Йивгеней

Пользователи
  • Число публикаций

    1425
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Йивгеней

  1. Здесь вопрос в другом. Все изложено интересно, доступно - но судьям на это плевать.

    Банк был пособником (подстрекателем, организатором) преступления или финансировал его.

    Насколько я помню - данные понятия из Уголовного Кодекса.

    Хотелось бы рассмотреть проблему в данном вопросе.

    Достаточно ли Банковской лицензии и Письменного разрешения Банка на отношения между покупателем потребительского товара/услуги (бывшим заемщиком по сделке кредитования) и продавцом потребительского товара/услуги?

    То есть я пытаюсь понять - являются ли сделки:

    а) получение кредита по договору потребительского кредита,

    б) использование кредитных средств по договору купли-продажи потребительского товара/услуги.

    сделками, которые ОБЕ регулируются Банковской лицензией и Письменным разрешением Банка.

    По типу такого пункта:

    Згідно з п.5 ст.5 зазначеного Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

    То есть - распространяется ли Банковская лицензия и Письменное разрешение на отношения между заемщиком и третьей особой (продавцом потребительских товаров и услуг).

    Или вторая сделка всё таки требует своей индивидуальной лицензии, а отсутствие её тянет за собой:

    5. Порушення правил про валютні операції слід вважати закінченим правопорушенням з моменту здійснення відповідної незаконної угоди щодо валютних цінностей, у процесі якої відбулася їх повна чи часткова передача іншій особі. Дії, спрямовані на укладення такої угоди (наприклад, спроба продати, купити, обміняти валютні цінності або використати їх як засіб платежу чи як заставу) слід розцінювати як замах на порушення правил про валютні операції …

    Ещё проще - Достаточно ли Банковской лицензии и Письменного разрешения НБУ, выданных Банку для того, чтобы продавец потребительских товаров/услуг (например Супермаркет техники, или Автосалон, у которых НЕ может быть индивидуальной лицензии в принципе) мог за доллары продать потребительский товар или услугу?

  2. "Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

    Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

    За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ "ОТП Банк" індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним..."

    И это всё правда. В кредитных отношениях есть 2 стороны (не считая залогодателя). Банк и Заемщик. В этих отношениях наличие у одного из сторон "Письмового Дозволу" или Банковской лицензии позволяет ему выдать кредит, БЕЗ индивидуальной лицензии, а заемщик может получить от банка.

    НО! Одним из существенных условий кредитного договора - есть ЦЕЛЕВОЕ НАЗНАЧЕНИЕ КРЕДИТА.

    А это назначение предполагает в себе ещё одни "отношения 2х сторон" - заемщика, получившего от банка доллары наличкой в кредит и поставщика потребительских товаров/услуг. Вторые отношения ТОЖЕ подпадают под действие Декрета КМУ N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ("валютні операції": операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;) то есть требуют от одной из сторон ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ. Т.к. эти отношения не относятся к международным - получение одной из сторон индивидуальной лицензии на произведение валютной операции (покупки за валюту потребительского товара/услуги) НЕ ВОЗМОЖНО! А банковская Лицензия на эти отношения НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ!

    Использование валюты БЕЗ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ - ЯВЛЯЕТСЯ НЕЗАКОННЫМ и тянет за собой ШТРАФ и КОНФИСКАЦИЮ валюты.

    То есть приходим к выводу: БАНК ВЫДАЛ КРЕДИТ НА ЗАВЕДОМО 100% НЕЗАКОННУЮ ВАЛЮТНУЮ ОПЕРАЦИЮ.

    И об этом написано в Кредитном договоре. "Выдача кредита на потребительские нужды"

    Т.к. заемщик не обязан знать специализированное Законодательство, коим является Декрет:

    Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

    Про потребителей в понимании ЗУ "ЗПП" тут ни слова. То есть банк, как субъект валютного рынка ОБЯЗАН БЫЛ ПРОИНФОРМИРОВАТЬ Заемщика, согласно Постановы 168 о том, что он - Заемщик - НЕ СМОЖЕТ ЗАКОННО воспользоваться наличными кредитными деньгами. Было такое? Нет!

    Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

    Будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб'єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату.

    Тому в ч. 3 ст. 203 ЦК прямо передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Із умов Кредитного договору випливає, що отримана іноземна валюта, що має законне право обігу на території держави, якою вона випускається, та не є законним засобом грошового обігу на території України, а може використовуватися лише за порядком, встановленим спеціальними нормами фінансового/банківського законодавства – ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», та спеціальним Декретом Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме потребує від резидента України отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, всупереч законодавству України має бути використана на території України саме для задоволення споживчих потреб.

    Отже позичальник, підписуючи Кредитний договір (вчинюючи правочин), очікував отримати наступний юридичний результат: отримання у кредит законного засобу платежу з метою цільового використання його для задоволення споживчих потреб на території України. Але за Кредитним договором позичальник отримує засіб платежу, скористатися яким ЗАКОННИМ чином без отримання індивідуальної ліцензії НЕ МОЖЛИВО. А порядок видачі індивідуальних ліцензій регламентується спеціальним законодавством, та не передбачає видачі індивідуальних ліцензій фізичним особам (споживачам) для здійснення валютних операцій – спрямованих на задоволення споживчих потреб. Маємо пряме порушення ч. 3 ст. 203 ЦК України.

    Як наслідок, неможливість законного використання отриманих валютних цінностей за Кредитним договором на території України як засобу платежу за споживчі товари або послуги, призводить до того, що правочин по своїй суті не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А це прямо суперечить ч. 5 ст. 203 ЦК України.

    Т.к. не юрист, прошу помочь подвести под тезисы правовую базу.

    Никакого отношения тема не имеет к получении банком индивидуальной лицензии для выдачи потребительского кредита.

  3. а чем мы "обгрунтовуємо" данное Заявление?

    Ведь решения суда есть, которые признают данное постановление НБУ законным.

    Может начинать с контрэкспертизы?

    "Висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті від 09.11.2006"

    Ведь в Заявлении никоим образом не раскрыта наша позиция - почему мы считаем данное Постановление незаконным, а людей подписавших его - преступниками.

    Умышленно пропущен п.4 ст.5 Декрета прямо запрещающая использовать валюту как средство платежа - это и необходимо ставить во главу угла в заявлении о преступлении.

    Значит нужна экспертиза, которая рассматривает исключительно этот пункт Декрета.

  4. Спросите на улице у любого встречного: нравиться ли ему то как он сейчас живет? Думаю, что в 99% будет ответ: "нет". А почему - "криза".

    А дальше:

    "Что вы лично готовы делать, чтобы улучшить ситуацию?"

    "Ой, та сидеть тиха-тиха (в своей хате скраю), лишь бы не зашибло!"

    "А почему?"

    "Потому, что суды, МВД, СБУ, все властные структуры работают ПРОТИВ населения. Добиться ничего не добьешься, а проблем потом будет куча."

  5. Если получится собрать несколько тысяч подписей (хотелось бы сотни тысяч) - оно не сможет быть не замеченным.

    Помню, как-то был референдум:

    Всеукраїнський референдум 2000

    Всей Украиной голосовали мы за:

    Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України - "ЗА" - 26.461.382 граждан - 89,00%

    Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 - "ЗА" - 26.730.432 граждан - 89,91%

    Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні,

    одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації - "ЗА" - 24.284.220 граждан - 81,68%

    Народ України дав ствердну відповідь на усі чотири поставлені питання, проте відповідні зміни до законодавства так і не було внесено Верховною Радою.

    Так что массовость волеизъявления в нашей стране абсолютно ничего не значат для власти.

    И вот ещё почитайте, чем СБУ вместо наших проблем занимается в действительности >>>

  6. Иск к Нацбанку должен быть коллективным, с привлечением самых хороших юристов и максимально освещаться в СМИ - за покрывательство банков, которые занимаются отмыванием доходов. Единичные обращения ничего не дают.

  7. Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

    Відповідно до вимог п. 7 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

    Системний аналіз указаних норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що ухвала компетентного суду про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду підлягає апеляційному оскарженню.

    Срать им. Вот получил сегодня:

    Изображение

    При том, что в апелляшке черным по-украински написано было дословно из этого решения:

    1. Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави ( ст. ст. 1, 3 Конституції України).

    Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

    Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України ”Про третейські суди” випадках і порядку) та судовий захист.

    Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин – це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя. Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

    Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

    Відповідно до вимог п. 7 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

    Системний аналіз указаних норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що ухвала компетентного суду про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду підлягає апеляційному оскарженню.

    Дана позиція підтримується Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 01 лютого 2012 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/21609662)

  8. Чи є якісь банківський нормативний документ , що прямо вказує на необхідність власноручних розшифровок підписів?

    На предыдущей странице была ссылка на ДСТУ. Может подойдет?

  9. Налоговая разрешила банкам списывать безнадежные кредиты

    Тема дано муссируется...только списывать долги будут своим. Олигархам и депутатам. А с остальных взыскивать полюбому.

    Я думаю надо все сильнее продавливать в сторону Уголовного кодекса вопрос с Заявами.

  10. Изображение

    Препарируем. Найдите любых 10 несоответствий законодательству.

    1. Перечисление с 2203 на 1002 - нарушение постановления НБУ №337.

    2. Подписи с нарушением ДСТУ 4163–2003 (на подписях нету Фамилии и инициалов, подписи расположены не по порядку.)

    3. Нету штампа кассы.

    4. Не бачу код отримувача (№ ідентифікацийного коду позичальника) - принято.

    5. Код банку (реквізити) - реквизитов банка вообще практически нет.

    Не бачу в графі "Зміст операції: Видача кредиту..." №КД від дата - затер.

    6. Символ звіту (не знаю чи треба, але на всіх квитанціях проставляють) - тут поподробнее.

  11. Алекс сам борется без адвокатов, я по большей части тоже сам. Кто кого доит?

    Или вас сдоили и вам теперь грустно?

    Или в банке нечем заняться, и вы решили скоротать время?

    Косуги типа.

  12. Я пожаловался на ваше сообщение модератору. если вам нечего сказать по сути, не стоит опускаться до оскорблений. Я прекрасно понимаю для чего этот форум, но иногда все таки полезно снимать розовые очки и смотреть на вещи реально.

    Я пожаловался на вас Администратору - за разжигание межклассовой розни.

  13. И вот оказывается, что "при розгляді Ваших численних скарг вбачається, що їх дійсною кінцевою метою є збирання певних доказів у зазначених вище цивільних справах" и поэтому у "Промінвестбанку немає законних підстав щодо надання запитуваної інформації"

    А в суд банк предоставлять документы тоже не будет.