Bolt

Відповідальність газопостачального підприємства щодо відшкодування шкоди, у тому числі моральної, передбачена нормами законодавства України (ВС/КЦС, справа № 275/1052/17,11.12.19)

Recommended Posts

ВС/КЦС: Відповідальність газопостачального підприємства щодо відшкодування шкоди, у тому числі моральної, передбачена нормами законодавства України (ВС/КЦС, справа № 275/1052/17,11.12.19)

 

Фабула судового акта: Чи може бути підставою для відшкодування моральної шкоди побутовому споживачу природного газу факт припинення його постачання відповідним суб’єктом господарювання (в цьому випадку - товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут», відповідач) ? Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дав позитивну відповідь на це питання, підтвердивши правильність висновків суду першої інстанції, який позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача моральну шкоду у розмірі десять тисяч гривень.

Мотивуючи свої вимоги, позивач, зокрема, зазначав, що протиправні дій ТОВ «Житомиргаз Збут», були вжиті стосовно нього оскільки ним «нібито ним не проводилася оплата за спожитий газ». В результаті таких дій відповідача він, як побутовий споживач природного газу, в період з 11 квітня по 12 грудня 2017 року,не міг належним чином користуватися належною йому послугою, а тому має право на відшкодування заподіяної йому моральної (немайнової) шкоди. Позивач також вказував, що рішенням районного суду від 06 листопада 2017 року був задоволений його позов до ТОВ «Житомиргаз Збут» про визнання протиправними дій відповідача нарахуванню заборгованості та припиненню постачання газу.

Скасовуючи наведене судове рішення, суд апеляційної інстанції, в тому числі, вказав, що відповідно до положень статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом. Оскільки в цьому випадку правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема щодо постачання природного газу, здійснюються на договірних засадах, то вимоги позивача заслуговували б на увагу лише у випадку, коли б відшкодування моральної шкоди споживачу було передбачено умовами договору про постачання природного газу. Проте, таких обставин під час розгляду справи не встановлено.

Висновок ВС/КЦС, який, як вже зазначалось, підтримав рішення суду першої інстанції, мотивовано наступними приписами законодавства і судженнями.

Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання; постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20 червня 2013 року № 709 «Про підвищення якості обслуговування споживачів природного газу»; Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 жовтня 2014 року № 184.

Положеннями підпункту 6 пункту 3 вказаного Порядку встановлено, що у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує її на підставі рішення суду.

Отже, відповідальність газопостачального та газорозподільного підприємства щодо відшкодування шкоди, у тому числі моральної шкоди, передбачено нормами законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч. 1,2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18).

 

Аналізуйте судовий акт:  Розглядаючи справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (ВССУ від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12)

Для звільнення від оплати комунальних послуг особа повинна відмовитись у встановленому порядку від таких послуг та не користуватися ними де-факто, а не посилатися лише на відсутність договору та неналежну якість (ВС/КЦС, № 210/5796/16-ц)

НЕ проведення державної реєстрації права власності не свідчить про не отримання власником житлово-комунальних послуг, навіть, і при відсутності укладених договорів про їх надання (справа № 910/17128/16, 12.06.17)

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо договір відповідає Типовому, тому відмова споживача послуг від його укладення в цьому випадку суперечить закону (Справа № 910/14243/16, 16.05.17)

13.gif

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 275/1052/17

провадження № 61-46525св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» (далі - ТОВ «Житомиргаз Збут») про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 11 квітня 2017 року працівниками ТОВ «Житомиргаз Збут» його будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 , було відключено від газопостачання з причин того, що нібито ним не проводилася оплата за спожитий газ.

Не погоджуючись з нарахованою заборгованістю за спожитий газ та зважаючи, що дії працівників ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо відключення від будинку газопостачання є протиправними, він як споживач, звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року його позов було задоволено, дії ТОВ «Житомиргаз Збут» по нарахуванню боргу за спожитий ним газ визнано протиправними та зобов`язано ТОВ «Житомиргаз Збут» підключити газопостачання до його будинку.

12 грудня 2017 року до його будинку газопостачання було відновлено.

Враховуючи те, що в період з 11 квітня по 12 грудня 2017 року він, як побутовий споживач природного газу, який він споживав для обігріву будинку, нагріву води та приготування їжі, із-за протиправних дій ТОВ «Житомиргаз Збут», майже сім місяців не міг належним чином користуватися належною йому послугою, то він має право на відшкодування заподіяної йому моральної (немайнової) шкоди.

Через те, що ТОВ «Житомиргаз Збут» було безпідставно та протиправно спочатку нараховано неіснуючий борг, а потім безпідставно відключено від будинку газопостачання, він, як людина похилого віку, інвалід війни першої групи, переніс сильне душевне переживання та хвилювання так, як його на старості років безпідставно вважали таким, який користуючись природним газом та не сплачує за це коштів та обманює підприємство. Крім того, через нарахування боргу та відключення газопостачання було порушено нормальні його життєві зв`язки з дружиною ОСОБА_2. Порушення нормальних життєвих зв`язків полягає в тому, що отримавши повідомлення про розмір боргу в розмірі майже 33 000 грн він не знав, де взяти кошти для погашення неіснуючого боргу. Відключення газопостачання від будинку призвело до того, що він у віці 80 років вимушений був займатися заготовкою дров для опалення будинку та приготування їжі. Перенесені ним хвилювання та нервові потрясіння вплинули на його здоров`я, у зв`язку з чим він неодноразово проходив амбулаторне лікування та перебував на стаціонарному лікуванні в період з 18 липня по 10 серпня 2017 року. Під час лікування ним були придбані ліки на загальну суму 580 грн. Він не мав змоги самостійно захищати свої інтереси у суді, тому його інтереси представляв адвокат, за роботу якого він сплатив 8 000 грн, а саме: 5 000 гривень при розгляді цивільної справи, № 275/294/17, 3 000 грн при розгляді цивільної справи № 275/847/17 та 5 000 гривень за надання професійної правничої допомоги при складанні указаної позовної заяви та за представлення інтересів у суді при розгляді цивільної справи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути із ТОВ «Житомиргаз Збут» заподіяну моральну шкоду у розмірі 300 000 грн, матеріальну шкоду у розмірі 8 580 грн та понесені ним судові витрати у розмірі 5 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Житомиргаз Збут» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оцінюючи надані суду позивачем в обґрунтування моральної шкоди у розмірі 300 000 грн виписного епікріза про те, що ОСОБА_1 з 22 лютого 2017 року по 09 березня 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіовідділенні обласного госпіталю для ветеранів війни, виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 4719 від 10 серпня 2017 року про те, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в третьому кардіологічному відділенні з 10 липня 2017 року по 10 серпня 2017 року з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня та свідоцтво про смерть його дружини- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку, що надані докази не є належними, так як вони не підтверджують заявлені вимоги, не встановлено зв`язок між нарахуванням заборгованості, відключенням будинку від газопостачання та лікуванням ОСОБА_1 і смертю його дружини.

Суд, проаналізувавши надані позивачем докази, дійшов висновку, що діями відповідача по відключенню будинку позивача від газопостачання, які були визнані судом протиправними, та тим, що позивач не міг з 11 квітня 2017 року по 12 грудня 2017 року користуватися газом з вини відповідача, та, будучи особою похилого віку, інвалідом першої групи, був вимушений перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання житла, приготування їжі, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, які суд оцінив в 10 000 грн.

Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8 580 грн, яка складається з 5 000 грн за роботу адвоката, який представляв його інтереси, при розгляді цивільної справи № 275/294/17 та 3 000 грн при розгляді цивільної справи № 275/847/17, та витрат на придбання ліків у розмірі 580 грн не підлягали задоволенню з огляду на їх недоведеність.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Житомиргаз Збут» задоволено. Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 червня 2018 року у частині вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат скасовано, ухвалено у цій частині вимог нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відшкодування моральної шкоди побутовому споживачу передбачене Правилами постачання природного газу лише у випадку припинення через дії оператора газорозподільних систем на виконання неправомірного доручення постачальника постачання газу побутовому споживачу. Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 зазначав, що неправомірні, на його думку, дії відповідача, якими йому завдано моральну шкоду, пов`язані з незаконним нарахуванням заборгованості та відключенням від газопостачання. Беручи до уваги те, що підставою для відшкодування моральної шкоди не може бути припинення постачання природного газу чи завдання позивачу шкоди внаслідок нарахування заборгованості, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди суперечать вимогам закону та не можуть бути визнані обґрунтованими.

Оскільки в цьому випадку правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема щодо постачання природного газу, здійснюються на договірних засадах, то вимоги позивача заслуговували б на увагу лише у випадку, коли б відшкодування моральної шкоди споживачу було передбачено умовами договору про постачання природного газу. Проте, таких обставин під час розгляду справи не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі ти витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомиргаз Збут» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що він є побутовим споживачем газопостачання, а відповідно до рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року у період з 01 квітня 2017 року по 12 грудня 2017 року він не міг користуватися належним чином газом з вини відповідача, а саме із-за незаконного відключення його будинку від газопостачання, тому він має право на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, яка полягала у безпідставному відключенні газопостачання до його будинку, через що він був позбавлений можливості щоденно готувати їжу та опалювати будинок.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Житомиргаз Збут» на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому воно погоджується із ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, як таким, що прийнято судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просило залишити без змін вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити касаційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом першої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни і інвалідів війни, що підтверджується копією паспорта та копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2009 року (а. с. 5-6).

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Житомиргаз Збут» було укладено договір на надання послуг по постачанню природного газу.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року дії ТОВ «Житомиргаз Збут» по нарахуванню боргу за спожитий газ ОСОБА_1 у розмірі 33 708 грн 14 коп. та щодо припинення газопостачання до належного ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1 були визнані протиправними. Зобов`язано ТОВ «Житомиргаз Збут» підключити газопостачання до належного ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1 (а. с. 9-12).

12 грудня 2017 року було відновлено газопостачання до належного ОСОБА_1 житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджує актом від 12 грудня 2017 року (а. с. 13).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Правовідносини сторін у справі стосуються забезпечення ТОВ «Житомиргаз Збут» побутових потреб населення як споживачів природного газу.

Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання; постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20 червня 2013 року № 709 «Про підвищення якості обслуговування споживачів природного газу»; Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 жовтня 2014 року № 184.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 20 червня 2013 року № 709 «Про підвищення якості обслуговування споживачів природного газу» споживач має право, зокрема, на розірвання договору та/або відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил.

Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 жовтня 2014 року № 184, встановлює механізм відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил.

Дія цього Порядку поширюється на газопостачальні, газорозподільні підприємства та побутових споживачів газу (населення).

Підпунктом 6 пункту 2 розділу ІІІ «Розрахунок збитків, які відшкодовуються газопостачальним/газорозподільним підприємством споживачеві» указаного вище Порядку передбачено, що відшкодування збитків здійснюється, зокрема, за таке порушення газопостачальним/газорозподільним підприємством Правил, як безпідставне припинення газопостачання.

Положеннями підпункту 6 пункту 3 указаного вище Порядку встановлено, що у разі безпідставного припинення газопостачання газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує споживачеві збитки (обсяг недовідпущеного газу), які обчислюються за проектною номінальною потужністю газових приладів і пристроїв споживача (до яких здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи цих приладів і пристроїв.

У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує її на підставі рішення суду.

Безпідставне припинення газопостачання - це припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і воно здійснене з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання).

Пунктом 36 Правил надання населенню послуг з газопостачання передбачено, що газопостачальне та газорозподільне підприємство несуть відповідальність згідно із законодавством, у тому числі, за безпідставне припинення газопостачання.

Отже, відповідальність газопостачального та газорозподільного підприємства щодо відшкодування шкоди, у тому числі моральної шкоди, передбачено нормами законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18).

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що протиправними діями відповідача, шляхом припинення газопостачання в його будинок, йому було завдано моральну шкоду.

Вирішуючи питання про покладення на ТОВ «Житомиргаз Збут» обов`язку відшкодувати позивачу моральну шкоду, суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про те, що Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги

ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із того, що діями відповідача по відключенню будинку позивача від газопостачання, які були визнані судом протиправними, та тим, що позивач не міг з 11 квітня 2017 року по 12 грудня 2017 року користуватися газом з вини відповідача, та, будучи особою похилого віку, інвалідом першої групи, був вимушений перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання житла, приготування їжі, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, які суд оцінив в 10 000 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що газові прилади і пристрої (плити, котли, водонагрівачі, регулятори тиску тощо) використовуються споживачем з метою задоволення власних побутових потреб у газі, а тому безпідставне припинення газопостачання споживачу вказує на суттєве порушення та обмеження її побутових потреб, та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 210/4735/15-ц.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статті 212 ЦПК України 2004 року щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 213 ЦПК України 2004 року щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив обставини справи та правильно вирішив спір.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це рішення відповідно до статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду скасувати.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як особа з інвалідністю першої групи внаслідок Другої світової війни, судовий збір за подання ним касаційної скарги має бути компенсований ТОВ «Житомиргаз Збут» на користь держави у розмірі 3 524 грн.

Керуючись статтями 141, 402, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року скасувати.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 червня 2018 року залишити в силі.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» на користь держави судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

ссылка

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Очередной идиотизм - с доставкой газа. За доставку недоставленного газа плати фактически авансом, а потом - за сам доставленный газ...

 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
59 минут назад, Лев сказал:

Очередной идиотизм - с доставкой газа. За доставку недоставленного газа плати фактически авансом, а потом - за сам доставленный газ...

Да это вообще нонсенс... Особенно если взять во внимание, что они эти трубопроводы не строили... Особенно если учесть, что они ни за что не платят, никаких договоров аренды и сервитутов не имеют на проложенные трубы... Но они просто тупо хотят денег...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...