Lada

Пользователи
  • Число публикаций

    133
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Lada

  1. Вот нашла в комментариях к ст. 625 ГК:

    Частина 2 коментованої статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

    По-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

    Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

    По-друге, коментована стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Таку позицію займає і судова практика (див. напр., постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року).

    Крім особливих форм відповідальності, передбачених коментованою статтею, в разі прострочення грошових зобов'язань часто застосовується така форма відповідальності, як пеня (див. коментар до ст. 549 ЦК). Щодо грошових зобов'язань законодавство містить обмеження максимального розміру пені, який може бути стягнений в разі прострочення. Так відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені... обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто навіть в разі, якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. В свою чергу Господарський кодекс України (ч. 6 ст. 231) передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Тобто фактично Господарським кодексом встановлена законна неустойка за порушення грошових господарських зобов'язань. Облікова ставка Національного банку України визначається як виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").

  2. Добрый день, всем.

    Такой вопрос. Доверенность на распоряжение банковским счетом должна ли заверяться у нотариуса? А если должна, но не заверена у нотариуса, то можно ли ее признать недействительной? Спасибо.

  3. http://ubr.ua/laws-and-business/expert-adv...eskih-lic-65815

    http://www.svobodanews.ru/content/article/1991625.html

    ПО-моему единственный выход- банкротство физлиц. Почему-то все об этом забыли. За границей банкротство физ лиц существует. В России тоже планировалось. Не знаю, приняли в конечном итоге закон или нет. Но эта практика нормальна для западных стран. Это было бы спасением для многих заемщиков. Об этом надо говорить!

  4. Спасибо за ответ. Однако я о другом. В ст. 559 говорится, что если срок выполнения основго обязательства не установлен, то порука припиняється, если в теч. года с момента заключения договора поруки банк не обратился в суд. А если в договоре поручительства написано - термин виконання основного зобовязання, к примеру, 2026 г. То можно ли утверждать,что СРОК виконання основного зобовязання не установлен, а значит порука припинилась, поскольку банк не обратился с иском в суд в течение года с момента заключения договора поруки.

  5. Если банк не предъявил требование к поручителю, а только к должнику о досрочном взыскании всей суммы кредита - то тогда можно по ст. 559 ЦК говорить о прекращении поручительства. А вот если банк ни должнику, ни поручителю не направил требование о досрочном взыскании, а сразу обратился в суд? Как быть с этим? Получается нельзя поручительство признать прекращенным.....

  6. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений[/b][/u] або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

    У нас в договоре указано - термин виконання основного зобов-ня! Т.е., если быть буквоедом, то у нас не установлен срок виконання основного зобов-ня, а установлен термин, а значит спустя один год порука припинилась???? Было бы конечно хорошо...... но кто примет такое решение....

  7. Теперь получается надо подавать иск к "ОТП Факторинг". Согласно ст. 109 ЦПК "2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням." Получается надо в Киев подавать (фирма зарегистрирована в Киеве)?

  8. Справа № 6-157/10

    У Х В А Л А

    16 серпня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

    головуючого Дзюбича В.Л.,

    з участю секретаря Франчук Л.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", з участю заінтересованих осіб – Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про заміну стягувача – публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" у виконавчому провадженні на товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",-

    в с т а н о в и в:

    ТзОВ "ОТП Факториг Україна", з участю заінтересованих осіб – Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулося в суд із заявою про заміну стягувача – ПАТ "ОТП Банк" у виконавчому провадженні на ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на те, що 29.04.2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, а також 29.04.2010 року між вказаними сторонами укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки № РМ-SМЕЕ00/005/2008, 10.01.2008 року. Згідно вищевказаних договорів ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 10.01.2008 року № СМ-SMEЕ00/005/2008 та договором іпотеки № РМ-SMEЕ00/005/2008 від 10.03.2008 року. Позичальником за вказаним кредитним договором є ОСОБА_1, а Іпотекодавцем за договором іпотеки є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22.09.2009 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинив виконавчий напис за реєстровим номером 8020, яким звернув стягнення на нерухоме майно на суму 610925,09 грн. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 15971174 про звернення стягнення на заставлене майно на користь АТ "ОТП Банк", а тому ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" просить замінити стягувача ПАТ "ОТП Банк" у виконавчому провадженні № 15971174 на ТзОВ "ОТП Факторинг Україна".

    В судове засідання сторони не з’явилися, по невідомій суду причині, хоча про час та день слухання справи повідомлені належним чином, що не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

    Розглянувши подання та його підстави, суд вважає, що подання слід задовольнити з наступних підстав.

    29.04.2010 року між ПАТ "ОТП Банк" (Продавець) та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого Продавець продає (переуступає) Покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього Договору), а Покупець приймає такий Кредитний портфель та зобов’язується сплатити на користь Продавця винагороду.

    Відповідно до Договору про відступлення права вимоги, 29.04.2010 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрованого за № 3895, який укладений між ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" (Фактор) та ПАТ "ОТП Банк" (Клієнт) у зв’язку з укладенням Договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 29.04.2010 року між Фактором та Клієнтом, за яким Клієнт передав Фактору права вимоги за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку № 1 до даного Договору, укладеними між Клієнтом та позичальниками Клієнта, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного договору, що забезпечений іпотекою/заставою за Договорами іпотеки/Договорами застави, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного Договору, укладеними між Клієнтом та Боржниками/третіми особами сторони домовились про наступне: Клієнт передає та відступає Фактору сукупність прав, належних Клієнту за Договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно; за цим Договором до Фактора переходять всі права Клієнта як сторони, що іменується "Іпотекодержатель/Заставодержатель" у зобов’язаннях, які виникли на підставі Договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави).

    На підставі ч.5 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

    Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

    З врахуванням викладеного, суд вважає, що заяву ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", з участю заінтересованих осіб – Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про заміну стягувача – ПАТ "ОТП Банк" у виконавчому провадженні на ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" слід задовольнити, оскільки ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 10.01.2008 року № СМ-SMЕЕ00/005/2008 та договором іпотеки № РМ-SMEЕ00/005/2008 від 10.03.2008 року.

    На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст.209, 210, 378 ЦПК України, суд,-

    у х в а л и в:

    Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", з участю заінтересованих осіб – Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про заміну стягувача – публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" у виконавчому провадженні на товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити.

    Замінити стягувача - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" у виконавчому провадженні № 15971174 на товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна".

    Копію даної ухвали направити до відома ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПАТ "ОТП Банк" та для виконання відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції.

    Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

    Головуючий Дзюбич В.Л.

  9. А как же быть с аргументом, что Споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Продукція – будь-які виріб (товар) робота чи послуга, що виготовляються виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

    Т.е. логика судьи - квартира -это не продукция....

  10. :) Просто по мере продвижения по судебным инстанциям ваша правда становится всё правдивее и правдивее... и от этого дороже. :)

    Это ведь у Вас было такое,что судья в своем решении написал,что ЗУ про захсит прав споживачив не может быть применен, т.к. кредиты даются на удовлетворение власних побутових потреб, а ипотека-это не побутовая потреба (исходя из Пленума ВСУ)?

    Вот выдержка из этого решения:

    "Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» ( ч. 1 п. 23 та 19), споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Продукція – будь-які виріб (товар) робота чи послуга, що виготовляються виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

    Пунктом 2 Пленуму ВСУ «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» передбачене, що оскільки закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин які ним регулюються належать, зокрема ті що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

    На підставі викладеного, суд вважає, що не зважаючи на те що спірний договір кредиту по зустрічному позову має назву «про надання споживчого кредиту», надання коштів за умовами договору на придбання двох квартир не відноситься до побутових потреб, тому не є «споживчим кредитом» й «продукцією» на придбання якої видавався кредит, а сторони договору не є «виконавцем» (продавцем) та «споживачем» в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, положення норм Закону України «Про захист прав споживачів» не застосуються до спірних правовідносин. " ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9662999 ).

    "Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). (Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів)

    Как быть с этим?

  11. К сожалению, В Постанове №5 ВСУ сказано:"Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг)."

    Именно на этом был сделан акцент в одном судебном решении. Судья сказал,что ипотечный кредит - это не является побутовими потребами громадян, а значит ЗУ про захист прав споживачив нельзя применять.

  12. Ну, из того что понял:

    позов про припинення правовыдносин поруки

    Прошу визнати правовыдносини поруки припиненими.

    Типа того....

    :(

    мне тоже кажется,что их такая постановка вопроса должна удовлетворить.............

    у меня уже подан иск. так у меня было написано " припинення дії поруки за договором поруки..........." ,те упущено слово правоотношение..... вот и я думаю, надо ли исправлять или так оставить............

  13. На мой взгляд, нельзя путать понятия "порука" и "договор поруки". Поэтому нельзя говорить о припиненні именно ДОГОВОРА поруки. Я так понимаю, что именно к этому и прицепился ВСУ...

  14. Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    1 грудня 2010 року

    м. Київ

    Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

    головуючого Яреми А.Г., суддів: Левченка Є.Ф., Охрімчук Л. І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі – ПАТ КБ) «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю ( далі – ТОВ) «Россель», ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,

    в с т а н о в и л а :

    У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 червня 2007 року ним було укладено з банком договір поруки, за умовами якого він зобов’язався відповідати у повному обсязі за виконання ТОВ «Россель» зобов’язань за кредитним договором від 26 червня 2007 року на суму 2 520 000 грн., 31 грудня 2008 року було укладено додаткову угоду до договору поруки щодо розміру процентів та відповідальності за порушення зобов’язань за цим договором. У липні 2009 року йому стало відомо про те, що 4 липня 2007 року додатковою угодою між банком та ТОВ «Россель» було змінено графік погашення кредиту, внаслідок чого збільшився розмір процентів за кредитним договором на 867 462 грн.

    Позивач просив визнати припиненим укладений між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір поруки від 26 червня 2007 року та додаткову угоду від 31 грудня 2008 року до зазначеного договору поруки.

    Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим задоволено, у задоволенні позову до ТОВ «Россель» та ОСОБА_4 відмовлено.

    У касаційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

    Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», суд виходив із того, що за додатковою угодою від 4 липня 2007 року до кредитного договору від 26 червня 2007 року відбулася зміна забезпеченого порукою зобов’язання, і такі обставини є підставою для припинення договору поруки.

    Проте з такими висновками погодитись не можна.

    Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

    Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

    Проте такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки. В іншому суді на розгляді знаходиться справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором поруки.

    Однак суд наведене не врахував і ухвалив помилкове рішення.

    В порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення закону і залишив рішення без змін.

    За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині визнання договору поруки припиненим та відшкодування судових витрат підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові на підставі статті 341 ЦПК України.

    Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

    в и р і ш и л а :

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

    Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про визнання договору поруки припиненим та стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» судових витрат скасувати.

    У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим відмовити.

    Рішення оскарженню не підлягає.

  15. Получила наконец-то ухвалу апелляционного суда. Написано, что заемщик нарушил кредитный договор, у него был долг, который бесспорный, а значит право заемщика путем выполнения исполнит. надписи нотариусом не противоречит гражд. законод-ву. Обратите внимание на то, что Право заемщика, а не кредитора :)

    О законе "Про захист прав кредиторив..." ни слова, как-будто в жалобе обо этом ничего не было написано. Судья вообще не прокомментировал ни этот закон, который запрещает исполнит. надпись на движимое имущество, ни ЗУ о залоге. Ничего. только написала, что правильно применен ЗУ о нотариате.

    Подскажите, пожалуйста, что же тогда писать в кассационной жалобе, если критиковать нечего, т.к. вообще закон, на котором основана жалоба (О защите прав кредиторив .....) не упомянут. Спасибо.

  16. При этом упустили такой момент, что нотариальная надпись на движимое имущество невозможна де-юре. Да, есть беспредельщики нотариусы и банки, которые это творят. НО есть решения по всем инстанциям, где все это дело выиграно, т.е. признана нот. надпись на автомобиль ВНЕ ЗАКОНА http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=828

    Это Вам придаст смелости и уверенности.

    Да, Вы правы, что незаконна надпись на движимое имущество. ОДнако, я проиграла уже апелляцию по такой надписи. И чихали судьи на закон. Даже было приложено это решение, на которое Вы сослались. А теперь я не могу уже больше недели получить решение, что дальше его оспаривать.... не дают его...

  17. http://ukrrudprom.ua/digest/Borgova_yama_Vibiraysya_sam.html

    Антиколектори влаштують всеукраїнський з’їзд, аби скласти план дій проти фінансових “рекетирів”.

    “Двадцять одна людина в Україні скоїла самогубство через неможливість розрахуватися за кредити”, — розповів на прес—конференції у Сумах керівник першої антиколекторської компанії “Ваша надія” Федір Олексюк. — “Це лише ті дані, про які ми знаємо. Ймовірно, цифра значно більша”.

    Стартувавши два роки тому на Івано—Франківщині, антиколекторський рух поширився всією країною. Більше року його осередок діє і на Сумщині. Регіональне представництво “Вашої надії” має близько 300 клієнтів, повідомляє юрист представництва Владислав Гришко. Це переважно люди, які через кризовий обвал не змогли розрахуватися з банками за кредити, особливо — валютні.

    Відомо, що для того, аби забрати ці борги, банки звертаються до колекторських організацій. Ті ж діють, як рекетири, жорстко “наїжджаючи” на клієнтів. Антиколекторська організація зібрала чимало прикладів банківських і колекторських зловживань. Скажімо, є банки, які вимагають від позичальників повернення кредиту не за старим, а за новим курсом, вганяючи людей у справжню боргову яму. Сьогодні ж виявляється, що деякі банки самі порушували закон, бо не мали ліцензії на надання валютних кредитів. З’ясовується, що деякі так звані колекторські організації починають забирати у позичальників борги, не маючи при цьому доручень від жодного банку, тобто здійснюють рекет у чистому вигляді.

    Тенденція, що вималювалася зараз, просто загрозлива. Почався масовий викуп боргів колекторами. І якщо з банком ще можна якось домовлятися, то з колекторами розмова одна: повертай борг, і з відсотками. Так у боргову яму потраплять не лише позичальники, а й їхнi діти, переконані антиколектори.

    Сумська область має свою специфіку, зауважує Федір Олексюк: тут люди не рішучі. Якщо в інших областях, відстоюючи свої права, громадяни готові “воювати” у судах, то мешканцi Сумщини часто сподіваються, що “хтось розсудить”. Насправді ж позичальникам банків, упевнені громадські діячі, сподіватися можна тільки на себе та на згуртування своїх сил.

    Саме з метою об’єднання на початку лисфтопада планується провести перший в Україні з’їзд споживачів фінансових послуг. У планах — створення неприбуткової організації суспільного факторингу, що стане альтернативою викупу боргів колекторами. Також на з’їзді хочуть виступити з пропозицією до Нацбанку: викупити борги позичальників і за їхній рахунок погасити борги за вклади, що лишилися від Радянського Союзу. Антиколектори хочуть заперечити пропонований нині законопроект, який захищає права кредиторів. А ще — вимагати відставки віце—прем’єра Сергія Тігіпка, який, на їхню думку, відверто лобіює інтереси банківської сфери.