Рішення Печерського районного суду Києва про зменшення розміру аліментів у зв'язку з погіршенням майнового стану

[ANTIRAID]

Печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23924/23-ц
пр. 2-3498/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2019 стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 000,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19 липня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 6 000,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19 липня 2019 року.

Посилаючись на те, що його матеріальний стан змінився, позивач просить змінити розмір аліментів, та стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3200,00 грн. щомісячно на кожного з двох його дітей.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав відзив на позов.

Судом встановлено, що позивач і відповідачка перебували в шлюбі. Шлюб між ними розірвано. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей, дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишились проживати разом з матір`ю.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2019 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6 000,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19 липня 2019 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 6 000,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19 липня 2019 року.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що його матеріальний стан суттєво змінився, про що надав довідки з місця роботи від 05.05.2023 №34 за 2019 рік, №35 за 2020 рік, №36 за 2021 рік, №37 за 2022 рік, №37 за січень-квітень 2023 року.

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», установлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років 3196 гривень.

Відповідач є працездатною особою, аліментних зобов`язань перед іншими особами не має, однак його майновий стан змінився після винесення судового рішення щодо стягнення аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідачем не було подано заперечень та положення ст. 182 Сімейного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та вважає, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів, який був встановлений судовим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2019, підлягає задоволенню, а саме суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3200,00 грн на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 липня 2024 року, та 3200,00 грн на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 липня 2024 року.

Суд зауважує, що відповідачка так само має право на подачу позову в майбутньому щодо зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності підстав передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України.

Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання цим рішенням законної сили, що відповідає положенням ст. 192 СК України щодо стягнення аліментів у зміненому розмірі та роз`ясненням, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3.

Питання понесених судових витрат позивач залишив за собою.

Керуючись ст.ст. 182, 185, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1 за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2019 на користь ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3 200,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 липня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 3 200,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 липня 2024 року.

Стягнення аліментів в зменшеному розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко

Джерело: ЄДРСР 122530343

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд зазначив, що частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.