.05. 2006р. в розмірі 996751,34 грн.;

3) № 11069297000 від 02.11. 2006р. в розмірі 573169,91 грн.;

4) № 11067213000 від 30.10.2006р. в розмірі 2317767,63 грн., а всього на загальну суму 4 712 457,05 грн. (т.5 а.с. 110). Дані позовні вимоги вважали остаточними в справі.

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсиббанк», ТОВ Кей Колект, третя особа ОСОБА_1 про визнання правовідносин за договором факторингу № 1 від 12.11. 2011 року такими, що не відбулися та визнання недійсним правочину - довіреності № 328 від 20.11. 2014 року, виданої Бадаху Сергію Миколайовичу на представництво інтересів ТОВ «Кей Колект» в суді та згідно ухвали від 24.12. 2014 року об»єднань в одне провадження зустрічний позов вищенаведений з первинним.

Відповідно до ухвали суду від 24.12. 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання договорів, зокрема кредитних договорів (від 02.12.2005 р., від 30.10.2006 року, від 02.11.2006 року., від 03.05.2006 року) недійсними, залишено без розгляду, за заявою позивача ОСОБА_1

Згідно ухвали суду від 30.12. 2014 року доповнення до наведеної вище зустрічної позовної заяви надані позивачем ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів поруки, а саме: - № 54949 від 30.10. 2006р.; № 219/225/05 від 02.12. 2005р.; № 56031 від 02.11. 2006р.; 3 11001661 від 03.05. 2006р. та визнанні недійсними договорів іпотеки, зокрема: № 5063 від 30.10.2006р.; № 28269 від 30.10.2006р. ; № 219/225/05 від 02.12. 2005р.; № 1512 від 02.11. 2006р., № 1513 від 02.11. 2006р. та № 11001661 від 03.05. 2006р., стягненні судових витрат залишено без розгляду, за заявою позивача ОСОБА_1

   Відповідно до ухвали суду від 24.12.2014 року позовну заяву, подану ОСОБА_6 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» із самостійно заявленими вимогами про визнання недійсними кредитних договорів № 11069297000 від 02.11. 2006 року недійсним та визнати іпотечний договір № 1513; № 1512 від 02.11. 2006р. недійсними, стягнення судових витрат залишено без розгляду, за заявою представника позивача, по довіреності - ОСОБА_1

Відповідно до ухвали суду від 30.12. 2014 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання поруки за договорами поруки припиненою, в якій просив визнати припиненою поруку за договором поруки № 54949 від 30.10. 2006р. з 09.07. 2008 року; визнати припиненою поруку за договором поруки від 02.12. 2005 року № 219/225/05 з 09.07. 2008р.; визнати припиненою поруку за договором поруки від 03.05. 2006 року № 11001661 з 12.03. 2008р. та визнати припиненою поруку за договором поруки від 02.11. 2006 року № 56031 з 30.03. 2008р. залишено без розгляду, за заявою представника позивача, по довіреності ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача - ТОВ Кей Колект Бадах С.М. позовні вимоги, збільшені в редакції від 21.11. 2014 року, як остаточні підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та просить відмовити відповідачу ОСОБА_2 у зустрічному позові; в подальшому в судові засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи особисто під розпис в суді, надав через канцелярію суду письмову заяву в порядку вимог ст.. 157 ЦПК України про розгляд справи у відсутність представника позивача, а також заперечення проти зустрічного позову, доводи за якими просив врахувати при ухвалені рішення. В письмовому клопотанні - поясненнях від 24.12. 2014 року представник позивача ТОВ Кей Колект Бадах С.М. просить суд виправити в позовних вимогах (збільшених) ТОВ Кей Колект номера кредитних договорів від 30.10.2006р., від 03.05. 2006р. та від 03.05. 2006р., вказує, що згідно протоколу № 93 від 10.12. 2014р. загальних зборів ТОВ Кей Колект було підтверджено повноваження дирекції товариства на представництво в суді, а тому вважає довіреність 328 від 20.11. 2014 року є дійсною. Зазначають в поясненнях, що згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.11. 2013 року яке набрало чинності було встановлено, що ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами від 02.12. 2005 р., 03.05. 2006р., від 02.11. 2006р. та від 30.10. 2006р. отримала кошти у валюті, та відповідно до договору факторингу № 1 від 12. 12. 2011 року ТОВ Кей Колект набув право вимоги за усіма кредитними договорами укладеними між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_1, остання про право відступлення вимоги була повідомленою; вважають, що ТОВ Кей Колект не потрібно отримання будь - якої ліцензії для отримання у валюті коштів від боржників, так як кошти у валюті поступають на рахунки не ТОВ Кей Колект а ПАТ Укрсиббанк а згодом вже останній перераховує кошти в національній валюті на рахунки товариства. Просив застосувати строки позовної давності до зустрічного позову і відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах, а також в інтересах за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги за первинним позовом, в остаточній редакції їх збільшення ТОВ Кей Колект від 21.11. 2014 року не визнала просила в їх задоволенні відмовити, зустрічні вимоги її довірителя ОСОБА_2 про визнання правовідносин за договором факторингу № 1 від 12.11. 2011 року такими, що не відбулися та визнання нікчемним правочину - довіреності № 328 від 20.11. 2014 року, виданої Бадаху Сергію Миколайовичу на представництво інтересів ТОВ «Кей Колект підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.

Аналогічна позиція в судовому засіданні була підтримана і представником ОСОБА_1, за довіреністю - ОСОБА_3

В наданих суду пояснення відповідач ОСОБА_1 діючи в своїх інтересах, а також в інтересах за довіреністю ОСОБА_2 посилалася на обставини викладені в запереченнях на заяву ТОВ Кей Колект про збільшення позовних вимог від 20.11. 2014 року (т. 5 а.с. 158). Крім цього, в поясненнях зазначила, що позивачем не надано меморального ордеру (платіжного доручення) і не надано його на витребування доказів в оригіналі про сплату ціни продажу кредитного пакету в сумі 567268700 грн. ПАТ Укрсиббанком в ТОВ Кей Колект, при цьому звертає увагу, що дата акту прийому - передачі відповідає даті відступлення прав вимог, після чого, в силу вимог закону фактор (а в даному випадку це позивач) набуває право вимоги до боржника (тобто до неї), при цьому вказує, що не зазначено доказів відносно визначення обсягу (суми прав вимоги) щодо споживчих кредитних договорів за №11067213 від 30.10.2006 року, за №219/225/05 від 02.12.2005 року; за №11069297 від 02.11.2006 року; за №11001661 від 03.05.2006 року на загальну суму 1880767,14 грн.; не зазначено доказів на витребування доказів і відносно оригіналів документів про відступлення прав вимоги, оскільки в судовому засіданні представник позивача Бадах С.М. вказував, що в ТОВ Кей Колект ніяких оригіналів документів про це немає; надані ж меморіальні ордери на отримання готівки вважає не належними і не допустимими оскільки в них не співпадають дати і роки, підпис в них належить не їй, як отримувачу грошових коштів, відсутня печатка Банку; за обсягом прав вимог що перейшли до ТОВ Кей Колект від ПАТ Укрсиббанку не значаться кредитні договори, які були укладені між неї та АКІБ Укрсиббанк; тіло кредиту за меморіальними ордерами і розрахунком заборгованості є різними; вказує в поясненнях, що відсутній реєстр спорів на день укладення договору факторингу, в якому б чітко зазначалося які саме кредитні договори були передані то  ТОВ Кей Колект і що вони саме стосуються її, як боржника; вважає, що не відбулося дотримання дії передбаченої п. 3.2 договору про відступлення прав вимоги; зазначає, що ТОВ Кей Колект розрахунки заборгованості до заяви про збільшення позовних вимог надані в нарахованій іноземній валюті, а в товаристві відповідної ліцензії немає. Пояснила, що ціна продажу в гривнях (портфелю кредитного в додатку 1) обсяг (суми) прав вимоги переданих ПАТ Укрсиббанком ТОВ Кей Колекту невизначена у додатку № 1 стосовно укладених з нею договорів; крім того, з наданих розрахунків ТОВ Кей Колект вбачається підвищення відсоткової ставки, про ні вона, ні поручителі повідомлені не були; крім цього позивачем не надано суду квитанцій про сплату ОСОБА_1 сум боргу по кредитах, а отже є не зрозумілим на підставі яких документів здійснено розрахунки по сумі заборгованості.

З»ясувавши становлення до позовних вимог сторін по справі, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, що діє в своїх інтересах, а також в інтересах за довіреністю ОСОБА_2, доповнення до пояснень представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, вивчивши доводи і розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються як первинні позовні вимоги (з змінами і доповненнями), так і зустрічні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності відповідно до меж заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом на підставі наданих сторонами доказів установлено, що 02 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (надалі Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 219/225/05 (а.с. 9 - 14 т.1), відповідно до умов якого (п.1.1) Банк зобов»язувався надати Позичальнику а останній зобов»язувався прийняти належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті в сумі 43300 доларів США, терміном повернення кредиту в повному обсязі і в строки встановлені графіком погашення кредиту не пізніше 02.12. 2026р. Умовами договору було визначено, що Позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок НОМЕР_1 в ЧУ ПРД АКІБ «Укрсиббанк». Згідно п. 131 за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 12.5% відсотків річних. Відповідно до п. 1.3.4. термін сплати процентів з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. Проценти сплачуються на рахунок № 22181018494100 ЧУ ПРД АКІБ «Укрсиббанк», із сплатою комісії Банку за дачу кредиту 0.99% від суми фактично виданих коштів (п. 1.3.5).Кредит видавався з ціллю придбання 2 - х кімнатної житлової квартири за адресою АДРЕСА_2. Умовами забезпечення кредиту (п. 2.1 розділу 2) було прийнято іпотеку згідно договору № 219/225/05 від 02.12. 2005р. (а.с. 3031 т.2) та поруку, згідно договору № 219/225/05 від 02.12. 2005р. ОСОБА_1, як Позичальнику (за п. 3.1) було відкрито позичковий рахунок НОМЕР_1. Згідно п. 7.6. Позичальник зобов»язувався сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов»язань в сумі 500 грн. Умовами договору чітко установлено особливі умови, а саме п. 9.6. передбачено, що формою укладення цієї угоди містить підпис кожної сторінки договору та печатку сторони. В підтвердження цього на кожному аркуші, на якому викладено умови цієї угоди міститься застереження «Предстанвик» Сторони 1 ____ підпис «Підтверджую» Предстанивк Сторони 2 _____підпис (а.с. 13 т.1), однак, як видно з дослідженого договору даний пункт його особливих умов укладення не був дотриманий. Відповідно як Сторона 2 ОСОБА_1 кожний аркуш договору не підписувала; договір останньою був підписаний в цілому, що нею було визнано в судовому засіданні. Графік погашення кредиту було визначено Банком 02.12. 2005 року і додаток 1 є невід»ємною частиною договору (а.с. 15 - 19 т.1). Судом також установлено, що з метою забезпечення виконання зобов»язань за даним кредитним договором, між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р. (а.с. 20, 21 т.1), відповідно до якого ОСОБА_2, як поручитель зобов»язувався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_1 її зобов»язань, що виникли з кредитного договору в повному обсязі.

Крім наведеного, судом установлено, що 03 травня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (надалі Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11001661 (а.с. 22 - 26 т.1), згідно з умовами якого, (п.1.1) Банк зобов»язувався надати Позичальнику а Позичальник зобов»язувався прийняти належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті в сумі 66770 швейцарських франків, в порядку і на умовах визначених договором, терміном повернення кредиту в повному обсязі і в строки встановлені графіком погашення кредиту не пізніше 03 травня 2016 року. Відповідно до п. 1.2.2 визначено, що Позичальник зобво»язується повернути основну суму кредиту та внести плату за користування кредитом у вигляді відсотків, комісії та сплатити штрафні санкції, здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739 в АКІБ «Укрсиббанк» Разом з цим, суд звертає увагу, що фактично в договору рахунок не зазначений (а.с. 22т.1). Аналогічно не вказано в договорі (п. 1.5) на який же рахунок Позичальник мав би зараховувати кошти (тобто поточний рахунок позичальника) № 2620 (а.с. 26 оборт.т.1). За використання кредитних коштів (п. 1.3.1) на перший місяць встановленого строку кредитування процентна ставка встановлювалася в розмірі 9.5% річних; пеня нараховувалася методом факт 360 відповідно до вимог нормативно правових актів НБУ та чинного законодавства; строк сплати процентів встановлювався з 01 по 10 число (включно) кожного місяця наступного за тим, який були нараховані Банком такі проценти ( п. 1.3.4). Пунктом 7.1. Договору було установлено, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту або процентів за кредит або комісій встановлених Договором Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов»язаний сплатити Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 12,5% річних від суми зазначеної заборгованості. Згідно п. 7.6. Позичальник зобов»язувався сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов»язань в сумі 500 грн. Вказаний вище договір підписаний обома сторонами. Графік погашення кредиту було визначено Банком 03.05. 2006 року в додатку 1 договорі і є невід»ємною його частиною (а.с. 27 т.1). З метою забезпечення виконання зобов»язань за даним кредитним договором № 11001661 (а.с. 22 - 26 т.1), між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 11001661 від 03.05. 2006р. (а.с. 28,29 т.1), відповідно до якого ОСОБА_2, як поручитель зобов»язувався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_1 її зобов»язань, що виникли з кредитного договору в повному обсязі. Також судом установлено, що умовами забезпечення кредиту було прийнято іпотеку згідно договору 11001661 від 03.05. 2006р. на квартиру за адресою АДРЕСА_3 (п. 2.1 договору) (а.с. 2829 т.2).

Також судом встановлено і не заперечувалося позивачем, що 30.10. 2006 року між   ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (надалі Банк) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11067213 (а.с. 29 - 35 т.1). Кредит (грошові кошти) видавалися Банком (п.1.1) в іноземній валюті в сумі 117800 доларів США, з сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,2% річних, терміном до 30.10. 2017 року та зобов»язанням Позичальника повернути суму кредиту та сплатити відсотки , комісію і штрафні санкції, інші платежі за договором на рахунок № 373911067213 в АКІБ «Укрсиббанк». Умовами договору ( п.10.1) передбачено було те, що сторони домовилися при його укладенні про договірне списання Банком з усіх рахунків Позичальника в національній і іноземній валюті відкритих в АКІБ «Укрсиббанк», нарахованих процентів, комісій, суми заборгованості при настанні термінів виконання Позичальником зобов»язань в розмірах визначених договором. Було Банком визначено (п.10.2.1) списання коштів з поточного рахунку в національній валюті НОМЕР_2 та з поточних рахунків позичальника в іноземній валюті НОМЕР_2. Графік погашення кредиту був встановлений Банком 30.10 2006 року в додатку 1 договору № 11067213 і є невід»ємною його частиною (а.с. 36 - 38 т.1). З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором № 11067213 (а.с. 39-40 т.1), було між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, як поручителем, ОСОБА_1, як позичальником договір поруки №11067213 від 30.10. 2006р. (а.с. 39, 40 т.1), відповідно до якого ОСОБА_2, як поручитель зобов»язувався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_1 її зобов»язань, що виникли з кредитного договору в повному обсязі. Також судом установлено, що умовами забезпечення вищеозначеного кредитного договору від 30.10. 2006 року було прийнято іпотеку згідно договору № 5063 від 30.10. 2006р. (т.2 а.с. 32,33) ; іпотеку згідно договору № 28269 від 30.10. 2006р. (т. 1 а.с. 235 - 239) на квартиру за адресою АДРЕСА_3 (п. 2.1 договору) та відповідно поруку, згідно договору № 54939 від 30.10. 2006р. (а.с. 30; 159 - 163 т.1).

Крім наведеного, судом також встановлено, що 02.11. 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (надалі Банк) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11069297000 (а.с. 41 - 47 т.1) та Банк (п.1.1) зобов»язувався надати і надав, а ОСОБА_1 зобов»язувалася прийняти використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті 30500 доларів США та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 12.3% річних (п.1.3.1), терміном установленим графіком погашення кредиту повернення грошових коштів не пізніше 02.11. 2017 року (п. 1.2.2). Відповідно до п. 1.5. визначено, що кредит надавався шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2. У забезпечення виконання зобов»язання ( п.2.1) за даним договором Банком було прийнято іпотеку по договору іпотеки № 1512 від 02.11. 2006р. (а.с. 166 - 168 т.1; а.с. 26 - 27 т.2) та договір іпотеки № 1513 від 02.11. 2006р. (а.с. 240 -242 т.1), а також договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р. Умовами договору визначено, що пеня нараховувалися методом факт 360 відповідно до вимог нормативно правових актів НБУ та чинного законодавства; строк сплати процентів встановлювався з 01 по 10 число (включно) кожного місяця наступного за тим, який були нараховані Банком такі проценти. Згідно п. 7.6. Позичальник зобов»язувався сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов»язань в сумі 500 грн. Вказаний вище договір підписаний обома сторонами. Графік погашення кредиту було визначено Банком 02.11. 2006 року в додатку 1 договорі і є невід»ємною його частиною (а.с. 48 т.1). ). З метою забезпечення виконання зобов»язань за вищенаведеним кредитним договором, між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, як поручителем, та ОСОБА_1, як позичальником було укладено як вже зазначалося вище договір поруки за № 56031 від 02.11. 2006р. (а.с. 51 т.1), відповідно до якого ОСОБА_2, як поручитель зобов»язувався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_1 її зобов»язань, що виникли з кредитного договору в повному обсязі.

Крім наведеного, судом установлено, що згідно заяв, направлених відповідно позичальнику ОСОБА_1 (а.с. 52 т.1) та поручителю ОСОБА_2 (а.с. 53 т.1) останнім повідомлялося 12.04. 2009 року, що заборгованість по кредитному договору № 1106929700 від 02.11. 2006р. заборгованість становить станом на 12.04. 2009р. складала 788,06 доларів США. Заяви (т. 1 а.с. 54, 55) без номеру від 12.04. 2009 року, направленні позичальнику ОСОБА_1 та поручителю ОСОБА_2 свідчать про те, що по кредитному договору № 11067213000 від 30.10. 2006р. заборгованість становить станом на 12.04. 2006 року - 3216,92 долара США. При цьому суд звертає увагу, що фактично 30.10. 2006 року, як було встановлено судом між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11067213 (а.с. 29 т.1). Аналогічне стосується і повідомлення про заборгованість позичальника ОСОБА_1.і поручителя ОСОБА_2 за відповідними заявами без номеру від 12.04. 2009 року по кредитному договору від 03.05. 2006 року № 11001661000 (а.с. ас. 56, 57 т. 1), незважаючи на те, що фактично за договором значиться № 11001661 від 03.05. 2006р. (а.с. 22т.1), складає 3503,05 швейцарських франків. Крім наведеного, судом встановлено і дане не заперечувалося ОСОБА_1 і в її інтересах представником відносно того, що жодної з досліджених вище заяв ні позичальник ОСОБА_1, а ні поручитель ОСОБА_2 не одержували. При цьому судом також з досліджених заяв вбачається, що відсутня дата направлення цих заяв як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, відсутнє підтвердження направлення досліджених заяв відповідачам та підтвердження в належному останніми отримання вказаних повідомлень. Крім цього, судом установлено що 02.12. 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 219/225/05 (т.1 а.с.9); саме даного не заперечувалося і самою відповідачкою, однак з досліджених заяв без номеру від 12.04. 2009 року на ім.»я ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а.с. 58, 59 т.1) вбачається, що заборгованість станом на 12.04. 2009 року в розмірі 860,50 доларів США була визначена за кредитним договором який з ОСОБА_1 не укладався, зокрема це № договору 10700816000 від 02.12. 2005р. Укладення даного договору з позивачем заперечувалося в судовому засіданні ОСОБА_1 Крім наведеного, судом встановлено, що відповідно до досліджених вище заяв сума заборгованості визначена за кредитними договорами відповідно дослідженими станом на 12 квітня 2009 року, разом з цим довідки - розрахунки заборгованості по кредитах укладених між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 визначені станом на 21.09. 2009р., що не відповідає дійсності вказаних відповідно за кредитними договорами розміру боргу.

Так, як вбачається з довідки - розрахунку АКІБ «Укрсиббанку», заборгованість ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом, комісії, пені та тіла кредиту, була визначена станом на 21.09. 2009р. по кредитному договору № 0011067213000 від 30.10. 2006р. (а.с. 60 - 63 т.1), зокрема: - заборгованість за простроченим кредитом - 107979,38 доларів США, еквівалентних в гривнях 864536,91 грн.; - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом 8075,39 доларів США (заборгованість в грн.) - 64655,61 грн. ; - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 327,91 долар США ((заборгованість в грн.) -2625,42 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 283,85 долара США (заборгованість в грн.) -2272,63 грн., а всього заборгованості 116054,77 долара США (заборгованість в грн.) - 929192,52 грн. (а.с. 63 т. 1).

Згідно довідки - розрахунку АКІБ «Укрсиббанку», заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.09. 2009р. по кредитному договору № 0011001661000 від 03.05. 2006р. (а.с. 64 - 67 т.1), становить: - заборгованість за простроченим кредитом - 48399,38 швейц. франків, еквівалентних в гривнях 376226,68 грн.; - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом 2435,25 швейц. франків (заборгованість в грн.) - 18930,12 грн. ; - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 174,69 швейц. франків (заборгованість в грн.) - 1357,93 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 85,39 швейц. франків (заборгованість в грн.) -663,75 грн., а всього заборгованості (кредит та відсотки) - 50834,63 швейц. франків (заборгованість в грн.) - 395156,80 грн.; всього заборгованість по пені - 260,08 швейц. франків (заборгованість в грн.) - 2.021,68 грн.). (а.с. 67 т. 1).

З доводів відповідача ОСОБА_1 вбачається, що розрахунок відповідальності за означеними договорами не відповідає дійсності, оскільки між нею і Банком не було укладено ні кредитного договору за № 0011067213000 від 30.10. 2006р., а ні за № 0011001661000 від 03.05. 2006р. і дане не узгоджується дійсно з дослідженими кредитними договорами за матеріалами справи, а саме укладеного 30.10. 2006 року № 11067213; та від 03.05. 2006р. за № 11001661 (т.1 а.с. 29, 22). Аналогічне стосується і кредитного договору за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року, який не відповідає номеру кредитного договору визначеного в довідці - розрахунку заборгованості по кредиту, процентам, пенсі станом на 21.09. 2009р. і значиться за № 0010700816000 від 02.12. 2005 р. (т. 1 а.с. 68), згідно якого  - заборгованість за простроченому кредиту становить - 37724,68 доларів США, еквівалентних в гривнях - 302042,65 грн.; - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом 2441,79 доларів США (заборгованість в грн.) - 19550,19 грн. ; - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 47,94 долар США (заборгованість в грн.) -383,85 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом  86,44 долара США (заборгованість в грн.) - 692,07 грн., а всього заборгованості (кредит та відсотки_ 40166,47 долара США (заборгованість в грн.) - 321592,84 грн., всього заборгованість (пені) - 134,38 долари США, заборгованість в грн.. - 1075,92 грн. (а.с. 71 т. 1). При цьому, судом звертається увага, що за даними довідки розрахунку, наявними є два розрахунки комісії, відповідно до довідки - розрахунку заборгованості по комісії зазначається нарахованою комісія в сумі 3279,97 долара США (а.с. 69 т.1), однак залишок заборгованості нуль. Будь - яких доказів у підтвердження сплати ОСОБА_1 нарахованої комісії, позивачем не зазначено, а згідно доводів ОСОБА_1 вбачається, що такого договору як міститься в довідці - розрахунку за № 0010700816000 від 02.12. 2005 р. (т. 1 а.с. 68), вона з АКІБ «Укрсиббанк» не укладала та відповідно грошей в іноземній валюті (доларах США) не отримувала, як фактично вказувала в поясненнях не отримувала і швейцарських франків і доларів США за іншими кредитами, а лише в національній валюті.

Досліджена в судовому засіданні довідка - розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за користування кредитом № 0011069297000 від 02.11. 2006 року свідчить про те, що заборгованість за простроченому кредиту становить - 26242,67 доларів США, еквівалентних в гривнях - 210111,94 грн.; - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом 1699,53 доларів США (заборгованість в грн.) - 13607,29 грн. ; - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 78,90 долар США (заборгованість в грн.) - 631,73 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом  59,75 долара США (заборгованість в грн.) - 478,37 грн., а всього заборгованості (кредит та відсотки - 27942,20 долара США (заборгованість в грн.) - 223719,23 грн., всього заборгованість (пені) - 138,65 долари США, заборгованість в грн.. - 1110,10 грн. (а.с. 72 - 75 т. 1). Довідка АКІБ «Укрсиббанк» (а.с. 73, 74 т.1) свідчить про курс долара по відношенню до гривні, станом на 21.09. 2009 року та відсоток облікової ставки НБУ. При цьому, суд звертає увагу, що відповідного курсу по відношенню до національної валюти швейцарських франків, станом на 21.09 .2009 року АКІБ «Укрсиббанк» не зазначено.

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 112 - 114 т.1) правонаступником Акціонерного інноваційного комерційного банку «Укрсиббанк» (т.2 а.с. 90 - 104) стало Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (а.с. 123 - 139 т.2; а.с. 55 - 78 т.3).

Крім наведеного, судом установлено з наданих відповідачем оригіналів квитанцій відносно погашення заборгованості за кредитними вищенаведеними договорами, із яких чітко вбачається, що грошові кошти в різних сумах приймалися від ОСОБА_1 через касу Банку із зарахуванням на визначені, як рахунки згідно кредитних договору № 11067213 від 30.10. 2006р. поточний рахунок НОМЕР_2, так і за кредитними договорами за № 219/225/05 від 02.12. 2005р.; за № 11069297000 від 02.11. 2006р.; за № 11001661 від 03.05. 2006 року. Доводи відповідача ОСОБА_1 в частині того, що Банком приймалися грошові кошти в рахунок погашення кредиторської заборгованості згідно кредитного договору, який вона з АКІБ «Укрсиббанк» не укладала підтверджуються дослідженими квитанціями (в оригіналі), зокрема № 23 від 10.10. 2007р. про зарахування коштів (доларах США) в рахунок погашення заборгованості по кредиту № 0000010700816. Аналогічно на цей же номер кредитного договору грошові кошти в доларах США було зараховано 10.09. 2007р. (квитанція № 113); 08.06. 2007р. квитанція № 77; 12.03. 2007р. квитанція № 196 (а.с. 250 т.1; т. 2 а.с. 34 - 44).

Доводи відповідача ОСОБА_1 в наданих суду запереченнях (т.1 а.с. 126 - 133) в частині того, що АКІБ «Укрсиббанк» не мав права на здійснення валютних операцій спростовуються дослідженими в судовому засіданні - банківською ліцензією № 75 зареєстрованою 28.10. 1991р. під № 57 (а.с. 15, 110 т.2); дозволом № 75 - 3 (а.с. 16, 111 т.2); додатком до даного дозволу (а.с. 17 - 21; 112 - 114 т.2).

Відповідно до дослідженої заяви на продаж іноземної валюти № 1 від 04.05. 2006 року підписаною ОСОБА_1, що останньою не заперечувалося в засіданні вбачається (а.с. 116 т.2), що остання як Позичальник надала свою згоду на перерахування гривневого еквіваленту за кредитним договором № 11001661 (а.с. 22 - 26 т.1) від 03.05. 2006р. на відкритий їй поточний рахунок 26207042619400 суму в іноземній валюті 66770,00 швейцарських франків і відповідно меморіальний ордер № 12617 від 04.05. 2006 р. (а.с. 117, 200 т.2) свідчить про те, що дана сума валюти була перерахована в гривні. Крім цього, заява на видачу готівки 66 від 03.11. 2006р. свідчить про те, що було здійснено видачу грошових коштів з поточного рахунку фізичної особи НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с. 118, 120 т.2); аналогічно з заяви на видачу готівки № 14169 від 02.12. 2005 року (а.с. 119 т.2) вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено видачу кредиту в сумі 43300 долара США згідно кредитного договору № 219/225/05 (а.с. 9 - 14 т.1) від 02.12. 2005р. Аналогічне вбачається з досліджених документів (а.с. 155 - 158 т.2). Крім наведеного, судом встановлено і фактично не заперечувалося ОСОБА_1 відносно того, що нею підписувалися заяву АКІБ «Укрсиббанк» про відкриття поточних рахунків в іноземній валюті, зокрема № НОМЕР_3 (а.с. 159 т.2); НОМЕР_4 (а.с. 150 т.2); НОМЕР_2 (т.2. а.с. 161) та НОМЕР_5 (а.с. 162 т.2). Крім наведеного, ОСОБА_1 було відкрито за відповідним договором № 426194 03.05. 2006 року банківський спеціальний рахунок НОМЕР_4 (а.с. 163 - 170; 174 т.2).

 

Матеріалами справи встановлено, що 12 грудня 2011 року було укладено договір факторингу № 1 між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» (за договором Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ Кей Колект (за договором - Фактор) (а.с. 29 - 37; а.с. 158 - 166 т. 3; а.с. 16 - 24 т.4). Про відступлення прав вимоги на користь Фактора (ТОВ Кей Колект) з правом вимоги - права грошової вимоги (існуючої або майбутньої) Клієнта до Боржників і Гарантів щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникли на підставі первинних договорів і договорів забезпечення. Відповідно до акту приймання - передачі прав вимоги (а.с. 38 т.3) (п.2) Клієнт (ПАТ Укрсиббанк) передає, відступає права вимоги Факторові (ТОВ Кей Колект), а Фактор цим приймає права вимоги.

Крім наведеного, судом досліджено, що згідно витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 12.12. 2011р. (а.с. 40 т.3) ТОВ Кей Колект було передано кредитні договори, укладені між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1, зокрема: № 10700816000 від 02.12. 2005р.

№ 11001661000 від 03.05. 2006р.

№ 11067213000 від 30.10. 2006р.

№ 11069297000 від 02.11. 2006р.

Про аналогічне свідчить і писка з додатку № 1 (а.с. 167 - 169 т.3) переліку первинних договорів до договору факторингу № 1 від 12.12. 2011р., згідно яких відповідно значаться кредитні договори за № 10700816000 від 02.12. 2005р. (а.с. 167 т.3); № 11001661000 від 03.05. 2006р. (а.с. 168 т.3) та № 11067213000 від 30.10. 2006 р. (а.с. 169 т.3). При цьому, судом звертається увага, що в досліджених виписках (додатку № 1 до договору) не міститься суму отриманого кредиту, суми боргу на момент передання прав вимоги та в якій валюті було передано право вимоги ТОВ Кей Колект за означеними договорами.

Крім цього, доводи ОСОБА_1 в наданих суду поясненнях що між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та нею 02.12. 2005 року не було укладено кредитного договору за № 10700816000 знайшло своє підтвердження і спростовується матеріалами справи, а саме встановленими і дослідженими доказами про те, що 02 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 219/225/05 (а.с. 9 - 14 т.1). Даного в судовому засіданні не заперечував і представник ТОВ Кей Колект.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та нею також не було укладено кредитних договорів за № 11001661000 від 03.05. 2006р; за № 11067213000 від 30.10. 2006 р. та за № 11069297000 від 02.11. 2006р., суд не приймає до уваги, оскільки саме номери укладених кредитних договорів відповідають дослідженим доказам по справі (а.с. 22 - 26 т.1; 29 - 35 т.1; 41 - 47 т.1), а також саме ці договори вказувалися ОСОБА_1 при оскарженні в Подільський районний суд м. Києва договору факторингу № 1 від 12.12. 2011р. Також наведене спростовується і додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 11067213000 від 30.10. 2006р. (щодо зміни графіку повернення кредиту) в якій відповідачем ОСОБА_1 було визнано в судовому засіданні належний їй підпис (а.с. 215 т.5) а також акт перевірки збереження та наявності предмету застави від 20.02. 2009р. (а.с. 216 т.5), в якому ОСОБА_1, як іпотекодавець підписала вказаний акт по майну, що є забезпеченням по кредитному договору № 11001661000 від 03.05. 2006р.

Протокол № 4 загальних зборів учасників ТОВ Кей Колект від 08. 12. 2011 року (а.с. 43 т.3), наказ від 09.12. 2011 року № 3 (а.с. 45 т.3) свідчать про те, що до виконання обов»язків директора ТОВ Кей Колект з 09.12. 2011 року приступив Кочолодзян А,В. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи № 300 серія ФК ТОВ Кей Колект являється фінансовою компанією з визначеним видом діяльності - фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: - факторинг (а.с. 46, 47 т.3). ТОВ Кей Колект було взято на облік платника єдиного внеску (№ 37825968) в органах Пенсійного фонду України з класом професійного ризику виробництва 5 відповідно до основного виду економічної діяльності по КВЕД 65.22.0, з розміром єдиного внеску 36,80% (а.с. 48 т.3), а також зареєстровано 26.10. 2011р. Статут ТОВ Кей Колект (а.с. 236 - 246 т.3). Даним спростовуються доводи відповідача ОСОБА_1 в частині того, що ТОВ Кей Колект не мало право на укладення договору факторингу. Крім цього, доводи відповідача ОСОБА_1 на відсутність згоди відносно проведення в судовому засіданні заміни сторони позивача з ПАТ Укрсиббанк на ТОВ Кей Колект внаслідок укладеного договору факторингу № 1 від 12.12. 2011р. спростовуються дослідженими заявами ТОВ Кей Колект на заміну сторони в справі (а.с. 155 - 157 т.3). При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 ухвала Шевченківського райсуду м. Чернівці від 03.03. 2012 року не оскаржувалася.

Крім наведеного судом встановлено, що повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитними договорами зокрема: № 10700816000 від 02.12. 2005р. № 11001661000 від 03.05. 2006р. № 11067213000 від 30.10. 2006. № 11069297000 від 02.11. 2006р. було направлено 15.12. 2011 року, як ОСОБА_1, так ОСОБА_2. Разом з цим, будь - яких доказів отримання останніми даних повідомлень представником як ПАТ Укрсиббанк, так і в подальшому представником ТОВ Кей Колект надано суду не було. Крім цього, як вже зазначалося вище, за дослідженими повідомленнями про відступлення права вимоги (а.с. 79 - 81 т.3) перейшло до ТОВ Кей Колект право вимоги на кредитний договір, а саме за № 10700816000 від 02.12. 2005р., який з ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» не укладався.

Крім цього, з досліджених повідомлень про відступлення права вимоги, не вбачається станом на який період часу виникла заборгованість в означених у повідомленнях розмірах, оскільки з досліджених вище повідомлень про наявність в ОСОБА_1, ОСОБА_2 (як поручителя) станом на 21.09. 2009 року сума боргу по кредитних договорах зазначалася інша.

Отже виходячи з наведеного, суд вважає, що у якості доказу переходу прав за зазначеним договором позивачем ТОВ Кей Кей Колект було надано лише договір факторингу, який не містить конкретної вказівки про те, які права вимоги та в якому обсязі перейшли до позивача.

Згідно п. 3.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта (ПАТ «УкрСиббанк») до фактора (ТОВ «Кей-Колект») у дату відступлення. Згідно п. 3.2 договору факторингу відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання-передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання клієнтом суми фінансування.

Суду не наданий додаток 2 до договору факторингу, а тому суду не зазначено доказів того, чи був складений акт приймання-передачі, а відтак чи перейшло до ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк».

При цьому, суд не приймає як належний і допустимий доказ по справі перелік первинних договорів (а.с. 209 т.3, а.с. 26 - 98 т.4), з якого чітко не вбачається, що він має відношення до спірних кредитних договорів, а саме - за № 11067213000 від 30.10. 2006 року (договір поруки № 54949 від 30.10. 2006р.); - за № 219/225/05 від 02.12. 2005 року (договір поруки № 219/225/05 від 02.12. 2005р.); - за № 11069297000 від 02.11. 2006 року (договір поруки № 56031 від 02.11. 2006р.). Єдиним договором, який значиться в дослідженому переліку первинних документів в графі під № 346 значиться кредитний договір за № 11001661000 від 03.05. 2006р. (в іноземній валюті - швейцарські франки), оціночна вартість майнових прав (приведена вартість майнових прав вимоги за кредитним договором) визначена в гривнях становить - 20522, 79 грн. (а.с. 32 оборот т.4). Крім цього, досліджений акт приймання - передачі прав вимоги (а.с. 99 т.4) також не містить переліку вказаних кредитних договорів на які перейшло право вимоги від ПАТ Укрсиббанк до ТОВ Кей Колект. Суд, також не приймає як належний і допустимий доказ в силу вимог ст.. 57, 58 ЦПК України по справі додаток № 3 (форма повідомлення про відступлення прав вимоги (а.с. 100 - 104 т.4), оскільки повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитними договорами є незаповненим і з нього не вбачається чи стосується дане повідомлення відповідачів; разом з цим в такому повідомленні містяться підписи сторін за договором факторингу № 1 від 12.12. 2011р., печатки юридичних осіб (а.с. 101 - 103 т.4). Аналогічне стосується і акту приймання - передачі документації (а.с. 104 т.4), з якого не вбачається, що саме в рамках договору факторингу № 1 від 12.12. 2011 року та переліку первинних документів в нього увійшли кредитні договори укладені між АКІБ Укрсиббанк, правонаступником якого є ПАТ Укрсиббанк та ОСОБА_1

Таким чином, з сукупності наведених вище доказів позивачем ТОВ Кей Колект не зазначено яка сума грошової вимоги була відступлена банком фактору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Наявне в матеріалах справи повідомлення банку про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором не містить інформації про укладення між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу та даних про отримання відповідачем  повідомлення про заміну кредитора.

Вказана обставина на думку суду має значення для вирішення справи, оскільки між правовими інститутами відступлення права вимоги (цесії) та факторингом є відмінності.

Так, цесія це сам факт заміни особи в зобов'язанні, що складається в силу укладення відповідної угоди купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

[Тов"Кредитні ініціативи"]

а есть первый вариант этого вытяга, верней додатка №1? ведь на нем должна быть надпись "згідно з орегіналом", то пусть обьяснят как так получается что "згідно з орегіналом" у них разные копии.

Поищу .По-моему есть. Они разные.

[Тов"Кредитні ініціативи"]

там где ВП сумма долга больше за  счет затрат на ВП.

 

P.S.

А в чем подвох в этих фотках? Так КИ с ПИБом могут сколько угодно и что угодно изменять. Это ведь не запрещено.

Если сравнить 1-й вариант Додатка№1 и 2-й, то можно было бы сделать какие то выводы. А так что?

Изменения зарегистрированы в последний день действия контракта Конько. И что?

Кто то прояснит в чем секрет этих фото? А то до утра не усну, буду мучится.

Додаток №1  нотариально не заверен а значит Додаток можно подставлять много раз и изменять его .А должен быть заверен как и Додаткова угода (она ведь нотариально заверена!!!) Значит все  вытяги  которые дают они з Додатку №1 должны быть тоже нотариально заверены (Тобто в той же форме согласно норм Гражданского Кодекса!)  Они в 2014 году изменили цену договора факторинга.Как ?!!!  В 2012 году у них не было Додатка №1  он появился в 2014 году.  Цена договора изменена .Обратите на фото на последнюю цифру 1 229 617 823 ,17 грн!!! До этого они представляли Додаток №1 с другими цифрами. Цена договора все время меняется !!!

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Добрый вечер, уважаемые форумчане!!!

Боролась я с КИ, но увы, в пятницу будет решение не в мою пользу. Иск об обращении взыскания на предмет ипотеки....кредит гривневый потребительский с 2005г. 

Прошу Вашего совета по такому вопросу.

Была на переговорах с КИ(у них в офисе) и, как-то нечаянно, видимо, распечатали они мне ( с компьютера)  исполнительные листы(см.ниже) и оказалось, что в конце 2009!!!! года было решение суда и выданы исполнительные листы  на обращение залог.имущества и судебные издержки(поданные ПИБ в ОГИС в сентябре 2009г). я ничего не знала об этом!!!! Распечатали даже постановление  ОГИС об открытии исполнительного производства (правда только на госпошлину и ИТЗ)...а в 2012 году ПИБ продает мой долг КИ....такое возможно???

 Да возможно ! А почему вы не заявили про строки исковой давности в суде ? И вообще чего вы претесь в офис КИ ? О чем вы с ними ведете переговоры? С терористами ведет переговоры только Порошенко .Нигде в мире с ними не ведут переговоров .Их уничтожают. Кто такие КИ ?  Вы все еще верите  в то ,что они правонаступники ?  Бред !!! Но если вы ходите к ним в гости , ведете с ними переговоры ,значит признаете их как правонаступникив  банку!!!. 

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Здравствуйте! Сегодня приходили из милиции. Якобы на мужа (кредит оформлен на него) завели уголовное дело по ст. 190 "Мошенничество". К слову, кредит брали в сведбанке... далее кредитные инициативы. Могут ли привлеч к уголовной ответсвенности? Как поступать далее? Так же Кредитные инициативы подали иск в суд про стягнення заборгованості.

А вы вызывали милицию ,когда к вам пришли типа из милиции? В таком случае всегда вызывайте милицию !!! Псевдомилиционеры убегают так ,что пятки только серкают.

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Это понятно.

Но это дата последнего дня по контракту у Конько, так что все законно. К тому же контракт могли и продлить, хотя подтверждающих данных по этому поводу что то не видно.

Я думаю, что у КИ (в т.ч. и ПИБ) есть какая то определенная цель не просто внести изменения в Дод.1, а именно изложить в новой редакции.

Т.е. изменений столько, что просто легче сделать новую редакцию. Это логично.

 

Далее. А что так много надо поменять? И главное по какой причине?

Скорее всего это подчистка своих грешков, которые всплывают все чаще и все более существенные.

Возможно удаление тех кредитов, которые попали в поле зрение МВД и т.п. органов. Замена (подтасовка) их на другие кредитные договора.

А может просто внесение доп.данных о перегистрированных ипотеках.

Можно гадать долго.

Еще, что интересно. А сколько их таких изменений уже было после 17.12.2012г. ?

А были ли такого плана изменения самих договоров факторинга и забезпечення? А то суды все на "макулатуре" строят свои решения!

 

Думаю, как можно использовать эти "вновь открытые остоятельства".

Логически на поверхности есть как минимум 3 варианта для суда:

1. мой кредит ЕСТЬ в старом Доп.1, но НЕТ в новой редакции.

        иск КИ подал после подписания новой редакции - это вроде хорошо. т.к. нет оснований..

2. моего кредита НЕТ в старом Доп.1, но ЕСТЬ в новой редакции.

        иск КИ подал после подписания новой редакции - тоже вроде по идее хорошо?

3. мой кредит ЕСТЬ и в старом Доп.1, и ЕСТЬ в новой редакции.

        а здесь как не верти "попандос", усугубленный отсутствием информации, что там по твоему кредиту поменяли.

 

То что в суде это надо как то использовать, сомнений нет, но как именно пока не придумал.

Хорошая тема для обсуждения. Не правда ли?

У меня есть списки заемщиков .Не могу разместить тут фото. Так вот в 2014 году  между  Банком и КИ біла заключена додаткова угода .Они внесли изменения в списки и в сумму за договором факторинга. Причем списки к нотариально заверенной додатковой угоде нотариально не заверны. Тоесть  КИ может каждый год под один договор факторинга подставлять списки заемщиков и меня цену договора факторинга.  Я скинул Ярославу фото мои с дела. Так вот в старом списке з 12 год моего заемщика у КИ не было. В новом списке он появился.  Какое то шахрайство. Если Ярослав разместит тут фото я более конкретно объясню.  У меня не выходит.

[Тов"Кредитні ініціативи"]

doroshal,

Выбрал опцию Ответа "Расширенная форма".

Используя кнопку "Обзор" выбрал на своем ПК нужный файл.

Нажал "Загрузить".

Нажал "Отправить".

Все.

Пишет :Ошибка Размер файла превышает допустимый для загрузки размер

[Тов"Кредитні ініціативи"]

У меня есть компромат на КИ ,но неогу тут разместить фото документов .Очень важно для всех заемщиков.

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Как мне разместить фото документов  КИ  тут на форуме ? Кто подскажет

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Кто-то уже подавал иск о признании договора факторинга между КИ и ПИБ недействительным/никчемным (хотя бы как вариант в части своего уступленного кредита)?

Тоже хочу подать такой иск, и вроде много практики нарушений этого ДФ, но не могу понять следующее:

1. "позовна заява" о чем? (если заемщик в моем лице не участник ДФ, то на каком основании подается заява? как о ЗПП?)

2. ответчик должен быть КИ и/или ПИБ? (если упор на нарушения КИ при заключении ДФ, то КИ. А если оспаривать действия ПИБ по уступке, то вроде и оснований нет)

3. подсудность? (конечно, хочется чтобы процесс был в моем городе. Если КД заключался в филиале ПИБ, то это основание?)

 

P.S. Если уже была практика каких исков, то дайте ссылочки пожалуйста на инфу об этом?

Если не было, то прошу помочь в составлении правильного такого иска.

(Ну, чтобы не бортанули хотя бы на стадии подачи Заяви.)

 

Прошу обратить внимание,что КИ  не було передано право вимоги в 2012 году ни 2011 году 

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Кто-то уже подавал иск о признании договора факторинга между КИ и ПИБ недействительным/никчемным (хотя бы как вариант в части своего уступленного кредита)?

Тоже хочу подать такой иск, и вроде много практики нарушений этого ДФ, но не могу понять следующее:

1. "позовна заява" о чем? (если заемщик в моем лице не участник ДФ, то на каком основании подается заява? как о ЗПП?)

2. ответчик должен быть КИ и/или ПИБ? (если упор на нарушения КИ при заключении ДФ, то КИ. А если оспаривать действия ПИБ по уступке, то вроде и оснований нет)

3. подсудность? (конечно, хочется чтобы процесс был в моем городе. Если КД заключался в филиале ПИБ, то это основание?)

 

P.S. Если уже была практика каких исков, то дайте ссылочки пожалуйста на инфу об этом?

Если не было, то прошу помочь в составлении правильного такого иска.

(Ну, чтобы не бортанули хотя бы на стадии подачи Заяви.)

напишите мне на мой адрес  [email protected] скину вам позов.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

де там рішення? ))) чи ще п"єте від радості? ))

Рішення отримав. Но пока   меня попросила моя клиентка, интересЫ  которой представлял в суде просила не размещать решение ... Если будет в реестре , то размещу. Очень классное решение.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

хочу задать вопрос,извините если что не так,вы нанимали адвоката или сами пробивались,и можно ли найти толкового адвоката здесь на форуме для защиты за деньги если колекты подадут в суд

Адвоката найти не мудрено ...главное ,чтоб расценки  с качеством работы совпадало. Критерии толковый  очень размывчивы. Читайте форум ,учитесь тут  и + юридическая литература. Когда будете искать себе защитника  вы почувствуете толковый он или нет. Хорошим защитником может быть порой и не адвокат а обыкновенный юрист или даже ваш сосед ,которого жизнь побила и научила уму -разуму. Начинайте с себя. Вы  в первую очередь адвокат себя. Учитесь защищаться. Я общаюсь со многими людьми кредитного майдана ,многие из них настолько всему научились сами ,что с успехом ,не имея юридического образования  великолепно вставляют в суда и судей .и юристов дипломированых банков ,а уж тем более КЕЕВ. многие мои клиенты ,которых я представлял раньше в суда настолько выросли в своих знаниях ,что  иногда сам беру у них консультации.  Учитесь сами. Адвокат лицо наемное. Он может следить за правильностью процесса. Но   в целом ,особенно в гражданских делах многое зависит только от вас . Пусть станет вашем дивизом по жизни ; Никто кроме меня!!!.Везде и повсюду. Удачи вам!

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Расчеты Кеев действительно ни о чем. Они давали в суд вытяг с договора факторинга (не подписанный никем) в виде таблицы, в которой указана сумма долга по телу кредита, по процентам и процентная ставка.  Эта процентная ставка отличается от указанной в договоре. Но даже эту процентную ставку они не указывают в своих расчетах.  

Я хочу посмотреть предоставят ли они какие-то документы. Я так думаю что нет. И тогда тем более буду настаивать на том что процентная ставка по кредиту должна применяться та, которая указана в договоре.  

 

Совершенно  верно! Еще ,если есть расчеты банка у вас то сравните с расчетами КЕЕВ .Они будут очень отличаться. Естественно  обращайте внимание на % ставку.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

Уважаемые форумчане!

У меня такая ситуация. Укрсиб подал в 2010 году в суд иск о взыскании с меня долга по КД. Принесли в суд совершенно бредовый расчет задолженности, в котором процентная ставка менялась 6 раз в сторону увеличения и уменьшения. Далее, на основании славноизвестного договора факторинга № 1 они заменили сторону на Кей-коллект.  

Я подала в суд иск о том, что процентная ставка менялась незаконно, прошу обязать Кей-колект произвести перерасчет задолженности исходя из процентной ставки согласно Кр. Договора. 

Первый процесс до рассмотрения этого моего иска приостановили. 

Суд первой инстанции в моем иске отказал. Я подала апелляцию. Кей-коллет принес новый расчет задолженности, не менее бредовый чем расчет банка, но совершенно от него отличающийся по процентной ставке. Суд затребовал кредитное дело.  В общем пока идет рассмотрение. 

 

Параллельно мне приходят письма счастья от Урборга, с предложениями погасить долг и угрозами об обращении взыскания на квартиру и выселении из квартиры (предмет ипотеки).  Я эти письма игнорю, но они начинают меня уже доставать. 

 

Вопрос:

1. Я правильно понимаю, что эти письма не имеют никакой юридической силы и Укрборг не может ничего сделать с моей квартирой без решения суда? 

2. Есть ли смысл заявить на них в прокуратуру или еще-куда-то по поводу этих писем?  У кого-то есть такая практика?  

 

Спасибо большое! 

У Кей -Колект нет информации по какой процентной ставки вам начислял банк  ,поскольку банк не передавал им кредитніе договора. Рассчеты КЕЕВ практически наобум с пальца. Ничего они в суд принести не могут.У них нет первичных бух документов. Практически все рассчитано на лоха..Мы это уже проходили.

[ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" и "Укрсиббанк"]

М-да печальненько ,что админсуд   скасував. Налоговая не учла ,что все кредиты ,которые продал Банк ,давно списаны за счет страхового резерва и отнесенына 9 й позабалансовий счет .  Поскольку Банк получил деньги .то при продаже  (выдступлення прав вимоги) Банк получил дополнительный доход  с которого должен заплатить налоги. Остается открытым вопрос ; откуда взялось у ТОВ Кей-Колект  по договору N 1 від 12.12.2011 сума 267 652 934,67грн. если в это время они были зарегистрированы платниками  единого налога  (оборот не должен привышать 5 000 000 грн) а статутний капитал был =7 000 000 грн. интересно налоговая встречную проверку проводила ?