Решение Барышевского райсуда оставленное в силе ВССУГУД о признании незаконным повышения процентной ставки Приватбанком

[ANTIRAID]

Справа № 2-1070/2009 р.

№ 2-135/2010 р

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2010 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Чейчук Ю.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Аханової А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг в частині визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов договору,

В с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з даною позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що 04 березня 2008 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №КЗJWGA15006739, відповідно до якого відповідач надав позивачці кредитні кошти розміром 369 584 гривні 25 копійок строком з 04.03.2008 року по 04.03.2023 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за резервування ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу. 8 січня 2009р. відповідач листом повідомив позивачку про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним кредитним договором з 01 лютого 2009 року до 29,52 % на рік. Позивачка вважає підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору незаконним, а умову договору в частині права відповідача в односторонньому порядку розірвати кредитний договір недійсною, так як це суперечить чинному законодавству . Просить суд в изнати недійсним з 1 лютого 2009 року підвищення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки з 1,34% на місяць до 29,52 % на рік по кредитному договору №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року, укладеного між позивачкою та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» з 1 лютого 2009 року проводити нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року по відсотковій ставці в розмірі 1,34 % на місяць, зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зробити перерахунок за кредитним договором №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року, укладеним між позивачкою та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», зарахувавши отриману від позивачки з 1 лютого 2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту, визнати недійсною з 09.01.2009 р. умову пункту 2.3.3 кредитного договору №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року в частині щодо такої події як право Банка при виникненні кожної з наступних подій, зокрема відмови Позичальника в оформлені (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування згідно п. 2.2.7 даного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення (у зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним) та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила суду, що між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» 04 березня 2008 року був укладений кредитний договір, на умовах якого вона отримала кредит на придбання квартири. З часу укладення договору своєчасно вносила чергові платежі по кредитному договору і збільшення відсоткової ставки з 1,34% на місяць до 29,52% на рік вважає незаконним, оскільки це суперечить чинному законодавству. Відповідач направив їй листа про збільшення відсоткової ставки в січні місяці 2009 року, який позивачка отримала значно пізніше. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що відповідно до умов кредитного договору від 04 березня 2008 року банк надав позивачці кредит у національній валюті терміном сплати до 2023 року. Позивачка умови кредитного договору виконувала добросовісно, а саме, своєчасно вносила необхідну суму на погашення кредиту. Банк незаконно збільшив відсоткову ставку з 16 % річних до 29,52 %. Вважає дії банка по збільшенню відсоткової ставки незаконними, оскільки це суперечить діючому законодавству, а саме Цивільному кодексу України, відповідно до статті 1056-1 якого, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Аханова А.Е. у судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог та пояснила суду, що 04 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір, за яким Банком було надано кредитні кошти на строк з 04.03.2008 р. по 04.03.2023 р. включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 369584,25 гривень зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за резервування ресурсів та винагороди за проведення фінансового моніторингу. Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). Листом від 25.12.2008 року №20.1.3.2/6-41766, відправленим 08 січня 2009 року на адресу позивачки, її було повідомлено про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 29,52% на рік з 01 лютого 2009 року. Пунктом 3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ від 10.05.2005 року № 168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. При цьому зміна процентної ставки за кредитом відбулася не внаслідок волевиявлення банку, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні. Таким чином, ПриватБанком були дотримані вимоги ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про те, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності ст.1056-1 ЦК України, тому банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачкою договору та в рамках чинного законодавства України. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є частково обґрунтований та такий, що підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №КЗJWGA15006739 від 04 березня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позичальником ОСОБА_3, остання отримала кредит у розмірі 369 584 гривень 25 копійок. Кредит наданий позивальникові на строк з 04.03.2008 року по 04.03.2023 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за резервування ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу.

Пунктом 2.3.1. кредитного договору передбачено, що «Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон,юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США».

Законом України від 12 грудня 2008 року, який набрав чинності з 9 січня 2009 року, були внесені відповідні зміни в ЦК України та ст. 55 Закон України «Про банки та банківську діяльність» згідно яких: ст. 1056-1 ЦК України – встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку та умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом.

Листом від 25.12.2008 року, який був направлений Банком позивачці 08.01.2009 року, позивачка повідомлялась, що ПриватБанк змушений вимагати зміни умов кредитного договору №КЗJWGA15006739 від 04 березня 2008 року і починаючи з 01 лютого 2008 року відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 29,52 % на рік. Таким чином зміни в договорі фактично повинні були настати 01 лютого 2009 року, тобто після внесення змін до законодавства, яке передбачає заборону таких дій, а тому вони вчинені бути не могли, тому п. 2.3.1. кредитного договору на даний час не відповідає вимогам закону і є нікчемним.

Відповідно до ст.638 ЦК України: п.2.3.1. даного Договору, згідно якого банк має право в односторонньому порядку збільшувати процентні ставки за користування кредитом, є істотною умовою договору, а тому зміна цих умов, згідно ст.651 ЦК України, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а також у разі істотного порушення другою стороною умов договору, внаслідок чого інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється у тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У судовому засіданні встановлено, що протягом дії договору позивачка своєчасно вносила всі передбачені платежі і добросовісно виконувала взяті на себе зобов’язання, оскільки при укладанні договору достовірно знала про свій матеріальний стан та розмір щомісячних платежів. Отримавши листа з зазначенням про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом, позивачка направила листа до відповідача про свою незгоду з цим, не погодившись тим самим з новими умовами договору, що суттєво погіршували її права, про що їй не було відомо на момент отримання кредиту, так як п.2.3.1 не зазначав ні розміру, ні розрахунку суми, на яку підвищаться щомісячні платежі. Тим більше, що зміна відсоткової ставки суттєво вплине на загальну суму коштів, які позивач повинен буде сплатити банку.

Кредит отриманий у національній валюті, а тому не можуть прийматися до уваги як підстава зміна ставки зміна курсу долара США на валютному ринку. Також представник відповідача посилався лише на загальні обставини в країні та у банківській сфері, що впливають на даний конкретний кредит. Проте його надано було в інших умовах, при інших рівнях облікової ставки НБУ, процентної ставки за кредитами та депозитами, витрати банком були понесені на видачу кредиту також у 2008 році і на даний час позичальник лише відшкодовує ці витрати, які не змінились.

Таким чином, підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредиту відповідачем не відповідає нормам діючого законодавства, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка добросовісно виконувала умови кредитного договору, своєчасно вносила оплату згідно графіку погашення кредиту та сплати відсотків і після підвищення відсоткової ставки Банк зараховував суму, яку вносила позивачка, на погашення відсотків по підвищеній відсотковій ставці 29,52 % на рік. Оскільки підвищення відсоткової ставки є незаконним, то відповідач зобов,язаний здійснити перерахунок та зарахувати отриману від позивачки з 01 лютого 2009 року різницю по відсоткам у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Позовні вимоги в частині зобов,язання ПАТ КБ «ПриватБанк» з 1 лютого 2009 року проводити нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року по відсотковій ставці в розмірі 1,34 % на місяць не підлягають задоволенню, оскільки підвищення ПАТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки визнано судом незаконним і між сторонами продовжує діяти укладений договір.

Позовні вимоги в частині визнання недійсною з 09.01.2009 р. умову пункту 2.3.3 кредитного договору №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року в частині щодо такої події як право Банка при виникненні кожної з наступних подій, зокрема відмови Позичальника в оформлені (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування згідно п. 2.2.7 даного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення (у зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним) не підлягають до задоволення, оскільки при укладенні кредитного договору позивачка була ознайомлена з умовами даного договору, не заперечувала проти даних умов та умови договору були погоджені сторонами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме, витрати, пов'язані із інформаційно-технічним розглядом справи у розмірі 37 гривень та 1 000 гривень витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи, що позивачка відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнена від сплати державного мита, то його необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

- копією кредитного договору №КЗJWGA15006739 від 4 березня 2008 року , укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позичальником ОСОБА_3;

- квитанцією про оплату ОСОБА_3 коштів у розмірі 1 000 гривень на правову допомогу;

- копією листа №20.1.3.2/6-41776 від 25.12.2008 року;

- копіями листів ОСОБА_3 про незгоду на підвищення процентної ставки;

- копіями квитанцій про оплату ОСОБА_3 коштів на погашення заборгованості по кредитному договору;

- копією квитанції про сплату ОСОБА_3 коштів у розмірі 37 гривень судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 638, 651, 654, 1056-1 ЦК України, ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним з 01 лютого 2009 року підвищення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки з 1,34 % на місяць до 29,52 % на рік по кредитному договору №КЗJWGA15006739 від 04 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».

Зобов,язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зробити перерахунок за кредитним договором №КЗJWGA15006739 від 04 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», зарахувавши отриману від ОСОБА_3 з 01 лютого 2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м.Дніпропетровськ вул..Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29098829000000, МФО №305299) на користь ОСОБА_3 (проживає в АДРЕСА_1) судові витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 37 гривень та судові витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 гривень, а разом у розмірі 1 037 (одна тисяча тридцять сім) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 8 гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя О.Л. Литвиненко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10935219

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Баришівського районного суду від 11 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банкiвських послуг в частинi визнання незаконною підвищення відсоткової ставки та недiйсними умов договору,

в с т а н о в и в:

Рішенням Баришівського районного суду від 11 серпня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 4 листопада 2010 року, позов задоволено частково, визнано незаконним з 1 лютого 2009 року підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки з 1,34% на мicяць дo 29,52% на рік по кредитному договору від 4 березня 2008 року, укладеному мiж ОСОБА_2 та публiчним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк». Відповідача зобов`язано зробити перерахунок за кредитним договором вiд 4 березня 2008 року, зарахувавши отриману вiд ОСОБА_2 з 1 лютого 2009 року рiзницю по відсоткам від одностороннього збільшення вiдсоткової ставки за кредитом у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банкiвських послуг в частинi визнання незаконною підвищення відсоткової ставки та недiйсною умов договору.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: В.П. Гончар

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13147201