[Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов]

Мне кажется, Вы немножко напутали. Встречный иск потому так и называется, что подается навстречу иску противоположной стороны тому же самому судье. А судья уже в процессе и решает, чей иск ему удовлетворить.

Но и в таком варианте тоже может пройти полгода

встречный иск, я не много не правильно выразился, встречный можно подать только до или во время предварительного заседания!

а это отдельный иск, в случае подачи которого и открытия производства, Вы приходите к судье с определением и он приостанавливает производство.

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

Почитайте, пожалуйста , а то я сама тут нафантазирую, а грамотные и хитрые УкрСибовские юристы меня в пух и прах...

ЛИГИ у меня дома нет к сожалению, нашла на сайте: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0473-03

Хоть данный документ в июле 2008 г. отменен, но у меня кредитный договор от 06.2007 г. - тогда еще действовал, а новое последующее Постановление не нашла.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 203 Цивільного кодексу України

1. Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом. У ст. 203 ЦК перераховані лише загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Іншими словами, за коментованою статтею, щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як ЦК, так і інших актів цивільного законодавства, наприклад Законам України "Про захист прав споживачів", "Про цінні папери і фондовий ринок", які переважно є актами цивільного законодавства. Однак у правовій системі України функціонує значна кількість законів іншої галузевої приналежності, а також законів комплексного правового характеру, що містять різногалузеві норми (Земельний кодекс України, Сімейний кодекс України, Митний кодекс України, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства, Господарський кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ін.). Вчинювані правочини не повинні також суперечити положенням і цих законодавчих актів, незважаючи на те, що за частиною 1 ст. 203 ЦК правочини мають відповідати лише ЦК та іншим актам цивільного законодавства. У зв'язку з цим варто зауважити, що за проектом ЦК (ст. 194) в редакції 1997 р. вони мали б відповідати також "іншим правовим актам". Отже, зміст правочинів, відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.

В ч. 1 ст. 48 ЦК 1963 р. передбачалося, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону. Однак у судовій практиці давалося розширене тлумачення терміна "закон", суди визнавали недійсними й ті угоди, які не відповідали вимогам підзаконних нормативних актів (п. 5 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 р. N 3).

В ст. 203 ЦК не розкривається зміст "моральних засад суспільства", яким має відповідати правочин, що є певною законодавчою прогалиною. Однак у будь-якому разі необхідно уникати розширеного тлумачення цього поняття, адже це може призвести до довільного визнання недійсним правочину, у якому поведінка його учасників не містить ознак істотної суспільної небезпеки. За таких обставин правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, має вважатися не чинним, якщо ці моральні засади у прямій чи загальній формі знайшли своє нормативне закріплення, наприклад, як це передбачено у Конституції України, ЗУ "Про захист суспільної моралі".

вообщем можно признать недействительным на том основании, что такого вида счета не предусмотрено законодательством, а перелік передбачений статтею 7 ЗУ про платіжні системи є вичерпним!

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 1066 Цивільного кодексу України

1. Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Ч. 1 коментованої ст. містить визначення договору банківського рахунку, з якого випливає, що вказаний договір є консенсуальним та двостороннім. Із змісту ч. 4 ст. 1068 та ст. 1070 ЦК випливає, що він може бути оплатним. При цьому обов'язок із оплати може покладатися як на банк так і на клієнта. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1068 клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Згідно з правилами ст. 1070 ЦК за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

За договором банківського рахунка виникають декілька груп відносин.

По-перше, банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять від клієнта або від третіх осіб, а також видавати на вимогу клієнта необхідні йому суми. При цьому банк може використовувати кошти, що є на рахунку, на власний розсуд, у тому числі як кредитні ресурси для інших осіб. Однак у будь-якому випадку, банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку.

По-друге, банк зобов'язується виконувати доручення клієнта про здійснення платежів і про отримання коштів, які належать клієнту.

Сторонами договору банківського рахунку є банк або інша фінансова установа та клієнт.

Банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Про інші фінансові установі див. п. 4 коментарю до цієї статті.

Клієнтом за договором може виступати будь-яка особа, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 2 ст. 1067 ЦК).

2. Ч. 2 коментованої ст. встановлює право банку використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Зокрема, вказані кошти можуть використовуватися банком для виплати процентів за вкладами іншим клієнтам або надання кредитних ресурсів. При цьому банк повинен своєчасно задовольнити вимогу клієнта щодо розпорядження коштами на рахунку.

3. За загальним правилом, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Однак, спеціальним законодавством встановлені деякі винятки з цього правила.

Так, наприклад, уповноважений банк здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів (п. 3 ч. II ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93).

4. Стороною договору банківського рахунку може бути фінансова установа. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року N 2664 фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Положення глави 72 ЦК застосовуються до так званих кореспондентських рахунків, тобто рахунків, що відкриваються одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

остается уяснить является ли закон про платіжні системи актом цивільного законодавства, если да, то можно признать недействительным этот пункт так как не существует такого вида счетов!

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 342 Господарського кодексу України

Основним законодавчим актом, яким регламентуються відносини у сфері безготівкових розрахунків, є Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". Відповідно до ст. 6 цього Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам - інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Зазначені особи мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору та за згодою цих банків для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб. Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Види рахунків, які можуть відкриватися у банківських установах України, визначені у ст. 7 цього Закону. Згідно з цією статтею банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.

Звертаємо увагу, що законодавством України може передбачатися можливість відкриття та функціонування поточних рахунків зі спеціальним режимом використання. Зокрема, відповідно до ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій, регламентуються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492.

Саме цією Інструкцією визначено порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах, порядок використання коштів на цих рахунках та порядок їх закриття.

Відповідно до зазначеної Інструкції суб'єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи - резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (далі - поточний рахунок відокремленого підрозділу, вкладний (депозитний) рахунок відокремленого підрозділу).

Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки.

До поточних рахунків також належать:

- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

- поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

- карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;

- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог цієї Інструкції для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) суб'єкта господарювання - юридичної особи (у національній та/або іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній та/або іноземній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунка підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунка на облік органом державної податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів. Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Повідомлення зберігається у справі з юридичного оформлення рахунка. Видаткові операції за рахунком відокремленого підрозділу юридичної особи - підприємця здійснюються після отримання банком повідомлення про взяття рахунка на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Для відкриття рахунка клієнти подають документи, визначені цією Інструкцією. З цих документів формується справа з юридичного оформлення рахунка.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Якщо суб'єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунку здійснюється в наступному порядку.

Особи (особа), які (яка) від імені суб'єкта господарювання відкривають поточний рахунок, повинні:

- пред'явити паспорт або документ, що його замінює. Представники юридичних осіб мають також пред'явити документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи - резиденти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

- подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку), визначені цією главою Інструкції.

На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком.

Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунка.

Якщо юридична особа не має рахунка в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунка потрібно подати такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунка (додаток 1). Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

- копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/засновницького договору/установчого акта/положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують. Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають;

- копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2), засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

- копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунка в рядку "Додаткова інформація".

Для відкриття поточного рахунка відокремленого підрозділу, який не має рахунків у цьому банку, потрібно подати такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунка (додаток 1). Заяву підписує керівник відокремленого підрозділу або інша уповноважена на це особа;

- клопотання юридичної особи або відповідного органу приватизації (щодо структурних підрозділів, які відокремлюються в процесі приватизації) до банку, у якому відкривається поточний рахунок відокремленого підрозділу, про відкриття рахунка із зазначенням номера поточного рахунка юридичної особи та назви банку, у якому він відкритий, а також інформації про те, чи є відокремлений підрозділ платником страхових внесків. У разі одночасного відкриття в банку поточних рахунків через кілька відокремлених підрозділів однієї юридичної особи подаються одне клопотання юридичної особи з вищезазначеною інформацією і переліком відокремлених підрозділів, через які відкриваються рахунки, та копії цього клопотання в кількості, потрібній для формування справ з юридичного оформлення рахунків за кожним відокремленим підрозділом;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків відокремленим підрозділам юридичних осіб, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

- копію належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально або юридичною особою, що створила відокремлений підрозділ;

- копію довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав відповідну довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ, на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття відокремленого підрозділу на облік в органі державної податкової служби за місцезнаходженням цього підрозділу, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2), засвідчену нотаріально або підписом керівника юридичної особи, до складу якої входить відокремлений підрозділ. До картки включаються зразки підписів уповноважених осіб підрозділу, яким відповідно до законодавства України і відповідними документами юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписування розрахункових документів.

Якщо відокремлений підрозділ розташований на території іншої територіальної громади, ніж юридична особа, що його створила, має окремий баланс, здійснює розрахунки з оплати праці самостійно і є платником страхових внесків, то цей підрозділ додатково до вищезазначеного переліку документів має подати копії відповідних документів, що підтверджують реєстрацію відокремленого підрозділу у відповідному органі Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Ці копії мають бути засвідчені органами, що їх видали, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. Інформацію про те, що відокремлений підрозділ не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунка в рядку "Додаткова інформація".

Якщо фізична особа - підприємець не має рахунків у цьому банку, то для відкриття поточного рахунка їй потрібно подати до банку такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку (додаток 3), що підписана фізичною особою - підприємцем;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця органом виконавчої влади, іншим органом, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

- копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи - підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів (додаток 4). Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа - підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунка додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. В іншому разі фізична особа - підприємець обов'язково має зазначити про те, що вона не використовує найману працю, у заяві про відкриття поточного рахунка в рядку "Додаткова інформація".

Якщо суб'єкт господарювання вже має в даному банку поточний рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунка, то відкриття нового поточного рахунка (зокрема, поточного рахунка за спеціальним режимом використання, поточного рахунка в іноземній валюті) здійснюється за умови подання цим клієнтом заяви про відкриття поточного рахунка та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки (картки із зразками підписів). Додатково до цих документів подається клопотання юридичної особи, якщо відкривається новий поточний рахунок відокремленого підрозділу.

Поточний рахунок типу "Н" у національній валюті відкривається уповноваженим банком таким іноземним представництвам:

- офіційним представництвам;

- представництвам юридичних осіб - нерезидентів, які не займаються на території України підприємницькою діяльністю;

- представництвам іноземних банків;

- організаціям і установам (групам управління програмами або проектами), які згідно з чинними міжнародними договорами України та законодавством України залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної технічної допомоги;

- військовим частинам Чорноморського флоту Російської Федерації, що дислокуються на території України, які одержують для свого утримання бюджетні кошти за кошторисами Міністерства оборони Російської Федерації.

Поточні рахунки типу "П" у національній валюті відкриваються постійним представництвам нерезидентів. Постійні представництва - представництва юридичних осіб - нерезидентів (іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, що представляють інтереси юридичних осіб - нерезидентів в Україні), через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

  

уточните вопрос

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

В 2008 году правила упростились, но обязательность платежніх поручений при списании денего сос чета никто не отменял.

ПОСТАНОВА вiд 28 липня 2008 року N 216

Положення про порядок виконання банками документiв на переказ, примусове списання i арешт коштiв в iноземних валютах та банкiвських металiв

1.3. Вимоги цього Положення не поширюються на:

операцiї з переказу коштiв в iноземнiй валютi, якi здiйсненi за допомогою мiжнародних систем грошових переказiв (Western Union, Money Gram тощо);

операцiї, якi здiйснюються за дорученням iнших банкiв;

операцiї з використанням спецiальних платiжних засобiв.

2.1. Платник для здiйснення операцiї з переказу коштiв в iноземнiй валютi або банкiвських металiв з рахунку подає до уповноваженого банку платiжне доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах за довiльною формою, яке обов'язково має мiстити такi реквiзити:

код платiжного доручення в iноземнiй валютi або банкiвських металах вiдповiдно до Державного класифiкатора управлiнської документацiї ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України вiд 31.12.98 N 1024;

...................

вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб платника, якi заявленi ним у картцi зi зразками пiдписiв та вiдбитка печатки (для фiзичної особи, яка її не має, проставляється лише її пiдпис);

Постанова Правління Національного банку України

від 10 серпня 2005 року N 281

Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою

19. Суб'єкти ринку в разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжнародному валютному ринку. Ця вимога поширюється також на купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті.

26. Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

06.02.2009 р. 

Справа N 32/465 

За позовом 

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Віта С" ЛТД 

До 

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Промінвестбанк 

Про 

стягнення 160040,95 грн. 

Суддя 

Хрипун О. О. 

Представники сторін: 

  

Від позивача 

Д. А. І. - предст.  

Від відповідача 

Ч. Д.Є. - предст.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.10.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Віта С" ЛТД звернулося з позовом про стягнення з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Промінвестбанк 122962,18 грн. основного боргу, 1762,04 грн. пені, 35316,73 грн. збитків, спричинених невиконанням банком договору про розрахунково-касове обслуговування від 02.01.2002 N 86, зокрема, платіжних доручень від 3, 6, 8 та 10 жовтня 2008 року.

У відзиві на позову заяву відповідач позовні вимоги заперечив, пославшись на призначення постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008 N 308 тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційного промислово-інвестиційного банку та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців. Відповідач також зазначив, що тимчасовим адміністратором листом від 14.10.2008 N 10/15/2008 філіям банку надіслано новий Порядок здійснення розрахунків філіями Промінвестбанку через Центральну розрахункову палату в умовах дії тимчасової адміністрації. Листом від 20.10.2008 N ТА-82 тимчасовим адміністратором зобов'язано керівників філій забезпечити неухильне виконання нового порядку міжбанківських розрахунків.

В судовому засіданні 03.12.2008 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 74585,65 грн. основного боргу, 6069,53 грн. пені та 121390,26 грн. нанесених матеріальних збитків.

29.12.2008 до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. Позивач просить зобов'язати відповідача зарахувати на рахунок ПП "СЕБ-Фармація" недозараховані кошти в сумі 71749,65 грн., а також стягнути з відповідача 6069,53 грн. пені та 121390,26 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням банком договору про розрахунково-касове обслуговування від 02.01.2002 N 86, зокрема, платіжних доручень від 3, 6, 8 та 10 жовтня 2008 року на загальну суму 122962,18 грн.

У поданому в судовому засіданні 16.01.2009 відзиві на позов відповідач з посиланням на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеному постановою Правління Національного банку України, позовні вимоги повністю заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва встановив:

12.07.99 між Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Промінвестбанк України) та ТОВ "Віта С" був укладений договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання відкрити позивачу поточний рахунок відповідно до Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили право банку використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів Національного банку України.

Згідно з пунктом 4.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до інструкції про безготівкові розрахунки у господарському обороті України. За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, банк сплачує клієнту штраф у розмірі 0,1 % несвоєчасно або неправильно зарахованої суми за кожний день прострочки.

3, 6, 8 та 10 жовтня позивачем було доручено відповідачу перерахувати з поточного рахунку 26001301160207/980 на поточний рахунок ПП "СЕБ-Фармація", відкритий у ВАТ "Укрексімбанк", грошові кошти на виконання договору купівлі-продажу від 14.01.2008 у сумі 122962,18 грн., у тому числі:

- платіжним дорученням N 13 від 03.10.2008 на суму 13187,63 грн.;

- платіжним дорученням N 14 від 03.10.2008 на суму 15604,37 грн.;

- платіжним дорученням N 18 від 06.10.2008 на суму 19256,01 грн.;

- платіжним дорученням N 19 від 06.10.2008 на суму 11658,25 грн.;

- платіжним дорученням N 20 від 06.10.2008 на суму 7192,50 грн.;

- платіжним дорученням N 27 від 08.10.2008 на суму 14716,22 грн.;

- платіжним дорученням N 28 від 08.10.2008 на суму 12885,48 грн.;

- платіжним дорученням N 29 від 08.10.2008 на суму 2042,18 грн.;

- платіжним дорученням N 35 від 10.10.2008 на суму 8227,59 грн.;

- платіжним дорученням N 36 від 10.10.2008 на суму 18191,95 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо виконання доручення позивача належним чином не виконав, лист позивача N 25 від 13.10.2008 залишений без відповіді.

26 листопада 2008 року відповідачем на рахунок ПП "СЕБ-Фармація" перераховано 48376,53 грн., в тому числі на виконання платіжного доручення N 49 від 17.11.2008 в рахунок платіжного доручення N 18 від 06.10.2008 на суму 19256,01 грн.; на виконання платіжного доручення N 52 від 17.11.2008 в рахунок платіжного доручення N 19 від 06.10.2008 на суму 11658,25 грн.; на виконання платіжного доручення N 53 від 17.11.2008 в рахунок платіжного доручення N 20 від 06.10.2008 на суму 7192,50 грн.; на виконання платіжного доручення N 58 від 17.11.2008 в рахунок платіжного доручення N 29 від 08.10.2008 на суму 2042,18 грн.; на виконання платіжного доручення N 57 від 17.11.2008 в рахунок платіжного доручення N 35 від 10.10.2008 на суму 8227,59 грн.

28 листопада 2008 року на рахунок ПП "СЕБ-Фармація" зараховано суму 2836,13 грн. (платіжне доручення N 61 від 28.11.2008) в рахунок часткового погашення платіжного доручення N 28 від 08.10.2008, загальна сума якого складає 12885,48 грн.

Згідно з довідкою, наданою філією "Відділення Промінвестбанку в м. Бердянськ Запорізької області" станом на 15.01.2009 залишок коштів, заблокованих на поточному рахунку ТОВ фірма "Віта С" ЛТД N 26001301160207, що підпали під дію мораторію, введеного постановою Національного банку України N 308 від 07.10.2008, складає 72259,79 грн., в тому числі 66898,76 грн. - загальна сума невиконаних банком платіжних доручень. Інших коштів на рахунку ТОВ фірма "Віта С" ЛТД немає.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009 був введений постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008 N 308 "Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)".

Згідно ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків, у тому числі, у формі адміністративного регулювання, зокрема, шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Згідно ст. 73 Закону тимчасова адміністрація є заходом впливу, який застосовується Національним банком України адекватно вчиненому порушенню, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктами перевірки Національного банку України.

Постанова Правління Національного банку України від 07.10.2008 N 308 "Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)" прийнята згідно ст. ст. 73, 75, 76, 85 Закону. Необхідність призначення тимчасової адміністрації пояснюється необхідністю створення сприятливих умов для відновлення фінансового становища банку. З цією ж метою запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на 6 місяців.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Позивач помилково вважає, що не є кредитором відповідача, а отже на нього не поширюється дія мораторію.

Як передбачено ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку визнається юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до ст. ст. 509 - 510 ЦК України боржник і кредитор - це сторони у зобов'язанні, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ст. 1066 ЦК України).

Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами. Пунктом 7.1.2 ст. 7 вказаного Закону визначено, що поточний рахунок відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками (п. 7.1.4 ст. 7 вказаного Закону).

Пунктом 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Таким чином, вимагаючи від банка виконання зобов'язання щодо перерахування коштів контрагенту з поточного рахунку за договором про розрахунково-касове обслуговування, позивач є кредитором у майновому зобов'язанні.

Оскільки станом на 06.10.2008 вимога про перерахунок коштів на рахунок контрагента фактично не була виконана, з 07.10.2008 на такі вимоги поширюється запроваджений постановою Правління Національного банку України мораторій.

Відповідач не надав суду доказів існування правових підстав для невиконання вимог позивача за платіжними дорученнями, які були пред'явлені банку після введення мораторію: за платіжним дорученням N 27 від 08.10.2008 на суму 14716,22 грн.; за платіжним дорученням N 28 від 08.10.2008 на суму 12885,48 грн.; за платіжним дорученням N 36 від 10.10.2008 на суму 18191,95 грн.

Враховуючи, що вимоги позивача за платіжним дорученням N 36 від 10.10.2008 на суму 18191,95 грн. були частково виконані банком, загальна заборгованість відповідача перед позивачем, на яку не поширюється дія мораторію, складає 42957,52 грн.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів правомірності арешту грошових коштів на поточному рахунку позивача. Позивачем не надано доказів на підтвердження правомірності вимог в частині стягнення штрафних санкцій та збитків до закінчення дії мораторію, а також в частині зобов'язання виконання платіжних доручень, які були заявлені до введення мораторію.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача перерахувати на рахунок ПП "СЕБ-Фармація" 42957,52 грн. за платіжними дорученнями Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Віта С" ЛТД, пред'явленими після введення мораторію, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають через їх безпідставність.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк Промінвестбанк перерахувати з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Віта С" ЛТД N 26001301160207 на рахунок ПП "СЕБ-Фармація" 42957,52 грн. за платіжними дорученнями Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Віта С" ЛТД.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Промінвестбанк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Віта С" 429,58 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ГПК України.

 

Суддя 

О. О. Хрипун 

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

транзитного действительно нет!

я думаю, что возможность признать такой пункт договора недействительным

но откуда вы его взяли?

вот немного инфы!

Рахунок розрахунковий чи поточний?

Перейдемо до понять, що використовуються при визначенні порядку розрахунків між сторонами по договору. У більшості договорів зазначається, що одна сторона сплачує вартість наданих послуг (виконаних робіт, поставлених товарів тощо) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (підрядника, постачальника тощо). Вважаємо таке формулювання не зовсім коректним, оскільки жодна зі сторін внутрішньодержавного договору на сьогодні не може мати розрахункового рахунку, тож відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2346 банки правомочні відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Отже, про розрахункові рахунки не йдеться, хоча такий термін і використовують у багатьох підзаконних актах.

Тому коректніше зазначити, що перерахування коштів здійснюється на поточний банківський рахунок – той, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (підп. 7.1.2 ст. 7 Закону № 2346).

Зазначаючи платіжні реквізити сторін у кінці договору, скорочення «р/р» слід замінити на «п/р».

что это просто ошибочное понятие

я просто немного не уловил суть Вашего понятия!

Альфа-банке у меня поточный!!!

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

Уверена, что так быть не должно, тарифы в таком договоре должны быть на банколвское обслуживание (по практике предприятий) но почему - еще не откопала.

транзитного действительно нет!

я думаю, что возможность признать такой пункт договора недействительным

но откуда вы его взяли?

вот немного инфы!

Рахунок розрахунковий чи поточний?

Перейдемо до понять, що використовуються при визначенні порядку розрахунків між сторонами по договору. У більшості договорів зазначається, що одна сторона сплачує вартість наданих послуг (виконаних робіт, поставлених товарів тощо) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (підрядника, постачальника тощо). Вважаємо таке формулювання не зовсім коректним, оскільки жодна зі сторін внутрішньодержавного договору на сьогодні не може мати розрахункового рахунку, тож відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2346 банки правомочні відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Отже, про розрахункові рахунки не йдеться, хоча такий термін і використовують у багатьох підзаконних актах.

Тому коректніше зазначити, що перерахування коштів здійснюється на поточний банківський рахунок – той, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (підп. 7.1.2 ст. 7 Закону № 2346).

Зазначаючи платіжні реквізити сторін у кінці договору, скорочення «р/р» слід замінити на «п/р».

что это просто ошибочное понятие

я просто немного не уловил суть Вашего понятия!

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

ПРАВЛIННЯ НАЦIОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А 05.03.2003 N 82

Про затвердження Положення про оформлення та подання клiєнтами платiжних доручень в iноземнiй валютi, заяв про купiвлю або продаж iноземної валюти до уповноважених банкiв i iнших фiнансових установ та порядок їх виконання, зареєстровано

в Мiнiстерствi юстицiї України 20 березня 2003 р. за N 224/7545

Платежные поручения в иностранной валюте обязательно должны содержать такие реквизиты: код платежного поручения, номер, дату составления, наименование и местонахождение уполномоченного банка, полное или сокращенное название клиента, номер счета клиента в иностранной валюте, цифровой или литерный код иностранной валюты, сумму перевода цифрами и словами, название бенефициара, его местонахождения и номер счета, наименование и местонахождение банка бенефициара, назначение платежа, условия и порядок оплаты комиссионных.

Не принимаются к выполнению платежные поручения в иностранной валюте, у которых есть подчистки, зачеркнутые слова или любые другие исправления, а также, если текст настоящих документов невозможно прочитать в результате их повреждения. Вместе с платежным поручением в иностранной валюте клиент подает к банку оригиналы и их копии или копии документов в соответствии с нормативно правовыми актами Национального банка Украины, которые необходимы для осуществления валютного контроля за правомерностью перечисления иностранной валюты со счета клиента (контракт, грузовая таможенная декларация, акт выполненных работ, предоставленных услуг и тому подобное).

Я так понимаю, что если Банк (как он утверждает) перечислил валюту на мой текущий счет - то дальше уже я должна распоряжаться ее путем платежніх поручений, а так как - єто противоречит Постанове №82 (нет контрактов и ГТД), то вся єта туфта насчет текущего счета - ЛИПА.

тоесть Вы хотите сказать, что каждый месяц для списания денег с Вашего счета должные быть платежные поручения

и я так понимаю что с Вашего счета на счет автосалона не перечисляли доллар, то есть здесь поручение не нужно!

как по мне про списаниие денег с Вашего счета при уплате процентов и тела я давал платежные поручения!

[Решение Хозяйственного суда Запорожской области о признании валютного кредитного договора недейсвтительным]

Окружной админсуд и Совет судей

Стаття 116. Рада суддів України

1. У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.

2. Рада суддів України обирається з'їздом суддів України у кількісному складі, визначеному рішенням з'їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менш як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати з'їзду.

3. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають із свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до положення про Раду суддів України.

4. Рада суддів України в період між з'їздами організовує виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з'їздом суддів України.

5. Рада суддів України:

1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;

2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;

3) здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;

4) вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених цим Законом;

(положенням пункту 4 частини п'ятої статті 116 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2009 р. N 34-рп/2009)

5) заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії;

6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

7) має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням з'їзду суддів України;

8) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.

6. Рішення Ради суддів України є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України.

только какое отношение это имеет к нам?

[Визнання кредитного договору недійсним]

Згідно з п.п. 1-2 ст.61 Сімейного Кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

я с вами согласен, просто интересно услышать позицию Антирейда, почему ВСУ увидел только половину договора, а вторую нет!он как купля продажа я тебе деньги ты товар, а в кредитном деньги мне , а проценты с этими же деньгами)

[Решение Московского районного суда о признании валютного кредитного договора Укрсиббанка мнимым]

ч. 2 ст. 1048 Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

извиняюсь за вышеуказанное сообщение!

процентов здесь нет)тогда схема класс

[Решение Московского районного суда о признании валютного кредитного договора Укрсиббанка мнимым]

Изменение требований - это тактика ведения дела, дабы выиграть дело, т.к. иногда посреди дела оказывается. что есть какой-то факт или аргумент, о котором раньше не было известно. И с таким аргументом например, лучше просить недействительность чем расторжение, или наоборот.

Ещё можно подать по потребителям, а потом сменить на требования связанные с ГК - это для того, что-юы подать в местный суд а не переться в Киев.

В данном случае - вообще ХОХМА. Блин, я тоже думал, что можно так, но потом решил, что не нужно.

Итак, мы имеем позиции:

1. Недействительный договор

2. Мнимый договор - не доллары а гривна

3. Мнимый договор не кредит а срочынй займ.

Тут заёмщик хотел доказать правду, т.е. что договор есть мнимым, и следует считать что заключён он в гривне на сумму 242 400 грн. а не на 48 000 долларов.

Но потом, почему-то, наверное пересчитав проценты, решил, что выгоднее просто отдать 48 000 долларов по курсу 7.7 чем 242400грн и проценты.

Дальше будет просить засчитать эти 48 000 в еквиваелнет минус то, что дал банку.

Прикольно

крутая фишка)))

только вот момент коли позичаються речі

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

что делать с процентами?

есть ли здесь сумма позики?

если она есть, то 46 тис дол. должны быть оценены в гривне на момент заключения(но это скорее всего ошибочно)

так как это вещи, но это путь не совсеми надежный мне так кажется!

или если ты берешь вещи, то проценты ты не должен платить, так как их нельзя посчитать!

правильно я говорю!

[Решение Московского районного суда о признании валютного кредитного договора Укрсиббанка мнимым]

Господа толковые юристы! Объясните, пожалуйста, в чем прикол изменения позывных вымог истцом и такая формулировка? Какие теперь последствия такого решения?

мне эта схема, еще месяца два назад приходила в голову, только не думал о ней тогда

доллары это не деньги, как объект гражданских отношений, а это вещь)

класс

последствия, что появилась еще один способ борьбы с банком!)

[Визнання кредитного договору удаваним правочином]

Уважаемый Антирейд! Почему Вы убрали отрицательное решение Печерского суда по удаваному? Сайт выдает, что страница удалена Вчера ночью читала его, достаточно интересный экземплярчик для обсуждения.

было бы неплохо познакомится с ним

знать на что ссылался судья!

[Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов]

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що кредитний договір на підставі ст..ст.203, 215 ЦК України є недійсним, оскільки він суперечить ст.ст.524, 533 ЦК України, суд вважає безпідставними, так як відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 533 Цивільного кодексу України , грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначене питання урегульоване п.14 Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі».

Оскільки позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ, суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Мы такое уже проходили?

пнкт 14 Постанови Пленуму Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

він стосується лише суми, стягнення яка зазначається в рішенні.

наведіть повністю рішення, а не такий витяг!

просто не зрозуміло чого воно стосується!

яка там суть?

які позовні вимоги?

суд міг просто відфутболити позов!

[Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов]

Подскажите пожалуйста. Банк подал заяву о выдаче судебного приказа о примусовом стягненні з боржника заборгованність по кредитному договору. Cуд выдал наказ, я подал вовремя заявление об отмене этого приказа. Суд вынес решение отменить свой приказ. Хоть маленькая, но уже ПОБЕДА! Это так вдохновляет!! Спасибо всем за помощь!!!!!! Но это только начало.Будем бороться!!! Пошли эти банки в пень!! Достали уже!!! Что посоветуете, ждать иска банка и ответить встречным, или сразу подать иск об недействительности договора?

я бы посоветовал дождаться нападения банка, тоесть его искового заявоения так как если он подаст на взыскание, вы после предварительного заседания подаете встречный иск уже к другому судье, но через канцелярию потом берете ухвалу про открытие произодства и приносите судье у которого было предварительное заседание!

подаете ходатайство с просьбой приостановить производство и копию ухвалы

взыскание приостановлено вы судитесь по недействительности, если не проходит по недействительности(например по защите прав потребителей), подаете недействительность по валюте, на крайний случай по мнимости, и это все время вы подаете только ухвалы об открытие производства и судитесь

миниму 1.5 года!

так что боритесь и читайте форум!

[Визнання кредитного договору удаваним правочином]

Люди добрые! Вчера читала на форуме решение печерского суда "отказать" по удаваному. Не могу найти!!! Максим, по-моему, выложил. Скиньте ссылочку, плиз!

у меня иск по мнимости!

12 мая предварительное!

1. один мелнький нюанс, который меня волнует, можно ли подтвердить умышленность действий банка и своих, при заключение притворного договора, лишь обязанностью в кредитном договоре, в котором я должен сразу же был поменять доллар на гривну и зачислить его на счте, с которого и происходило списание средств на счет автосалона???

2.фактически цільове використання кредиту не купля авто, а купля гривны...

3. ну конечно не будем забывать и про то что я у салона за доллары купить не мог и так далее

4. но главное доказать, что выдавались и я и банк спрятали гривну под доллар! что еще кроме пункта первого можно добавить, как доказательства того что мы спрятали гривну под доллар?

[ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ВЛАДИ]

nemeless, так у вас такой реальный судья! Поздравляю!

Так ваш иск только по потребителям? Валюту там ваще не трогали или как?

хороший вопрос тоже интересно знать!

[ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ВЛАДИ]

Согласно вышеизложенного вам, как гражданину Украины, резиденту, обязаны были выдать на руки, либо перечислить на счет национальную валюту, т.е. гривневый эквивалент. У вас нет индивидуальной лицензии НБУ на совершение валютных операций на территории Украины. Далее - в валютном кредитном договоре обязаны быть привязки к курсу как на момент заключения договора, так и на момент погашения задолженности по нему. Обычно это курс НБУ. И как показывала практика - на руки люди действительно получали доллар (те кто хотел), но прилагалась маааааааленькая квитанция, что эта сумма куплена в обменном пункте банка за гривні.

Банк не нарушил ни одной статьи Закона и Декрета.

Может делали как-то по-другому, без привязки к нац. валюте - но это совсем туполобым кредитчиком нада быть Насколько я помню там штраф в сумме кредита+лишение Лицензии. Причем штраф накладывается как на банк, так и на работника... Лично на начальника - точно!

то-есть Вы хотите сказать, что формулировка следующего плана: сумма кредита 10 000 в долларах, еквивалентом, которых является (например) 50 500 гривен, является законной?

"...И как показывала практика - на руки люди действительно получали доллар (те кто хотел), но прилагалась маааааааленькая квитанция, что эта сумма куплена в обменном пункте банка за гривні..."

что-то у себя такого не наблюдал.

а у кого-то на форуме есть такая квитанция?

""Согласно вышеизложенного вам, как гражданину Украины, резиденту, обязаны были выдать на руки, либо перечислить на счет национальную валюту, т.е. гривневый эквивалент.""

тоесть вы хотите сказать формулировка следуещего плана: позичальник здійснює продажу іноземної валюти отриманої, як кредитні кошти за безготівковим курсом, встановленим Банком на день здійснення валютообмінної операції та одразу зараховує отриману в результаті такої операції суму у національній валюті на Поточний рахунок, з якого і відбувається списання коштів у національній валюті на рахунки (наприклад) автосалону.

но не банк же переводит в гривну доллары, а такая операция стоит в договоре, как обязанность позичальника

Вы все таки должны признать, что все договора, где есть только доллар противозаконны!

и если там есть гривневый еквивалент, то для физлиц они в любом случае не могут быть законными.

и подпадающего под Вашу концепцию, я не встречал не единого договора

и я думаю у людей на форуме таковых тоже нет!

есть два варианта либо выдавался доллра, либо доллра конвертировался по условиям договора в гривну(которая засчитывалась)на счет физ.лица и оттуда уже перечислялись продавцам либо квартир, либо машин...

третьего не дано!

дай Бог, что бы хотя бы один банк делал по закону.

превидите пример!

очень интересно знать!

[ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ВЛАДИ]

Простите,может я чего-то не понял..А вас что -интересует налогобложение депозитов?Очень по теме ,ещё с таким понтом-просвещайтесь...

ну это так для общего развития!

хотя я и до этого это знал!

просто кто-то у него спросил, он ответил!

так что он не виноват в этом плане!

[ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ВЛАДИ]

от зараснці!

Тогда всё верно пишете, только в обащении распишите это лучше - а-то непонятно, что-за незаконные штрафы.

Сегодня было предварительное по машине по моему иску о недействительности по потребителям.

Судья, на удивление, не оспаривала что договор таки потребительский, и даже не сильно косо на меня смотрела. Пришёл кивальщик с банка, сказал - типа чё пристали, - он подписали пункт что риски несёт заёмщик. На мой вопрос и удивительную поддержду судьи - причём тут заёмщик к рискам да ещё и валютным банкир ответил - э-э-... . Потом пытались разобраться почему я жалуюсь, что обязательства выросли - доллар подоражал, но я на такое не соглашался - у меня в графике совокупной стоимости сумма в гривне стоит. Банкир ответил, что ну и что, доллар то подоражал - значит и сумма в гривне выросла. На вопрос "какой наф доллар" - зачем он мне - я за него машину ни куплю!, под ехидное "ну-ну" судьи банкир сказал - "э-э- а мы гривну дали! - вот даже в пункте договора указали, что заёмщика обязали перевести всё в гривну в ту-же секунду при выдаче кредита. И за гривну он и купил машину". Я повис, судья открыла рот. Банкир понял, что сказал что-то не то, но было поздно. Судья уже за меня говорила... спросила - так вы гривну дали или доллар? И если дали гривну, причём тут доллар? а если доллар - причём тут потребитель с его машиной? Потом чуть-чуть наругалась на меня, что я подписал такую муть в банке, и сказала, что это какоя-то ерунда, или банк кого-то наколол с этими гривня-долларовыми "мутками" и теперь хочет непонятно что, или это вообще мнимая сделака. Сказала идти в сад до конца мая, с банка вытребовала доказательства того что они мне дали баксы, т.к. их заявка и моя подпись - не доказательство, или просила банк разобраться что же они дали, и если дали гривну - чего они теперь хотят доллар.

Отак... Жду конца мая - пойду дальше "удивлять" суд о том как наши банки работают..

удачи Вам!

первый камень успеха заложен.

[Решение Хозяйственного суда Запорожской области о признании валютного кредитного договора недейсвтительным]

Не знаю як шукати, але поступила інформація що вже є Рішення ВСУ стосовно недійсності договорів не в нашу користь :angry: .

Голови обласних судів приїхали з Київа

откуда такая инфа?

это же может не соответствовать действительности!

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

ПРАВЛIННЯ НАЦIОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А 05.03.2003 N 82

Про затвердження Положення про оформлення та подання клiєнтами платiжних доручень в iноземнiй валютi, заяв про купiвлю або продаж iноземної валюти до уповноважених банкiв i iнших фiнансових установ та порядок їх виконання, зареєстровано

в Мiнiстерствi юстицiї України 20 березня 2003 р. за N 224/7545

Платежные поручения в иностранной валюте обязательно должны содержать такие реквизиты: код платежного поручения, номер, дату составления, наименование и местонахождение уполномоченного банка, полное или сокращенное название клиента, номер счета клиента в иностранной валюте, цифровой или литерный код иностранной валюты, сумму перевода цифрами и словами, название бенефициара, его местонахождения и номер счета, наименование и местонахождение банка бенефициара, назначение платежа, условия и порядок оплаты комиссионных.

Не принимаются к выполнению платежные поручения в иностранной валюте, у которых есть подчистки, зачеркнутые слова или любые другие исправления, а также, если текст настоящих документов невозможно прочитать в результате их повреждения. Вместе с платежным поручением в иностранной валюте клиент подает к банку оригиналы и их копии или копии документов в соответствии с нормативно правовыми актами Национального банка Украины, которые необходимы для осуществления валютного контроля за правомерностью перечисления иностранной валюты со счета клиента (контракт, грузовая таможенная декларация, акт выполненных работ, предоставленных услуг и тому подобное).

Я так понимаю, что если Банк (как он утверждает) перечислил валюту на мой текущий счет - то дальше уже я должна распоряжаться ее путем платежніх поручений, а так как - єто противоречит Постанове №82 (нет контрактов и ГТД), то вся єта туфта насчет текущего счета - ЛИПА.

это серьезно!

надо подумать почитать! вы через Лигу смотрели?

завтра открою эти Постановления, посмотрю комментарии к ним!

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

Это радует, что найти не могут, особенно если ВЫ - СПД. В налоговой эта информация (уведомление Банка) обязательно бы сохранилась в Вашем деле, которые хранятся в отделе по учету плательщиков в сейфах!!! , для создания электронной базы по всей Украине.

Дай Бог, чтоб в банке не нашли.

ЗАКОН УКРАЇНИ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"

п. 6.3. Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка

п. 7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Нет договора - счет - липа Более того, для операций по счету- платежки ведь нужны, подписанные владельцем счета. Вы платежки подписывали? И я нет.

Еще нашла - П И С Ь М О НБУ от 30.10.2006 N 25-113/2453-11507

Национальный банк Украины рассмотрел Ваше обращение и сообщает по вопросам, затронутым в нем.

К вопросам 1, 2

В соответствии с частью 3 статьи 207 Гражданского кодекса Украины ( 435-15 ), которой установлены требования к письменной

форме сделки, сделка считается совершенной в письменной форме, если она подписана ее стороной (сторонами). Использование при

совершении сделок факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического, другого копирования или другого аналога

собственноручной подписи допускается в случаях, установленных законом, другими актами гражданского законодательства, или по

письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующего аналога их собственноручных подписей.

В соответствии со статьей 7 Закона Украины "О Национальном банке Украины" ( 679-14 ) Национальный банк определяет систему,

порядок и формы платежей. Нормативно-правовыми актами Национального банка по вопросам получения наличности и безналичных

расчетов определен порядок подписания кассовых и расчетных документов, а именно:

- Инструкцией о кассовых операциях в банках Украины ( z0768-03 ) установлены единые требования к оформлению кассовых

документов при выдаче наличности из кассы банка), которые не предусматривают возможности использования личных штампов

физических лиц при получении на личности из кассы банков вместо собственноручной подписи.

Требования относительно собственноручной подписи в кассовых документах исключают риски, которые могут возникнуть при

применении личных штампов физических лиц, в частности в случае их хищения, утери, подделки и т.п.

В случае неспособности клиента банка поставить собственноручную подпись (проблемы со зрением и т.п.) в кассовых

документах, вышеупомянутой Инструкцией ( z0768-03 ) предусмотрено предоставление клиентом банку соответственно оформленной

доверенности на уполномоченное лицо для получения наличности из кассы банка.

- Инструкцией о безналичных расчетах в Украине в национальной валюте ( z0377-04 ) определен порядок заполнения реквизитов

расчетных документов, в частности реквизита "Подпись плательщика". Согласно приложению 8 к Инструкции ["Указания относительно

заполнения реквизитов расчетных документов на бумажных носителях, их реестров и заявления об открытии аккредитива"] в расчетном

документе ставятся подписи (подпись) ответственных лиц плательщика, которые уполномочены распоряжаться счетом и образцы

подписей которых заявлены банку плательщикав карточке с образцами подписей и оттиска печати;

- в соответствии с пунктом 2.4 Положения об оформлении и подаче клиентами платежных поручений в иностранной валюте или

банковских металлах, заявлений о покупке или продаже иностранной валюты или банковских металлов в уполномоченные банки и другие

финансовые учреждения и порядке их выполнения ( z0224-03 ) платежные порученияв иностранной валюте или банковских металлах

обязательно должны содержать подписи соответствующих лиц клиента, которые заявлены им в карточке с образцами подписей и оттиском

печати;

Таким образом, вышеназванными нормативно-правовыми актами, регламентирующими порядок оформления кассовых и расчетных

документов, определено собственноручное их подписание, и никаких исключений относительно предоставления клиенту разрешения на

использование факсимильной подписи ими не предусмотрено.

а Вы ни счетаете, что пункт в кредитном договоре, это и является договором об открытие счета!????

[Постановление ВХСУ о незаконности валютных кредитов в связи с отсутствием индивидуальной лицензии ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"]

писать о том же, 1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без

ліцензії дозволяється:

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є

уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій

уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав

йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення

операції з валютними цінностями); в додатке до дозволу такої операції нема, уже проходили.

это тоже не плохо!)

это валютный рынок, помню!)

а то здесь уже в страшные дебри мы полезли!