Определение Тернопольского межрайсуда оставленное в силе апелляцией о рассрочке исполнения решения в пользу Ерсте банка

[ANTIRAID]

Справа №2-1948/10

УХВАЛА

24 грудня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі: Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.11.2010р. про відстрочку виконання рішення суду від 26.02.2010р., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26.02.2010р. присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ерсте Банк" - 47852,99 доларів США (еквівалентно 382843,06 грн.), яка включає 41393,50 доларів США (еквівалентно 331164,56 грн.) заборгованості по кредиту; 4926,32 доларів США (еквівалентно 39412,53 грн.) заборгованості по несплаченим відсоткам; 518,56 доларів США (еквівалентно 4148,69 грн.) пені за порушення строків повернення кредиту; 1014,61 доларів США (еквівалентно 8117,28 грн.) пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 120 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; 1700 грн. судового збору.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24.11.2010р. змінено спосіб виконання рішення суду від 26.02.2010р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру №103 за адресою м. Тернопіль по вул. Київській,9.

24 листопада 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду до травня включно 2010 року.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат – представник ОСОБА_3 викладенні у поданій заяві вимоги щодо надання відстрочки підтримують. В обґрунтування посилаються на те, що заборгованість по сплаті кредитних платежів і яку стягнено судовим рішенням виникла через не навмисні дії позичальника, до виникнення економічної кризи і підняттям різкого курсу іноземної валюти, в якій був укладений кредитний договір нею виконувалися кредитні зобов’язання. В зв’язку з виникненням боргу і при зверненні до Банку щодо здійснення реструктуризації заборгованості було відмовлено, а умови, які були пропоновані Банком були вкрай не вигідні для позичальника.

Крім цього зазначає, що кредитні платежі сплачуються частково, більша частина заробітку спрямовується лише на сплату кредиту, а також приймаючи до уваги надання Банком кредиту до 2027 року, однак вся суму достроково була стягнення через два роки від укладення кредитного договору.

Також стверджує, що надання відстрочки для добровільної сплати суми боргу забезпечить проживання в квартирі, яка була предметом іпотеки, і на придбання якої отримувалися кредитні кошти до 2027 року. На дану квартиру судом звернено стягнення для її реалізації в рахунок погашення боргу, іншого жилого приміщення для проживання не має.

Представник Банку в судовому засіданні проти надання відстрочки заперечує, мотивуючи тим, що в даному випадку не має виняткових випадків, які б утруднювали виконання рішення суду, оскільки в процесі виконавчого провадження державним виконавцем здійсненні всі необхідні дії для реалізації іпотечного майна. Зазначає, що позичальник та поручитель протягом тривалого часу не здійснюють оплату суми заборгованості, на запропоновані умови Банку щодо реструктуризації або заміну предмету іпотеки позичальник був не згідний, надання відстрочки є нічим іншим як затягування виконання судового рішення, і в разі надання відстрочки необхідно буде повторно проводити виконавчі дії, здійснювати експертну оцінку майна, що тягне за собою фінансові затрати.

Представник органу ДВС в судовому засіданні проти надання відстрочки виконання судового рішення заперечує, посилаючись на те, що при проведення виконавчих дій були здійсненні всі необхідні дії, направлення для добровільного погашення боргу, а також проведена експертна оцінка іпотечного майна для його реалізації.

У відповідності до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ розглядає питання про розстрочку і у виняткових випадках може розстрочити виконання рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, подану заяву про відстрочку виконання рішення, долучені до неї докази, заслухавши пояснення позичальника ОСОБА_3 та її адвоката, представника Банку та органу ДВС, вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір від 10.04.2007р. №014/1676/74/01901 укладався на видачу ОСОБА_3 кредиту в сумі 45000 доларів США на придбання житлового майна терміном до 2027 року. Позичальник здійснював часткову сплату кредитних платежів, однак в зв’язку виникненням заборгованості (в розмірі 2581 доларів США – тіла кредиту та 4683,87 доларів США – прострочених відсотків) за позовною заявою Банку Тернопільським міськрайонним судом ухвалено рішення про стягнення як суми простроченого боргу, так і дострокової суми наданого до 2027 року кредиту.

На виконання рішення суду ухвалою суду було змінено спосіб виконання рішення, а саме звернено стягнення на предмет іпотеки – квартиру, належну ОСОБА_3

При наданні відстрочки суд враховує виникнення в період заборгованості економічної кризи із різким зростанням валюти платежу кредиту, часткову оплату суми кредитних платежів, що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями, наявність у позичальника на утриманні непрацездатних батьків, які за твердженням відповідача потребують постійного догляду і деяка сума коштів спрямовується на їх утримання, стягнення судом достроково всієї суми кредиту при терміну його повернення до 2027 року, можливість добровільно сплатити суму боргу при наданні відстрочки надасть позичальнику скористатися наданим правом на житло, на придбання якого і був отриманий кредит з розрахунком сплати до 2027 року, наявність у Банку належного способу забезпечення виконання зобов’язання – предмета іпотеки, а виконання рішення суду через примусовий продаж квартири за відсутності іншого житла поставить відповідача у важке становище.

Керуючись ст. 210, 294, 373 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.02.2010р. по справі №2-п-84/09 до 30 квітня 2011 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дзюбановський Ю.І.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13283008

[ANTIRAID]

Справа № 22-ц-325/11

Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Категорія - 27

Доповідач - Храпак Н.М.

У Х В А Л А

10 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Парандюк Т.С., Стефлюк О.Д.

при секретарі - Прус Л.С.

з участю сторін - адвоката ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника ПАТ “Ерсте Банк” Фльорківа О.В., представника Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції Кравчук І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2010 року та за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства “Ерсте Банк” до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2010 року заяву Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зміну способу виконання рішення суду –задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.02.2010 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.02.2010 р. по справі № 2-п-84/09 до 30 квітня 2011 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 24.11.2010р. про зміну способу виконання рішення суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не дотримав порядку виконання виконавчих дій, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ПАТ “Ерсте Банк” просить ухвалу суду від 24.12.2010р. про відстрочку виконання рішення суду скасувати і постановити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що суд порушив норми процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Крім цього, згідно ч.3 ст.33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Задовольняючи заяву Другого відділу держаної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про зміну способу виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що факти, встановленні під час здійснення виконавчого провадження щодо відсутності іншого рухомого та нерухомого майна боржника, грошових коштів, є достатніми доказами наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення і роблять його неможливим, а тому слід змінити спосіб виконання рішення шляхом звернення на предмет іпотеки.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.

Доводи апелянта ОСОБА_5, що державний виконавець не вправі звертатися з заявою про зміну способу виконання рішення, колегія суддів вважає надуманими з огляду на вищевикладені обставини та норми чинного законодавства.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_5, про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позичальники здійснювали та на даний час проводять часткову сплату кредитних платежів, однак в зв'язку з виникненням, в період заборгованості, економічної кризи із різким зростанням валюти платежу кредиту в них виникло важке матеріальне становище та прийняв до уваги те, що у ОСОБА_2 на утриманні є непрацездатні батьки, які потребують постійно догляду і часткова сума доходу спрямована на їх утримання, стягнення судом достроково всієї суми кредиту при терміні його повернення до 2027 року, можливість добровільної сплати суми боргу при наданні відстрочки надасть позичальнику скористатися наданим правом на житло, на придбання якого і був отриманий кредит.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.

Посилання апелянта на те, що зобов'язання боржника перед банком забезпечене іпотекою квартири АДРЕСА_1, а тому відповідно є можливість виконати рішення без утруднень, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції враховано в повній мірі всі обставини по справі, які суд вважав винятковими.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала про відстрочку виконання рішення суду першої інстанції та ухвала про зміну способу виконання рішення суду постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області

Н.М. Храпак

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14266531

[у.zaporozhskiy]

Справа № 22-ц-325/11

Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Категорія - 27

Доповідач - Храпак Н.М.

У Х В А Л А

10 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

При таком решении Заемщик имеет право год не платить?

А по истечению заплатить все?

или должен гасить в это время сумму задолженности, как может?