Решение Апелляционного суда Закарпатской области оставленное в силе ВССУГУД о возврате средств списанных Приватбанком с зарплатной карты

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2010 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючого - ДРОБОТІ В.В.,

с у д д і в - ФАЗИКОШ Г.В., МАЦУНИЧА М.В.,

при секретарі - МОЛНАР Е.А.,

з участю представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 березня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 пред’явила до ПАТ КБ «Приватбанк» позов про стягнення безпідставно утриманих коштів та моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що між нею та відповідачем з серпня 2007 року існують відносини по наданню банківських послуг. Її заробітна плата роботодавцем перераховується відповідачу, який видав їй кредитну картку. Цією карткою вона користується протягом двох років, а відповідач проводить банківські операції, в тому числі щодо накопичення зарплати. У жовтні 2009 року їй стало відомо, що відповідач без її згоди щомісячно стягував із її зарплатного карткового рахунку частину заробітної плати, загальний розмір цих утримань становить 2208 грн.

Посилаючись на те, що дозволу на утримання будь-яких сум зі свого рахунку вона відповідачу не давала, позивачка просила стягнути безпідставно утриману суму та моральну шкоду за порушення її прав в сумі 5000 грн.

Рішенням суду з відповідача на користь позивачки стягнуто 2208 грн. майнової та 2000 грн. моральної шкоди.

В решті вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у позові. Банк вказує на те, що позивачка погодилась на утримання з її зарплатної картки щомісячних платежів на погашення заборгованості по кредитному ліміту. Стягнення моральної шкоди судом проведено безпідставно та всупереч роз’яснень Вищого арбітражного суду та Верховного Суду України.

Колегія вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі обставини.

З 2003 року між відповідачем та державним підприємством «Ужгородський лісгосп», в якому працює позивачка, існують договірні відносини, згідно яких працівники підприємства отримують заробітну плату через рахунки банку.

1 серпня 2007 року позивачка уклала з відповідачем договір про надання банківських послуг. Згідно його умов позивачка оформила кредитний ліміт в сумі 5000 грн. на кредитку «Універсальна» з базовою процентною ставкою по кредиту 1,9 % в місяць та щомісячною комісією 1 %. Відповідач для накопичення заробітної плати та здійснення позивачкою необхідних платіжних операцій видав їй кредитну картку.

Інших умов укладений сторонами договір не містив ( а.с.39 )

В період з 1 серпня 2007 року по 1 жовтня 2009 року відповідач списав із заробітної картки позивачки 2208 грн.

Стягнувши з відповідача зазначену суму суд першої інстанції вірно зазначив, що згоди на списання цієї суми позивачка не давала, а умовами договору від 1 серпня 2007 року здійснення таких утримань не передбачалося.

Доводи скарги в цій частині до уваги прийняті бути не можуть.

Всупереч вимог ч.1 ст.630 ЦК України відповідач не надав типові умови договору надання банківських послуг по акумулюванню заробітної плати клієнтів комерційних банків та не вказав джерело їх оприлюднення у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, його посилання на ознайомлення позивачки з Умовами, Правилами та Тарифами банку при укладенні договору - позбавлені підстав.

В той же час, доводи апелянта про безпідставне стягнення моральної шкоди, заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ч.5 ст.23 ЦК України підставами стягнення моральної шкоди є договір або закон. Ані договором від 1 серпня 2007 року, ані ст.ст. 1066-1076 ЦК, які регулюють дані правовідносини, можливість стягнення моральної шкоди за невиконання або неналежне виконання умов договору банківських послуг (банківського рахунку) не передбачене.

Отже, стягнення на користь позивачки 2000 грн. моральної шкоди судом першої інстанції здійснено без достатніх правових підстав.

Неправильне застосування норм матеріального права згідно вимог ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 березня 2010 року змінити.

У задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення з ПАТ «Приватбанк» моральної шкоди - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом 20 днів шляхом подачі скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий : ( підпис )

С у д д і : ( підписи )

Згідно з оригіналом :

Суддя апеляційного суду В.В.Дроботя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12104976

[ANTIRAID]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І. , розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про відшкодування матеріальної й моральної шкоди, завданої внаслідок безпідставного стягнення коштів із зарплатного карткового рахунку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ “ПриватБанк”), в якому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі

2 208 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн., посилаючись на те, що відповідач безпідставно щомісячно стягує з відкритого нею в банку зарплатного карткового рахунку частину її заробітної плати в різних сумах.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від

5 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із ПАТ КБ “ПриватБанк” на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 2 208 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2010 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2010 року змінено, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ КБ “ПриватБанк” просить рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку “ПриватБанк” у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” про відшкодування матеріальної й моральної шкоди, завданої внаслідок безпідставного стягнення коштів із зарплатного карткового рахунку.

Додані до скарги матеріали повернути заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12408207

[у.zaporozhskiy]

Всупереч вимог ч.1 ст.630 ЦК України відповідач не надав типові умови договору надання банківських послуг по акумулюванню заробітної плати клієнтів комерційних банків та не вказав джерело їх оприлюднення у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, його посилання на ознайомлення позивачки з Умовами, Правилами та Тарифами банку при укладенні договору - позбавлені підстав.

Приват страдает тем, что не ознакамливает людей с "условиями..." при заключении договора.

[kristi]

Всупереч вимог ч.1 ст.630 ЦК України відповідач не надав типові умови договору надання банківських послуг по акумулюванню заробітної плати клієнтів комерційних банків та не вказав джерело їх оприлюднення у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, його посилання на ознайомлення позивачки з Умовами, Правилами та Тарифами банку при укладенні договору - позбавлені підстав.

Приват страдает тем, что не ознакамливает людей с "условиями..." при заключении договора.

он не просто не ознакамливает, он вообще не показывает и не подписывает, только анкету....... которую и считает договором, (в анкете есть мааааааленький шрифт о том что с договором ознакомлен и согласен)