Решение Ялтинского горсуда о взыскании с Приватбанка 3% неустойки за каждый день не исполнения решения суда о незаконном снятии средств с кредитки

[ANTIRAID]

Справа № 2 – 1941

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року Ялтинський міський суд Криму

у складі судді : ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

при секретарі : Кононової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційній банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення неустойки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь неустойку у розмірі 12652,83 гривень, за несвоєчасне надання послуг з договору, за період з 19 лютого 2009 року по 25 березня 2010 року.

Вимоги мотивує тим, що між Державною податковою інспекцією в місті Ялта, співробітником якої він є і відповідачем, був укладений договір про розрахунково – касове обслуговування по виплаті заробітної плати з використанням платіжних карт, на підставі якого йому нараховувалася і він отримував заробітну плату на свій картковий розрахунковий рахунок. Разом з тим, 22 лютого 2009 року ним було встановлено, що 19 лютого 2009 року, а також з 27 лютого по 30 червня 2009 року відповідач списав з його рахунку грошові кошти на загальну суму 1447,66 гривень. Добровільно відшкодовувати списані кошти відповідач відмовився, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду і рішенням від 22 жовтня 2009 року суд зобов'язав Банк відшкодувати йому 1447,66 гривень. Рішення суду набрало законної сили 22 грудня 2009 року, було направлене ним на примусового виконання, проте аж до теперішнього часу нульовий баланс на його картковому рахунку не відновлений. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, він просить стягнути з них пеню за кожен день прострочення у розмірі трьох відсотків від загальної суми боргу, з моменту утримання грошових коштів по день звернення ним до суду з позовом.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з тих підстав, що конкретно з позивачем вони договір не укладали (договір був укладений з організацією, в якій працює позивач) і нарахування заробітної плати на картковий рахунок позивача проводилося належним чином. Що стосується списання коштів, повернути які їх зобов'язали за рішенням суду, то це питання повинне вирішуватися в рамках виконавчого провадження, а не шляхом стягнення з них неустойки.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01 серпня 2008 року між Державною податковою інспекцією міста Ялта і ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір про розрахунково – касове обслуговування організації по видачі заробітної плати з використанням платіжних карток, згідно п. 3.2.3 якого Банк зобов'язаний забезпечити безперешкодну виплату коштів з карткових рахунків працівників організації через мережу пунктів видачі готівки і банкоматів і т. ін.. (а.с. 6-9).

Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк».

ОСОБА_1 є співробітником Державної податкової інспекції міста Ялта і обслуговується відповідачем шляхом нарахування на його картковий рахунок заробітної плати.

Разом з тим, належним чином відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, що виразилося в знятті, без будь-яких правових підстав з розрахункової картки позивача, з нарахованої йому заробітної плати грошових коштів в сумі 1447,66 гривень.

Дана обставина була встановлена рішенням Ялтинського міського суду від 22 жовтня 2009 року, яким ЗАТ КБ «Приватбанк» було зобов'язано відновити ОСОБА_1 нульовий баланс на картковому рахунку № НОМЕР_1 0817 7095 9430 і стягнуто із ЗАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 зняті грошові кошти в сумі 1447,60 гривень. Рішенням Апеляційного суду АРК від 22 грудня 2009 року рішення Ялтинського міського суду в даній частині було залишено без зміни і набрало законної сили, а тому відповідно до ст. 60 ЦПК України, встановлені ним обставини не доводяться при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи або особа, відносно якої дані обставини встановлені.

Разом з тим, до теперішнього часу Банк не сплатив ОСОБА_1 стягнуті судом на його користь грошові кошти, не виконавши тим самим рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», який розповсюджується на правовідносини, що склалися між сторонами, у разі, коли виконавець не може виконати роботу згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві виплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості робіт (послуги), якщо інше не передбачене законодавством. У разі, коли вартість робіт (послуги) не визначена, виконавець оплачує споживачеві неустойку у розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином, рішенням Ялтинського міського суду від 22 жовтня 2009 року, в частині залишеним без зміни рішенням Апеляційного суду АРК від 22 грудня 2009 року, а отже яке набрало цього дня законної сили було встановлено наявність неправомірних дій ЗАТ КБ «Приватбанк» відносно позивача в частині утримання з його заробітної плати суми у розмірі 1447,60 гривень.

Тобто, з 22 грудня 2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» було достовірно відомо про наявність у них обов'язку по виплаті ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1447,60 гривень, проте до теперішнього часу, незважаючи навіть на відкрите виконавче провадження, відповідач своїх зобов'язань перед позивачем не виконав.

У зв'язку з цим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки, за період з моменту набрання законної сили рішення суду, тобто з 22 грудня 2009 року по сьогоднішній день, в сумі 6450 гривень.

В частині стягнення неустойки за решту періоду часу, з моменту утримання сум, суд вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, оскільки спір між ними вирішувався в судовому порядку.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи, а також судовий збір на користь держави в сумі 64,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 неустойку в сумі 6450 гривень, витрати на інформаційно – технічне забезпечення справи в сумі 120 гривень, а всього, - 6570 (шість тисяч п’ятсот сімдесят) гривень, а також судовий збір на користь держави в сумі 64 (шістдесят чотири) гривні 50 копійок.

В інший частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя -

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9639896

[ANTIRAID]

А вот и само решение по которому Приватбанк обязали вернуть сумму незаконно списанную с карточного счета:

Справа № 2-4216/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим в складі :

судді Коротковой Л.М.

при секретарі Чуйко Л.Н.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з дійсним позовом до суду, в якому просить зобовґязати відповідача поновити йому нульовий баланс на карточному розрахунку № 4627 0817 7095 9430, а також стягнути з відповідача на його користь 1447 грн. 66 коп., моральну шкоду в сумі 1 грн. 00 коп. та судові витрати по справі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач незаконно утримав з його заробітної картки 1447 грн. 66 коп. як заборгованість по страховим внескам по кредитному договору, оскільки він кредитний договір погасив, про що повідомив відповідача на початку 2009 року та надав рішення суду відповідачу про те, що він не має ніяких зобовґязень перед банком та перед страхової компанією. Але відповідач проігнорував вказані рішення та його звертання та незаконно зняв з його заробітної картки вказану суму, залишив його без заробітної плати, в звґязку з чим він морально страждав, суму моральної шкоди оцінює в 1 грн. 00 коп. оскільки він вимушений був звертатися за юридичною допомогою, то просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті цих послуг в сумі 2000 грн., а також витрат за ІТЗ – 30 грн. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав, не заперечує проти задоволення вимог позивача, але не визнає вимоги про стягнення судових витрат на юридичні послуги, оскільки вважає суму явно збільшеною.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що позивач відповідно до договору про розрахунково-касове обслуговування організації обслуговується відповідачем по отриманню заробітної плати. Окрім того, в 2006р. позивач уклав з відповідачем кредитний договір на покупку автомобіля, який погасив в 2008р. Але, незважаючи на те, що позивач не має ніяких зобовґязань перед відповідачем, останній без правових підстав зняв з розрахункової картки позивача 1447 грн. 66 коп., чим спричинив позивачу шкоду на вказану суму, тому вказані сума відповідно до ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню.

Окрім того, відповідач відмовляється поновити позивачу його нульовий баланс на карточному розрахунку № 4627 0817 7095 9430, що є порушенням умов договору, тому суд вважає за необхідним таким чином захистити права позивача як споживача та зобовґязати відповідача зробити вказані дії про поновлення нульового балансу, оскільки позивач немає ніяких зобовґязань перед відповідачем. В цій частині вимоги також підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення моральної шкоди в розмірі 1 грн., то суд вважає, що в цій частині вимог варто відмовити. Задоволення такої позовної вимоги можливе з урахуванням положень п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», які передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровґя людей продукцією (виріб(товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) у випадках, передбачених законодавством. Судом зґясовано, що послуга , надана відповідачем не була небезпечною для життя та здоровґя позивача, тому в задоволенні його вимог про стягнення моральної шкоди варто відмовити.

Позивачем понесені по справі судові витрати по сплаті витрат ІТЗ- 30 грн. та юридичної допомоги в сумі 2000 грн. Суд вважає, що вказані витрати підлягають частковому стягненню з відповідача тільки в частині витрат ІТЗ – 30 грн.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати,повґязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Як вбачається з договору, укладеного між позивачем та його представником ОСОБА_2, останній є приватним підприємцем, в справі відсутні докази, що він є фахівець в галузі права, тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Керуючись ст.4,22 Закону України «Про захист прав споживача», ст.ст. 1166 ЦЦ України, ст.212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовґязати ЗАТ КБ «Приватбанк» поновити ОСОБА_1 нульовий баланс на карточному розрахунку № 4627 0817 7095 9430.

Стягнути з ЗАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 1447 грн. 66 коп., судові витрати 30 грн., а всього 1477 грн. 66 коп.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та терміни, передбачені ст. 294 ЦПК України.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7088886

[у.zaporozhskiy]

Интересно, что думает апелляция по поводу пени 3 % в день по первому решению в данной теме?

или же банк просто не оспаривал данное решение