Йивгеней

Пользователи
  • Число публикаций

    1425
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Йивгеней

  1. Все упирается в 100%ное обоснование: "ВЫдача валюты со ссудного счета противоречит законодательству".

    Экспертиза, либо несгибаемая нормативка. Тогда уже можно пробовать - пока что у нас тут основного стержня для иска нашкрести не получается - на 150 страницах. Или потерялось где-то.

    Ведь суды и банки указывают на договорные отношения: договорились выдать денег - выдали. А как выдали, это уже не наша проблема - возвращайте.

  2. Вступила в силу новая инструкция Минюста по принудительному исполнению решений.

    Изображение

    Вступил в силу приказ Министерства юстиции от 02.04.2012 г. № 512/5, которым утверждена новая Инструкция по организации принудительного исполнения решений.

    С вступлением в силу Инструкции утратил силу ряд документов Минюста, которые касаются исполнительного производства, в частности Инструкция о проведении исполнительных действий, утвержденная приказом Министерства юстиции от 15.12.1999 г. № 74/5.

    В новой Инструкции перечислены органы исполнительной службы, изложены требования к документам, которые составляет госисполнитель (актам, постановлениям, требованиям). Отдельно выделены требования к исполнительному документу, его реквизитам.

    Определен порядок обращения взыскания на имущество, заработную плату. Выделена процедура ограничения в праве выезда должника - физического лица или руководителя должника - юридического лица за пределы Украины до выполнения обязательств по решению суда.

    Отдельной главой Минюст выделил в Инструкции условия создания исполнительных групп - групп, в состав которых входят исполнители одного или нескольких органов ГИС и которые создаются при наличии обстоятельств, затрудняющих исполнение решений. Ранее порядок создания и функционирования исполнительных групп регулировался отдельной инструкцией, которая теперь также утрачивает силу.

  3. тогда я как потрибитель не смоугу возрожать, отстаивать свои права в третейки, я правильно понимаю?

    Теоретически - сможете. Практически - невозможно/бесполезно. Они либо сроки писем с ухвалами будут пропускать, то слушать вас не будет и т.д.

  4. 1. Суды будут выдавать исполнительные листы - Банк не потребитель - имеет право защищать свои нарушенные права в третейском суде.

    2. Да, как и раньше, недействительным можно признать договор в суде общей юрисдикции.

    Плохо то, что третейка целиком и полностью игнорирует права потребителей - никаких правовых норм там не придерживаются и т.д.

  5. Бомба! Прочитал на одном дыхании... Процентов 15 из написанного мною применено - постанова буквально пересыпана ссылками на ЗУ "О защите прав потребителей". Возможностей "удивить" банки весьма прибавилось...

    На 90% я с выводами Постановы согласен - сомнения вызывают только возможность указывать в договорах поруки право увеличивать обязательство без согласия поручителя (это отчуждение права) и выводы, что имущественная порука не прекращается с увеличением обязательства (это спорный вопрос)...

    Наконец-то мы получили более-менее адекватный труд ВССУ...

    Не вижу особых поводов для радости честно говоря. Ключевые понятия все равно в первоначальном варианте оставлены.

  6. При оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з такого.

    Положення статті 65 Сімейного кодексу України (далі – СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

    Порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (стаття 553 ЦК), договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

    При оспоренні договору застави (іпотеки) суд має враховувати положення статті 578 ЦК, згідно з якими майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, який у разі пред’явлення позову про звернення стягнення на таке майно має бути залучений до участі у справі.

    То есть кредит можно брать без согласия супруга(и)? Солидарно отвечать по неуплаченному кредиту будут оба, а согласие получать не нужно. Взял себе кредит, а потом жена будь добра - хочешь/не хочешь - солидарно плати.

  7. Из Пленума ВССУ:

    10. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

    Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами.

    11. У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

    У зв’язку з наведеним суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

    Как попугай, Луспеник опять то же самое повторил - и вакханалия продолжается.

  8. За наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.

    Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом (стаття 17 ЦПК), не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів.

    Вот и выкрутили. Теперь всё только через третейку.

  9. пейсах был неделю назад.....

    Пасха (Пе́сах) у евреев празднуется в честь Исхода из Египта[1]. В память об этих событиях в Иерусалиме предписывалось совершить ритуальное заклание однолетнего ягнёнка мужского пола, без порока, которого следовало испечь на огне и съесть полностью, не преломив костей, с опресноками (мацой) и горькими травами в семейном кругу в течение пасхальной ночи[2][3]. После разрушения Храма в Иерусалиме ритуальное заклание стало невозможным, поэтому иудеи в Песах едят только опресноки.

    Пе́сах (ивр. פֶּסַח‎, букв. «миновал, обошёл», в ашкеназском произношении — Пе́йсах / Пе́йсох / Па́йсох; арам. פִּסְחָא, Пи́сха; по-гречески и по-русски — Пасха) — центральный иудейский праздник в память об Исходе из Египта. Начинается на четырнадцатый день весеннего месяца нисан и празднуется в течение 7 дней в Израиле и 8 — вне Израиля.

  10. Нацбанк попросил ВХСУ прояснить положение дел с признанием недействительными кредитных договоров

    Изображение

    Национальный банк Украины адресовал банкам Украины письмо № 18-312/2145-3875, посвященное практике рассмотрения хозяйственными судами отдельных дел.

    Обращение НБУ к банкам вызвано многочисленными обращениями последних к НБУ с жалобами на негативную практику рассмотрения хозяйственных дел, в частности, на признание недействительными кредитных договоров и договоров залога (ипотеки) вследствие признания недействительными решений общих собраний залогодателей (ипотекодателей) о заключении таких договоров.

    С целью недопущения угрозы стабильности банковской системе НБУ обратился в Высший хозяйственный суд с вопросом о возможности дачи соответствующего разъяснения хозяйственным судам.

    Как сообщил ВХСУ, им в данный момент предпринимаются ряд мер, направленных на обеспечение правильного и одинакового применения законодательства (в сфере выполнения кредитных договоров, договоров залога, поручительства, гарантии). Хозяйственным судам будут даваться необходимые разъяснения рекомендационного характера.

    При этом ВХСУ обратил внимание на то, что банки не всегда в полной мере используют свои полномочия для контроля над финансовым состоянием заемщиков и оценкой рисков при принятии решения о выдаче кредита.

    Анализ судебной практики позволяет говорить о том, что распространены случаи подписания договоров не уполномоченным на то лицом, завышения цен залогового имущества, передачи в залог несуществующего имущества, заведомо ненадлежащего оформления кредитных договоров, оформления кредитных договоров на основании фиктивных документов.