Решение Приднепровского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу ОТП банка не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

Справа № 2-936\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого – судді Колода Л.Д.

При секретарі Юрченко В.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису недійсним , -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, філії ЗАТ «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису недійсним. Ухвалою суду, занесено до протоколу судового засідання від 14.04.2010 року філія ЗАТ «ОТП Банк» з числа відповідачів виключена та залучено публічне акціонерного товариство «ОТП Банк».

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна серії ВЕА №376879 від 18.07.2006 року позивач є власником квартири АДРЕСА_1. На придбання вказаної квартири позивачем були отримані кошти в сумі 42 075 доларів США від Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк України", згідно кредитного договору №МЬ-Р00/163/2006 від 18.07.2006 року. Згідно п. 2 кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту -19 червня 2021 року.Погашення кредиту позивач здійснювала відповідно до додатку №1 до кредитного договору, який містить графік повернення кредиту та сплати відсотків. Всього нею сплачено згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток №1) з 18.08.2006 року по 19.01.2009 року 14 479,50 доларів США: відсотків на суму 11 375,34 доларів США та погашено кредит на суму 3 104,16 доларів США. У зв'язку зі зміною її фінансового становища у березні 2009 року позивач звернулась до банку з заявою про реструктуризацію кредитного боргу.

У квітні між позивачем та банком була укладена усна домовленість, згідно якої вона сплатила 07.04.2009 року 3 000 грн. Але у травні 2009 року її повідомили в усній формі про відмову у реструктуризації кредитного боргу, тому виникає сумнів, що її документи взагалі були надіслані на розгляд до кредитного комітету.

19.07.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був виданий виконавчий напис про звернення стягнення на належну позивачу квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Вказаний виконавчий напис позивач вважає незаконним, а тому просить постановити рішення, яким визнати недійсним виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №1104 від 19.06.2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Представник позивача ОСОБА_1 по дорученню ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила, що крім підстав , зазначених позивачем в позові про визнання виконавчого напису недійсним, вважає доцільним повідомити суд про те, що згідно заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.11.2009 року з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» стягнуто заборгованість по кредитному договору в сумі 339 842 грн. 44 коп. Тобто відповідач провів стягнення двічі по виконавчому напису та по рішенню суду. Просила позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» по дорученню Анастас»єва Л.В. в судовому засіданні позов не визнала , підтримала заперечення, подані 11.02.2010 року та просила в позові відмовити.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з»явилася, про день слухання справи повідомлена, про причини неявки суду не повідомила, своїм правом участі в судовому засіданні не скористалася.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна серії ВЕА №376879 від 18.07.2006 року позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. На придбання вказаної квартири позивачем були отримані кошти в сумі 42 075 доларів США від Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк України», згідно кредитного договору №МЬ-Р00/163/2006 від 18.07.2006 року. Згідно п. 2 кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту -19 червня 2021 року. Погашення кредиту позивач здійснювала відповідно до додатку №1 до кредитного договору, який містить графік повернення кредиту та сплати відсотків. Всього нею сплачено згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток №1) з 18.08.2006 року по 19.01.2009 року 14 479,50 доларів США: відсотків на суму 11 375,34 доларів США та погашено кредит на суму 3 104,16 доларів США. У зв'язку зі зміною її фінансового становища у березні 2009 року позивач звернулась до банку із заявою про реструктуризацію кредитного боргу.

У квітні між позивачем та банком була укладена усна домовленість, згідно якої позивач сплатила 07.04.2009 року 3 000 грн. Але у травні 2009 року її в усній формі повідомили про відмову у реструктуризації кредитного боргу.

19.07.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на належну позивачу квартиру.

Виконавчий напис виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що суперечить п.1 ст. 590 ЦК України, де вказано, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з перелічених позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, але вказаний у наведеній нормі закону переліком не передбачено звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим законом.

Крім цього наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 Про порядок затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється, в зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору. В даному випадку строк основного зобов»язання не закінчився, а нотаріусом було вчинено виконавчий напис.

Також у виконавчому написі адреса місця проживання позивача вказана м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, що являється не повними відомостями, так як вказаний будинок є багатоквартирним. Судом встановлено, що позивач зареєстрована і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, так як у належній їй квартирі на праві власності за адресою м. Черкаси, вул. Фрунзе, б. 134, кв. 33 проводяться ремонтні роботи.

У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за договором іпотеки №РМL-Р00/163/2006 настав з 19.01.2009 року по 19.06.2009 року, що не відповідає дійсності, так як згідно п.2.1.1. договору іпотеки іпотекодержавець зобов'язаний повністю повернути іпотекодержателю суму отриманого кредиту не пізніше 19.07.2021 року.

Крім цього судом встановлено, що згідно заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.11.2009 року з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» стягнуто заборгованість по кредитному договору в сумі 339 842 грн. 44 коп.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем порушувалися строки виплати кредиту та відсотків по ньому, а тому відповідач надсилав позивачу вимогу про виконання зобов»язань в повному обсязі протягом 30 календарних днів, не можуть стати підставою для відмови в позові. Представником відповідача не надано суду доказів того, що позивачу було вручено вимогу про дострокове виконання зобов»язань.

Суд вважає, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №1104 від 19.06.2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , не відповідає нормам законодавства України і порушує права позивача . Тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.590 ЦК України, ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 Про порядок затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 8,10, 11, 60,88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю. Визнати недійсним виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №1104 від 19.06.2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: (підпис) Копія вірна

Суддя Л.Д.Колода

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9608835

[у.zaporozhskiy]

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з перелічених позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, але вказаний у наведеній нормі закону переліком не передбачено звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим законом.

кто-то с перепоя писал данное решение, но какое отношение этот закон имеет к недвижимому имуществу?

в нем же все про движимое

ст. 3 даного Закона

Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

в остальном решение правильное, но зачем, что-то неотносящееся к данному решению вставлять*?

[ANTIRAID]

кто-то с перепоя писал данное решение, но какое отношение этот закон имеет к недвижимому имуществу?

в нем же все про движимое

ст. 3 даного Закона

Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

в остальном решение правильное, но зачем, что-то неотносящееся к данному решению вставлять*?

Вы правы, но суд посчитал именно так.