Решение Ильичевского горсуда о признании не подлежащим исполнению исполнительной надписи в пользу ОТП банка

[ANTIRAID]

Справа №2-446/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 січня 2011 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді –Максимович Г.В.,

при секретарі Корець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (третя особа –відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом (а.с.4-6) до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ПАТ «ОТП Банк»про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.02.2008 року між ним та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК» було укладено кредитний договір №МL-505/018/2008, відповідно до якого позивачу було надано кредит у розмірі 105278, 00 доларів США, строком до 15.02.2028 року. Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та банком 15.02.2008 року було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_3К за реєстровим №2237, предметом якого виступало нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В зв’язку з простроченням зобов’язання за кредитним договором Банк 05.10.2009 року звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 908205,00 грн. Та вже 08.02.2010 року відповідач звернувся до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка вчинили виконавчий напис на іпотечному договорі, який передбачає звернення стягнення на нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_1 Одеської області що належить на праві власності позивачу.

Також позивач стверджував, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту про безспірність заборгованості, чи входить в перелік безспірних заборгованостей заборгованість, відносно якої було вчинено виконавчий напис, та у тексті зазначеного виконавчого напису не вказав жодного документа підтверджуючого суму безспірної заборгованості, документів підтверджуючих факт настання кінцевого терміну виконання зобов’язань чи факт прострочення виконання зобов’язання забезпеченого заставою (іпотекою). Сума невиконаних зобов’язань вказана у виконавчому написі не може складати 833121,60 грн., оскільки у зв’язку із частковим погашенням боргу перед банком є істотно меншою. Крім того, банк мав проінформувати його про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчого напису і в разі відсутності заперечень із його сторони стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула би статусу безспірної.

Позивач вважає дії нотаріуса та банку незаконними, оскільки на час вчинення виконавчого напису не закінчився строк основного зобов’язання за кредитним договором, не було встановлено безспірність заборгованості та виконавчий напис було зроблено без жодного повідомлення його із порушенням чинного законодавства України.

Позивач просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за №857 від 08.02.2010 року, про звернення стягнення на нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню, стягнути на його користь солідарно з відповідачів згідно акту виконаних робіт №21 від 26.10.2010 р. витрати на юридичне обслуговування в розмірі 1 000, 00 (одна тисяча) грн., та витрати пов’язані із сплатою судового збору та ІТЗ згідно наданих квитанцій.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 не з’явилися, представник позивача надав до суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та розглядом справи за відсутністю його як представника позивача та позивача, про розгляду справи у заочному порядку не заперечував (а.с.43).

Відповідач –приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, заперечень проти позову не надала (а.с.29,36).

Відповідач ПАТ «ОТП Банк»належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, свого представника в судове засідання не направив (а.с.37).

Третя особа - ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, свого представника в судове засідання не направив (а.с.35).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, за наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК»та позивачем було укладено кредитний договір (а.с.9-13) №МL-505/018/2008, відповідно до якого позивачу було надано кредит у розмірі 105278, 00 доларів США, строком до 15.02.2028 року. Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та банком 15.02.2008 року було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_3К за реєстровим №2237, предметом якого виступало нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В зв’язку з простроченням зобов’язання за кредитним договором Банк 05.10.2009 року звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 908205,00 грн.(а.с.39-42). Та вже 08.02.2010 року відповідач звернувся до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка вчинили виконавчий напис (а.с.8) на іпотечному договорі, який передбачає звернення стягнення на нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_1 Одеської області що належить на праві власності позивачу.

Також судом встановлено, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту про безспірність заборгованості, чи входить в перелік безспірних заборгованостей заборгованість, відносно якої було вчинено виконавчий напис, та у тексті зазначеного виконавчого напису не вказано жодного документа підтверджуючого суму безспірної заборгованості, документів підтверджуючих факт настання кінцевого терміну виконання зобов’язань чи факт прострочення виконання зобов’язання забезпеченого заставою (іпотекою).

Крім того, банк на підставі п.1.9 кредитного договору №МL-505/018/2008 від 15.02.2008 року мав проінформувати позивача про розмір заборгованості до моменту вчинення виконавчого напису і в разі відсутності заперечень із його сторони стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула би статусу безспірної (а.с.9-13). Відповідно до виконавчого напису сума невиконаних зобов’язань складає 833121, 60 грн. (а.с.8).

Як вбачається з п.2 частини першої вищевказаного кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту, тобто закінчення строку основного зобов’язання є 15.02.2028 року. (а.с.9-13).

Згідно ст.5 Закону України «Про нотаріат»нотаріус зобов’язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" №20/5 від 03.03.2004 р. нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги, та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно ст.35 Закону України "Про іпотеку", п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р. вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Тобто в порушення ст.ст.87, 88 Закону "Про нотаріат", розд.1 Постанови №1172 від 29.06.1999 р. нотаріус допустив вчинення виконавчого напису за наявності у боржника спору з кредитором стосовно суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування та пені, який виник на підставі кредитного договору, при цьому нотаріус не взяв до уваги, що за умовами кредитного договору строк виконання зобов’язання не настав.

Згідно ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, суд вважає, що право позивача порушено і виконавчий напис №857 від 08.02.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, є таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку із чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за №857 від 08.02.2010 року, про звернення стягнення на нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути солідарно на користь позивача з відповідачів витрати на юридичне обслуговування в розмірі 1 000, 00 (одна тисяча) грн.

Стягнути на користь позивача з відповідачів в рівних долях витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 грн., по 8, 50 грн. з кожного та витрати по сплаті інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 37 грн., по 18, 50 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13878269

[CrassuS]

только из-за тогда что иск был раньше чем исполнительная надпись... ничего нового, если бы не это основание в апелляции разлетелось бы на все сто процентов