Судовий збір за декілька прохань суду «визнати протиправним акт», «скасувати», «визнати нечинним», «зобов’язати прийняти рішення», тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру (ВС/КАС, №640/21330/18 від 12 листопада 2019р.

[Bolt]

ВС/КАС: Судовий збір за декілька прохань суду «визнати протиправним акт», «скасувати», «визнати нечинним», «зобов’язати прийняти рішення», тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру (ВС/КАС, №640/21330/18 від 12 листопада 2019р.

 

Фабула судового акту: З давних – давен ще коли судовий збір називався державним митом правильне обчислення і його сплата за належними реквізитами було неабиякою проблемою, особливо для юриста початківця. Сьогодні ситуація дещо спростилася завдяки сервісу оплати судового збору на порталі «Судова влада України», проте приклади нижченаведеного рішення ВС, ще вказують нам, що все не так затишно в цьому питанні.

Стаття 245 КАС України містить перелік повноважень суду при розгляді ним адміністративних позовів. Виходячи зі змісту цієї статі, а також обставин справи та обраного способу захисту порушеного права, юристи формулюють позовні вимоги у прохальній частині позову.

Наприклад, позивач просить у позові суд «визнати протиправним та скасувати акт суб’єкта владних повноважень» та «зобов’язати суб’єкт владних повноважень вчинити дії». Фактично прохання два. Хоча юридично це одне прохання – спосіб відновлення порушеного відповідачем права.

Тому виникає питання як сплачувати судовий збір: як за одну немайнову вимогу чи як за дві?

В даній справі процесуальне порушення відбулося на стадії апеляційного розгляду. Суд апеляційної інстанції вирішив, що це дві окремі вимоги, а судовий збір був сплачений апелянтом як за одну немайнову вимогу. (попри те, що у суді першої інстанції судовий збір був сплачений позивачем як за одну позовну вимогу.). У підсумку суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику.

Суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення і направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги по – суті.

ВС підкреслив, що прохання позивача «про визнання акта протиправним та скасування» нерозривно пов’язане з проханням «про зобов’язання вчини дії», тому є одним способом захисту та відновлення порушеного права і у питанні сплати судового збору вважається однією немайновою позовною вимогою.

Аналізуйте судовий акт:Відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження (ВС/КАС № 804/958/17 від 13.11.2018)

За подання цивільного позову потерпілим судовий збір НЕ сплачується, а при задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні судовий збір із засудженого НЕ стягується (ОП ККС у справі № 187/291/17 від 23 січня 2019 р.)

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням (ВС/КЦС, № 686/114/16-ц, 04.07.18)

Подання позивачем або відповідачем апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір сплаті не підлягає (КАС/ВС від 25.06.2019р, № 194/1112/16-а)

Навіть якщо і виграєш суд, то судовий збір не стягнеш з відповідача, який законом звільнений від його сплати?! (ВСУ від 28 лютого 2017р. у справі № 21-3829а16)

Суд є державним органом, а тому за подання апеляційний/касаційних скарг на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної особі його незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судовий збір НЕ сплачується (ВС/КЦС № 465/6874/17 від 03.04.2019)

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №640/21330/18

адміністративне провадження №К/9901/28031/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у складі суддів Федотова І.В., Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.

у справі №640/21330/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС"

до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

17 грудня 2018 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" (далі - Товариство, позивач у справі) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, перший відповідач у справі), Офісу великих платників податків ДФС (далі - другий відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення № 929785/36088095 від 26 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5000810 від 15 березня 2018 року.

28 травня 2019 року Окружний адміністративний суд рішенням задовольнив позов повністю, визнав протиправним та скасував рішення Офісу великих платників податків ДФС № 929785/36088095 від 26 вересня 2018 року, зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5000810 від 15 березня 2018 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС» датою отримання зазначеної накладної - 23 березня 2018 року.

Вказане рішення оскаржене Офісом великих платників податків ДФС в апеляційному порядку.

08 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу відповідача залишив без руху, встановив п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 5286,00 гривень.

14 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою задовольнив клопотання скаржника та продовжив процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків, протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали.

13 вересня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу повернув Офісу великих платників податків ДФС у зв`язку з не усуненням у повному обсязі недоліків апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції обґрунтував повернення апеляційної скарги тим, що відповідач не в повному обсязі усунув недоліки апеляційної скарги, оскільки залишаючи вказану скаргу без руху, в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року зазначено про необхідність сплати судового збору у розмірі 5286 грн, натомість апелянтом сплачено судовий збір лише у розмірі 2643 грн.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 вересня 2019 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду. Відповідач наголошує, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений в належному розмірі.

10 жовтня 2019 року Верховний Суд ухвалою відкрив провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС, справу №640/21330/18 витребував з суду першої інстанції.

07 листопада 2019 року справа №640/21330/18 надійшла до Верховного Суду.

Відзив від позивача на касаційну скаргу відповідача до Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

За положеннями пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як вбачається з ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги відповідача без руху недоліком вказаної скарги є те, що відповідач заявив кілька позовних вимог немайнового характеру, проте судовий збір у розмірі 5286 грн за дві вимоги немайнового характеру не сплатив.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, тоді як судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено лише за одну, відтак відповідач не в повному обсязі усунув недоліки апеляційної скарги.

Верховний Суд вважає зазначені висновки суду апеляційної інстанцій помилковими, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позову Товариства вбачається, що воно заявило одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку і був сплачений судовий збір, а не дві, як зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням у повному обсязі вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, ухваливши рішення від 13 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги відповідача порушив норми процесуального права, у зв`язку з цим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року скасувати, а справу №640/21330/18 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер

ссылка

[Лев]

Наконец взялись за этот судебный лохотрон...

[Bolt]

Только что, Лев сказал:

Наконец взялись за этот судебный лохотрон...

Да мы за него давно взялись... Лично у меня уже пару лет назад есть решения по этому вопросу... По этому поводу есть разъяснения ВАСУ ещё...

[Bolt]

В 21.11.2019 в 20:42, Лев сказал:

Наконец взялись за этот судебный лохотрон...

Я обычно всегда это мотивировал используя разъяснения ВАСУ вот так:

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2016 року щодо Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.