Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП

[ANTIRAID]

Справа № 946/5031/24
Провадження № 2-а/946/53/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Адамова А.С.,

за участю: секретаря судового засідання Тюміної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 25.05.2024 року №1/4718 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що 23.05.2024року дружинавикликала потелефону нарядполіції напредмет сімейногонасилля.За результатамиспілкування працівникиполіції дійшливисновку,що викликстосовно домашньогонасилля бувпомилковий. В тойчас колипрацівники поліціїскладали протокол,до нихприбули двілюдини зРТЦК таСП тапочали задаватийому питаннястосовно йогоперебування навійськовому облікута оновленняданих.Він надавпрацівникам РТЦКта СПвідповідь,що наобліку вінзнаходиться,щодо оновленняданих,у ньогона цеє час,передбачений Законом.Після розмовипрацівники ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зпрацівниками поліції,проти йоговолі,посадили вавтомобіль патрульноїполіції тавідвезли добудівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 в містіІзмаїл. До будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 йогодоставили 23.05.2024року (четвер)приблизно о23год.30хв.Представники ІНФОРМАЦІЯ_2 в присутностіпрацівників поліціїз застосуваннямфізичної силивідібрали унього мобільнийтелефон,натомість видалиномерок.Після цього,його провелидо будівліспортивного залу,який знаходитьсяна території ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в якомувін бувдо наступногодня -24.05.2024року (п'ятниця). 24.05.2024року йоговивели зіспортивного залу,повели доадміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 дляскладання протоколу.Командиром ротиохорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_3 вйого присутностібув складенийпротокол №200про адміністративнеправопорушення від24травня 2024року.В моментскладання протоколуу ньогоне буложодного документудля становленняйого особистості,даних.В самомупротоколі вграфі «документ,що посвідчуєособу»,нічого незазначено.В наступномурозділі -«дані пропопереднє притягненнядо адміністративноївідповідальності» -зазначено -відсутні.В розділі«суть адміністративногоправопорушення» -викладені обставини,що нібитовін неоновив своїданні відносномісця проживання. В протоколівін власноручнонаписав своїзауваження.В протоколізазначено було,що розглядсправи проадміністративне правопорушеннявідбудеться о14год.00хв.25травня 2024року уприміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет№ 21,за щовін ірозписався,поставив свійпідпис. Наступного дня25.05.2024року (субота)його весьдень утримувалив спортивномузалі,хоча маввідбутися розглядсправи проадміністративне правопорушенняяк булозазначено впротоколі.З 26травня по29травня 2024року внелюдських умовахйого утримувалив спортивномузалі натериторії ІНФОРМАЦІЯ_2 .З 29травня по30травня 2024року включнойого підконвоєм представників ІНФОРМАЦІЯ_2 водили домісцевої поліклінікидля проходженнявійськово -лікарської комісії.Після проходженняВЛК йогознову усупроводі конвоювідвели доспортивного залу ІНФОРМАЦІЯ_2 ,де продовжувалиутримувати насильнобез йоговолі.31.05.2024року (п'ятниця)його вивелизі спортивногозалу тапід конвоємповели доадміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 .В адміністративнійбудівлі йомувручили копіюпостанови №1/4718по справіпро адміністративнеправопорушення.Після врученнякопії постанови,знову відвелидо спортивногозалу. У постанові №1/4718по справіпро адміністративнеправопорушення відноснонього застосуваличастину 2ст.210КУпАП тапостановили застосуватиадміністративне стягненняу виглядіштрафу урозмірі 17000грн.,що невідповідає санкціїч.2ст.210КУпАП.Частина 2ст.210КУпАП:повторне протягомроку вчиненняпорушення,передбаченого частиноюпершою цієїстатті,за якеособу вжебуло підданоадміністративному стягненню,-тягне засобою накладенняштрафу відтрьохсот доп'ятисот неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,(від300мін =5100грн.до 500мін =8500грн.),але жну ніякне 17000грн.Утримували йогов спортивномузалі ІНФОРМАЦІЯ_2 до06червня 2024року.06червня 2024року зранку,застосувавши донього фізичнусилу,посадили дотранспортного засобута повезлидо містаОдеса безбудь-якихпояснень.Таким чином,з 23травня 2024року по06червня 2024року тобто13суток йогонезаконно утримувалив спортивномузалі ІНФОРМАЦІЯ_2 .06червня 2024року приїхавшив містоОдеса,їх зустрілиневідомі людиу цивільномуодязі,не представившись,вони почалийому розповідатипро можливіваріанти проходженняслужби вмайбутньому.Після того,як йомуповідомили,що вінне єзатриманий,він пішову напрямкуавтовокзалу таз містаОдеса доміста Ізмаїлдобирався самостійнона громадськомутранспорті. Так, від іменітериторіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримкирозглядати справипро адміністративніправопорушення інакладати адміністративністягнення маютьправо керівникитериторіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки.Як свідчатьобставини справи,24.05.2024р.командиром ротиохорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_3 відноснонього булоскладено протоколпро адміністративнеправопорушення,у якомувказано,що він, ОСОБА_1 , не оновив військово-облікові дані, а саме: не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміни місця проживання. Таким чином порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП. При цьому, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Така можливість щодо отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи існує, а тому застосування у такому випадку є грубим порушенням законодавства України. 25.05.2024 року напідставі протоколупро адміністративнеправопорушення,тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник Дегтярьовимвинесено постанову№1/4718,якою донього, ОСОБА_1 ,застосовано адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі17000грн.Він небув присутнім25.05.2024р.при розглядісправи проадміністративне правопорушення,так якнасильно,без йоговолі утримувавсяв будівліспортивного залуна території ІНФОРМАЦІЯ_2 та небув запрошенийдо доставленийна цейрозгляд. Відповідач в даному випадку не може надати належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.

Ухвалою судді від 24 червня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою судді від 02 серпня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та відкрито спрощене провадження.

Ухвалою судувід 13серпня 2024року витребувані докази по справі.

Згідно відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.08.2024року наадміністративний позов ОСОБА_1 ,відповідач позовне визнає,вважає заявленівимоги безпідставними,необґрунтованими татакими,що непідлягають задоволенню.Так,спірні відносинивиникли вперіод воєнногостану.Викладенні обставиниу позовнійзаяві невідповідають дійсності.Взагалі відсутнібудь-якіпідтвердження збоку позивача,тобто ненадано належнихдоказів пропротиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а всізазначені обставиниє припущенням,які направленіна введеннясуд воману щодопорушеного правапозивача. Вважає,що позивачподав завідомобезпідставний позовдо адміністративногосуду усправі №946/5031/24.Відповідно доч.10,ст.1Закону України«Про військовийобов'язокі військовуслужбу» громадяниУкраїни,які приписанідо призовнихдільниць абоперебувають узапасі ЗбройнихСил України,Служби безпекиУкраїни,Служби зовнішньоїрозвідки Україничи проходятьслужбу увійськовому резерві,зобов'язаніуточнити протягом60днів здня набраннячинності указомПрезидента Українипро оголошеннямобілізації,затвердженим ВерховноюРадою України,свої персональнідані черезцентр наданняадміністративних послугабо черезелектронний кабінетпризовника,військовозобов'язаного,резервіста,або утериторіальному центрікомплектування тасоціальної підтримки. З24.03.1999року по23.05.2024року,тобто надату,коли ОСОБА_1 був добровільносупроводжений працівникамиполіції о23.30год.до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 більше25років неприбував,інформація пройого місцероботи,сімейний стан,теперішнє місцепроживання/реєстраціїв йогоособовій справіз 1999року відсутня.Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримаввід ОСОБА_1 жодних обліковихвідомостей відповіднодо ч.1,ст.7Закону України«Про Єдинийдержавний реєстрпризовників,військовозобов'язанихта резервістів». У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської. Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської. Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. 24.02.2022 року у позивача виник обов'язок виконувати вимоги та приписи Законів України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, але позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно не з'явився. ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що позивач свідомо не виконував правила військового обліку протягом 25 років, з 24.02.2022 року по 23.05.2024 року самостійно не зміг знайти позивача з метою вручення повістки для проходження ВЛК та призову на військову службу по мобілізації. На підставі приписів ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідач звернувся до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області щодо виявлення та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення від 20 липня 2023 року № 3/4068 та від 30 листопада 2023 року № 3/7824. Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області листом від 15.12.2023 №65/3-вх.8799 повідомили, що в ході перевірки була відвідана адреса мешкання гр. ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою було встановлено зі слів ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 виїхав за кордон, де саме знаходиться невідомо, у зв'язку з чим доставити останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявилося можливим. Дані обставини доказують, що позивач дійсно не проживав за місцем реєстрації, а відомості про нове місце проживання/перебування у відповідності ч. 3, ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_1 не повідомив. Таке ставлення до виконання правил військового обліку дало змогу позивачу уникнути призову на військову службу по мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що позивачем порушено правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Таким чином, доставлений співробітниками Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області військовозобов'язаний ОСОБА_1 24.05.2024 року був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, за статтею 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах повноважень, жодної бездіяльності чи протиправних дій з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено не було, а дії позивача направлені на ухилення від виконання військового обов'язку та ухилення від проходження військової служби по мобілізації у зв'язку з чим, вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідіна відзиввід 02.10.2024позивач ОСОБА_1 зазначив,що в протоколі№200про адміністративнеправопорушення від24.05.2024року вграфі -суть адміністративногоправопорушення зазначено,що 23травня 2024року о23год.30хв. ОСОБА_1 був доставленийпрацівниками поліціїдо ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а впостанові №1/4718від 25травня 2024року вграфі УСТАНОВИВ:зазначено,що 24травня 2024року об11год.00хв.до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівникамиполіції булодоставлено ОСОБА_1 .Наведене свідчитьпро некомпетентністьв складаннівищезазначених документівз бокупрацівників ІНФОРМАЦІЯ_2 тавикладення нефактичних (неправдивих)обставин справиу постанові№ 1/4718від 25травня 2024року.На виконання ухвали суду про витребування доказів по справі, відповідач не вповному обсязівиконав ухвалусуду,чим намагаєтьсяприховати доказиабо ввестисуд воману.Так, відповідач ненадав:замість наданнякопії витягуз Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань прореєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відповідач надавкопію довідки,яка ніякимчином непідтверджує фактреєстрації відповідачав єдиномуреєстрі юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань.Відповідач ненадав копіюположення абоіншого документупро утворення,діяльність,функціонування ІНФОРМАЦІЯ_2 .Відповідач ненадав копіюпосадової інструкціїтво.Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 особи,яка складалапостанову проадміністративне правопорушення.Відповідач надавкопію посадовоїінструкції командирароти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_3 -особа,яка складалапротокол проадміністративне правопорушення.Важливо зазначити,що вцьому документі-функціональні обов'язкикомандира ротиохорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у капітана ОСОБА_3 -особа якаскладала протоколпро адміністративнеправопорушення немає такогообов'язку абоправа якскладання протоколівпро адміністративніправопорушення.Більш того,підпис капітана ОСОБА_3 ,який стоїтьна документі-функціональні обов'язкикомандира ротиохорони ІНФОРМАЦІЯ_1 неспівпадає зпідписом,який стоїтьна протоколі,тобто цезовсім різніпідписи.Відповідач надавкопії матеріалівсправи проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 ,але цідокументи невідповідають вимогамінструкції зіскладання територіальнимицентрами комплектуваннята соціальноїпідтримки протоколівта оформленняматеріалів проадміністративні правопорушенняяка затвердженанаказом міністерстваоборони України01січня 2024року №3,зареєстровано вМіністерстві ЮстиціїУкраїни 05січня 2024року. Капітана ОСОБА_3 відповідно до своєї посадової інструкції - (функціональні обов'язки) - не уповноважено бути посадовою особою територіального о центру комплектування та соціальної підтримки, якому надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток1), передбачені статтями210,210-1,211КУпАП.А такожвідсутній наказкерівника ІНФОРМАЦІЯ_4 проуповноваження капітана ОСОБА_3 на складанняпротоколів. Відповідно доп.3Інструкції,у разівчинення однієюособою двохабо адміністративнихправопорушень протоколскладається щодокожного правопорушенняокремо.Він ніколив життіне притягавсядо відповідальностіза ч.1ст.210КУпАП.Справа відноснонього буласкладена зач.2ст.210КУпАП.але вматеріалах відсутніта ненадано відповідачемдокументів якіб свідчилипро притягненняйого доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.210КУпАП,а цев своючергу говоритьпро некомпетентністьпосадових грубогопорушення вимогІнструкції таКУпАП. Відповідачем були порушенні норми інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3, зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 05 січня року, а також норми КУпАП.

В судове засідання позивача та позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву, якою просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено,що 24.05.2024командиром ротиохорони ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_3 складено протокол№200про адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2ст.210КУпАП,з якоговбачається,що 23.05.2024о 23:30год.до ІНФОРМАЦІЯ_2 зазверненнями №4/3168від 20.07.2023та 3/7824від 30.11.2023працівниками поліціїбуло доставленогр. ОСОБА_1 як такого,що неоновив військово-обліковідані,а саме:не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про змінимісця проживання(частина 11ЗУ «Провійськовий обов'язокі військовуслужбу»,п.п.1п.1Додаток 2До «Порядкуорганізації таведення військовогообліку призовників,військовозобов'язаних тарезервістів»,чим ОСОБА_1 порушив Правилавійськового облікупризовників та резервістів, а саме п.п. 10 п. 1, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.

25.05.2024ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 увідношенні до ОСОБА_1 було прийнятопостанову №1/4718по справіпро адміністративнеправопорушення зач.2ст.210КУпАП,якоюна ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

З оскаржуваної постанови №1/4718 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 25.05.2024 вбачається, що 23.05.2024 о 23:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за зверненнями №4/3168 від 20.07.2023 та 3/7824 від 30.11.2023 працівниками поліції було доставлено гр. ОСОБА_1 як такого, що не оновив військово-облікові дані, а саме: не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну місця проживання (частина 11 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п.1 п.1 Додаток 2 До «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим ОСОБА_1 порушив Правила військового обліку призовників та резервістів, а саме п.п. 10 п. 1, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч.2 ст.210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2ст.210КУпАП передбачено,що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24,02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов'язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Службі зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, в яких зазначено, що притягуваний не повідомив про зміну місця проживання.

Проте, можливість щодо отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи існує, а тому застосування у такому випадку заходів відповідальності є грубим порушенням законодавства України що прямо визначено у примітці до ст.210КУпАП.

В той час, як дані щодо місця проживання позивача є в реєстрі територіальної громади, що підтверджено витягом від 14.11.2022 з реєстру територіальної громади, копія якого наявна в матеріалах справи. Даних щодо зміни позивачем вказаного місця проживання, яке є відомим, а отже й необхідності подання повідомлення про зміну місця проживання не немає.

Крім того, не надано суду й належних доказів, що впливають на визначення ознаки повторності, як того вимагають приписи ч.2 ст. 210 КУпАП.

Крім того, санкція частини 2 статті 210 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від трьохсот (17х300=5100) до п'ятисот (17х500=8500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте відносно позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17000 грн.

Вказаним вище спростовується факт порушення позивачем правил військового обліку та наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення вимог ч. , 10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», пп.2, п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року Додаток 2 відповідними доказами.

Положеннями ст.90КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Висновки Верховного Суду є обов'язковими для застосування, а причини відступу від вказаних вище висновків судом не встановлені.

Отже, відповідачем в даному випадку не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 25.05.2024 року №1/4718 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.С.Адамов

Джерело: ЄДРСР 122538207

[ANTIRAID]

Безкарність представників ТЦК веде не тільки до витрат бюджету, а й до підриву довіри до ЗСУ та держави. Суд зазначив:

Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, в яких зазначено, що притягуваний не повідомив про зміну місця проживання.

Проте, можливість щодо отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи існує, а тому застосування у такому випадку заходів відповідальності є грубим порушенням законодавства України що прямо визначено у примітці до ст.210КУпАП.

В той час, як дані щодо місця проживання позивача є в реєстрі територіальної громади, що підтверджено витягом від 14.11.2022 з реєстру територіальної громади, копія якого наявна в матеріалах справи. Даних щодо зміни позивачем вказаного місця проживання, яке є відомим, а отже й необхідності подання повідомлення про зміну місця проживання не немає.

Крім того, не надано суду й належних доказів, що впливають на визначення ознаки повторності, як того вимагають приписи ч.2 ст. 210 КУпАП.