Рішення Іванківського райсуду Київської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і витрат на правову допомогу


ANTIRAID

Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

2 members have voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

Справа № 366/123/22
Провадження № 2/366/262/22

РІШЕННЯ
іменем України

06 вересня 2022 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Гончарука О.П., секретаря судового засідання Фещенко А.М., представника позивача Кравець Р.Ю., представників відповідача Шевчука В.І., Терна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (11746, Житомирська область, м. Новоград-Волинський район, с.Федорівка, РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (07270, Київська область, Вишгородський район, м.Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 52 код ЄДРПОУ 37197102) про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що він з 01.03.2011 року і на даний час працює водієм автотранспортних засобів 1 класу у Державному спеціалізованому підприємстві «Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами». 04.10.2021 року МОЗ України видало наказ №2153 Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, який наказом МОЗ України №2393 Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 01.11.2021 року було доповнено Перелік новими пунктами 4-6. 16.12.2021 року виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» Рибаченком І.Я. видано наказ №713 відповідно до якого Позивача було відсторонено від роботи з підстав не надання підтверджуючого документу, щодо здійснення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вказаний наказ вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В оскаржуваному наказі відсутні належні правові підстави; прийнятий за відсутності визначеного законом порядку відсторонення; Позивач зазнав протиправного втручання в його право на працю, через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону, через що був позбавлений можливості заробляти собі на життя власною працею, а також був підданий дискримінації за ознакою стану здоров`я. Зазначений наказ МОЗ не встановлює та не передбачає, що діяльність в ньому працівників може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, у зв`язку з чим підстави для відсторонення, що передбачені в ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», відсутні. Крім цього, має враховуватися не лише ст.12 вказаного Закону, а й спеціальний нормативно-правовий акт - календар профілактичних щеплень в Україні, яким встановлюється перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Цей календар визначає перелік обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показниками, і він не передбачає щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2. Просив врахувати і вимоги ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Беручи до уваги, що не встановлено факт ухилення чи відмови Позивача від щеплення тому що немає належних доказів для підтвердження відсторонення від роботи останнього.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, врахувати викладені в позові обгрунтування. Повідомили, що відповідно до вимог процесуального законодавства ними будуть подані протягом п`яти днів документи на підтвердження судових витрат в частині надання правової допомоги позивачу. Просили розглядати справу по суті.

Представники відповідача виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» Шевчук В.І. та Терно А.В. в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволені.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» Шевчука В.І. та Терна А.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що вони не мають бажання знайомитися з відзивом та подавати відповідь на відзиви.

04.10.2021 року МОЗ видало наказ №2153 Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

16.12.2021 року виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» Рибаченком І.Я. видано наказ №713, відповідно до якого ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів 1 класу класу ТЦ, було відсторонено від роботи з підстав не надання підтверджуючого документу про вакцинацію від COVID-19 або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я, до усунення причин, що зумовили відсторонення від роботи. Підставами зазначено: ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року №1645-III, ст. 46 Кодексу законів про працю України, постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236(зі змінами), наказу МОЗ України «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 01.11.2021 №2393, наказів ДСП «ЦППРВ» від 17.11.2021 №637 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» та від 08.12.2021 №687 «Про відсторонення від роботи», виконуючи доручення т.в.о. Голови ДАЗВ від 18.11.2021 №Д-54-21 «Про виконання наказу МОЗ від 01.11.2021 №2393».

Відповідно до пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" -керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. N 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначенапереліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 року №2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" визначено наступне: Обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України (стаття 1) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст.21 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Відповідно до ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Верховний Суд в постанові у справі №761/12073/18 від 01.04.2020 року дійшов висновку, що відсторонення працівника від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

За змістом ст. 46 КЗпП допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Інших підстав відсторонення від роботи, зокрема, як відмова виконувати розпорядження керівника, нормами статті 46 КЗпП не передбачено.

Слід зазначити, що нормами статті 46 КЗпП України не передбачено і відсторонення від роботи працівника з причин відмови вакцинуватися від COVID-19, (не надання підтверджуючого документу про вакцинацію від COVID-19 або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я, до усунення причин, що зумовили відсторонення від роботи).

На данийчас вакцинація від COVID-19 є добровільною,про що наголошено і в Дорожній карті з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні у 2021 - 2022 роках, затвердженій наказом МОЗ від 24.12.2020 р. № 3018.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено обов`язок робити щеплення від конкретно визначених хвороб, а саме: від дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу.

Забезпечити примусову вакцинацію роботодавець не може, оскільки на це немає законодавчих підстав. Усі внутрішні документи підприємства, що зобов`язують працівників зробити щеплення від COVID-19, не є законними, оскільки порушують права працівників, та не відповідають вимогам трудового законодавства - нормам КЗпП України, яким регулюються всі трудові відносини працівника та роботодавця в Україні.

Беззаперечним є те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 спрямована на запровадження заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, однак, відсторонення працівників від роботи, як з підстав не здійснення вакцинування, так і з будь-яких-інших підстав, має відбуватися у відповідності до норм трудового законодавства. Як зазначалося вище, трудовим законодавством не передбачено такої підстави для відсторонення від роботи, як відмова працівника від вакцинування. Посилання сторони відповідача на те, що в ст.46 КЗпП України окрім перелічених підстав для відсторонення працівника від роботи зазначено «не надав документ, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, до усунення причин, що зумовили відсторонення від роботи», на думку суду є безпідставне з підстав, зазначених вище.

Таким чином, на даний час трудове законодавство України не містить чітких норм, якими регулюються трудові відносини між працівником та роботодавцем в частині відсторонення працівника від роботи з підстав відмови працівника від вакцинування від хвороби COVID-19, що в свою чергу дає підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати та відповідно отримувати заробітну плату і відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Середньоденний заробіток складає 1103,00 грн., що підтверджено довідкою відповідача. Відповідно до наказу №152 від 25.02.2022 року ОСОБА_1 було допущено до роботи, з вказаним наказом Позивача ознайомлено не було. Відповідно до чого період вимушеного прогулу становить з 16.12.2021 року по 25.02.2022 року. Кількість робочих днів з часу відсторонення позивача від роботи та дати допущення до роботи становить 48 робочих днів. Сума загального середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 16.12.2021 року по 25.02.2022 року складає 53944, 00 грн., які підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-78, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (11746, Житомирська область, м. Новоград-Волинський район, с.Федорівка, , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (07270, Київська область, Вишгородський район, м.Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 52) про визнання протиправним та скасування наказ про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправнимі скасуватинаказ виконуючогообов`язки генеральногодиректора Державногоспеціалізованого підприємства«Центрального підприємстваз поводженняз радіоактивнимивідходами» РибаченкаІгоря Яковича№713від 16.12.2021року провідсторонення ОСОБА_1 .

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами» (07270, Київська область, Вишгородський район, м.Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 52, код ЄДРПОУ 37197102) на користь ОСОБА_1 (11746, Житомирська область, м. Новоград-Волинський район, с.Федорівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 53944 грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Дата складання повного судового рішення - 17.09.2022 року.

Суддя: О.П. Гончарук

Джерело: ЄДРСР 106348528

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Справа № 366/123/22
Провадження № 2-др/366/4/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Гончарука О.П., секретаря судового засідання Фещенко А.М., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, зокрема витрат пов`язаних з правничою допомогою по справі за позовом ОСОБА_1 (11746, Житомирська область, м. Новоград-Волинський район, с.Федорівка, , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник заявника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (07270, Київська область, Вишгородський район, м.Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 52) про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в :

06.09.2022 року Іванківським районним судом Київської області розглянуто справу № 366/123/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

До суду звернувся представник позивача із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогою у розмірі 14600,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Представник позивача у своїй заяві просить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 14600,00 грн.

Представник позивача, який приймав участь у справі є адвокатом, що діє на підставі ордеру серії АА № 1163921.

Між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Кравець і партнери» 11.01.2022 року укладено Договір про надання правової допомоги № 3.

Згідно квитанції №69 від 12.01.2022 року ОСОБА_1 сплатив АБ «Кравець і партнери» 8000,00 грн. за підготовку та подачу позовної заяви. Згідно квитанції №75 від 09.02.2022 року ОСОБА_1 сплатив АБ «Кравець і партнери» 3 300,00 грн. за участь в судовому засіданні 30.08.2022 року. Згідно квитанції №9280-1423-0495-4864 від 02.09.2022 року ОСОБА_1 сплатив АБ «Кравець і партнери» 3 300,00 грн. за участь в судовому засіданні 06.09.2022 року.

Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат які позивач понесе у справі № 366/123/22, який подано разом з позовною заявою (а.с. 15), та містить: витрати на професійну правничу допомогу згідно укладеного договору в розмірі 20 000 грн.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно дост. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вивчивши надані докази та матеріали справи суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу є доведеними, та підлягають стягненню з відповідача Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.15,133,137,141,258,259,264,265,270,273,354,355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами» (07270, Київська область, Вишгородський район, м.Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 52, код ЄДРПОУ 37197102) на користь ОСОБА_1 (11746, Житомирська область, м. Новоград-Волинський район, с.Федорівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14600 (чотирнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О.П. Гончарук

Джерело: ЄДРСР 107194074

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • ANTIRAID changed the title to Рішення Іванківського райсуду Київської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і витрат на правову допомогу

Це чергова наша справа про скасування наказу про незаконне відсторонення особи у зв'язку з відсутністю добровільної й необов'язкової вакцинації. Суд в чергове встановив відсутність підстав для відсторонення особи та порушення її прав. Таким судам можна довіряти та вірити у незалежність судової системи.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

8 часов назад, ANTIRAID сказал:

Це чергова наша справа про скасування наказу про незаконне відсторонення особи у зв'язку з відсутністю добровільної й необов'язкової вакцинації. Суд в чергове встановив відсутність підстав для відсторонення особи та порушення її прав. Таким судам можна довіряти та вірити у незалежність судової системи.

Шкода, що такі суди в меньшості...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...