Йивгеней
-
Число публикаций
1425 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Йивгеней
-
-
Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут -
карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).
-
14 причин для паники на рынках во втором полугодии
Итак, мировая экономика переступила через тяжелое первое полугодие и уже на полмесяца продвинулась во вторые шесть месяцев текущего года.
Взгляды аналитиков на второе полугодие текущего года сильно разнятся: кто-то питает надежды на прогресс в таких насущных вопросах, как борьба с европейским долговым кризисом, другие, напротив, видят конец года безрадостным и полным неопределенностей. Эта группа экспертов не видит причин для радости и оптимизма, призывая готовиться к худшему. Надо признать, что их прогноз на ближайшее будущее выглядит вполне реалистичным.
1. Исторические тренды
В своем недавнем обзоре по ситуации в экономике исследователи Международного валютного фонда (МВФ) предупреждали о том, что обострение кризиса, охватившего банковскую систему, может начаться уже в сентябре текущего года. Причем именно первый осенний месяц в МВФ считается наиболее вероятным месяцем очередного витка рецессии в финансовой сфере. На этом фоне можно ждать паники на фондовом рынке, распродаж по бумагам представителей банковского сектора, а также общего спада деловых настроений в мировой экономике.
2. JP Morgan Chase = Lehman Brothers 2.0
Американский финансовый гигант JP Morgan Chase не перестает держать в страхе инвесторов из-за истории со своим сотрудником Лондонским китом. Трейдер, который сколачивал для банка состояния на рискованных торговых операциях с кредитными деривативами, в начале года допустил ряд роковых ошибок. В результате в мае JP Morgan был вынужден признать потерю $2 млрд, которые к началу лета переросли в $9 млрд. Правда последнюю цифру официально в банке не подтверждают. Несмотря на все попытки экономистов JP Morgan полностью ликвидировать позиции, открытые Бруно Иксилом, пока этого сделать так и не удалось. Есть вероятность, что потери инвестбанка могут перейти критическую черту, после чего JP Morgan придется просить экстренной помощи у правительства либо ФРС. Угроза банкротства одного из слонов, на которых держится мировая финансовая система, рискует обернуться для нее настоящей катастрофой.
3. Пороховая бочка деривативов
Эксперты давно бьют тревогу по поводу чрезмерно высокого риска разросшегося пузыря вторичных финансовых инструментов. В конце июня международное рейтинговое агентство Moody's понизило кредитные рейтинги полутора десяткам крупнейших глобальных финансовых групп. В результате этого ряду из них пришлось объявить о миллиардах долларов дополнительных издержек, образовавшихся с повышением рисков в деривативах. По мнению экономистов, мировой рынок вторичных инструментов начинает постепенно схлопываться, что рискует обернуться кошмаром для мировой экономики. Весь объем этого рынка никто не берется измерить, хотя и известно, что на 9 крупнейших финансовых групп США приходятся риски по ним в размере $200 трлн.
4. Красный код LEAP/E2020
Международная организация по оценке ситуации в мировой экономике LEAP/E2020 не так давно объявила "красную тревогу". По мнению экспертов LEAP/E2020, глобальная финансовая система этой осенью будет переживать "главную точку перегиба". Причем не стоит питать надежд по поводу того, что события этой осенью будут отличаться в лучшую сторону от осени 2008 г. Напротив, движения тех дней покажутся цветочками по сравнению с тем, что нас ждет в скором времени.
5. Настроения - хуже некуда
Участники рынка, инвесторы, аналитики - все они открыто заявляют о спаде экономической активности в экономике. Чувствуют это и руководители бизнеса. Последние исследования показывают, что лишь пятая доля всех топ-менеджеров настроены позитивно и ожидают улучшение ситуации в глобальной экономике в ближайшие 12 месяцев. Причем из оставшихся 48% твердо уверены в том, что дела в мировой экономике на протяжении следующего года будут двигаться по нисходящей спирали.
6. Испания
Едва ли кто-то из специалистов ни разу за последние месяцы не задумывался над тем, что готовит миру Испания. Четвертая по величине экономика зоны евро для многих видится настоящим ночным кошмаром. Последние достижения лидеров ЕС на саммите, заседание Еврогруппы некоторым образом развеяли страхи вокруг Мадрида. Однако не стоит забывать, что слова зачастую остаются только словами, в то время как банковский сектор страны продолжает испытывать экстренную нужду в деньгах, до сих пор так и не поступивших. Кроме того, доходность испанских бондов в начале июля превысила 7% годовых, переступив за красную черту. А значит, риск того, что спасти испанскую экономику не удастся, все еще слишком велик.
7. Италия
Рука об руку с Испанией идет Италия, состояние экономики которой с каждым месяцем вызывает все больше подозрений на рынке. Удушающие структурные реформы ведут к падению промышленности, спаду деловой активности и, как следствие, к сокращению экономики. Ряд критиков полагают, что финансовая катастрофа может наступить еще до конца года. В этом случае очередная "доминошка" на территории валютного блока совершит свое падение. Стоимость заимствования для Италии не перестает расти, еще больше нагнетая беспокойство финансистов. Ведь госдолг страны в 120% ВВП пока не готов идти на спад, а в ближайшие 12 месяцев итальянскому правительству предстоит рефинансировать 400 млрд евро государственных долгов.
8. Греция
Греция - главный нарыв на теле европейской экономики. Эта страна за последние два года давала тысячу обещаний соблюдать все возможные требования экономии, сокращения дефицита и структурных реформ. За это же время грекам открыли сперва одну, а затем и вторую программу финансовой поддержки, провели контролируемый дефолт по государственных облигациям и допустили серьезное разрастание финансового кризиса в Европе. Но все оказалось тщетно. Рынок труда находится в тяжелейшем положении: каждый второй молодой грек сидит без работы, а за последние 4 года ВВП ужался почти на 25%. Хуже того, сами греческие власти уже признали вероятность того, что Афинам в скором времени может потребоваться третья программа финансовой помощи. Может, уже в этом году?
9. Кипр
Крохотный остров, слишком тесно связанный с провальной греческой экономикой, теперь также стоит в очереди за финансовой помощью. Сам по себе Кипр нельзя считать причиной для новых седых волос на головах инвесторов. Однако не стоит забывать, что Никосия - это очередное звено долговой рецессии. Кто знает, какая еще страна попадется в сети кризиса помимо крохотного островного государства.
10. Германия
Как ни парадоксально, но Германия стала очередным фактором страха для аналитиков. Федеральный канцлер Германии Ангела Меркель продолжает настаивать на полномасштабной программе бюджетной дисциплине по всей Европе одновременно с нежеланием идти на уступки в вопросе объединения долга. Между тем именно единые долговые облигации считаются одним из немногих способов спасти Старый Свет из лап кризиса. Категоричная риторика Меркель не оставляет пространство для маневров: пока жива федеральный канцлер, единых долгов у Европы не будет. Есть риск, что в отсутствии этого инструмента долговой кризис в Европе продолжит лихорадить рынки.
11. На банки надежды нет
Доверие к банковскому сектору со стороны клиентов финансовых корпораций не становится лучше. Есть мнение, что ежедневно со счетов банков южных государств Европы вытекают сотни миллионов долларов, перетекая в северные страны региона. Средства оседают в Лондоне, Франкфурте-на-Майне, Женеве. В большинстве случае речь идет о крупных клиентах, чьи депозиты превышают застрахованные 100 тыс. евро, а значит, могут элементарно сгореть, в случае если банки, их хранящие, внезапно начнут лопаться. Такая тенденция, считают специалисты, крайне опасна, ведь рано или поздно опустевшие банки останутся без денег: опустевшие копилки начнут лопаться одна за другой, сея хаос в Европе и мире.
12. Спад кредитования
Та причина, о которой шла речь в предыдущем пункте, становится одним из поводов сокращения объемов кредитования не только в одной периферийной Европе, но и по всему миру. Фактически рынок кредитования рискует и вовсе встать. По данным международной организации Bank for International Settlements, всемирный объем кредитования в настоящее время замедляется самыми быстрыми темпами со времен финансового кризиса 2008 г.
13. Хакеры атакуют банки
Есть еще одна причина опасаться за состояние банков. Киберпреступность не стоит на месте, и европейские кредиторы все чаще сталкиваются с атаками хакеров. Существует статистика, согласно которой со счетов нескольких десятков банков в этом году было похищено около 60 млн евро. Конечно, цифра эта кажется не столь значительной по сравнению с миллиардными потерями из-за ипотечных кредитов и долгов проблемных стран. С другой стороны, ведущие IT-разработчики защитного ПО рапортуют о том, что хакеры становятся все более изощренными и регулярно пользуются услугами продажных банковских клерков, сдающих информацию злоумышленникам. Если предположить, что нас впереди ждет новая серия нападения на электронные сундуки банков, финансовая система начнет трещать по швам.
14. США в тумане политических баталий
Американская экономика находится на распутье. С приближением президентских выборов в США напряжение по всему миру будет лишь нарастать. А если после выборов начнутся распри вокруг победившего кандидата, биржи могут и вовсе впасть в состояние истерии. Однако кто бы не выиграл эту гонку, панацеей от всех болезней ноябрьское голосование явно не станет. В любом случае государственный долг продолжит расти, бюджетный дефицит - нарастать, а реформа здравоохранения, запущенная нынешним президентом Бараком Обамой, продолжит высасывать из карманов налогоплательщиков все новые и новые "медидоллары".
-
-
В Минфине говорят, что следующий год будет сложным для всего мира.
Следующий 2013 год может оказаться более сложным для мировой экономики, чем кризисный 2008-й, прогнозирует директор департамента долговой и международной финансовой политики Министерства финансов Украины Галина Пахачук.
Такое мнение она высказала во время заседания Финансового пресс-клуба, пишет ZN.UA.
"Ресурсов будет недостаточно для всех — лучшие заемщики будут иметь больше возможностей для заимствований, — уточнила представитель Минфина. - Риски повсюду в мире увеличились, в том числе в нашей стране. Поэтому сейчас перераспределение (средств — Ред.) происходит, прежде всего, через ОВГЗ в бюджет, а уже через бюджет — в инвестиционные проекты, в экономику. Недаром в мире принято считать, что именно суверен — надежный заемщик".
Директор же департамента по управлению валютным резервом и осуществлению операций на открытом рынке НБУ Александр Дубихвост констатировал, что многие страны уже сталкиваются с проблемой получения займов. Однако, по его словам, деньги в мире все-таки есть, и печатаются они довольно быстрыми темпами (в частности, в Европе, США). "Концентрация нашего Минфина на внутреннем рынке в таких условиях — правильное решение", — подчеркнул представитель центробанка.
По мнению Дубихвоста, сегодня Украина более подготовлена к внешним вызовам, чем еще год назад. Индикатором этого может служить и то, что определенное уменьшение резервов НБУ состоялось, прежде всего, через активное возвращение внешних долгов Украины, а не, скажем, через повышенный спрос населения на валюту на наличном рынке.
Кроме того, положение дел на валютном рынке Украины намного лучше, чем год назад. Например, отрицательное сальдо продажи наличной валюты населению за прошлый год составило 13,5 миллиарда долларов. Эти средства пошли на погашение кредитов в эквиваленте 30 миллиардов гривен, одновременно депозиты в валюте выросли на 36 миллиардов гривен — в целом это 8,2 миллиарда долларов. То есть более 5 миллиардов долларов осталось вне банковской системы, отметил представитель НБУ.
Он также отметил, что с начала текущего года размер валютных кредитов уменьшился на 2 миллиарда долларов, одновременно выросли на 1,2 миллиарда долларов депозиты в валюте. То есть банковская система получила 3,2 миллиарда долларов в счет погашения кредитов и на депозиты. Отрицательное сальдо продажи наличной валюты населению составляет 3 миллиарда долларов.
"То есть, население сколько купило, столько и принесло в банки. Ничего, как говорится, "мимо кассы" не прошло. И это характеризует ситуацию как очень хорошую ", — считает Александр Дубихвост.
То, что Минфин планирует продолжать привлечение средств на внутреннем рынке и предлагает рынку такой инструмент, как казначейские обязательства для населения — это очень хорошо и это можно только приветствовать, уверен Александр Дубихвист.
-
Парламент утвердил в первом чтении правки НБУ в законодательство (законопроект №10656) относительно функционирования платежных систем и развития безналичных расчетов. Одна из главных новаций документа — предоставление центробанку страны полномочий устанавливать максимальные лимиты наличных платежей при расчетах за товары и услуги. Проще говоря, покупатели лишатся возможность делать крупные приобретения за наличные, пишут "Комментарии".
Оплата любого товара, стоимость которого будет превышать установленный центробанком лимит - от дорогой техники до недвижимости, - должна будет осуществляться исключительно с помощью платежной карты (а в перспективе и мобильного телефона). Соблюдение этих требований будет контролировать налоговая.
Официальный повод для такого рода пертурбаций - намерение чиновников победить теневую экономику.
"Только в этом году лимиты на оплату наличными деньгами установили Греция, Испания и Италия. Мотивом к этому стала кампания по борьбе с "серой" и "черной" экономиками и необходимость увеличить собираемость налогов для сокращения бюджетных дефицитов", - рассказал директор Украинской межбанковской ассоциации членов платежных систем (EMA) Александр Карпов.
Например, чтобы граждане Италии не уклонялись от уплаты налогов, там был введен запрет на оплату наличными покупок на сумму, превышающую 1 тыс евро. В Греции этот лимит составляет 1,5 тыс евро, в Бельгии - 5 тыс евро. Швеция и вовсе раздумывает над возможностью запрета на оплату покупок бумажными деньгами в розничных точках.
Новый закон позволит Нацбанку отслеживать огромный объем платежей, которые сегодня ему практически неподконтрольны.
"Обойти такую норму будет невозможно. Покупатель недвижимости просто не сможет оформить право собственности на квартиру, пока не предъявит документ, что сделка была оплачена безналичным способом", - рассказывает Карпов.
Контролировать безналичные платежи граждан смогут и налоговики. Очевидно, в конечном итоге все сведется к массовым проверкам работодателей, выплачивающих своему персоналу зарплаты "в конвертах".
"Головную боль от необходимости как-то засветить имеющиеся доходы получат в том числе многие чиновники, не понаслышке знающие, что такое откат и "благодарность", - прогнозирует президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко.
Впрочем, главной проблемой может стать неразвитость инфраструктуры. Согласно изменениям, которые должны быть внесены в Административный кодекс, за отказ принять платежную карту торговцев будут штрафовать на 500 не облагаемых минимумов доходов граждан (8,5 тыс грн).
Такие меры должны расшевелить и население, которое сегодня весьма неохотно пользуется пластиком. По данным НБУ, на 1 апреля 2012 года из 59 млн карт, находящихся в обращении, активными (то есть такими, которыми совершались расчеты в последние три месяца) были лишь чуть более половины.
"Если закон будет принят, следующим шагом НБУ в плане популяризации безналичных платежей может стать установление минимального уровня комиссии за снятие наличных в банкоматах. Это было бы логично, учитывая, что на сегодня более 90% всех транзакций по банковским картам приходятся на обналичивание средств в банкоматах", - прогнозирует начальник управления развития терминального бизнеса Банка Национальный кредит Евгений Думчев.
Напомним, Национальный банк намерен законодательно урегулировать инфраструктуру выпуска и использования электронных денег. Законопроект "О внесении изменений в некоторые законодательные акты (относительно функционирования платежных систем и развития безналичных расчетов)" № 10656 был зарегистрирован в парламенте 21 июня.
В пояснительной записке указано, что целью законопроекта является обеспечение непрерывного, надежного и эффективного функционирования платежных систем, массовое внедрение безналичных расчетов и развитие национальной платежной инфраструктуры.
Заместитель председателя Нацбанка Вера Рычаковская ранее подтверждала, что Национальный банк Украины разрабатывает методику расширения безналичных расчетов в Украине.
"Если оценивать объем наличности, то в Украине очень большой объем наличных расчетов и наличности в обороте. На сегодняшний день почти 195 млрд грн - вне банков. Это, конечно, не очень хорошо, поскольку это - обслуживание теневого оборота", - заявила Рычаковская.
Еще в феврале этого года генеральный директор внутригосударственной небанковской платежной системы Александр Тютюн заявил о том, что сокращение использования бумажных гривен и массовый переход на платежные карты может дать экономию для государства в десятки миллиардов гривен в год.
-
И пора уже мультимедиа включать в работу. Ролики видео, аудио, интервью "заказные", статьи не только о кредитах, фото, желательно с известными личностями.Согласна.
-
Ещё 5 голосов и будет 1 место.
У вас устаревшая информация
-
Полный текст:
Кредиты в иностранной валюте. Альтернативный взгляд
2009-2010 роки відзначились суттєвим зростанням кількості спорів щодо визнання кредитних договорів недійсними.
До останнього часу майже всі судові рішення, постановлені або ухвалені на рівні Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ фактично визнавали кредити, надані в іноземній валюті, такими, що відповідають чинному законодавству України. Більше того, 07.10.2010 року Верховним Судом України (суддею Луспеником Д. Д. та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики Мельник З. П., к. ю. н.) були підготовлені Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки), в яких, у тому числі, зазначено, що «…уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті...єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку…».
Здавалося, що на цьому питані поставлена крапка. Проте 17.12.2010 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відхилив касаційну скаргу ОТП «Банк» залишивши в силі рішення Печерського районного суду м. Києва (справа 2- 552 –1/10 рік) та ухвалу Апеляційного суду м. Києва (справа № 22-14931), згідно з якими кредитний договір про надання кредиту в іноземній валюті був визнаний недійсним. Таким чином, фактично, на рівні вищого спеціалізованого суду з’явилася протилежна судова практика, й епопея щодо визнання кредитних договорів про надання кредитів в іноземній валюті недійсними отримала несподіване продовження.
У більшості випадків звертаючись до суду позичальники обґрунтовували свої позовні вимоги щодо недійсності кредитних договорів відсутністю у банків, що надавали такі кредити, відповідних індивідуальних ліцензій Національного банку України, тоді як суди зазначали, що для здійснення таких операцій банку достатньо мати генеральну ліцензію, якою є письмовий дозвіл НБУ. За таких обставин, на наш погляд, при розгляді судових справ цієї категорії потребують відповіді такі питання:
по-перше, який дозвільний документ слід вважати генеральною ліцензією на валютні операції, виданою НБУ відповідно до вимог Декрету № 15-93, та як співвідносяться між собою така генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, виданий НБУ відповідно до вимог статті 47 Закону № 2121-ІІІ;
по-друге, чи має право банк надавати валютні кредити в іноземній валюті, якщо він має письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, виданий НБУ відповідно до вимог статті 47 Закону № 2121-ІІІ, але не отримав індивідуальну ліцензію НБУ на надання резидентам кредитів в іноземній валюті та/або індивідуальну ліцензію НБУ на валютні операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу згідно частини 4 статті 5 Декрету № 15-93.
Певна складність при розгляді справ цієї категорії вбачається також у тому, що у судовій практиці відсутній єдиний підхід у застосуванні положень чинного законодавства щодо визначення переліку операцій, на які може бути надана генеральна ліцензія Національного банку України відповідно до вимог Декрету № 15-93, та який дозвільний документ має отримати банк, щоб здійснювати операції з надання резидентам кредитів в іноземній валюті.
За загальним правилом банки здійснюють свою діяльність на підставі банківської ліцензії. На здійснення окремих операцій, передбачених Законом № 2121-ІІІ, банку необхідно отримати дозвіл НБУ. Також банку необхідно отримати генеральну та індивідуальні ліцензії на операції, передбачені Декретом № 15-93.
Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції, перелічені у статті 47 Закону № 2121-ІІІ, та генеральної ліцензії, передбаченої Декретом № 15-93, встановлюється Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 275 (далі – Положення № 275). При цьому дозвільний документ НБУ має форму письмового дозволу.
Пунктом 5.3. Положення № 275 встановлено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані у цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом № 15-93. Вбачається, що ця норма Положення № 275 не повною мірою узгоджується зі змістом частин 1 та 3 статті 5 Декрету № 15-93. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 5 Декрету № 15-93 генеральні ліцензії можуть бути надані на операції, що підлягають ліцензуванню згідно із Декретом № 15-93. На жаль, Декрет № 15-93 не містить переліку валютних операцій, які потребують одержання банками генеральних ліцензій, та не містить відсилочних норм щодо делегування повноважень, наприклад НБУ, визначати такий перелік валютних операцій. Зі змісту Декрету № 15-93 випливає, що валютними операціями, які чітко зазначені як операції, що потребують генеральної ліцензії, є лише операції, пов’язані з торгівлею іноземною валютою (частина 3 статті 5 та частина 2 статті 6 Декрету № 15-93). Таким чином, відповідно до положень Декрету № 15-93 існують правові підстави вважати генеральною ліцензією на валютні операції письмовий дозвіл НБУ на операції, пов’язані з торгівлею іноземною валютою, зокрема операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків, торгівля іноземною валютою на валютному ринку України, торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках. Щодо інших операцій, що перелічені у пункті 5.3. Положення № 275 як валютні операції, в тому числі й операцій із розміщення іноземної валюти на валютному ринку (надання валютних кредитів є одним із способів розміщення іноземної валюти на валютному ринку), письмовий дозвіл НБУ слід розглядати тільки як письмовий дозвіл НБУ, а не як передбачену Декретом № 15-93 генеральну ліцензію на валютні операції.
Виникає питання, чи має право банк, що отримав письмовий дозвіл НБУ на валютні операції, які не визначені Декретом № 15-93 як такі, що потребують одержання банком генеральної ліцензії НБУ, здійснювати такі валютні операції та чи не потрібно йому додатково отримувати індивідуальну ліцензію НБУ на валютні операції щодо надання резидентам кредитів в іноземній валюті та/або індивідуальну ліцензію НБУ на валютні операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу?
Враховуючи ту обставину, що операція з надання кредитів резидентам в іноземній валюті є валютною операцією, що потребує одержання індивідуальної ліцензії НБУ (абзац «в» частини 4 статті 5 Декрет № 15-93), а, у свою чергу, відповідно до частини 2 статті 5 Декрету № 15-93 генеральні ліцензії видаються банкам лише на валютні операції, які не потребують індивідуальної ліцензії, то існують підстави стверджувати, що надання кредитів резидентам в іноземній валюті є валютною операцією, на здійснення якої генеральна ліцензія НБУ не може бути видана.
Отже, слід вважати, що одержання банком письмового дозволу НБУ на валютні операції, в тому числі й на операції із розміщення іноземної валюти на валютному ринку, є достатньою правовою підставою для здійснення валютних операцій з надання кредитів резидентам в іноземній валюті з урахуванням зазначеного нижче.
Як зазначалося вище, з аналізу судової практики випливає, що позовні вимоги про визнання кредитних договорів в іноземній валюті недійсними, як правило, ґрунтуються на тому, що у банків були відсутні індивідуальні ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій щодо «надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі» та/або «використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави».
Відповідно до абзаців «в» та «г» частини 4 статті 5 Декрет № 15-93 індивідуальної ліцензії потребують, зокрема:
- валютні операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, та
- валютні операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Щодо необхідності одержання банками індивідуальних ліцензій на валютні операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, в цілому, існує ясність - законодавством не встановлені відповідні межі, отже, відповідно, таку ліцензію одержувати не потрібно. Проте питання щодо обов’язковості одержання банками індивідуальних ліцензій на валютні операції з «використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави» у випадках, коли йдеться про операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, потребує детального та всебічного вивчення.
Обґрунтовуючи позицію щодо недійсності кредитних договорів в іноземній валюті позивачі, як правило, посилались на те, що надання кредиту в іноземній валюті є використання її як засобу платежу, як це випливає з пункту 1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 483 (надалі – Положення № 483), згідно якого «використанням іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція)» є використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються.
Спробуємо відповісти на питання, які операції є використанням іноземної валюти як засобу платежу в розумінні Декрету № 15-93, та чи є операція з надання банками і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті операцією з використання іноземної валюти як засобу платежу?
Декрет № 15-93 не містить визначення цієї операції. Проте як зазначалося вище, у пункті 1.4. Положення № 483 дається визначення поняття «використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція)», під яким розуміється використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються. Чи, дійсно, виконання будь-яких грошових зобов’язань в валюті, слід вважати використанням іноземної валюти як засобу платежу? На наш погляд, визначення поняття «використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція)», наведене у Положенні № 483, не повною мірою враховує подвійну правову природу грошей та не узгоджується із Законом № 2121-ІІІ та Декретом № 15-93. Зокрема, це пояснюється наступним.
Подвійна правова природа грошей полягає у тому, що, з одного боку, вони є засобом платежу, наприклад, коли йдеться про оплату товарів (послуг) тощо, а з іншого, - самостійним предметом зобов’язань, наприклад, при кредитних правовідносинах. Так, Закон № 2121-ІІІ розрізняє кредитні операції (стаття 49 Закону № 2121-ІІІ), в яких грошові кошти (у тому числі й в іноземній валюті) є предметом договірних зобов’язань, що узгоджується із змістом частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), та розрахункові банківські операції (стаття 51 Закону № 2121-ІІІ), у яких грошові кошти використовуються у якості засобу платежу. Зокрема, відповідно до пункту 1.4. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, під поняттям «кошти грошові» розуміється грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках.
З аналізу положень Декрету № 15-93 вбачається, що операція з використання іноземної валюти як засобу платежу за своїм змістом не охоплює операцію з надання кредиту в іноземній валюті, та відповідно вони є окремими не пов’язаними між собою валютними операціями. Зокрема, як зазначалося вище, абзацами «в» та «г» частини 4 статті 5 Декрету № 15-93 встановлено, що окремих індивідуальних ліцензій НБУ потребують:
- валютні операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, та
- валютні операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
При цьому прихильники недійсності кредитних договорів наполягають на необхідності одержання банками індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Проте така позиція не узгоджується із змістом частини 4 статті 5 Декрету № 15-93. Так, якщо припустити, що межі щодо термінів та сум кредитів в іноземній валюті були б встановлені, то слідуючи логіці прихильників недійсності кредитних договорів банкам для того, щоб надати валютний кредит, тобто здійснити одну валютну операцію, необхідно було б одержати дві індивідуальні ліцензії НБУ, обов’язковість одержання яких встановлюється однією і тією ж нормою Декрету № 15-93. А якщо розвити такий підхід далі і припустити, що НБУ видав індивідуальну ліцензію, наприклад, на надання кредитів в іноземній валюті, а у видачі ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу відмовив? Виходить, що в такому випадку банк маючи одну ліцензію не може здійснювати банківську операцію, а що ж це за ліцензія тоді? Тому, таке формулювання положень нормативно-правових актів є не припустимим з точки зору юридичної техніки підготовки таких документів.
З вищенаведеного вбачається, що Декрет № 15-93 для своїх цілей розмежовує валютні операції щодо «надання кредиту в іноземній валюті» та щодо «використання іноземної валюти як засобу платежу».
В цьому аспекті цікавою є і судова практика щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності за порушення правил здійснення валютних операції. Нагадаємо, що Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 року, який за виключенням переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, втратив чинність 1 вересня 2001 року, передбачав кримінальну відповідальність за використання без відповідного дозволу іноземної валюти як засобу платежу або застави (стаття 80 Кримінального кодексу України від 28.12.1960 року). Коментуючи зазначену статтю у пункті 3 постанови від 18.04.1997 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства щодо порушення правил про валютні операції» (на сьогоднішній день зазначена постанова скасована Пленумом ВСУ через зміни в законодавстві України, але позиція, що відображена в ній, заслуговує на увагу) Пленум Верховного суду України зазначив, що використання валютних цінностей як засобу платежу - це розрахунок ними за товари, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності тощо. При цьому він зазначив, що надання позики в іноземній валюті не є використанням такої валюти як засобу платежу.
Підсумовуючи вищевикладене можна зробити наступні висновки:
по-перше, письмовий дозвіл НБУ на здійснення валютних операцій, не передбачених Декретом № 15-93, для цілей Декрету № 15-93 не є генеральною ліцензією Національного банку України;
по-друге, оскільки законодавством не встановлені межі щодо термінів та сум кредитів в іноземній валюті, для здійснення валютної операції з надання кредитів резидентам в іноземній валюті банкам не потрібно одержувати індивідуальну ліцензію НБУ, передбачену абзацом «в» частини 4 статті 5 Декрету № 15-93;
по-третє, валютна операція з надання кредиту в іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, та відповідно не вимагає одержання індивідуальної ліцензії НБУ, передбаченої абзацом «г» частини 4 статті 5 Декрету № 15-93;
по-четверте, одержання банком письмового дозволу НБУ на валютні операції, в тому числі й на операції із розміщення іноземної валюти на валютному ринку, є достатньою правовою підставою для здійснення валютних операцій з надання кредитів резидентам в іноземній валюті.
На останок хотілося б звернути увагу ще на одне із проблемних питань, що виникає у судах при розгляді справ цієї категорії. Зокрема, щодо можливості сплати процентів у валюті кредиту.
Згідно пункту «г» частини 4 статті 5 Декрету № 15-93 використання іноземної валюти на території України як засобу платежу вимагає індивідуальної ліцензії НБУ. При цьому відповідно до частин 1 та 2 статті 192 ЦК України законним платіжним засобом в Україні є гривня, тоді як іноземна валюта може використовуватись у випадках і в порядку, встановленому законом. На підставі пункту 13 статті 97 Конституції України від 20.04.1978 року та Закону України «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання» від 18.11.1992 року № 2796-XII (із змінами та доповненнями) Кабінет Міністрів України до 21.05.1993 року був уповноважений видавати декрети у сфері законодавчого регулювання, тобто, Декрет № 15-93 прирівняний до законів України та згідно статті 192 ЦК України може встановлювати особливості використання іноземної валюти як засобу платежу.
Абзац «г» частини 4 статті 5 Декрету № 15-93 вимагає отримання індивідуальної ліцензії для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. За таких обставин сплата процентів в іноземній валюті можлива тільки за умови одержання стороною такого кредитного договору індивідуальної ліцензії НБУ, що передбачена абзацом «г» частини 4 статті 5 Декрету № 15-93.
При цьому варто звернути увагу також на те, що індивідуальна ліцензія може бути видана і після укладення кредитного договору. Більш того, пункт 2.1. Положення № 483 передбачає, що для отримання такої індивідуальної ліцензії до НБУ подаються оригінали або копії документів, на підставі яких виникли зобов’язання в іноземній валюті, а якщо такі документи відсутні – копія бізнес-плану, під час реалізації якого виникнуть зазначені зобов’язання. За таких обставин, на нашу думку, сам по собі факт відсутності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу у сторони кредитного договору, що передбачає сплату процентів в іноземній валюті, не впливає на дійсність умов такого кредитного договору.
-
Браво, Александр! Аплодирую стоя... на ЦПК.
-
-
Проект
вноситься народним
депутатом України
Королевською Н. Ю.
Это пиар сами догадайтесь чей - и будет он тянуться до выборов, а потом протухнет.
радует и скорость рассмотрения:
Проходження проекту за стадіями
Одержаний ВР України
01.06.2011
ГОД!
-
П.С. Я не намекаю, что это пирамиды, или лохотрон...
Чего намекать? Это так и есть. МММ 2012 называется. На сайте даже цветовая гамма МММовская выдержана.
-
УРАААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!
-
Украина попала в первую пятерку стран, которым грозит дефолт. Рейтинг возглавила Греция. Ресурс Business Insider составил рейтинг стран, в которых опасность дефолта особенно высока. Исследование проводилось в 59 странах, пишет finance.bigmir.net
Эксперты посчитали, сколько стоит застраховать на год 10 тысяч долларов суверенного долга. В экономической терминологии - это показатель CDS, размер кредитного дефолтного свопа (страхование ответственности за невозвращение средств).
Как оказалось, самая высокая цена подстраховки на данный момент в Греции, Аргентине и на Кипре. Украина значится на четвертом месте рейтинга.
ТОП-20 стран, которым больше всего грозит дефолт:
1. Греция, 7015,10 доллара
2. Аргентина, 1183,98 доллара
3. Кипр, 906,16 доллара
4. Украина, 884,81 доллара
5. Португалия, 835,72 доллара
6. Венесуэла 829,20 доллара
7. Египет, 665,35 доллара
8. Ирландия, 656,23 доллара
9. Венгрия, 608,61 доллара
10. Хорватия, 563,95 доллара
11. Испания, 538,00 доллара
12. Италия, 522,89 доллара
13. Ливан, 518,30 доллара
14. Румыния, 467,70 доллара
15. Дубаи, ОАЭ, 430,87 доллара
16. Бахрейн, 396,22 доллара
17. Вьетнам, 393,18 доллара
18. Болгария, 393,15 доллара
19. Литва, 326,26 доллара
20. Исландия, 324,39 доллара
Напомним, ранее в правительстве Украины заверяли, что в стране дефолта не будет.
Подробности -
-
-
Уже мусолили эту тему - перспектив признать поруку недействительной практически нет. Почитайте пленум последний.
25. При оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з такого.
Положення статті 65 Сімейного кодексу України (далі – СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.
Порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (стаття 553 ЦК), договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.
При оспоренні договору застави (іпотеки) суд має враховувати положення статті 578 ЦК, згідно з якими майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, який у разі пред’явлення позову про звернення стягнення на таке майно має бути залучений до участі у справі.
То есть, если даже сам договор будет признан недействительным, супруги все равно отвечают совместно нажитым имуществом.
-
Ну вот...исполнитель может...(((
-
Да. Я бы в Турцию если б захотел на недельку поехать зимой с семьей - меня выпустят?
-
На Токийской фондовой бирже произошел обвал
Обвал на Токийском рынке произошел под влиянием негативной информации из всех важнейших для Японии зон мировой экономики
После обвального падения в начале дня котировки на Токийской фондовой бирже стабилизировались сегодня на низком уровне в минусовой зоне.
Как сообщает ИТАР-ТАСС, к завершению операций в 15:00 по местному времени ключевой для Японии индекс Никкэй, фиксирующий курсы акций 225 ведущих компаний страны, опустился на 1,74% по сравнению с итоговым результатом в минувшую пятницу. Он потерял 144,62 пункта и скатился на черту 8295,07 пункта. Никкэй оказался сегодня на самой низкой отметке в этом году. В отдельные моменты торгов он падал более чем на 2%.
До самого низкого уровня с декабря 1983 года рухнул сегодня и более широкий индекс ТОПИКС, который отражает курсы акций всех компаний в элитной первой секции Токийской биржи. Он потерял 13,42 пункта и вышел на отметку 695,51 пункта. Инвесторы считают особо тревожным то, что ТОПИКС в своем падении пробил сегодня психологически важную черту в 700 пунктов.
Обвал на Токийском рынке произошел под влиянием негативной информации из всех важнейших для Японии зон мировой экономики. В пятницу до самого низкого уровня в этом году упал ключевой для США биржевой индекс Доу-Джонса. Это произошло после публикации статистических данных о ситуации на американском рынке труда, которые оказались хуже, чем ожидалось. Из ЕС продолжают поступать сообщения о возможном выходе Греции из зоны евро и нарастании финансовых проблем в Испании, что грозит резким разрастанием кризиса во всем Европейском союзе. В Китае отмечено замедление темпов экономического роста, а Пекин пока не обнародовал убедительной программы стимулирования экономики.
Тревожная ситуация в США и ЕС приводит к новому падению курса американского доллара и евро по отношению к японской иене. Это крайне невыгодно японским корпорациям, активно работающим на внешних рынках. Сегодня, в частности, более чем на 4% понизились в цене акции Тойоты, сильно подешевели акции Кэнон, Сони, Никон, Эпсон, Номура, Панасоник.
Однако во второй половине торгов инвесторы в Токио стали воздерживаться от активных операций - они ждут новой информации, в частности, итогов предстоящего совещания руководства Европейского центрального банка.
-
Анонимные источники из Нацбанка утверждают, что такое падение нацвалюты является началом серьезного обвала.
Стоит задуматься!?
-
ЗЛО
Зло шагает по свету неразборчиво,
Стремится испортить то, что еще не испорчено.
Зло хочет сожрать все то, что еще не создано,
У зла своя правда.
Эта правда называется ложью.
Пусть поднимут голову все те, кто кровью умытые,
Когтями забитые,
Злом навеки прибитые.
Пусть крикнут чудовищу в пасть, ненасытному,
Мы силы добра! Мы еще не разбиты!
Мы еще поглядим, как зло от боли корчится,
От страха морщится,
В глазах ложь-притворщица.
Запомни внимательно - силы добра даны тебе
Чтобы прибить эту лживую гадину!
Силы нечисти да будут навеки прокляты,
С земли изогнаны,
В сердцах зачеркнуты!
Если не мы сами,
Никто над нами вовеки не сжалится.
Гляди, оно уже приближается.
Как же вышло так?
Вроде жизнь твоя текла беззаботно,
В лету кануло зло, впереди опьяняла свобода.
И что, свобода, вот она -
Земля твоя продана., уже кем то подобрана,
И тобою будто одобрена.
И друзья твои биты, разорены и унижены,
В новой жизни счастливой немногие выжили.
Вместо крепостей строят хижины
Себе на обочине.
Попробуй угадай, кто на очереди.
Зло не делает ничего наполовину.
Ты решил - его нет,
Оно просто зашло тебе в спину,
Вместо битвы лицом к лицу, по-честному.
Но слово "честь" немодно и безынтересно.
Зло всего лишь выжидало твоего одиночества,
Когда ты забыл все святые пророчества,
И все в страхе вокруг.
И правды сказать никто не решается.
Но ты помнишь - оно приближается.
Зло улыбалось тебе в подделках киношных,
Когда ты забыл свое великое прошлое.
Оно было скучным и незанимательным,
Вот и не спят святые и мудрые матери.
Зло пожинает плоды, что когда то посеяло,
Ты окружен с востока, юга, запада, севера.
С моря, с суши, с земли, с космоса.
И внутри сидит чужой и управляет твоими помыслами.
Ну что, подбросишь друга своего заклятого
На своем горбу к воротам рая звездно-полосатого,
Гордясь, что тебе доверили
Пососать леденец на обломках вековой империи?
Ты рожден на земле отваги и мужества,
Ты остался один, только коршуны кружатся,
И жалкие карлики,
Что вчера улыбались угодливо,
За чужою спиной уже плюют тебе в морду.
Вспомнишь ли ты, господам подавая салфетки,
Тот праведный меч, что завещали великие предки?
Но что-то продано, что-то украдено,
А что-то в шкафу пылится рядом с медалями прадеда.
В век свободы слишком много думать опасно.
Есть компьютер и стул.
Жизнь так прекрасна.
Легкое порно и жесткое видео,
Жизнь прекрасна и удивительна.
Ты прости, старик, что мы тебе тут по ушам наездили.
Пойдем займемся популярными песнями.
Но ты помнишь,
Победу одержит лишь тот, кто сражается.
И пусть себе, сука, приближается.
Под картинкой клип... -
Поддерживаю.
Нельзя всех под одну гребенку ровнять - не забывайте, что большинство депутатов в ВР - это ставленники либо родственники олигархических кланов, истоки которых ещё в КПСС были - а сыночки на всё готовое приходят.
А свежий человек в любом случае привнесет позитив в политику.
-
Коррупцию в судах будут активно поощрять
Служителей Фемиды избавили от назойливого общественного контроля, еще крепче привязав к законам служебной иерархии
В силу вступили законодательные новации авторства депутата-"регионала" Виталия Хомутынника (№4661-VI), которые среди прочего отредактировали и Закон «О судоустройстве и статусе судей». А именно, отменили обязательную публикацию копий налоговых деклараций судей на официальном веб-портале «Судебная власть Украины».
Более того, новые правила существенно сузили перечень важных сведений, которые служители Фемиды должны были указывать в подаваемой в налоговую декларации (копия предоставляется по месту работы). Из профильного закона исключены положения, обязывающие судью задекларировать свои траты, если разовый расход превысил сумму его месячного заработка, а также обнародовать финансовое состояние членов его семьи. Обновленный Закон «О судоустройстве и статусе судей» дал власти дополнительный рычаг влияния на служителей Фемиды, который может быть использован против отдельных лиц. По новым правилам внесение в декларацию заведомо неправдивых сведений является основанием для привлечения судьи к дисциплинарной ответственности, что в «особо сложных» случаях может быть чревато отставкой.
А 15 мая Верховная Рада утвердила в первом чтении очередную порцию правок в профильный судейский закон, призванных усовершенствовать организацию судебной власти (законопроект №9740, принадлежащий перу вдохновителей судебной реформы — «регионалов» Сергея Кивалова и Дмитрия Шпенова). Документ не только возвращает председателям судов надзорные полномочия в отношении судей (контроль над соблюдением процессуальных сроков и трудовой дисциплины), но и наделяет их правом определять специализацию своих коллег, то есть категории дел, которые те вправе будут рассматривать. Новация полностью нивелирует принцип автоматизированного распределения дел между судьями, что являлось одним из немногих прогрессивных достижений судебной реформы.
Помимо этого законопроект упрощает процедуру получения судейской мантии, исключая из нее прохождение специальной подготовки, которая сейчас предшествует квалификационным экзаменам. Что, не исключено, снизит общий профессиональный уровень судейского корпуса, зато упростит путь к судейству «молодой смене».
Отстаивать же свои права в суде, а тем более обжаловать неправомерные действия служителя Фемиды после вступления в силу положений упомянутого законопроекта станет еще сложнее. Во-первых, его положения наделяют суд правом не рассматривать обращения и запросы, если служители Фемиды усмотрят в них неуважение к себе. Во-вторых, чтобы подать жалобу на представителя судейского корпуса по новым правилам, жалобщику фактически придется предварительно самостоятельно провести расследование всех обстоятельств допущенного нарушения, что на данный момент входит в компетенцию органов, осуществляющих производство по дисциплинарным делам в отношении судей.
Постановление ВХСУ об отказе Райффайзенбанку Аваль в обращении взыскания на залоговое имущество
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Важное решение.
Вот они даже ссылаются на госстандарты:
Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.