Зі збігом строку поруки жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може (ВС/КЦС, № 456/1207/12, від 25 жовтня 2018р.)


Recommended Posts

Зі збігом строку поруки жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може (ВС/КЦС, № 456/1207/12, від 25 жовтня 2018р.)

 

Фабула судового акту: Прокурор в інтересах банку пред'явив позов  в якому просив стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором. Заборгованість прокурор просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів, як з основного боржника та поручителя.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував в частині стягнення боргу з поручителя.

Прокурор непогоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу в якій просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову до поручителя, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційної скарги, при цьому зробив наступний висновок: договором поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.Умови договору поруки, укладеного між сторонами, про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті  559 ЦК України

Строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки, оскільки банк не пред'явив вимогу до поручителя у межах встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

 

 13.gif

 

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 456/1207/12

провадження № 61-26894св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Стрийського міжрайонного прокурора,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_6,

відповідач - ОСОБА_7,

представник відповідача - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2017 року у складі суддів Ніткевича А. В., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Стрийський міжрайонний прокурор в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк», банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, в якому просив стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 412 743,24 грн.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору від 28 червня 2008 року банк надав ОСОБА_5 кредит на купівлю автомобіля в сумі 23 512 доларів США з номінальною процентною ставкою 14,50 % річних, з остаточною датою погашення 28 липня 2015 року.

Належне виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечено порукою  ОСОБА_7, згідно з укладеним з банком договору поруки.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків ОСОБА_5 та її поручитель не виконали, у зв'язку з чим, станом 23 січня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі                             51 658,77 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 412 743,24 грн, з яких: за тілом кредиту - 18 801,45 доларів США, за нарахованими відсотками - 2680,63 доларів США, пеня за простроченим кредитом - 30 176,69 доларів США.

Вказану заборгованість прокурор в інтересах банку просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів, як з основного боржника та поручителя.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 квітня 2012 року у складі судді Пак В. М. позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ПАТ  «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 412 743,24 грн.

Стягнуто з відповідачів на користь держави 3219 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами існують договірні відносини, які не виконані боржником, а тому останній та його поручитель мають нести солідарну відповідальність.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині солідарного стягнення суми заборгованості та судового збору з ОСОБА_7 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у стягненні заборгованості по кредитному договору з ОСОБА_7

Рішення суду першої інстанції в частині стягнутої суми заборгованості змінено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь банку заборгованість по кредитному договору у розмірі 321 462,57 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.  

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо строків платежів відповідно до умов договору, у зв'язку з чим підставною є вимога кредитора до боржника про повернення кредиту, процентів та сплату штрафних санкцій.

Разом з тим, розмір неустойки, нарахований банком у сумі 30 176,69 доларів США значно перевищує розмір боргового зобов'язання, а тому, на підставі частини третьої статті 551 ЦК України цей розмір підлягає зменшенню

до 18 801,45 доларів США, еквівалент якої на дату проведення розрахунку складає 150 204,78 грн, що не перевищуватиме збитків, завданих позивачу несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільних правовідносин, що визначені статтею 3 ЦК України.

Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості, оскільки порука є припиненою та позов банку до поручителя задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення поруки, оскільки банк не пред'явив вимогу до поручителя у межах встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.  

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокурора Львівської області в інтересах ПАТ «Родовід Банк», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права в частині відмови у задоволенні позову до поручителя просить скасувати рішення апеляційного суду у цій частині. В іншій частині рішення суду залишити без змін.    

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не пропущено шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя, оскільки строк дії договору поруки встановлено до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором - 28 липня 2015 року. Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення частини четвертої статті 559 ЦК України.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор в інтересах банку посилається на те, що ОСОБА_7 має нести солідарну відповідальність за погашення заборгованості по кредиту на підставі частини третьої статті 61, частини четвертої статті 65, частини другої статті 73 СК України, оскільки перебуває з позичальником у зареєстрованому шлюбі і кредитний договір був укладений в інтересах сім'ї.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області в інтересах ПАТ «Родовід Банк» на рішення суду апеляційної інстанції. Справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу УкраїниКодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу УкраїниЦивільного процесуального кодексу УкраїниКодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано Верховному Суду.

Інші учасники судового процесу не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення апеляційного суду оскаржується позивачем виключно в частині вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителя, тому в іншій частині вказане рішення колегією суддів в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості не переглядається.  

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено, що 28 липня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит на купівлю автомобіля в сумі 23 512 доларів США, строком до 28 липня 2015 року зі сплатою 14.50 % річних.

Умовами кредитного договору встановлено, що він діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредиту і сплати процентів, а також штрафи, передбачені цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, 28 липня 2008 року між ОСОБА_7 та банком укладено договір поруки.

У пункті 1.2 договору поруки поручитель засвідчив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору, зокрема, що строк повного погашення заборгованості за кредитом - 28 липня 2015 року.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 4.3 договору поруки передбачено, що цей договір припиняється припиненням дії кредитного договору, а також у випадках, передбачених                 ЦК України та ГК України.

У вказаному договорі не встановлено строку, після якого порука припиняється.

Умови договору поруки, укладеного між сторонами, про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої                  статті  559 ЦК України.

Частиною четвертою статті 559 ЦК Українипередбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить  вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя.

Строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Аналіз положень частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

З наведеного вбачається, що порука це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Установлено, що 21 липня 2011 року банк на адресу ОСОБА_5 направив лист-вимогу про дострокове, в термін до 26 липня 2011 року, повернення суми отриманого кредиту, процентів та пені. Повідомлено, що у випадку невиконання вимоги у вказаний строк, банком буде звернуто стягнення на предмет застави відповідно до умов договору шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

День, встановлений кредитором для дострокового повернення кредиту у випадку несплати прострочених платежів чітко зазначений у письмовій вимозі, якою банк фактично змінив строк виконання основного зобовязання.

З позовом до суду з вимогою до поручителя, прокурор в інтересах банку звернувся 16 лютого 2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку після настання строку виконання основного зобов'язання (26 липня                    2011 року).

Встановивши наведені вище обставини та правильно застосувавши норми матеріального права до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки ОСОБА_7, оскільки банк не пред'явив вимогу до поручителя у межах встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, що має обчислюватися з 26 липня 2011 року.

Аргументи касаційної скарги позивача щодо дії поруки до повного погашення зобов'язання за кредитним договором спростовуються встановленими обставинами щодо зміни строку виконання основного зобов'язання та змістом наведених вище норм матеріального закону, які апеляційним судом застосовано правильно.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо покладення солідарного обов'язку на поручителя на підставі частини третьої статті 61, частини четвертої статті 65, частини другої статті 73 СК України, оскільки ОСОБА_7 перебуває з позичальником у зареєстрованому шлюбі і кредитний договір був укладений в інтересах сім'ї, не відповідають змісту правовідносин, які виникли між сторонами щодо стягнення кредитної заборгованості.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400401416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                      В. С. Висоцька

      В. В. Пророк

      І. М. Фаловська

ссылка

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

25 минут назад, Лев сказал:

"Шинкование" преклюзионного срока отменяется?

Вот я и сам этим озадачился... ещё с ночи... )  Интересно правда...)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...