Рішення ЧОАС про визнання нечинним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку і навчається за кордоном

[ANTIRAID]

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 р.
м. Чернівці

Справа № 600/2952/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.Чернівці) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Чернівці) (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати та визнати нечинним рішення старшого лейтенанта ОСОБА_2 про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_3 ;

- надати дозвіл на виїзд за межі України гр. ОСОБА_3 , який є здобувачем фахової вищої освіти і навчається за кордоном за денною формою здобуття освіти та має відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до статті 2 Закону України "Про прикордонний контроль".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він намагався виїхати за межі території державного кордону України через міжнародний пункт пропуску «Порубне». При цьому надав документи, які підтверджують те, що він є здобувачем вищої освіти, який навчається за кордоном. Поряд з цим, ним також було пред`явлено довідку з Бориспільського районного ТЦК та СП, в якій вказано, що він має право на відстрочку від призову на період мобілізації, а також те, що Бориспільський районний ТЦК та СП не заперечує щодо його виїзду з України для продовження навчання за кордоном. Однак, при перетині кордону заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби "Порубне" старшим лейтенантом 31 прикордонного загону ОСОБА_4 було прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону громадянину України ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю підстав для перетинання державного кордону під час воєнного стану.

Позивач не погоджується з рішенням про відмову у перетині державного кордону, оскільки вважає, що має право на перетин державного кордону під час воєнного стану у встановленому законом порядку.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14 вересня 2022 року о 10:00 год.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дозвіл на виїзд за межі України надається військовозобов`язаним, які навчаються у закладах освіти за кордоном та на час оголошення мобілізації перебували на території України і не могли в установленому порядку виїхати за межі України для продовження навчання. Оскільки позивачем при перетинанні кордону не було надано документів, які б підтверджували його право на перетин державного кордону, а саме не надано підтверджуючих документів про навчання до 24.02.2022, то дії працівника прикордонного загону по складанню рішення про відмову у перетині державного кордону України ОСОБА_3 є правомірними.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 вересня 2022 року, учасники справи виступили зі вступним словом та подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, усною ухвалою суду в судовому засіданні 14 вересня 2022 року перейдено до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що посвідчується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України у місті Києві 01 березня 2007 року.

Згідно наказу Вільного міжнародного університету Молдови від 25 липня 2022 року №44-str ОСОБА_1 зарахований на 1 курс факультету Міжнародних відносин, політичних наук та журналістики очної (денної) форми навчання.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного №2/5/1785, яке міститься в матеріалах справи, позивач є молодшим лейтенантом запасу та перебуває на обліку у Бориспільському РТЦК та СП.

Згідно змісту довідки Бориспільського РТЦК та СП від 09.08.2022 р. №99/2/5 ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. При цьому, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.

11.08.2022 р. позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Порубне" з метою здійснити перетинання державного кордону на виїзд з України.

Однак, заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби "Порубне" (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби "Порубне" старшим лейтенантом Олександрою Майковською прийнято рішення від 11.08.2022 р. про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, ОСОБА_3 .

Позивач не погоджується з рішенням про відмову у перетинанні державного кордону України, оскільки вважає, що має право на перетин державного кордону України під час воєнного стану.

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно зстаттею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII(в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшомуУказом Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану", внесено часткову змінустатті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженогоЗаконом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено на часткову змінустатті 1Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX(зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Крім цього, відповідно до пункту 2Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбаченіЗаконом України «Про правовий режим воєнного стану»заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 3Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями3034,38,39,4144,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану».

Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2022 року позивач намагався перетнути кордон України, тобто під час дії правового режиму воєнного стану на території України.

Відповідно до ч. 1ст. 14 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 року №1710-VI(в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третійстатті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначенихстаттею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закон №1710-VI особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно ізЗаконом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455(в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Так,статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон№3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №57 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно зстаттею 23 Закону №3543-ХІІне підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Як встановлено судом, позивач є студентом Вільного міжнародного університету Молдови денної форми навчання.

Поряд з цим, згідно довідки Бориспільського РТЦК та СП від 09.08.2022 р. №99/2/5, на військовому обліку в якому перебуває позивач, ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. При цьому, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, у відповідності достатті 23 Закону №3543-XII, станом на 11.08.2022 року (під час спроби перетину державного кордону) не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, а Бориспільський РТЦК та СП, на військовому обліку в якому знаходиться позивач, не заперечував щодо виїзду останнього за кордон для продовження навчання за кордоном.

Разом з цим, у подано відзиві відповідач посилається на рішення Голови Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 згідно якого обмеження щодо заборони виїзду за межі України осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на період дії правового режиму воєнного стану, не застосовуються до здобувачів фахової передвищої освіти та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти.

На переконання суду, вказані вище доводи позивача ґрунтуються на листі Голови Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих, в якому чітко зазначено, що обмеження щодо заборони на період дії воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18-60 років не застосовуються до здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

При цьому, у такому листі зазначено, що підтверджуючими документами для виїзду за кордон можуть бути: довідки про відстрочку, видані військкоматами про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2022 р. позивач при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону, зокрема: документи на підтвердження того, що він є студентом денної форми навчання Вільного міжнародного університету Молдови; довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, в якій також зазначено, що Бориспільський РТЦК та СП не заперечує щодо його виїзду за кордон у встановленому законом порядку для продовження навчання за кордоном.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пред`явивши під час перетину державного кордону документи, які підтверджують, що він є студентом Вільного міжнародного університету Молдови , та довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку від призову на військову службу, мав право на перетин державного кордону України.

При цьому, суд критично розцінює доводи відповідача про те, що дозвіл на виїзд за межі України надається військовозобов`язаним, які навчаються у закладах освіти за кордоном та на час оголошення мобілізації перебували на території України і не могли в установленому порядку виїхати за межі України для продовження навчання, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено, що виключно ті студенти, які навчаються у закладах освіти за кордоном та на час оголошення мобілізації перебували на території України, мають право на виїзд за межі України під час дії воєнного стану на території України.

Крім цього, у поданому відзиві відповідач також зазначив, що у відповідності до листів Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.03.2022 №300/1/С/962 та від 03.04.2022 №300/1/С/1079 територіальними центрам комплектування та соціальної підтримки надано вказівку робити записи про відстрочку від призову у військово-облікових документах та видавати довідки щодо виїзду з України військовозобов`язаним з метою продовження навчання за кордоном.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка Бориспільського РТЦК та СП, згідно якої ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також вказано, що Бориспільський РТЦК та СП не заперечує щодо його виїзду за кордон для продовження навчання за кордоном.

Отже, з урахуванням неведеного, суд приходить до висновку, що позивач, прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Порубне» 11.08.2022 , мав право на перетин державного кордону України як здобувач фахової вищої освіти, який навчається за кордоном та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що відповідно дост. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретного переліку документів, які необхідно було подати позивачу для виїзду за кордон.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.

Наведе, в свою чергу, свідчить про безпідставність висновку відповідача, викладеного у відзиві, про те, що при перетинанні державного кордону позивачем не було надано документів, які б підтверджували його право на перетин державного кордону, а саме не надано підтверджуючих документів про його навчання до 24.02.2022 року, оскільки у оскаржуваному рішенні від 11.08.2022 працівником прикордонної служби взагалі не вказано, які саме документи необхідно було надати позивачу для виїзду за межі території України.

Отже, позивач 11.08.2022 р. мав право на перетин державного кордону України як студент Вільного міжнародного університету Молдови денної форми навчання, який навчається за кордоном.

Таким чином, рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11.08.2022 р про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, ОСОБА_3 , прийняте не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є нечинним та підлягає скасуванню.

Водночас, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги про надання позивачу дозволу на перетин державного кордону України, оскільки прийняття такого виду рішень належить до виключної компетенції органів Державної прикордонної служби України, функції якої суд не може перебирати на себе, а тому відмовляє у задоволенні такої вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за звернення до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1984,80 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним та скасувати рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби "Порубне" (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " старшого лейтенанта Олександри Майковської від 11.08.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_3 .

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 (м. Чернівці) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992, 40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - 31 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м.Чернівці) (вул. Герцена, 2-А, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ 14321683)

Суддя І.В. Маренич

Джерело: ЄДРСР 106784449

[ANTIRAID]

Чергова справа де суд встановивши наявність дозволу РТЦК та СП на виїзд за кордон зазначив про протиправність дій співробітників Держприкордонслужби, які не пропустили студента на навчання.

Суд зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2022 р. позивач при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону, зокрема: документи на підтвердження того, що він є студентом денної форми навчання Вільного міжнародного університету Молдови; довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, в якій також зазначено, що Бориспільський РТЦК та СП не заперечує щодо його виїзду за кордон у встановленому законом порядку для продовження навчання за кордоном.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пред`явивши під час перетину державного кордону документи, які підтверджують, що він є студентом Вільного міжнародного університету Молдови , та довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку від призову на військову службу, мав право на перетин державного кордону України.

[getikalex]

Вся суть решения в одном абзаце 

Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Но ведь редакция п.2-6 по состоянию на 11.08.22 была немного другой:

2-6.  У  разі введення на території України надзвичайного або воєнного  стану  право  на  перетин державного кордону, крім осіб, зазначених  у  пунктах  2-1  та  2-2  цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу  під  час  мобілізації.  Ця  норма  не поширюється на осіб, 
визначених  в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону  України  "Про  мобілізаційну  підготовку  та  мобілізацію" 

Но ведь студенты и есть те  самые из абзаца второго-восьмого части третьей статьи 23 Закону  України  "Про  мобілізаційну  підготовку  та  мобілізацію",на которых норма не распостраняется....

Есть куча решений судов, которые отказывают именно со ссылкой на это дополнение. Как минимум, ситуация неоднозначная

Как по мне - есть высокая вероятность, что апелляция такое решение  не пропустит. 

Я уже не говорю о том, что даже если пограничники не подадут апелляцию, и решение вступит в законную силу - они вполне могут отказать при новой попытке пересечения границы. 

Надо будет ждать разъяснения позиции в Верховном суде.