Реституция в долларах или в гривне?

[iturup]

а че никаких мыслей по поводу реституции не высказывается? Всех устраивает реституция в долларах? Считаете это законным?

Ждем от namelessа , Антирейда, y.voronizhskiy и других профи.

[sofi]

перефразировав решение Вольнянского суда

Оскільки між позивачем та відповідачем фактично був укладений договір про надання йому кредиту , а кредит, за визначенням ст2 зу про бибд - це надання грошової суми, яка на террит. України зг. ст192 ч.1 може бути визначена лише в національній валюті України в розмірі 145,569 грн., що було еквівалентно 30000 доларів США, по комерційному курсу, який складав, на 08.09.2008р. 485,08грн. за 100 доларів США, саме таку суму грошей позивач отримав в результаті валюто - обмінної операції для подальшого виконання мети Договору, реституція має здійснюватись в гривні.

Застосувати ч.2 ст.192, суд не може, бо в результаті судового розгляду вже встановлено, що ні у позивача, ні у відповідача небуло жодного дозволу Закону вважати іноземну валюту в якості грошей.

Укладання вищенаведеного оспорюваного кредитного договору порушує права позивача тим, що через коливання курсу долара до національної валюти України він вимушений сплачувати значно більшу суму капіталу кредиту в гривнях, ніж фактично отримав від банку, та більші суми процентів в гривнях за користування кредитом, ніж фактично передбачено договором

[sofi]

Ждем от namelessа , Антирейда, y.voronizhskiy и других профи.

а самим подумать слабо?

[iturup]

а самим подумать слабо?

Подумать не слабо. Но я за себя писал.. А я прекрасно отдаю себе отчет, что я перечисленным выше в моем ответе товарищам, не просто уступаю в юридической подготовке но просто ОЧЕНЬ уступаю. Кстати и Вам Sоfi, тоже . Так что тогда умничать , лучше послушать.

[Filosof_00]

насколько я понимаю вопрос реституции неурегулирован, поэтому какждый судья её трактует по разному!

интересно вот мнение Антирейда, по поводу того, что Банк нес все затраты в гривне, как это доказать, и к чему это можно привязать!?

вопрос состоит в том, что бы курс считался 1) по дню заключения или 2) по дню винесения решения!??

Правовая регламентация: 1) договор недействителен с момента заключения(но что же делать тогда с проплатамИ?)

2) Постановление Пленума ВСУ по судебным решениям!(получается что договор недействителен не с момента заключения, а с момента вынесения решение)а это нарушает ч. 1 ст. 236 Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

я думаю так, но согласится ли суд с этими доводами?

что кто думает, оставляйте свои комментарии!

Все довольно просто. Применяя к валютному/гривневому кредитному договору.

Стаття 236. Момент недійсності правочину

1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним,

є недійсним з моменту його вчинення.

Таким образом договор является недействительным с момента его совершения, то есть прав и обязанностей по договору нет изначально. Далее вопрос возврата в первоначальное положение делится следующим образом:

1. Я брал гривны.

2. Я брал доллары и готов его вернуть.

3. Я взял гривны, но написал в договоре доллар(мнимый)

4. Я брал доллар, но долларов теперь у меня нет.

Далее применяем ч.1, ст.216 ЦКУ, которая гласит:

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину, а в разі неможливості такого

повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні

майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість

того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Получаем четыре варианта ответа:

1. Если брал гривны - вернуть гривны(1 грн=1грн). У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину

2. Если брал доллар и можешь его вернуть - возвращаешь доллары(1usd=1usd). У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину

3. Если доказал мнимость(то есть что написаны доллары, но брал гривны), то гривны на момент получения кредита(1usd=5,05 грн). У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину

4. Если брал доллар, но долларов нет, то возмещаешь в гривне по цене доллара на момент возмещения(1usd=8грн). в разі неможливості такого

повернення, - відшкодувати вартість

того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Конечно иногда хочется в четвертом варианте 1usd=5,05 , но у банка то мы требуем по 8 .

[sofi]

Я тоже так думаю, если следовать ст 216. Вроде, как других вариантов нет.

Но при этом у меня возникает вопрос: в чем же заемщик тогда восстановил свои нарушенные права? в случае, когда выдали на руки доллары, да и мнимость тоже нужно доказывать.

Дали - не дали 20000 =100000 грн, а вернуть , в результате недействительности нуно 160000. Причем стоимость залога, обеспечения кредита, так и осталась 100000 грн.

иск признается недействительным именно потому, что не имели права давать доллары, не только потому, что не было инд. лицензий и нет такого разрешения в генлицензии, но и потому, что должны были кредитовать в гривне, а если доллары уже выдали, то сумма финансового обязательства все равно должна соответствовать 100000 грн, а не меняться каждый день. Т.Е. к имеющемуся иску нужно добавить исковые требования, неуверена в правильности формулировки.

Потому и требовании ст.524 - выражение а гривнах.

Если понимать буквально ст. 216 У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину, то значит ли это в случае, когда все рассчеты были безналичными, натурой считать авто с отметкой в техпаспорте "кредит ЗАТ ХХХ", ?, я банку и страховой платила гривны, возврат тоже платила гривны, валютообменные квитанции есть. ????

[Filosof_00]

Я тоже так думаю, если следовать ст 216. Вроде, как других вариантов нет.

Но при этом у меня возникает вопрос: в чем же заемщик тогда восстановил свои нарушенные права? в случае, когда выдали на руки доллары, да и мнимость тоже нужно доказывать.

Дали - не дали 20000 =100000 грн, а вернуть , в результате недействительности нуно 160000. Причем стоимость залога, обеспечения кредита, так и осталась 100000 грн.

иск признается недействительным именно потому, что не имели права давать доллары, не только потому, что не было инд. лицензий и нет такого разрешения в генлицензии, но и потому, что должны были кредитовать в гривне, а если доллары уже выдали, то сумма финансового обязательства все равно должна соответствовать 100000 грн, а не меняться каждый день. Т.Е. к имеющемуся иску нужно добавить исковые требования, неуверена в правильности формулировки.

Потому и требовании ст.524 - выражение а гривнах.

Если понимать буквально ст. 216 У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на

виконання цього правочину, то значит ли это в случае, когда все рассчеты были безналичными, натурой считать авто с отметкой в техпаспорте "кредит ЗАТ ХХХ", ?, я банку и страховой платила гривны, возврат тоже платила гривны, валютообменные квитанции есть. ????

ч.2ст.216

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій

стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони

підлягають відшкодуванню винною стороною.

В данном конкретном случае в результате недотримання законності банком, як субїектом валютного контролю, физику приченен убыток, т.к. банк незаконно возложил на физика валютный риск, что в свою очередь явилось убытком из расчета 160000-100000=60000. Банк(если будет доказана его вина) обязан возместить убыток и моральный ущерб.

Доказывать следует одновременно и убыток и моральный.

Дело вообще не в ваших обменах. Вам обязаны вернуть доллары(эквивалент) на момент призниня недействительности договора (имеются ввиду проплаты по процентам и телу).

Вы доллары Вы сразу же обменяли, доллар подорожал и вы остались в результате в накладе(имеется ввиду сумма полученных денежных средств от банка).

Вина банка состоит в том, что он заключил договор без наличия на то законных возможностей, и не сообщили о том, что Вам нужна лицензия для расчета по договору(хотя лицензию Вам всеравно никто не даст, операция всеравно незаконна).

Если доказать, что при заключении договора Вас уверяли или умалчивали, о незаконности договора и не сказали о том, что нужна лицензия, то:

Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом

обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону

в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша

статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом

недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин,

які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує

їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати

другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що

завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Следует доказывать, что Вам изначально небыло известно о незаконности операции. В этом поможет :

Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію

9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування

збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про

продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з

припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості

та характеристики продукції, яку він придбаває.

Это даст возможность возместить убыток в двойном размере, 160000-100000=60000*2=120000+моральный вред в связи со страхом не выполнения договора(нарушением ч.1, ст.526 ЦК, штрафные санкции по договору) и страхом выполнения договора (нарушением ст.168 КоАП, привлечение к административной ответственности).

Если вина или обман сторон доказан не будет, то все будет как в Сообщении #30

Есть еще вопросы по теме?

[iturup]

Да, все четко и понятно. Но "доказать, что при заключение договора Истца уверяли в том что , договор лучше заключить в гривне , банк замалчивал о незаконности договора и не сказал о том, что нужна лицензия," в суде будет непросто. И как это доказать, чтобы банк не отвертелся? А так вопросов больше нет.

[Filosof_00]

Да, все четко и понятно. Но "доказать, что при заключение договора Истца уверяли в том что , договор лучше заключить в гривне , банк замалчивал о незаконности договора и не сказал о том, что нужна лицензия," в суде будет непросто. И как это доказать, чтобы банк не отвертелся? А так вопросов больше нет.

Ни совсем понял. Для договора в гривне лицензия не нужна(индивидуальная). Я говорю о долларе(для которого лицензия тоже не нужна, т.к. операция незаконна, но мы об этом не говорим).

Доказать обман не так сложно, как кажется на первый взгляд.

Обращаемся к закону "про захист прав споживачів".

Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики

1.Нечесна підприємницька практика забороняється.

2. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати

споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому

випадку він не погодився б, така практика вводить в оману

стосовно:

3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або

інших цінових переваг;

3. Забороняються як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною,

якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не

зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що

можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики

продукції;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена

з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

Если в цену услуги заложены валютные риски, то мы введены в обман относительно цены продукта(услуги).

Если мы говорим, что я должен получить доллары, а выдали мне гривны, то обман по п.1,ч.3.ст.19.

Если нам дали доллары незаконно(т.е. мы доказываем отсутствие индивидуальной лицензии или запрет проведения долларового оборота средств резиден-резидент), то здесь обман состоит в том, что существует ограничение на оборот продукции.

[sofi]

ч.2ст.216

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій

стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони

підлягають відшкодуванню винною стороною.

В данном конкретном случае в результате недотримання законності банком, як субїектом валютного контролю, физику приченен убыток, т.к. банк незаконно возложил на физика валютный риск, что в свою очередь явилось убытком из расчета 160000-100000=60000. Банк(если будет доказана его вина) обязан возместить убыток и моральный ущерб.

Доказывать следует одновременно и убыток и моральный.

Дело вообще не в ваших обменах. Вам обязаны вернуть доллары(эквивалент) на момент призниня недействительности договора (имеются ввиду проплаты по процентам и телу).

Вы доллары Вы сразу же обменяли, доллар подорожал и вы остались в результате в накладе(имеется ввиду сумма полученных денежных средств от банка).

Вина банка состоит в том, что он заключил договор без наличия на то законных возможностей, и не сообщили о том, что Вам нужна лицензия для расчета по договору(хотя лицензию Вам всеравно никто не даст, операция всеравно незаконна).

Если доказать, что при заключении договора Вас уверяли или умалчивали, о незаконности договора и не сказали о том, что нужна лицензия, то:

Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом

обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону

в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша

статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом

недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин,

які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує

їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати

другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що

завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Следует доказывать, что Вам изначально небыло известно о незаконности операции. В этом поможет :

Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію

9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування

збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про

продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з

припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості

та характеристики продукції, яку він придбаває.

Это даст возможность возместить убыток в двойном размере, 160000-100000=60000*2=120000+моральный вред в связи со страхом не выполнения договора(нарушением ч.1, ст.526 ЦК, штрафные санкции по договору) и страхом выполнения договора (нарушением ст.168 КоАП, привлечение к административной ответственности).

Если вина или обман сторон доказан не будет, то все будет как в Сообщении #30

Есть еще вопросы по теме?

огромное спасибо за разъяснение и нормативку. Да, такая реституция была бы справедливой. В моем случае банк только на обмене поимел с меня 1500 тыс долларов, которые забил в обязательство.

А относятся к убыткам расходы по оформлению, комиссии, нотариус, страховка?

[Filosof_00]

А относятся к убыткам расходы по оформлению, комиссии, нотариус, страховка?

Да, безусловно. Эти убытки подлежат компенсации.

[sofi]

Я говорю о долларе(для которого лицензия тоже не нужна, т.к. операция незаконна, но мы об этом не говорим).

вы считаете, что для того, чтобы получить реституцию по 230-й, в мске и в суде не следует говорить о незаконности самого кредитования?, а только об умолчании отсутсвия лицензий?

а почему? Ведь в этом и была вся афера, начиная с пропозиций под низкий процент, в этом и был бесплатный сыр в мышеловке?

[Filosof_00]

вы считаете, что для того, чтобы получить реституцию по 230-й, в мске и в суде не следует говорить о незаконности самого кредитования?, а только об умолчании отсутсвия лицензий?

а почему? Ведь в этом и была вся афера, начиная с пропозиций под низкий процент, в этом и был бесплатный сыр в мышеловке?

Доказывать, что вальтное кредитование незаконно вообще - это война со всем миром. Мира много и весь его не победить(а если победить, то очень тяжело). Дело в том, что мы настолько привыкли к долларам, что считаем его практически своей валютой. Суд тоже следует усиленно убеждать в том, что доллар это афера американцев в масштабах страны.

Решение будет даваться суду тяжело.

Доказывать отсутствие лицензии не совсем правильно, но 1)законно;2)проще к восприятию судом. Суд верит, что долларом можно пользоваться, т.к. банки выдавали валюту на лево и на право, но суду становится понятно, что не все так просто и требуются некоторые предварительные действия связанные с выполнением договора(в данном случае получение лицензии).

В этом случае война из рамок "со всем миром" переходит в войну между 2 сторонами(вами и банком). При этом Вами задача решается так же, но банк остается в выгоде(он может предъявлять иски к другим заемщикам, а в первом варианте этот судья начал бы отказывать ему(в будущем) во всех решениях, хотя если банкир умный попадется то перестанет являтся на судебные заседания).

Судья проще примет решение по данным основаниям, а если банкир заикнется, что декрет не про нас, то нам все равно, а ему хуже(ст.32 ЗУ "НБУ", ст.99 КУ, и тд.)

Дело в том, что разум ищет ответ. Ответ в глазах разума делится на истину и ложь. Из этого можно сделать вывод, что дав 2 варианта лжи разум будет считать, что в одном из вариантов есть истина. Разум перестает искать истину и просто делает выбор из предложенных вариантов. По этому второй вариант - это две лжи(нельзя без лицензии, но можно с лицензией) и разум делает выбор. Первый вариант содержит истину, но дает лишь один вариант(нельзя по закону и конституции, разум ищет второй вариант) из чего возникают сомнения и продалжается поиск второго варианта.

[sofi]

Доказывать, что вальтное кредитование незаконно вообще - это война со всем миром. Мира много и весь его не победить(а если победить, то очень тяжело). Дело в том, что мы настолько привыкли к долларам, что считаем его практически своей валютой. Суд тоже следует усиленно убеждать в том, что доллар это афера американцев в масштабах страны.

Решение будет даваться суду тяжело.

Доказывать отсутствие лицензии не совсем правильно, но 1)законно;2)проще к восприятию судом. Суд верит, что долларом можно пользоваться, т.к. банки выдавали валюту на лево и на право, но суду становится понятно, что не все так просто и требуются некоторые предварительные действия связанные с выполнением договора(в данном случае получение лицензии).

В этом случае война из рамок "со всем миром" переходит в войну между 2 сторонами(вами и банком). При этом Вами задача решается так же, но банк остается в выгоде(он может предъявлять иски к другим заемщикам, а в первом варианте этот судья начал бы отказывать ему(в будущем) во всех решениях, хотя если банкир умный попадется то перестанет являтся на судебные заседания).

Судья проще примет решение по данным основаниям, а если банкир заикнется, что декрет не про нас, то нам все равно, а ему хуже(ст.32 ЗУ "НБУ", ст.99 КУ, и тд.)

Дело в том, что разум ищет ответ. Ответ в глазах разума делится на истину и ложь. Из этого можно сделать вывод, что дав 2 варианта лжи разум будет считать, что в одном из вариантов есть истина. Разум перестает искать истину и просто делает выбор из предложенных вариантов. По этому второй вариант - это две лжи(нельзя без лицензии, но можно с лицензией) и разум делает выбор. Первый вариант содержит истину, но дает лишь один вариант(нельзя по закону и конституции, разум ищет второй вариант) из чего возникают сомнения и продалжается поиск второго варианта.

Спасибо за Ваш ответ. В эту пятницу я для себя сделала открытие во всей этой незаконности. И хотела трубить на весь мир, но потом подумала, что об этом не может не знать нормальный юрист, раз уж я, неук, в ЦК дочиталась и эмоции взбунтовали, даже пост приготовила уфф, потом остыла, ваше сообщение очень кстати.

Ты мудреца слыхал ли изреченье?

Сказал он правдолюбцам в поученье:

«Расскается в своих деяньях тот,

кто, не подумав, действовать начнет.

очень в тему попало.

[iturup]

Заранее прошу прощения, но не пишите пожалуйста: " все выше написано-считай сам". Тяжеловато и с математикой и с логикой. Помогите расчитать в конкретном случае.

Дело в суде по недействительности. Судя по ходу заседаний , недействительность будет судом признана. Итак, кредитная линия: взял в августе 2008 г. 30 000 долларов под 14 % годовых. Это в эквиваленте 145 230 гривен ( по курсу 1 доллар- 4,841 гр). При открытии заплатил 1530 долларов 40 центов (9 737 гривен по платежкам)). На сегодня выплатил % в сумме 6 300 долларов ( 52 300 грив. по платежкам). Вернул 12 200 долларов тела кредита ( 93 266 гривен - по платежке). На сегодня остался должен по кредиту 17 800 долларов. По реституции в долларах ( в гривне судья сказал однозначно - НЕТ!) получилось: 30 000 – 1 530 – 6 300 – 12 200 = 9 370 долларов мой долг. Судья сказал, что если предоставлю расчет убытков, то согласно п. 2 ст. 216 ГК, убытки взыщет. Но не по обману. Только , говорит: " чтобы расчет был понятный". Сижу "репу" чешу, цифры по убыткам все разные, и "понятный" не выходит. Помогите правильно рассчитать эти убытки. На моем примере и другие увидят . Есть такая категория : им разжуй и в рот положи. Вот я к таким отношусь. Если кто сможет; помогите посчитать. Или убытки могут быть только в случае обмана??

[Filosof_00]

очень в тему попало.

Рад помочь.

[iturup]

Никак не мог уснуть. Короче сам посчитал Так:

Я взял 30 000 долларов (что на день получения составляло 145 000 гривен, по 4.841 гр. за 1$). С августа по ноябрь 2008 я внес % по кредиту : за 30 000 $ × 15 % в год × на 4 месяца = 1500 $. За этот период банк принимал платежи в $ по курсу примерно равному курсу на день выдачи кредита, соответственно за этот период банк убытков мне не нанес. В декабре я вернул часть тела кредита в сумме: 93 266 гривен. Если считать по курсу на момент выдачи кредита т.е. по 4.841 гр. за 1$ , это будет сумма равная: 19 265 $. А банк принял в зачет погашения кредита, сумму равную: 12 200 $.

Таким образом, в части погашения тела кредита, банк нанес мне ущерб в сумме: 7 065 $ (19 265 $ - 12 200) После возвращения части тела кредита, мой долг по кредиту составил : 17 800 $ (30 000 $ - 12 200 $).

С января 2009 по настоящее время, я, исходя из % ставки 14.99 годовых должен был заплатить банку 3996 $ (18 месяцев × 222 $) А я, с января 2009 по настоящее время, заплатил в банк % по кредиту в сумме: 37 800 гривен. Если считать по курсу на момент выдачи кредита т.е. по 4.841 гр. за 1$ , это будет сумма раная: 7 808 $.

Таким образом, в части выплаты % по кредиту, банк нанес мне ущерб в сумме: 3 812 $ (7 808 $ - 3 996 $). Тогда общая сумма нанесенного мне ущерба составит: 10 877 $ (7 065 $ +3 812 $)

По реституции в долларах: Я взял в банке 30 000 $. На выполнение этой сделки, банк получил от меня: 20000 долларов США. (по платежным документам: открытие, страховки, %, возврат тела). Я остаюсь должен банку при признании договора недействительным: 10 000 $

В сухом остатке , я должен банку 10 000 $. А банк должен вернуть мне убытки в сумме: 10 877 $.

Так будет правильно или что то опять напутал?

[Юра Адвокат]

Выложите я Вас прошу ухваду об обеспечении иска, я своей судье покажу, что есть людям удовлетворяют заявления!!!

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі головуючої судді Лемак О.В., при секретарі Павлюх Л.М. з участю представника позивача ___________., представника відповідача __________. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА-1, ОСОБА-2 до ТОВ «Укрпромбанку», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: приватний нотаріус _______________ ТОВ «Закарпат-Авто», СК «Альфа-Гарант» про визнання недійсним правочину (кредитного договору), розірвання договорів застави та поруки, договору страхування, та стягнення завданих збитків і компенсації моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА-1. та ОСОБА-2 звернулися в суд із позовом до ТОВ «Укрпромбанку», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: приватний нотаріус ______________ ТОВ «Закарпат-Авто», СК «Альфа-Гарант» про«визнання недійсним правочину (кредитного договору), розірвання договорів застави та поруки, договору страхування, та стягнення завданих збитків і компенсації моральної шкоди».

В судовому засіданні представник позивачів заявив клопотання про встановлення заходів забезпечення позову, а саме до вирішення справи по суті, зупинення дії наступних договорів:

• кредитного договору № 686-022/Zфкв-08 від 23 липня 2008 року про надання Відповідачем ОСОБІ-1 кредиту у сумі 20330,00 (двадцять тисяч триста тридцять тисяч доларів США зі сплатою 11,9 (одинадцять цілих дев’ять десятих) відсотків для купівлі автомобіля марки SKODA SUPER B 1,8 Т;

• договору застави № 686-022/Zфкв-08 від 23 липня 2008 року про передачу ОСОБЛЮ-1. автомобіля марки SKODA SUPER B 1,8 Т, 2008 року випуску реєстраційний номер __________ під заставу Відповідачу, посвідченого приватним нотаріусом ______________.;

• договору поруки № 686-022/Zфкв-08 від 23 липня 2008 року, укладеним між Відповідачем та позивачами.

Представник відповідапча заперечив щодо заявленного клопотання.

Дослідивши матерали справи, приходжу до висновку, що клопотання представника позивача про встановлення заходів забезпечення позову, а саме зупинення дії вищезазначених договорів підлягає до задоволення,

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види.

Оскільки позивач ставить вимогу про визнання недійсним правочину, а також ставить вимогу щодо стягнення з відповідача значно великої суми в розмірі 276 624 грн. 66 коп., відповідач перебуває на стадії банкрутства, може бути ліквідований та з його боку можливі дії по незабезпеченню схоронності майна, яке є заставою чи його реалізацією, може згодом негативно вплинути на права позивачів, тому суд вважає, що невжиття вказаних вище заходів для забезпечення даного позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.151-154,293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Вжити заходи до забезпечення позову ОСОБА-1, ОСОБА-2 до ТОВ «Укрпромбанку» , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: приватний нотаріус ________________________ ТОВ «Закарпат-Авто», СК «Альфа-Гарант» про визнання недійсним правочину (кредитного договору), розірвання договорів застави та поруки, договору страхування, та стягнення завданих збитків і компенсації моральної шкоди.

На час розгляду даної справи в суді зупинити дію договорів:

• кредитного договору № 686-022/Zфкв-08 від 23 липня 2008 року про надання Відповідачем ОСОБА-1 кредиту у сумі 20330,00 (двадцять тисяч триста тридцять тисяч доларів США зі сплатою 11,9 (одинадцять цілих дев’ять десятих) відсотків для купівлі автомобіля марки SKODA SUPER B 1,8 Т, 2008 року випуску, колір чорний, кузов №____________________________, індитифікатор _________________, об’єм двигуна 1781, реєстраційний номер __________;

• договору застави № 686-022/Zфкв-08 від 23 липня 2008 року про передачу ОСОБА-1. автомобіля марки SKODA SUPER B 1,8 Т, 2008 року випуску реєстраційний номер __________ під заставу ТОВ «Укрпромбанку» , посвідченого приватним нотаріусом ______________.;

• договору поруки № 686-022/Zфкв-08 від 23 липня 2008 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанку» та ОСОБА-1, ОСОБА-2 до вирішення справи по суті.

Копію даної ухвали направити сторонам по справі.

Дана ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Заяву про апеляційне оскарження даної ухвали може бути подано до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Лемак О.В.

-----

[iturup]

Подал на расторжение. Кто нибудь может выложить пример нормального ходатайства об обеспечении Иска с сылками на статьи. Ведь основная мотивация для суда для принятия ходатайства - это то, что если суд не удовлетворит мое Ходатайство , то это может затруднить исполнение решения суда. Но какие привести аргументы чтобы доказать в суде , что если суд не обеспечит иск (не приостановит действие кредитного договора и начисления %) это может привести к затруднению исполнения решения. Ничего не приходит в голову на эту тему. У кого какие мысли на этот счет???

[у.zaporozhskiy]

У кого какие мысли на этот счет???

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, ½

ПОЗИВАЧ:

Який проживає за адресою:

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА:

ВІДПОВІДАЧ:

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»

який розташований за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, МФО 300528, Ідентифікаційний код: 21685166

ЦІНА ПОЗОВУ:

ЗАЯВА

про забезпечення позову

18.07.2008 р. між позивачем – громадянином (надалі – позивач) та відповідачем – Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (надалі – відповідач), був укладений Кредитний Договір № (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого позивач отримав кредитні ресурси в сумі (шістдесят тисяч дол. США) доларів США зі сплатою по процентній ставці: Фіксований відсоток (Процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів). В якості забезпечення Кредитного договору були укладені Договір Поруки року (далі – Договір Поруки) між та відповідачем та Договір Іпотеки (далі – Договір Іпотеки), який був укладений між позивачем та відповідачем. На момент підписання Кредитного договору відповідач називався Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк».

18 червня 2009 р. були укладені: Додатковий договір № 1 до Кредитного Договору між позивачем та відповідачем, Договір про внесення змін № 1 до Договору Іпотеки між позивачем та відповідачем, Додатковий Договір № 1 до Договору Поруки між та відповідачем, якими були внесені зміни до основних Договорів.

16 березня 2010 р. були укладені: Додатковий договір № 2 до Кредитного Договору між позивачем та відповідачем, Додатковий Договір № 2 до Договору Поруки між та відповідачем, якими були внесені зміни до основних Договорів.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору позивач прийняв на себе зобов'язання повернути кредитні кошти до «18» липня 2033 р.

Договір в його теперішньому стані суперечить діючому законодавству України, про що зазначено в позовній заяві:

Укладений вищезазначений кредитний договір порушує права позивача тим, що він є незаконним. Продовження розрахунків за зазначеним Кредитним договорам надалі неможливе, так як проводиться у доларах США, а це порушує особисте майнове право позивача та буде продовжувати порушувати його надалі, якщо суд не забезпечить позов. Несправедливо буде виплачуватися тіло кредиту та стягуватися відсотки, а можливо і нараховуватися пеня та інші штрафні санкції передбачені договором, що порушує основоположний принцип цивільного законодавства, а саме принцип справедливості, адже через умови зазначені в договорі буде сплачуватися тіло кредиту, відсотки пеня та штрафи у доларах США, а доходи позивач отримує у гривнях, і зараз має переплачувати значну курсову різницю банку. Тобто буде відбуватися безпідставне збагачення банку за рахунок коштів позивача.

Також таке положення є порушенням імперативних вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет), за яким наявність індивідуальної ліцензії при використанні іноземної валюти як засобу платежу є обов’язковою. Згідно ч. 1 ст. 16 Декрету незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України,а у відповідності до п. 2 ч. 2 цієї статті до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

Отже, продовження розрахунку не тільки порушує особисте майнове право позивача, а й може спричинити відповідальність, якщо він буде продовжувати вести розрахунки з відповідачем у іноземній валюті.

Якщо судом не буде забезпечено позов, то виконання рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину до Кредитного Договору , який був укладений між гр. та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», а саме того, що кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину може бути утруднене чи стане неможливим, адже, якщо і далі буде відбуватися розрахунок у доларах США, то позивач може бути притягнутий до відповідальності, внаслідок якої з нього буду стягнуто штраф та значну суму коштів, що зробить неможливим повернення суми тіла кредиту відповідачу у розмірі на момент укладення кредитного договору.

У зв’язку з вищезазначеним, керуючись ст.ст. 4, 16, 235, 509, 524, 546, 548, 654, 1054 ЦК України, положень Законів України «Про національний банк України», «Про платіжні системи і переказ коштів» «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 151, п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України,

П Р О Ш У:

1. Заборонити Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» нарахування пені, штрафів та відсотків за користування за кредитним договором до набрання законної сили рішенням суду.

2. Призупинити дію кредитного договору до набрання законної сили рішенням суду.

Представник позивача

___ травня 2010 року

[у.zaporozhskiy]

а по поводу чего здесь выразишься?

судьй не удовлетворяют их.

есть только у Юры адвоката, такое определение об обеспечении иска.