Решение Белоцерковского райсуда о взыскании задолженности с учетом 3% годовых и индекса инфляции

[ANTIRAID]

Справа № 2-681 2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

в складі головуючого судді Дмитренко А.М.

при секретарі судового засідання Вангородській О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 27.08.2008 року відповідач позичив у нього 18000 грн., які зобов’язувався повернути до 30.09.2008 року, про що написав розписку, але грошей не повернув і ухиляється від виконання своїх зобов’язань, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму боргу з врахуванням індексу інфляції /2719,08 грн./ , 3% річних з простроченої суми-540 грн., всього 21259грн.08 коп., а також відшкодувати на його користь спричинену з вини відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач до суду не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином під розписку, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без участі відповідача до суду не надано, а тому згідно ст.ст.224-226 ЦПК України за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір позики на суму 18 000 грн., за умовами якого відповідач зобов’язувався в строк до 30 вересня 2008 року повернути позивачу вказану суму боргу, що стверджується власноручною розпискою відповідача від 27.08.2008 року /а.с.15/.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В даному випадку відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики повинен бути укладеним у письмовій формі.

Згідно п.2 вказаної статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Суду надана позивачем розписка в підтвердження того, що відповідач взяв у нього в борг кошти в сумі 18 000 грн.

А отже, хоча зазначена вище розписка і не є письмовою формою договору позики, як вважає суд, але згідно законодавства може прийматися до уваги і приймається судом для підтвердження укладення договору позики між сторонами.

А тому суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно мав місце договір позики на суму 18 000 грн., на даний час умови договору відповідач не виконав, оскільки протягом обумовленого строку боргу не повернув.

Жодних інших доказів для спростування вказаного висновку суду не було надано.

Крім того, судом враховується те, що відповідач в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав письмові заперечення на позов, де той факт, що взяв в борг кошти у вказаній вище сумі, не оспорює.

Судом не приймаються до уваги письмові заперечення відповідача щодо того, що строк повернення коштів по розписці-30.09.2009 року, оскільки з оригіналу розписки, який надано позивачем суду, чітко вбачається дата повернення боргу -30.09.2008 року, а не 2009 року, як вказує відповідач.

А тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 18 000 грн. боргу, оскільки відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору позики.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції, який визначено Держкомстатом України, але розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції позивачем проведено за період з вересня 2008 року, тоді як термін повернення боргу-30.09.2008 року.

Отже, розрахунок боргу з врахуванням індексу інфляції необхідно провести наступним чином: індекс інфляції у жовтня 2008 року -101,7, у листопаді -101,5, у грудні-102,1, за три місяці- 105,4;

індекс інфляції у січні 2009 року-102,9; у лютому-101,5, у березні-101,4, у квітні-100,9, у т равні-100,5, у червні-101,1, а за 6 місяців- 108,6; індекс інфляції за липень-жовтень не брався до розрахунку, оскільки є меншим 100.

Таким чином, за 2008 рік борг з індексом інфляції становить : 18000 х105,4 : 100=18972 грн., інфляційні кошти-972 грн.; за 2009 рік борг з індексом інфляції становить: 18000 х 108,6 : 100=19548 грн., інфляційні кошти-1548 грн., всього 2520 грн.

Підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення суми боргу з урахуванням 3 % річних з простроченої суми, що буде становити за рік 540 грн. /18000 грн. х 3%/.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути з відповідача борг з урахуванням індексу інфляції і 3% річних з простроченої суми, що становить 21060 грн. /18000 грн.-основний борг + 2520 грн.- інфляційні кошти + 540 грн.-3% річних/.

Позивач просив також суд стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. моральної шкоди посилаючись на те, що у нього в сім’ї почалися сварки, оскільки відповідач своєчасно не повернув борг, крім того, він змушений витрачати свій час, кошти для того, щоб захистити свої права в судовому порядку, ситуація, яка склалася, змушує його хвилюватися, нервувати.

Як вказано в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», саме позивач має зазначити, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

А саме жодних достовірних доказів для підтвердження вказаних обставин суду позивачем не було надано, тоді як згідно зі ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, в даному випадку мають місце між сторонами договірні відносини, і ні умовами укладеного між сторонами договору, ні нормами ЦК України, які регулюють даний вид договірних відносин, стягнення моральної шкоди в разі невиконання умов договору позики однією із сторін не передбачено.

А ст.1167 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди, регулює недоговірні зобов’язання /делікти/, тоді як в даному випадку між сторонами мають місце договірні стосунки, про що вказано вище.

В зв’язку з наведеним суд відмовляє в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди за його необґрунтованості.

Суд також вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України понесені ним судові витрати в розмірі 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.4 п.18 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 10,60, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 21060 грн. та 120 грн. судових витрат, всього 21180 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 211 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківський міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Дмитренко А.М.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7860463