Платить долларами нельзя (решение проблем доллара)

[Filosof_00]

каким образом кредитные средства становятся моими?

Теоретически:

Банк Вам зачисляет денежные средства на кредитный счет(в долларах), после чего вы засчитываетесь(в случае целевого кредита) за товар(в долларах).

Практически:

Банк зачисляет деньги на кредитный счет. Вы пишете заявку на выдачу готивки(странно, но ни у кого не встречал квитанции о получении этой готивки). Вроде как бы получили доллар и должны купить товар, но вы(никто не купил пока еще чего либо другого) покупаете гривну на валютном рынке украины! Зачисляете на счет (не кредитный, а личный) и производите расчет за товар в гривне.

Добавлю, что в этом случае Вы не пользуйетесь кредитом!!! Вы пользуетесь товаром(Вы его купили за собственные средства), а ваши деньги(которые вы вернули назат банку в результате покупки у него гривны) банк выдает другому. Уловили ход мысли? Вы купили не просто гривну, вы купили его у банка.

Да и еще. Квитанции о получении готивки у Вас нет, по тому, что Вам ее НЕ ВЫДАВАЛИ.

[AntiBank]

Еще один гвоздик в крышку банка в этом деле.

А именно, НБУ запрещено делать то, что не разрешено законом.

НБУ не может издать какое-либо разрешение/постановление своим банкам, если это не будет прямо разрешено законом (только им и/или Конституцией).

Здесь принцип: Запрещено все то, что прямо не разрешено законом. Этот принцип касается только гос.установ и их служащих.

Тогда как для гражданина, т.е. для нас с вами есть принцип: Разрешено все, что прямо не запрещено законом.

Улавливаете разницу?

Мы можем сделать то, что не запрещено, а НБУ не может. Он не имеет права делать то, что не запрещено, а должен делать то, что разрешено законом. Простите за тавталогию.

Это обусловлено Конституцией:

Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вникните в эти слова.

Если нигде в ЗАКОНЕ или КОНСТИТУЦИИ не написано, что можно валютные кредиты, оплата по ним в валюте, значит этого нельзя делать. Потому что НБУ и их посадови особы обязаны действовать ТОЛЬКО на основании и в межах полномочий и способом, который предусмотрен КОНСТИТУЦИЕЙ и ЗАКОНОМ. Никакие их постановы не могут что-то разрешать, если это не разрешено Конституцией и Законом. И если чего-то нет в законе, ну просто нет: забыли написать, не предусмотрели и пр. - это значит, что они не могут проявлять какую-либо творческую инициативу на этом поприще.

И точка. Эту статью можно подвязать практически к любому иску (и к действиям нотариуса и банка и пр.). Лично я подвязываю. Вообще, все исследования законодательства всегда надо начинать с Конституции.

У меня просто возникла эта мысль , когда я прочитал письмо НБУ : "З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.... На сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії."

Т.е. НБУ сделал этот вывод исходя из своего предположения, а не из прямой нормы закона, в которой должно быть написано это четко, что разрешено.Т.к. он должен действовать ТОЛЬКО на основании, в полномочиях и в способ, который предусмотрен законом. Если не предусмотрен такой способ. Читаем чуть выше: "ТОЛЬКО" вот это "ТОЛЬКО" очень важное слово. Т.е. иначе нельзя.

Т.е. прямое нарушение 19 статьи Конституции Украины.

Просто надо во время суда напрямую задавать вопросы: Каким именно законом или нормой Конституции предусмотрена выдача кредита в ин.валюте, оплата в ин.валюте?

Нет такого закона? Почему тогда НБУ проявил инициативу и разрешил вышеуказанные действия?

Почему нарушил 19 статью Конституции, где сказано , что он обязан действовать ТОЛЬКО согласно ЗАКОНУ и Конституции? (не инструкции, не постанове, не даже Декрету).

Еще раз простите за тавтологию. Хотелось бы, чтобы уловили мою мысль.

[Filosof_00]

Это обусловлено Конституцией:

Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дело в том, что НБУ не является Органом государственной власти и всем другим вышеперечисленным.

НБУ - особенный центральный орган государственного управления. Уставной капитал НБУ является частным. НБУ - частный банк.

Могу добавить только, что иностранный капитал у этого банка принадлежит Федеральному Резерву США. Почему?

Мы являемся страной-участницой МВФ. Один из пунктов устава МВФ гласит, что НЕЛЬЗЯ ПЕЧАТАТЬ ДЕНЕГ СВОЕЙ СТРАНЫ БОЛЬШЕ, ЧЕМ ОБЕСПЕЧЕНО ДОЛЛАРАМИ США!!! Таким образом доллар фактически единая мировая валюта. Эта валюта не обеспечена золотом с 1971 г. Доллар печатает федеральный резерв - частная контора. Мы все являемся просто "колонией" американцев(нравятся они нам или нет). Мы работаем на них. Они живут за наш счет.

Мой прогноз цены на доллар: Доллар может только дорожать. Мой прогноз цены нащего труда: Наш труд может только дешеветь(на данный момент для некоторых он стоит бумагу на печатном станке, стоимость которой дешевеет в геометрической прогрессии).

Кроме того доллар у нас инфляционный.

[stairtov]

Дело в том, что НБУ не является Органом государственной власти и всем другим вышеперечисленным.

НБУ - особенный центральный орган государственного управления. Уставной капитал НБУ является частным. НБУ - частный банк

где взято что он частный национальный по закону хоть я вполне согласен стобой но это мы не сможем подтвердить

ну и подолью масла

была подача мной в ген прокуратуру где поднимался вопрос о платежах то о чом вы щас говорите

покупка продажа оплата за услуги

Національний банк України розглянув Вашу заяву до Генеральної прокуратури України, яка надійшла від неї листом від 05.06.2009 №07/2/2-р-09, та надає наступні роз'яснення у межах порушених Вами питань.

Щодо звинувачень на адресу Національного банку України стосовно його сприяння різкій девальвації гривні та поглибленню інфляції.

Україна є країною з ринковою економікою. її валютний ринок функціонує за відповідними ринковими принципами, що передбачає формування обмінних курсів гривні в залежності від змін у співвідношенні пропозиції іноземної валюти та попиту на неї. При цьому, Національний банк України не фіксує курси, які формуються на валютному ринку, а лише згладжує їх різкі коливання, що пов'язані з короткотерміновими сплесками попиту на іноземну валюту.

Надання курсовій динаміці більшої гнучкості у травні 2008 року було пов'язане з необхідністю уповільнення надмірної цінової динаміки, системний сплеск якої був спричинений бюджетними дисбалансами. Стрімке нарощування соціальних платежів за рахунок скорочення капітальних видатків спричинило масштабні товарні дефіцити, які супроводжувалися прискоренням інфляції, нарощуванням імпортних закупівель, погіршенням зовнішнього торгівельного балансу й збільшенням зовнішніх запозичень для його фінансування.

При цьому рівні інфляції на споживчому ринку перевищили 30%, а в промисловості - впритул наблизилися до 50%-х рівнів, які перевищували показники 1998 року, коли спостерігалося інфляційне придушення виробництва та поглиблення валютно-фінансової кризи.

За наведених обставин Національний банк України був змушений ревальвувати гривню. Хоча основні інфляційні чинники й знаходилися поза межами монетарної політики, але Національний банк мав виконувати свою основну конституційну функцію щодо підтримання стабільності національної грошової одиниці.

Наведене не привертало надзвичайної уваги доки зберігалася стійкість ревальваційного тиску на гривню. Проте, протягом IV кварталу 2008 року ситуація

докорінно змінилася - гривня поступово девальвувала через низку структурних та зовнішньоторговельних дисбалансів. У цьому відношенні необхідно, насамперед, врахувати різке погіршення стану внутрішнього валютного ринку України, яке відбулося через суттєвий негативний вплив на нього світової економічної кризи та супроводжувалося наступними наслідками:

- падіння експортних надходжень від 27,3 млрд.дол.США у III кварталі 2008 р. до 17,3 млрд. дол. США у IV кварталі, тобто на 36,6%;

- зменшення у той же самий період надходжень чистих зовнішніх запозичень за середньо- і довгостроковими кредитами та облігаціями від 5,1 млрд.дол.США до 1,6 млрд. дол. США або у 3,2 раза;

- відповідне формування валютних дефіцитів на міжбанківському ринку та надзвичайний девальваційний тиск на гривню.

Національний банк України практично миттєво мобілізував усі наявні у нього ресурси та можливості для локалізації валютних загроз та одночасної ліквідації їх причин. У рекордно стислі терміни було узгоджено кредитну програму Stand-by з Міжнародним валютним фондом, мінімізовано можливості штучного виведення іноземної валюти за межі країни, започатковано валютні аукціони, ініційовано їх проведення для підтримки валютних платежів населення банківській системі, окремо запроваджено спеціальну валютну підтримку всіх платників за зовнішніми борговими зобов'язаннями тощо.

Результати саме цих заходів поклали початок поступовому врівноваженню валютного ринку, певні ознаки якого з'явилися наприкінці лютого поточного року. Тоді на міжбанківському та готівковому валютному ринку сформувався загальний тренд на курсове посилення гривні.

Регулярне проведення Національним банком цільових аукціонів з продажу іноземної валюти населенню для погашенням ним власних валютних кредитів у заздалегідь визначені терміни зіграло визначальну роль у стабілізації ринкових очікувань, різкого зменшення ажіотажного попиту на іноземну готівку та загальне упорядкування валютного ринку.

Таким чином, саме завдяки виваженим та своєчасним діям Національного банку України відбулося відтворення позитивних зрушень на валютному ринку України та в динаміці валютного курсу гривні.

Щодо законності надання уповноваженими банками кредитів в іноземній валюті фізичним особам.

Здійснення уповноваженими банками України кредитних операцій регулюється законодавством України, зокрема статтею 345 Господарського кодексу України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до вимог статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій1 банки мають право на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на залучення і розміщення іноземної

Стаття 345. Кредитні операції банків

1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність ( 2121-14 ).

2. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Стаття 47. Банківські операції

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); { Пункт 6 частини другої статті 47 в редакції Закону N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої цієї статті. Дозвіл надається, якщо:

1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;

2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;

3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;

4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.

Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, передбаченого у цій статті.

Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47 цього Закону.

Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів.

Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.

Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 №275 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.08.2001 за № 730/5921.

валюти на валютних ринках України здійснювати кредитні операції, зокрема, розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також приймати вклади (депозити) від юридичних та фізичних осіб.

Таким чином, банки мають право використовувати іноземну валюту при проведенні кредитних та депозитних операцій з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Також відповідно до частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 1054 Кодексу визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Термін «гроші (грошові кошти)», згідно зі статтею 192 Кодексу, включає як грошову одиницю України — гривню, так й іноземну валюту.

При цьому, відповідно до статті 1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтею 1048 розмір та порядок одержання процентів за надання позики встановлюються договором.

Отже, уклавши кредитний договір з уповноваженим банком, позичальник бере на себе певні зобов'язання, які має виконувати відповідно до чинного законодавства України.

Водночас, можливість вирішення сторонами кредитного договору питання зміни валюти виконання грошового зобов'язання з іноземної валюти на національну передбачена статтями 6, 627 та 654 Кодексу, згідно з якими сторонам цивільних правовідносин надано можливість врегулювати свої відносини в договорі на власний розсуд.

Таким чином, сторони кредитного договору можуть врегулювати будь-які питання, пов'язані з виконанням ними зобов'язань за кредитним договором, шляхом проведення переговорів і внесення відповідних змін до раніше укладених договорів.

Спірні питання між сторонами в договорі мають вирішуватись за домовленістю між ними або в судовому порядку.

З повагою

Перший заступник Голови А.В. Шаповалов

если надо копия скину

воще очередной туман в глаза но может служить поводом и доказом при обвинении должностных в омане

они трактуют законы на свой лад приэтом их перекручивая

это взятие насебя полномочий ( статья с конкретной ответвенностью должностного лица).

трактовать и как исполнять закон 'ckb не ошибаюсь имеет право мин юст и высш

кто возмется буду рад помоч

[Filosof_00]

Закон про НБУ.

ст.4 - Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів

державної влади, а органи державної влади не відповідають за

зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони

добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Там в письме ошибки в трактовании, но письмо невозможно обжаловать в суде - ст.12 ХПК

[galinamax]

Еще один гвоздик в крышку банка в этом деле.

А именно, НБУ запрещено делать то, что не разрешено законом.

НБУ не может издать какое-либо разрешение/постановление своим банкам, если это не будет прямо разрешено законом (только им и/или Конституцией).

Здесь принцип: Запрещено все то, что прямо не разрешено законом. Этот принцип касается только гос.установ и их служащих.

Тогда как для гражданина, т.е. для нас с вами есть принцип: Разрешено все, что прямо не запрещено законом.

Улавливаете разницу?

Мы можем сделать то, что не запрещено, а НБУ не может. Он не имеет права делать то, что не запрещено, а должен делать то, что разрешено законом. Простите за тавталогию.

Это обусловлено Конституцией:

Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вникните в эти слова.

Если нигде в ЗАКОНЕ или КОНСТИТУЦИИ не написано, что можно валютные кредиты, оплата по ним в валюте, значит этого нельзя делать. Потому что НБУ и их посадови особы обязаны действовать ТОЛЬКО на основании и в межах полномочий и способом, который предусмотрен КОНСТИТУЦИЕЙ и ЗАКОНОМ. Никакие их постановы не могут что-то разрешать, если это не разрешено Конституцией и Законом. И если чего-то нет в законе, ну просто нет: забыли написать, не предусмотрели и пр. - это значит, что они не могут проявлять какую-либо творческую инициативу на этом поприще.

И точка. Эту статью можно подвязать практически к любому иску (и к действиям нотариуса и банка и пр.). Лично я подвязываю. Вообще, все исследования законодательства всегда надо начинать с Конституции.

У меня просто возникла эта мысль , когда я прочитал письмо НБУ : "З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.... На сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії."

Т.е. НБУ сделал этот вывод исходя из своего предположения, а не из прямой нормы закона, в которой должно быть написано это четко, что разрешено.Т.к. он должен действовать ТОЛЬКО на основании, в полномочиях и в способ, который предусмотрен законом. Если не предусмотрен такой способ. Читаем чуть выше: "ТОЛЬКО" вот это "ТОЛЬКО" очень важное слово. Т.е. иначе нельзя.

Т.е. прямое нарушение 19 статьи Конституции Украины.

Просто надо во время суда напрямую задавать вопросы: Каким именно законом или нормой Конституции предусмотрена выдача кредита в ин.валюте, оплата в ин.валюте?

Нет такого закона? Почему тогда НБУ проявил инициативу и разрешил вышеуказанные действия?

Почему нарушил 19 статью Конституции, где сказано , что он обязан действовать ТОЛЬКО согласно ЗАКОНУ и Конституции? (не инструкции, не постанове, не даже Декрету).

Еще раз простите за тавтологию. Хотелось бы, чтобы уловили мою мысль.

Да, да, да и можно я еще раз свои пять копеек вставлю, хоть я уже об этом писала, но как-то никто не обратил внимания, что согласно текста Декрета, должны быть предусмотрены сроки и суммы на которые НЕ ТРЕБУЕТСЯ приобретение индивидуальной лицензии. А на те суммы та сроки яки перевищуть - потрыбно. А соответственно таких сроков и сумм нет. А это значит, что ... если Декрет регулирует валютные операции между резидентом и нерезидентом, то вообще нельзя кредитовать в валюте. Лицензия не нужна - просто эта операция ЗАБОРОНЕНА. Как же это судьям то объяснить?

[sofi]

тлумачити закон может только конституацион. суд

[galinamax]

"що передбачає формування обмінних курсів гривні в залежності від змін у співвідношенні пропозиції іноземної валюти та попиту на неї"

а ниче що они сами этот спрос порождают, заставляя нас платить кредиті в долларах?

[galinamax]

Знаете у меня давно крутится на языке, но все не могу сформулировать. В кредитных договорах не всегда прописаны валютные риски. Исходя из текста банковской лицензии нельзя ли валютные риски возложить на банк через суд. Ведь прописано у них "розміщення залучених коштів на вланий ризик".

Этож не пустые слова. Что-то же из них должно вытекать.

[sofi]

Знаете у меня давно крутится на языке, но все не могу сформулировать. В кредитных договорах не всегда прописаны валютные риски. Исходя из текста банковской лицензии нельзя ли валютные риски возложить на банк через суд. Ведь прописано у них "розміщення залучених коштів на вланий ризик".

Этож не пустые слова. Что-то же из них должно вытекать.

да ни в одном договоре эти риски не прописаны, как того требует ЗУ поро споживча, т.к. в нашем случае указать методику определения курса может только лично стельмах

[Filosof_00]

да ни в одном договоре эти риски не прописаны, как того требует ЗУ поро споживча, т.к. в нашем случае указать методику определения курса может только лично стельмах

Это точно!

[galinamax]

да ни в одном договоре эти риски не прописаны, как того требует ЗУ поро споживча, т.к. в нашем случае указать методику определения курса может только лично стельмах

ну в каком-то я читала, что заемщик усвидомлюе ризики яки вин несе в звязку з зростанням валютного курсу и ....т.д.

У меня правда такого нет. Что самое интересное я перечитала свой кредитный уже 100 раз и нигде не могу найти строчку, что выплатить я его обязана в долларах. Вот нет такого, что исполнение договора я должна выполнить в долларах. Да выдали 100000 эквивалент 505000, должна повернути а що... звыдки я знаю, що вважаю за потрибне, то и поверну.

[AntiBank]

ну в каком-то я читала, что заемщик усвидомлюе ризики яки вин несе в звязку з зростанням валютного курсу и ....т.д.

У меня правда такого нет. Что самое интересное я перечитала свой кредитный уже 100 раз и нигде не могу найти строчку, что выплатить я его обязана в долларах. Вот нет такого, что исполнение договора я должна выполнить в долларах. Да выдали 100000 эквивалент 505000, должна повернути а що... звыдки я знаю, що вважаю за потрибне, то и поверну.

А здесь доказательством будет служить Ваши платежки, где все же Вы платите в долларах, и если даже они прописывают в ней гривневый эквивалент- тем более свидетельствует о перевыплатах, т.е. о повышении цены кредита.

[AntiBank]

Особенно улыбнуло вот эта отмазка: "3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. СОГЛАСЕН

Статтею 1054 Кодексу визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Термін «гроші (грошові кошти)», згідно зі статтею 192 Кодексу, включає як грошову одиницю України — гривню, так й іноземну валюту. А вот тут они маханулись. Так давайте им заплатим какими-нибудь тугриками, это ведь тоже деньги? Т.е. если нужно расплачиваться деньгами, значит и доллары разрешены. Вот умище. Железная логика!!!

При цьому, відповідно до статті 1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтею 1048 розмір та порядок одержання процентів за надання позики встановлюються договором."

Не ну капец. А как суд на это смотрит? Неужели есть судьи, которые принимают такие дешевые отписки. Ведь банки в своих исках и встречных исках будут приводить такие же аргументы.

Все складно, до того как началось про валюту. Здесь надо зауважити, что мы не рассматриваем в иске законность/незаконность кредита как такового, мы не рассматриваем даже выдачу кредита в ин.валюте (все это тема для отдельного иска), мы рассматриваем именно незаконность оплаты в долларах. А об этом единственная отмазка, что деньги это и доллар тоже,- значит можно.

[AntiBank]

Знаете у меня давно крутится на языке, но все не могу сформулировать. В кредитных договорах не всегда прописаны валютные риски. Исходя из текста банковской лицензии нельзя ли валютные риски возложить на банк через суд. Ведь прописано у них "розміщення залучених коштів на вланий ризик".

Этож не пустые слова. Что-то же из них должно вытекать.

Вот вот. ТОже можно зацепиться. Пусть подумают, что такое власний ризик. А то получается эту статью надо написать так "розміщення залучених коштів на вланий ризик та/або виключно на ризик споживача кредитной послуги"

[sofi]

где взято что он частный национальный по закону хоть я вполне согласен стобой но это мы не сможем подтвердить

ну и подолью масла

была подача мной в ген прокуратуру где поднимался вопрос о платежах то о чом вы щас говорите

покупка продажа оплата за услуги

Національний банк України розглянув Вашу заяву до Генеральної прокуратури України, яка надійшла від неї листом від 05.06.2009 №07/2/2-р-09, та надає наступні роз'яснення у межах порушених Вами питань.

Щодо законності надання уповноваженими банками кредитів в іноземній валюті фізичним особам.

Здійснення уповноваженими банками України кредитних операцій регулюється законодавством України, зокрема статтею 345 Господарського кодексу України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до вимог статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій1 банки мають право на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на залучення і розміщення іноземної

Стаття 345. Кредитні операції банків

1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність ( 2121-14 ).

2. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Стаття 47. Банківські операції

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); { Пункт 6 частини другої статті 47 в редакції Закону N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої цієї статті. Дозвіл надається, якщо:

1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;

2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;

3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;

4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.

Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, передбаченого у цій статті.

Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47 цього Закону.

Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів.

Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.

Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 №275 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.08.2001 за № 730/5921.

валюти на валютних ринках України здійснювати кредитні операції, зокрема, розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також приймати вклади (депозити) від юридичних та фізичних осіб.

Таким чином, банки мають право використовувати іноземну валюту при проведенні кредитних та депозитних операцій з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Також відповідно до частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 1054 Кодексу визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Термін «гроші (грошові кошти)», згідно зі статтею 192 Кодексу, включає як грошову одиницю України — гривню, так й іноземну валюту.

При цьому, відповідно до статті 1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтею 1048 розмір та порядок одержання процентів за надання позики встановлюються договором.

Отже, уклавши кредитний договір з уповноваженим банком, позичальник бере на себе певні зобов'язання, які має виконувати відповідно до чинного законодавства України.

Водночас, можливість вирішення сторонами кредитного договору питання зміни валюти виконання грошового зобов'язання з іноземної валюти на національну передбачена статтями 6, 627 та 654 Кодексу, згідно з якими сторонам цивільних правовідносин надано можливість врегулювати свої відносини в договорі на власний розсуд.

Таким чином, сторони кредитного договору можуть врегулювати будь-які питання, пов'язані з виконанням ними зобов'язань за кредитним договором, шляхом проведення переговорів і внесення відповідних змін до раніше укладених договорів.

Спірні питання між сторонами в договорі мають вирішуватись за домовленістю між ними або в судовому порядку.

З повагою

Перший заступник Голови А.В. Шаповалов

если надо копия скину

воще очередной туман в глаза но может служить поводом и доказом при обвинении должностных в омане

они трактуют законы на свой лад приэтом их перекручивая

это взятие насебя полномочий ( статья с конкретной ответвенностью должностного лица).

трактовать и как исполнять закон 'ckb не ошибаюсь имеет право мин юст и высш

кто возмется буду рад помоч

ай, спасибо, Олег! Шо называется - НБУ нам поможет!

из того что я пронимаю во всех ответах НБУ - они ни разу явно не указали все подроробности, т.е. не дают прямого ответа. Цитируют закон, но не указывают в каких случаях, для кого , каков порядок выполнения. там умолчали, там схитрили, но все в соответствии с законом.

Так что уличить их не в чем, из их ответов.

НБУ же вам не ответил, какое право Вы имеете для проведения валютных операций, а расписал права банков., в соответствии с чинним з-ом.

а вам указал, что сами будьте с усами, я вам всю необходимую информацию подсказываю. Договаривайтесь, судитесь, изучайте матчасть, на которую НБУ ссылается.

Пока вижу это.

Спасибо за ст.1048,1049, инсайт., а то я че то их не соотносила с кредитом. А в моем случае, то шо надо.

[AntiBank]

Спасибо за ст.1048,1049, инсайт., а то я че то их не соотносила с кредитом. А в моем случае, то шо надо.

Давате проанализируем вышеуказанные статьи:

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника

процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або

законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються

договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх

розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку

України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти

виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не

перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму

доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької

діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Договором установлена оплата согласно процентов, проценты идут по валютной ставке. Значит оплата идет также валютой (по валютной ставке). (считаю, что доказано)

п.2. Договор может быть и безпроцентным. Т.е. без оплаты вознаграждения банку. Т.е понятие кредит/позика (согласно ЦК) не обязательно подразумевает оплату процентов по ним. Она может возникнуть , а может и нет (безпроцентный кредит). Т.е. выдача кредита в ин.валюте - это еще не факт оплаты по нему в ин.валюте. Т.е. даже если банки и ссылаются на то, что им разрешена выдача кредита (а это отдельное судопроизводство и спор) и даже если выдача в валюте (это тоже отдельная тема и спор), это еще не значит, что им разрешено получение вознаграждения (оплаты) по этому кредиту в ин.валюте. Т.к. сам кредит может быть и без вознаграждения как -такового (теоретически).

Я понимаю, что позыка и кредит это разные понятия, но они регулируются одними и теми же нормами ЦК.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої

самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в

порядку, що встановлені договором.

Где здесь разрешение или запрет по долларам? Или понятие "грошови кошти" дает разрешение на доллары?

Почему банки используют это статью как разрешающую оплату в валюте, только мотивируя это грошовими коштами и той же суммой, которую брал?

Эта статья не предусматривает оплату в валюте или в гривне. Эта статья просто расписывает механизм оплаты/возвращения, мол то, что брал, то и верни. Но это не значит ведь, что брать можно все, что угодно и отдавать можно все , что угодно. Пример с коноплей:

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

(грошові кошти) у такій самій сумі (отримав 100 тугриків повинен повернути 100 чого- небудь, головне, шоб суми співпадали) або речі (конопельну сумішь), визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості (брав 1 кг коноплі, 1 кг коноплі і поверни), такого самого роду та такої

самої якості (тобто не треба гнати порожняк, замінювати коноплю укропом та/або іншою травою), що були передані йому позикодавцем) у строк та в

порядку, що встановлені договором.

Я к чему, эта статья не разрешает использовать коноплю при позыке или кредите или разрешает? А по логике банка разрешает!

[sofi]

Термін «гроші (грошові кошти)», згідно зі статтею 192 Кодексу, включає як грошову одиницю України — гривню, так й іноземну валюту.

- из ответа НБУ.

Что не так со ст.192, да в ней две части, и ч.2192 и содержит "иноземну валюту", но, читайте дальше сами, о том что она может использоваться только в случаях и в порядке установленном законом., что замечательно соотносится с п.3 ст533.

[galinamax]

- из ответа НБУ.

Что не так со ст.192, да в ней две части, и ч.2192 и содержит "иноземну валюту", но, читайте дальше сами, о том что она может использоваться только в случаях и в порядке установленном законом., что замечательно соотносится с п.3 ст533.

Изучив свои квитанции и порядок использования бух.счетов в банке, поняла, что я им вообще платежи не делаю, а вношу деньги в кассу для отправки на транзитный счет, а оттуда они уже безналом, как переказ инициируемый банком идут еще на не совсем понятный счет, для кредиторской задолженности по вкладам или выплатам бенефициарам, но позыку получается я как бы и не погашаю и проценты не плачу/ а это уже чистой воды розрахунок за надану послугу , п4г) Декрета. Вот и по отчетности банковской никаких нарушений валютных не обнаружить.

Посмотрите свои договора и квитанции. Вполне возможно, что у вас тоже самое. И п.1,5 П483 для них будет рулить.

[sofi]

Давате проанализируем вышеуказанные стать

Я к чему, эта статья не разрешает использовать коноплю при позыке или кредите или разрешает? А по логике банка разрешает!

Вы абсолютно правы.

Но у всех есть различия в договорах. Я же пишу о своем случае.

Мне перечислили гривну на счет, то есть в соответствие 1049, я должна им вернуть не то что они написали в обязательстве, а то что перечислили, фактически дали, без всяких остальных домовленностей, каким образом они мне их перечисляли. Переказ завершен после поступления денег на счет (мой). из зу про платежные.

[AntiBank]

- из ответа НБУ.

Что не так со ст.192, да в ней две части, и ч.2192 и содержит "иноземну валюту", но, читайте дальше сами, о том что она может использоваться только в случаях и в порядке установленном законом., что замечательно соотносится с п.3 ст533.

Изучив свои квитанции и порядок использования бух.счетов в банке, поняла, что я им вообще платежи не делаю, а вношу деньги в кассу для отправки на транзитный счет, а оттуда они уже безналом, как переказ инициируемый банком идут еще на не совсем понятный счет, для кредиторской задолженности по вкладам или выплатам бенефициарам, но позыку получается я как бы и не погашаю и проценты не плачу/ а это уже чистой воды розрахунок за надану послугу , п4г) Декрета. Вот и по отчетности банковской никаких нарушений валютных не обнаружить.

Посмотрите свои договора и квитанции. Вполне возможно, что у вас тоже самое. И п.1,5 П483 для них будет рулить.

Вот вот, они подменяют незаметно иноземну валюту грошами. Да, иноземна валюта- это гроши. Но гроши - это не обязательно иноземна валюта.

Здесь надо пресекать сразу накорню, мол мы ведем речь об иностранной валюте, а не о деньгах вообще.

А что касается оплаты: ведь четко написано забовязан "сплатити" т.е. сам факт оплаты может быть доказан не только платежками, но и пунктами договора. Есть слово сплатити, все- этого достаточно. Процент за кредит это что? Не вознаграждение ли банку, оплата банку?

Или банк это благотворитель? Дал безпроцентный кредит и мы просто возвращаем ему тело кредита? Т.е. не совершаем оплату, а совершаем просто возврат полученных денег? а как же тот лишачок, который мы переплачиваем? Не увязачка тут у них. Никак они не отвертятся, что они получают таки вознаграждение, оплату в валюте за свои услуги.

[sofi]

да мы приходим в банк, покупаем валюту и кладем на свой счет. Отримувач то Я! а дальше, согласно договора, подписанного мной.... банк безналично переписывает эту сумму себе. Тут 483. однозначно.

а теперь стираем, то что написали, чтобы те кто еще так неделает не взяли на вооружение, а нам нужно искать доказательство что это платеж.

[AntiBank]

а нам нужно искать доказательство что это платеж.

Да, по всей видимости у меня проще. В договоре только баксы, получил наличкой только баксы, по квитанциям тоже баксы (правда написан эквивалент еще в гривне по их курсу).

Мне кажется как свинью не назовешь, в Африке она тоже будет свиньей.

сам факт, что Вы приносите баксы с расчетом, что их немножко больше (т.е. с учетом их вознаграждения) это уже есть доказательство.

Помимо бумажек, почему бы пару тройку свидетелей не привлечь?

[sofi]

Да, по всей видимости у меня проще. В договоре только баксы, получил наличкой только баксы, по квитанциям тоже баксы (правда написан эквивалент еще в гривне по их курсу).

Мне кажется как свинью не назовешь, в Африке она тоже будет свиньей.

сам факт, что Вы приносите баксы с расчетом, что их немножко больше (т.е. с учетом их вознаграждения) это уже есть доказательство.

Помимо бумажек, почему бы пару тройку свидетелей не привлечь?

а зачем свидетели, если есть документ, подтверждающий действие, вы же не оспариваете, что доллары платите, вы говорите, что данный договор толкает вас на неправомерные действия, использовать неразрешенное/ запрещенное/ средство платежа, а банк свои доходы получает от вас в валюте.

Это банк, должен свидетелей привлекать, что полученное от вас вознаграждение по КД, плату за свою услугу, он переводит в гривну., как бы так

[AntiBank]

Мне перечислили гривну на счет, то есть в соответствие 1049, я должна им вернуть не то что они написали в обязательстве, а то что перечислили, фактически дали, без всяких остальных домовленностей, каким образом они мне их перечисляли. Переказ завершен после поступления денег на счет (мой). из зу про платежные.

Получается, что у Вас договор в баксах, а фактически Вы платите в гривнах по нему? Так здесь налицо как минимум нечестная предпринимательская деятельность (ЗУ о защите прав потребителя), а как максимум отмывание денег (т.е статья, срок, УК).

Отмывание денег (Легализация (отмывание) денежных средств или иного имущества, приобретённых преступным путём) — легализация денежных средств, полученных незаконным путём, то есть их перевод из теневой, неформальной экономики в экономику официальную для того, чтобы иметь возможность пользоваться этими средствами открыто и публично. При этом форма денежных средств может меняться как с наличной на безналичную (например, через терминалы моментальной оплаты), так и наоборот (например, путём выигрыша в лотерею).

При отмывании происходит сокрытие истинного источника доходов,[1] подмена реальных сделок формальными, извращается экономический смысл, при этом на начальном этапе отмывания средств могут подделываться документы, использоваться документы третьих лиц, для окончательной легализации средств используются нормы законов о добросовестном приобретателе и многие другие.

Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/Отмывание_денег

ПОнимаю, что ее к делу пришить нельзя. Но и в законах найти можно.