ВАЖНО: ВСУ от 15.04.2009г. На договор заключенный с нарушением закона не действует общее правило о последствиях его недействительности

[Legion - 512 DI]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів:

за участю

прокурора:

Барсукової В.М., Данчука В.Г., Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,

Олексієнко О.Б.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокуратури м. Донецька, яка діє в інтересах ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, відділ опіки та піклування виконавчого комітету Кіровської районної у м. Донецьку ради, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Химич О.А., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Другова В.А., про визнання недійсними договорів купівлі - продажу та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем і визнання права власності на квартиру, в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року прокуратура м. Донецька, яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 25 квітня 2001 року, тобто за свого життя, ОСОБА_6 склав заповіт, яким усе своє майно він заповідав ОСОБА_1 25 листопада 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4формально відбулась угода купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. Укладення договору купівлі - продажу квартири підтверджується розпискою ОСОБА_6 про отримання за продаж квартири 20 тис. грн. Оскільки договір купівлі - продажу не було нотаріально оформлено, то ОСОБА_4звернувся до суду із позовом про визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 дійсною. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 19 травня 2005 року спірний договір купівлі - продажу квартири визнано дійсним. Однак, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 грудня 2005 року рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 19 травня 2005 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 15 травня 2006 року позовна заява ОСОБА_4 залишена без розгляду. Отже, спірний договір купівлі - продажу дійсним не визнано. Крім того, 19 вересня 2005 року на підставі договору купівлі - продажу ОСОБА_4продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. 9 грудня 2005 року на підставі договору купівлі - продажу ОСОБА_2 продала спірну квартиру ОСОБА_3 У зв'язку з тим, що договір купівлі - продажу від 25 листопада 2004 року не визнано дійсним, то він має бути визнаний недійсним, а у зв'язку з цим мають бути визнані недійсними і послідуючі договори купівлі - продажу спірної квартири. Зазначеними діями ОСОБА_1 не може прийняти спадщину за заповітом після смерті батька, ОСОБА_6, чим грубо порушуються його права. Ураховуючи викладене, прокуратура м. Донецька просила задовольнити їх позовні вимоги та визнати недійсними договори купівлі - продажу від 19 вересня 2005 року, від 9 грудня 2005 року; зобов'язати ОСОБА_3 повернути спірну квартиру ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 повернути квартиру ОСОБА_4, а ОСОБА_4зобов'язати повернути квартиру ОСОБА_1, для прийняття останнім спадщини за заповітом після смерті батька, ОСОБА_6

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі - продажу від 9 грудня 2005 року він придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. При цьому він не знав і не міг знати по те, що відносно квартири існує спір. Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 вважає, що він є добросовісним набувачем на підставі статті 330 ЦК України та статті 388 ЦК України.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 15 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 листопада 2007 року, позовні вимоги прокуратури м. Донецька задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19 вересня 2005 року між ОСОБА_4та ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_4на користь ОСОБА_2 12 040 грн. Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 9 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 84 335 грн. В решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення яким відмовити у задоволені основного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги прокуратури м. Донецька, яка діє в інтересах ОСОБА_1, та визнаючи недійсними договори купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, а також відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні його позову про визнання його добросовісним набувачем, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відчуження спірної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбувалося, коли останні не були власниками цієї квартири, у зв'язку з володінням нею без законних на те підстав, то договори купівлі - продажу, укладені ними, на підставі статті 215 ЦК України є недійсними. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4та ОСОБА_2 під час відчуження квартири діяли недобросовісно, ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем спірної квартири.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можливо.

Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 330, стаття 338).

Прокуратура м. Донецька, яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними з підстав невідповідності їх вимогам закону.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.

Однак, статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на правочин, укладений з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно статті 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Проте, судами не з'ясовано який спосіб захисту права власності обрано позивачем - визнання правочинів недійсними і, як наслідок, повернення всього, що одержано за ними, чи визнання недійсним договору купівлі - продажу від 12 вересня 2005 року та витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація).

Крім того, власник має право витребувати майно від набувача, яке за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, лише у разі, якщо майно: було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина перша статті 388 ЦК України).

Установлено, що рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 19 травня 2005 року про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, на підставі частини першої статті 223 ЦПК України, набрало законної сили 29 травня 2005 року, оскільки воно не було оскаржено в апеляційному порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій не враховано зазначені обставини.

Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 листопада 2007 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В. Гнатенко

Судді: В.М. Барсукова

В.І. Гуменюк

В.Г. Данчук

В.Й. Косенко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/3744076