Решение Апелляционного суда Черновицкой области о признании договора ипотеки с Райффайзен Банк Аваль недействительным

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Бреславський О. Г.

суддів: Одинака О.О., Перепелюк Л.М.

секретаря: Злой В.П.

з участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах дітей: малолітньої ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_7, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору іпотеки недійсним, зобов’язання скасувати реєстраційні записи, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Чернівецька міська рада, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2011 року позов ОСОБА_3, яка діє в інтересах: дітей малолітньої ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_7, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 задоволено.

Визнано недійсним іпотечний договір № 014/05/8788/270 від 05 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Зобов’язано приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 скасувати реєстраційний запис від 05 березня 2007 року, щодо реєстрації в Державному реєстрі іпотек, іпотеку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис від 05 березня 2007 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, щодо заборони відчуження житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

На дане рішення суду ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 05 березня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і відповідачем ОСОБА_7 укладено генеральні кредитні договори № 014/05/87 та № 014/05/88, відповідно до умов яких загальний розмір позичкової заборгованості за кожний день протягом дії цих договорів за наданими в його рамках кредитами не повинні перевищувати відповідно 118000 доларів США та 82000 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов’язання за генеральними кредитними договорами 05 березня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 був нотаріально посвідчений договір іпотеки нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1

На час укладення договору іпотеки, а також і по теперішній час у зазначеному будинку, який належав на праві власності ОСОБА_7 проживали його з позивачкою малолітні діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, а також з свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 09 жовтня 2001 року, серії НОМЕР_3 від 01 листопада 1995 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 січня 1995 року по цей час та мають двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як встановлено судом на момент укладення оскаржуваного договору іпотеки зазначені відомості були відомі відповідачам з паспортів ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»від 02 червня 2005 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх заміняють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

На момент укладення договору іпотеки малолітні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, мали право користування житловим будинком за зазначеною вище адресою, тому їх батько ОСОБА_7, не вправі був укладати договір іпотеки цього нерухомого майна без дозволу органу опіки і піклування.

Як встановлено судом орган опіки і піклування Чернівецької міської ради не надав згоди ОСОБА_7 на укладення договору іпотеки.

Частиною 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновителями) не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок, право на користування яким мали малолітні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений ОСОБА_7 без дозволу органу опіки і піклування Чернівецької міської ради, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»та ч.6 ст. 203 ЦК України, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України його слід визнати недійсним.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 разом з малолітніми дітьми на час укладення оскаржуваного договору іпотеки були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, а з 12.12.2008 року зареєстровані за новою адресою (предмету іпотеки) не заслуговують на увагу, оскільки згідно рішень Ленінської районної ради народних депутатів м. Чернівці № 157/17 від 16 листопада 1994 року та № 101/6 від 26 червня 1996 року квартира № 1 житлового будинку АДРЕСА_1 є аварійною, такою яка не підлягає капітальному ремонту, тобто зазначене свідчить про те що позивач з дітьми іншого житла придатного для проживання не мають.

Разом з тим суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 Сімейного кодексу України, ст.ст. 39, 331, 402, 404 ЦК України, оскільки вказані норми регулюють правовідносини щодо управління майном дитини, визнання фізичної особи недієздатною, набуття права власності на новостворене майно, встановлення сервітуту та право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном.

Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що відповідно до правил ст. 309 ЦПК України рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2011 року слід змінити, а саме виключити з мотивувальної частині рішення посилання на ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 Сімейного кодексу України, ст.ст. 39, 331, 402, 404 ЦК України.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2011 року змінити.

З мотивувальної частини рішення виключити посилання на ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 Сімейного кодексу України, ст.ст. 39,331, 402,404, Цивільного кодексу України.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17282457

[у.zaporozhskiy]

Стаття 17. Право дитини на майно

Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Чем им не понравилась ст. 17 ЗУ про охорону дитинства?

Фактически передачей в ипотеку происходит отказ от имущественных прав детей.

Или все таки апелляционный суд здесь прав?