Інформаційна довідка ЄСПЛ: Відмова від військової служби з мотивів совісті станом на березень 2024 року

[ANTIRAID]

Ця інформаційна довідка не є обов'язковою для Суду і не є вичерпною

https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/fs_conscientious_objection_eng

Відмова від військової служби з міркувань совісті

"Стаття 9-1 [Європейської конвенції з прав людини] не містить прямого посилання на право на відмову від військової служби з міркувань совісті. Однак [Європейський суд з прав людини] вважає, що відмова від військової служби, якщо вона мотивована серйозним і непереборним конфліктом між обов'язком служити в армії та совістю особи або її глибокими і щирими релігійними чи іншими переконаннями, є переконання або вірою, які є достатньо переконливими, серйозними, цілісними та важливими для того, щоб
скористатися гарантіями статті 9.

Чи підпадає і в якій мірі відмова від військової служби під сферу дії цього положення, має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи" (Баятян проти Вірменії (Bayatyan v. Armenia), рішення Великої палати від 7 липня 2011 року, § 110). Справа Баятян (див. нижче, стор. 3) є першою справою, в якій Суд розглянув питання застосовності статті 9 Конвенції до осіб, які відмовляються від військової служби з міркувань совісті.

Раніше Європейська комісія з прав людини у низці рішень (див. нижче) відмовилася застосовувати це положення до таких осіб на тій підставі, що, оскільки Стаття 4 § 3 (b) Конвенції виключає з поняття примусової праці "будь-яку службу військового характеру або, у випадку відмови від військової служби з міркувань совісті, в країнах, де вони визнаються, службу, що вимагається замість обов'язкової військової служби". Вибір визнавати чи не визнавати відмову від військової служби з міркувань совісті було залишено на розсуд Договірним державам. Таким чином, це питання було виключено зі сфери дії статті 9 Конвенції, яка не може тлумачитися як така, що гарантує свободу від переслідування за відмову від служби в армії.

FS_Conscientious_objection_ENG.pdf