суд банка с заемщиком с малолетними детьми

[vikykysik]

Сегодня консультировались с юристом, и он дал нам такую информацию:для отъема ипотеки с прописан. в ней малолетн. детей банк использует такую схему: т.к. большинство справок были завышены, банк через суд добивается признания клиента мошенником, и добивается в суде назначения срока заключения - год или два. По Закону Украины дети не могут оставаться сами, поэтому, через опек. советих отправят в дет. дом, где и будет у них прописка, если близкие родственники изъявят, желание быть опекунами,то детей пропишут у родственников.В это время предмет ипотеки остается без прописки детей и заемщика. В этот момент банк может продать квартиру. Правдива ли эта информация, какие здесь используются ст. закона и не противоречат ли эти ст. Закона статьям, например, о запрете на переселение детей в худшие условия, чем они жили до....???????????

[AntiBank]

для отъема ипотеки с прописан. в ней

Очеееень содержательный пост.

[jurakharkov]

Явно человек запостивший тему после майского шашлыка не очухавшийся.Такое написать ............... хрен даже и понял о чем речь.Где-то кто-то кому-то что-то как-то вроде сказал,а тот недопонял и как-то где-то кому-то недоперерассказал.во блин,сам охренел от написанного.(Зы,шашлык не ел,был за рулем).

[vikykysik]

Да, согласна, написан бред, я так и думала, что будет такая реакция....)))) По-моему тут не отошел от праздников юрист, дав такую информацию....

Просто пришел мой муж и начал рассказывать, что общался с юристом и тот ему рассказал, что выселить малолетних детей из ипотечной квартиры, в которой они прописаны, реально. Так как большинство заемщиков предоставляли справки о з/п с завышенными суммами, то банки подают в суд на заемщика по факту мошенничества ( хотя, как все знают, многие банки сами просили подрисовать справки). Суд принимает решение в сторону банка о лишении заемщика и поручителя (если такой есть) свободы сроком на 1-2 года ( а как же Закон о том, что мать с малолетними детьми не сажают, есть же такое?!). После этого, детей, принудительно выписывают из ипотечной квартиры и переселяют и прописывают в детский дом, если кто-то из родственников не забрал себе детей, (при этом должен их прописать у себя!!!!) и стал для них опекуном, на момент нахождения родителей в заключении. В моей голове такой факт не может уложиться....!!!!! На мой вопрос на какой Закон о выселении детей из ипотечной квартиры ссылался юрист, муж не смог ответить..... Вот я и спрашиваю, может ввели какой-то новый Закон???? А как же тогда Закон о том, что детей не имеют право переселять в более худшие условия?! Прокомментируйте пожалуйста данную информацию, спасибо!

[saddam]

Чушь 100-процентная . Даже если бы теоретически оба родителя лишились род прав , ребёнок прав на недвижимость не лишится . Естественно в случае хотя бы умеренной активности опекунов (родителей) - как минимум их неигнорирования судебных заседаний...

[jurakharkov]

Я думаю ваш муж просто все в кучу смешал.Юрист может и четко ему что-то обьяснял,да он не понял что идет за чем.Сам я не юрист,просто жизнь заставила.Так вот даже я понимаю что это процесс не одного года.Надо для начала доказать мошенничество.А это ой как непросто.Даже всесильным банкам.Надо быть совсем уж отпетым похеристом и не ходить вообще ни в какие суды годами,чтобы позволить себя посадить за справку о доходах.Ну ладно себя-а жену за что?За то что жена?Бред вобщем явный или просто очередная мулька банкюристов типа изменения в закон об исполнителях.Тогда тоже прям с телика начали орать что прямо завтра исполнители всех выселят и т.д.Забыв скромно упомянуть-только по вступившему в силу решению суда.А его еще надо получить.Думаю на примере киевского судьи теперь никто спешить с выселением не будет очень.А то ведь ответное выселение может произойти.Только судью, принявшего такое решение, выселят не на улицу а прямиком на тот свет-в ад,где в принципе ему самое и место.

[AntiBank]

В нашей стране, в которой отсутствует правосудие, возможно все. Но это вовсе не означает, что это законно и что это так легко делается, как якобы сказал какой-то юрист. и что с этим ничего поделать нельзя.

Для того, чтобы ограничить ребенка в его праве на жильё (выселить), то ему нужно предоставить альтернативное жилье, которое по условиям (площадь, бытовые условия, даже район) не может быть хуже предыдущего жилья. И на это выселение необходимо согласие органов опеки. Так требует украинский закон.

Во всех действиях направленных даже на возможное (!!!) изменение прав ребенка необходимо принимать всегда интересы ребенка как ключевые и основоположные, которые имеют верховенство над другим,- коммерческими, политическими и др. интересами. Даже в судах.

Интересы не банка, не родителей, а, прежде всего, ребенка. Так требует закон.

Однако есть в практике такое беспредельное решение/я суда, когда судья выселяла с детьми, несмотря на то, что был однозначный протест органов опеки. Если кому интересно могу даже ссылку в реестре поискать. Но там родители по глупости или по неосмотрительности согласились с долгом и давили на тяжелое материальное положение, а это в корне не верно. . Давить нужно на неправомерность долга, на то, что этот, якобы долг, возник не по вашей вине, а по вине банка, - его незаконной политики.

Т.е для того, чтобы не допустить выселения ребенка (стягнення) жилья обязательно привлекать органы опеки (подружиться с ними), не признавать долг, не признавать банковские вымоги как правильные и законные. Давить на то, что Вы готовы платить и дальше, но по честной цене, а не по той , которую банк определил в результате одностороннего желания (прихоти) или под действием каких-то обстоятельств, которые не предусмотрены договором, но выгодны банку.

Вот Вам небольшая далеко не полная привязка к законодательству, которая говорит обратное мнению Вашего юриста.

(Цитата Конвенції про права дитини)

…беручи до уваги, що, як зазначено в Декларації прав дитини, "дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження"…(Преамбула Конвенції)

Это к тому, что факт рождения ребенка уже наделяет его основными правами, в том числе и на жилье....

Стаття 3

1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами (!!!), адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 26

1. Держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством.

2. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов'язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.

Стаття 27

1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

2. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

3. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають

матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом (!!!).

(Кінець цитати Конвенції про права дитини )

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Адже згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже суд не має законого права приймати сторону комерційної установи попре пріоритетної необхідності захисту прав саме дитини, її соціального забезпечення, її інтересів. Таке ставлення суду до правосуддя не може вважатися правомірним.

Так як дія суду (судді) буде спрямована на набуття прав та обов’язків щодо цивільного права користування іпотечним майном, що є житлом, в якому проживає малолітня дитина.

Крім того суди будь- якої інстанції зобов*язані застосовувати при винесенні рішення конституційні положення, які мають верховенство над іншим законодавством України та мають норми прямої дії. Адже звернення неправомірного стягнення на житло, що є у приватної власності і в якої проживає і на яке має право дитина, навіть через суд, може протирічити конституційним нормам, зокрема:

Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом…

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Крім того, в Постанові Пленуму ВСУ N 9 від 01.11.96 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя визначено:

(Цитата постанови)

З метою правильного застосування норм Конституції при здійсненні правосуддя Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі роз'яснення:…

2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

…

Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі:

1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй…

17. Вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст.41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, які встановлені законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (крім умов воєнного чи надзвичайного стану, коли можливе наступне відшкодування).

(Кінець цитати постанови)

Это Вам для пущей уверенности.

А вообще, если юрист такое говорит, - это значит Вам нужно бежать от этого юриста. Это не юрист- это оптимизатор - посредник. такой себе "решатель" вопросов.

Небось еще за такую консультацию и денег взял?

[vikykysik]

Спасибо за ответ, юрист за єто инфо денег не взял, но мой муж не однократно ходил к нему на консультацию и я давно говорила, что єто какой-то странный юрист....и что не стоит к нему ходить, ваши ответы еще раз мне доказали, что я права, муж, надеюсь, тоже начал это понимать

[shrek]

А можно ссылку на решения не в пользу заемщиков с детьми? Почему нельзя признавать свой долг? Что это меняет для принятия решения суда о выселении?

[AntiBank]

А можно ссылку на решения не в пользу заемщиков с детьми? Почему нельзя признавать свой долг? Что это меняет для принятия решения суда о выселении?

№ 2-1035/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року місто Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя у складі головуючого судді Мальцевої Є.Є., при секретарі Моховій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особа – Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Ухвалою суду від 29 травня 2009 року до участі у справі були залучені ОСОБА_2 в якості співвідповідача, та Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача пояснив, що відповідно до укладеного договору №MRAOGK 04005133 від 28.12.2006 року ОСОБА_1 за згодою дружини - ОСОБА_2 28.12.2006 року отримали кредит у розмірі 18616,36 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.12.2026 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідачі повинні надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачі станом на 03.09.2009 року мають заборгованість -19351,18 доларів США, яка складається з наступного: 15227,93 [долар США] - заборгованість за кредитом; 2698,24 [долар США] - заборгованість по процентам за

користування кредитом; 496,00 [долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 929,01 [долар США] - пеня за несвоєчасність виконання

зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачі 28.12.2006 року уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 47,00 кв.м. який розташований за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006 р.

Відповідачі разом зі всіма мешканцями підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Халхінгольська, буд.71.

Крім того, відповідно до ст. б Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

З урахуванням уточнених позовних вимог, представник позивача просила: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MRAOGK04005133 від 28.12.2006 року, в розмірі 19351,18 доларів США, звернути стягнення на будинок загальною площею 47 кв.м., який розташований за адресою: м.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 28.12.2006 р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів разом зі всіма мешканцями

неповнолітніми дітьми, які проживають у будинку, розташованому за

адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71, зі зняттям з

реєстраційного обліку у Секторі у справах громадянства, імміграції та

реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольского УВС України в

Донецькій області; стягнути з відповідачів судові витрати та судовий збір за подання

позовної заяви у розмірі 1373,07 грн. судовий збір та 30,00 грн. витрати

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Відповідачі до судового засідання не з’явилися за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, до судового засідання не з’явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дітьми не підтримав, тому що вони не відповідають інтересам дітей.

Представник третьої особи - ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №MRAOGK04005133 від 28.12.2006 року ОСОБА_1 за згодою дружини - ОСОБА_2 28.12.2006 року отримали кредит у розмірі 18616,36 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.12.2026 року, що підтверджено копією вказаного договору.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідачі повинні надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У зв'язку із невиконанням своїх обов’язків за кредитним договором відповідачі станом на 03.09.2009 року мають заборгованість в розмірі 19351,18 доларів США, яка складається з наступного: 15227,93 [долар США] - заборгованість за кредитом; 2698,24 [долар США] - заборгованість по процентам за

користування кредитом; 496,00 [долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 929,01 [долар США] - пеня за несвоєчасність виконання

зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачі 28.12.2006 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 47,00 кв.м. який розташований за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006 р.

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася 18.03.2008 року, батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2, актовий запис № 221.

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився 26.08.1995 року, батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2, актовий запис № 18.

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_5 народився 25.05.1997 року, батько – ОСОБА_1, мати – ОСОБА_2, актовий запис № 06.

Згідно з довідкою, виданою Розрахунковим відділом ВАТ „ММК ім. Ілліча” № 2/3642, заробіток ОСОБА_1 за грудень 2008 року, та з січня 2009 року по травень 2009 року склав 9222,27 грн.

Згідно з довідкою, виданою головою ГКК Іллічівського району м. Маріуполя №25 від 19.06.2009 року, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 71.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ст. б Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 1, 3, 118-120, 122, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 60, 209, 218,224-226 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, ВГІРФО Іллічівського РВ Маріупольського МУГУМВС України в Донецькій області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення – задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MRAOGK 04005133 від 28.12.2006 року, в розмірі 19351,18 доларів США звернути стягнення на будинок загальною площею 47 кв.м., який розташований за адресою: М.Маріуполь, вул. Халхінгольська, буд.71, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 28.12.2006 р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом зі всіма мешканцями - неповнолітніми дітьми, які проживають у будинку, розташованому за адресою: м.Маріуполь, вул.Халхінгольська, буд.71, зі зняттям з

реєстраційного обліку у Секторі у справах громадянства, імміграції та

реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольского УВС України в

Донецькій області.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1373,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 30,00 грн..

Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивачем на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі такої заяви.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6806019

Т.е. здесь судья цитировала не полностью статью ЖК и восприняла ее как разрешающую выселение детей:

"звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. "

А надо цитировать так:

"Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є

підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за

винятками, встановленими законом. "

Т.Е. ЕСТЬ ОГРАНИЧЕНИЯ, которые установлены именно законом. Каким законом?

Вот каким:

(Цитата Конвенції про права дитини)

…беручи до уваги, що, як зазначено в Декларації прав дитини, "дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження"…(Преамбула Конвенції)

Стаття 3

1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами (!!!), адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 26

1. Держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством.

2. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов'язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.

Стаття 27

1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

2. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

3. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають

матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом (!!!).

(Кінець цитати Конвенції про права дитини )

Отже суд прийняв сторону комерційної установи попре пріоритетної необхідності захисту прав саме дитини, її соціального забезпечення, її інтересів. Таке ставлення суду до правосуддя не є правомірним.

Так як дія суду/банку/ДВС була спрямована на набуття прав та обов’язків щодо цивільного права користування іпотечним майном, що є житлом, в якому проживає малолітня дитина.

Адже згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

В данном случае органы опеки не дали свое согласие, причем письменное. Но судье было по барабану. то ли по незнанию, то ли умышленно.

Что касается непризнания суммы долга:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6401299

Смысл в чем:

Признали сумму долга - признали ответственность. Отсутствие денег, семейные обстоятельства и т.д. - не причина для освобождения от нее.

Оспариваете сумму долга, - еще один козырь в рукаве, дело усложняется.

А если Вы признали все, тогда какие проблемы. Вы им царский подарок сделали?

Всем удачи.