Опекунский совет, признание незаконным решения


Recommended Posts

Здравствуйте!

Помогите советом. Я студент юридического факультета, сужусь с начальником исполкома и исполкомом которые в 2008 году своим распоряжением дали разрешение моему отцу подписать договор ипотеки, что собственно и было сделано. Прошу признать распоряжение незаконным и отменить его, а также признать отсутствие у них полномочий. На момент подписания ипотеки я был несовершеннолетним, квартира, которая является предметом ипотечного договора, находиться в совместной частной собственности, те 1/3 моя, 1/3 отца и 1/3 мамы.

Распоряжение:

СУМСЬКА МІСЬКА РАДА

Ковпаківська районна в місті Суми адміністрація

ВИТЯГ З РОЗПОРЯДЖЕННЯ

НАЧАЛЬНИКА КОВПАКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В м. СУМИ АДМІНІСТРАЦІЇ

18.06.2008

Про надання дозволу на укладення майнових угод в інтересах малолітніх,

неповнолітніх, що проживають у Ковпаківському районі м. Суми

Розглянувши заяви та відповідні документи громадян керуючись ст. 31-32 ЦКУ, змінами по ст.177 СКУ, ст.12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", підп. 4. пункту "б" частини 1 ст. 34 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", п.2.8., рішення Сумської міської ради від 27.12.06 р. № 332-МР "Про зміни до рішення Сумської міської ради від 05.07.05 № 1287 -МР" Про перейменування управлінь територіями Зарічного, Ковпаківського в м. Суми районів у Зарічну та Ковпаківськи районні в місті Суми адміністрації."

Дозволити вчинити правочин:

МОЕМУ ОТЦУ, якій проживає за адресою: АДРЕС НАШЕЙ КВАРТИРЫ, про заставу (іпотеки) зазначеної квартири право користування та власності у якій має неповонолітній Я (1991 р. н.)

В разі неплатоспроможності та звернення стягнення на вищезазначене майно, забов"язати батьків надати неповнолітньому інше місце для ВЛАСНОСТІ та КОРИСТУВАННЯ не гірше за те, що було у нього.

Відповідальність за виконання розпорядження покласти на батьків малолітніх та неповнолітніх, яким цим розпорядженням надано дозвіл вчинити правочин.

НАЧАЛЬНИК: М.Ш підпис, дата.

В иске ссылаюсь:

Відповідно до ст. 12 Закону України " Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріорітет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та не можуть тлумачися звужено. У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, відповідно до вимог ст. 3 Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного норативно-правового акту, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

У відповідності зі ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно зі ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 203 цього Кодексу встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має учинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Наведені положення узгоджується із вимогами частини другої ст.64 та частини першої ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України, а також позиціями викладеними Міністерством праці та соціальної політики України в листі від 22.05,2006 року за №3411/0/14-06/042 та Міністерством юстиції України від 25.07.2006 року за №19-50-556 «Щодо отримання згоди органів опіки та піклування».

У пункті 6.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999р. №34/166/131/88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.1999р. за №387/3680, визначено, що органи опіки та піклування вирішують питання щодо збереження за неповнолітніми житла, а також щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла.

Начальник Ковпаківської районної в місті Суми адміністрації своїм розпорядженням дозволяючи вчинення правочину по-перше: не забезпечив інтереси дитини, прийняв рішення у якому дозволив укласти правочин, який не надає неповнолітньому права власності на інше житло, а навпаки ставить під загрозу право власності та користування на те житло, у якому неповнолітній проживає та зареєстрований. Крім того, не врахував тих обставин, що ні у матері, ні у батька неповнолітнього іншого житла немає і вразі невиконання батьком неповнолітнього зобов'язань по іпотечному договору, неповнолітній буде вимушений втратити житло, що фактично і відбулося; по-друге: не мав такого права взагалі, бо згідно з п.1.3. Правил опіки та піклування затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України,Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N 387/3680 «Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.», Ковпаківська районна в місті Суми адміністрації до цього переліку не входить.

Таким чином не дотримання при винесенні Розпорядження Правил опіки та піклування, ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. 177 СК України, не були забезпечені мої інтереси як дитини по забезпеченню житлом.

Востановил срок исковой давности, открыли судопроизводство, вытребовал оригинал распоряжения, там таже шапка и конец, но в середине куча других детей с похожими имущественными вопросами. Принесла еще она и "Положення про опікунську раду" принятую исполкомом этим же, якобы они ним руководствовались. По этому положению решение принимал Опекунский совет, а исполком только его утвердил.

Но ссылок на положение это в распоряжении нет, нет ссылок и на само решение.

Завтра заседание, хочу вытребовать Само решение, если есть, и протоколы заседаний, а ну и еще "Заяву" отца. Он говорит, что кроме нее он ничего не подавал. Все-таки мне кажется что процедура была нарушена.

Ну и естественно решение незаконно: не учли что нет ни у меня, ни у родителей нет другого жилья, мать поручитель и как бы они не хотели, но если утратили "платоспроможність", что на сегодняшний день случилось, то обеспечить меня жильем точно не могут. И это было легко предусмотреть на момент распоряжения.

ПОМОГИТЕ:

Найти похожие решения Высших судов.

Подскажите кто чем может и справьте если что.

Link to comment
Share on other sites

Здравствуйте!

Помогите советом. Я студент юридического факультета, сужусь с начальником исполкома и исполкомом которые в 2008 году своим распоряжением дали разрешение моему отцу подписать договор ипотеки, что собственно и было сделано. Прошу признать распоряжение незаконным и отменить его, а также признать отсутствие у них полномочий. На момент подписания ипотеки я был несовершеннолетним, квартира, которая является предметом ипотечного договора, находиться в совместной частной собственности, те 1/3 моя, 1/3 отца и 1/3 мамы.

Распоряжение:

СУМСЬКА МІСЬКА РАДА

Ковпаківська районна в місті Суми адміністрація

ВИТЯГ З РОЗПОРЯДЖЕННЯ

НАЧАЛЬНИКА КОВПАКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В м. СУМИ АДМІНІСТРАЦІЇ

18.06.2008

Про надання дозволу на укладення майнових угод в інтересах малолітніх,

неповнолітніх, що проживають у Ковпаківському районі м. Суми

Розглянувши заяви та відповідні документи громадян керуючись ст. 31-32 ЦКУ, змінами по ст.177 СКУ, ст.12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", підп. 4. пункту "б" частини 1 ст. 34 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", п.2.8., рішення Сумської міської ради від 27.12.06 р. № 332-МР "Про зміни до рішення Сумської міської ради від 05.07.05 № 1287 -МР" Про перейменування управлінь територіями Зарічного, Ковпаківського в м. Суми районів у Зарічну та Ковпаківськи районні в місті Суми адміністрації."

Дозволити вчинити правочин:

МОЕМУ ОТЦУ, якій проживає за адресою: АДРЕС НАШЕЙ КВАРТИРЫ, про заставу (іпотеки) зазначеної квартири право користування та власності у якій має неповонолітній Я (1991 р. н.)

В разі неплатоспроможності та звернення стягнення на вищезазначене майно, забов"язати батьків надати неповнолітньому інше місце для ВЛАСНОСТІ та КОРИСТУВАННЯ не гірше за те, що було у нього.

Відповідальність за виконання розпорядження покласти на батьків малолітніх та неповнолітніх, яким цим розпорядженням надано дозвіл вчинити правочин.

НАЧАЛЬНИК: М.Ш підпис, дата.

В иске ссылаюсь:

Відповідно до ст. 12 Закону України " Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріорітет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та не можуть тлумачися звужено. У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, відповідно до вимог ст. 3 Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного норативно-правового акту, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

У відповідності зі ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно зі ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 203 цього Кодексу встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має учинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Наведені положення узгоджується із вимогами частини другої ст.64 та частини першої ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України, а також позиціями викладеними Міністерством праці та соціальної політики України в листі від 22.05,2006 року за №3411/0/14-06/042 та Міністерством юстиції України від 25.07.2006 року за №19-50-556 «Щодо отримання згоди органів опіки та піклування».

У пункті 6.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999р. №34/166/131/88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.1999р. за №387/3680, визначено, що органи опіки та піклування вирішують питання щодо збереження за неповнолітніми житла, а також щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла.

Начальник Ковпаківської районної в місті Суми адміністрації своїм розпорядженням дозволяючи вчинення правочину по-перше: не забезпечив інтереси дитини, прийняв рішення у якому дозволив укласти правочин, який не надає неповнолітньому права власності на інше житло, а навпаки ставить під загрозу право власності та користування на те житло, у якому неповнолітній проживає та зареєстрований. Крім того, не врахував тих обставин, що ні у матері, ні у батька неповнолітнього іншого житла немає і вразі невиконання батьком неповнолітнього зобов'язань по іпотечному договору, неповнолітній буде вимушений втратити житло, що фактично і відбулося; по-друге: не мав такого права взагалі, бо згідно з п.1.3. Правил опіки та піклування затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України,Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N 387/3680 «Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.», Ковпаківська районна в місті Суми адміністрації до цього переліку не входить.

Таким чином не дотримання при винесенні Розпорядження Правил опіки та піклування, ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. 177 СК України, не були забезпечені мої інтереси як дитини по забезпеченню житлом.

Востановил срок исковой давности, открыли судопроизводство, вытребовал оригинал распоряжения, там таже шапка и конец, но в середине куча других детей с похожими имущественными вопросами. Принесла еще она и "Положення про опікунську раду" принятую исполкомом этим же, якобы они ним руководствовались. По этому положению решение принимал Опекунский совет, а исполком только его утвердил.

Но ссылок на положение это в распоряжении нет, нет ссылок и на само решение.

Завтра заседание, хочу вытребовать Само решение, если есть, и протоколы заседаний, а ну и еще "Заяву" отца. Он говорит, что кроме нее он ничего не подавал. Все-таки мне кажется что процедура была нарушена.

Ну и естественно решение незаконно: не учли что нет ни у меня, ни у родителей нет другого жилья, мать поручитель и как бы они не хотели, но если утратили "платоспроможність", что на сегодняшний день случилось, то обеспечить меня жильем точно не могут. И это было легко предусмотреть на момент распоряжения.

ПОМОГИТЕ:

Найти похожие решения Высших судов.

Подскажите кто чем может и справьте если что.

Отец передал всю квартиру в Ипотеку????

Вы оспариваете действия совета?

Это нужно делать в порядке предусмотренном КАСУ.

если оспариваете договор ипотеки, то в порядке предусмотренном ЦПК

Link to comment
Share on other sites

Отец передал всю квартиру в Ипотеку????

Вы оспариваете действия совета?

Это нужно делать в порядке предусмотренном КАСУ.

если оспариваете договор ипотеки, то в порядке предусмотренном ЦПК

Да, передал всю.

Я оспариваю распоряжение начальника исполкома, текст распоряжение написал выше. Естественно в административном процессе. В распоряжении нет ссылки на решение совета, неизвестно есть ли оно вообще, завтра в судебном заседании это станет известно.

В любом случае оно незаконно. Обязывают моих родителей обеспечить меня жильем не хуже чем у меня было, если они потеряют платежеспособность и на квартиру будет обращено взыскание, а как? Скажите мне как возможно кого-то обязывать купить что-то, когда у него закончатся деньги? При этом другого имущества нет ни у меня ни у родителей.

Очень нужно найти решения всех инстанций по административному процессу в пользу детей. Где бы видна была позиция суда касательно органов опеки.

Уже мне помогла kristi, за что ей огромное Спасибо! Скинула решения всех судебных инстанций по признанию недействительными договоров ипотеки в связи с отсутствием разрешения Органов опеки и попечительства, но это немного другая ситуация.

Помогите советом, возможно аргументацией, возможно судебными решениями, возможно вопросами к ответчику.

Очень переживаю, завтра заседание: :blink:

Link to comment
Share on other sites

Да, передал всю.

Я оспариваю распоряжение начальника исполкома, текст распоряжение написал выше. Естественно в административном процессе. В распоряжении нет ссылки на решение совета, неизвестно есть ли оно вообще, завтра в судебном заседании это станет известно.

В любом случае оно незаконно. Обязывают моих родителей обеспечить меня жильем не хуже чем у меня было, если они потеряют платежеспособность и на квартиру будет обращено взыскание, а как? Скажите мне как возможно кого-то обязывать купить что-то, когда у него закончатся деньги? При этом другого имущества нет ни у меня ни у родителей.

Очень нужно найти решения всех инстанций по административному процессу в пользу детей. Где бы видна была позиция суда касательно органов опеки.

Уже мне помогла kristi, за что ей огромное Спасибо! Скинула решения всех судебных инстанций по признанию недействительными договоров ипотеки в связи с отсутствием разрешения Органов опеки и попечительства, но это немного другая ситуация.

Помогите советом, возможно аргументацией, возможно судебными решениями, возможно вопросами к ответчику.

Очень переживаю, завтра заседание: :blink:

Главное не переживайте, будьте уверены в себе, внимательно думайте над ответами,чуть позже немного вникну в ситуацию, постараюсь отписаться.
Link to comment
Share on other sites

Главное не переживайте, будьте уверены в себе, внимательно думайте над ответами,чуть позже немного вникну в ситуацию, постараюсь отписаться.

Спасибо за поддержку!

Скажите, можно ли как-то увязать решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6586938 Апеляции с последующим поддержанием ее ВСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6586938 , просто там кусок, а именно:

Так, відповідно до ст.З Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний ^ загальнонаціональний пріорітет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та, на переконання колегії, не можуть тлумачися звужено.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст.8 ЦПК України та ст.З Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного норативно-правовогр акту, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Полностью мне подходит и полностью изложен в моем иске, а в связи с изменениями http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3932-17

ч.2 ст. 161 КАСУ

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до

спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки

Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за

результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з

підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього

Кодексу";

Если да, то каким образом?

Link to comment
Share on other sites

Спасибо за поддержку!

Скажите, можно ли как-то увязать решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6586938 Апеляции с последующим поддержанием ее ВСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6586938 , просто там кусок, а именно:

Так, відповідно до ст.З Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний ^ загальнонаціональний пріорітет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та, на переконання колегії, не можуть тлумачися звужено.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст.8 ЦПК України та ст.З Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного норативно-правовогр акту, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Полностью мне подходит и полностью изложен в моем иске, а в связи с изменениями http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3932-17

ч.2 ст. 161 КАСУ

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до

спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки

Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за

результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з

підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього

Кодексу";

Если да, то каким образом?

Административный суд должен учитывать положения Постановлений ВСУ (которые принимаются при пересмотре ним неоднакового норм материального права в подобных правоотношениях),а не определений.

В данном случае это определение, хотя вы ошибочно два раза дали ссылку на определение апелляционного суда.

Вы можете взять данные решения с собой и попросить судью приобщить их к материалам дела.

Link to comment
Share on other sites

Ой, вот ссылка на решение ВСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7418796 подтверждающее решение Апелляции.

Так все-таки есть ли смысл использовать если это определение?

Выше все написал,вы должны его взять с собой, но судья не обязан брать его во внимание, но может.
Link to comment
Share on other sites

Выше все написал,вы должны его взять с собой, но судья не обязан брать его во внимание, но может.

Окей, спасибо:) После заседания отпишу!

Может у кого-то еще возникнет желание подсказать чем-то, то очень буду благодарен, утром все равно зайду посмотреть.

Link to comment
Share on other sites

Окей, спасибо:) После заседания отпишу!

Может у кого-то еще возникнет желание подсказать чем-то, то очень буду благодарен, утром все равно зайду посмотреть.

Вы ссылаетесь, что сделка должна соответствовать тому-то и тому-то, но не пишите в чем нарушение обязанностей должностным лицом или органом.

Нужно расписать, что он должен действовать согласно ст. 19 КУ, делать только то что прямо предусмотрено/разрешено законом

Право давать разрешение на заключение сделки без наличия другого жилья, не разрешено

насколько я помню

истребуйте этот документ, и попросите перенести заседание, Вам нужно сделать уточненный иск.

Если это возможно по КАСУ

Link to comment
Share on other sites

Перенесли заседание :angry:

Я уже был полностью готов, как мне казалось, разнести в пух и прах представителя исполкома.

Но судья изволила заболеть, все-таки хоть что-то человеческое им не чуждо!

Попозже все-таки обновлю тему полными документами.

А пока, такой вопрос, у меня еще гражданский процес, уже к "Укрсоцбанку" и отцу, о признании недействительным договор ипотеки. Одним из основных аргументом выступает то, что незаконно распоряжение которым дано разрешение отцу подписывать ипотечный договор на квартиру, в которой право собственности принадлежит мне (на то время несовершеннолетний я был).

Суд первой инстанции на заявление мое о том, что в административном процессе я оспариваю это распоряжение и нужно приостановить судопроизводство до окончания рассмотрения Админки, так как их постанова будет основным доказательством, отказал приостанавливать. Не смотря на п.4 ст.201 ЦПКУ судья сказал, что вы же все равно потом сможете рассмотреть за "нововиявленими обставинами" и вынес решение не в мою пользу(направил жалобу на судью в ВККСУ). На заседании меня не было, я был на сессии и был уверен, что верняк остановят провадження. Но оказывается, что уверенным быть ни в чем нельзя, что касается ССУ.

Подали апелляцию. Сегодня думал решиться что-то с административным судом, ну не вышло...

Вопрос: Каким образом приостановить апелляционное производство? главного моего доказательства нет, пока не решился вопрос в административном суде.

Кто с этим сталкивался вообще?

Link to comment
Share on other sites

Перенесли заседание :angry:

Я уже был полностью готов, как мне казалось, разнести в пух и прах представителя исполкома.

Но судья изволила заболеть, все-таки хоть что-то человеческое им не чуждо!

Попозже все-таки обновлю тему полными документами.

А пока, такой вопрос, у меня еще гражданский процес, уже к "Укрсоцбанку" и отцу, о признании недействительным договор ипотеки. Одним из основных аргументом выступает то, что незаконно распоряжение которым дано разрешение отцу подписывать ипотечный договор на квартиру, в которой право собственности принадлежит мне (на то время несовершеннолетний я был).

Суд первой инстанции на заявление мое о том, что в административном процессе я оспариваю это распоряжение и нужно приостановить судопроизводство до окончания рассмотрения Админки, так как их постанова будет основным доказательством, отказал приостанавливать. Не смотря на п.4 ст.201 ЦПКУ судья сказал, что вы же все равно потом сможете рассмотреть за "нововиявленими обставинами" и вынес решение не в мою пользу(направил жалобу на судью в ВККСУ). На заседании меня не было, я был на сессии и был уверен, что верняк остановят провадження. Но оказывается, что уверенным быть ни в чем нельзя, что касается ССУ.

Подали апелляцию. Сегодня думал решиться что-то с административным судом, ну не вышло...

Вопрос: Каким образом приостановить апелляционное производство? главного моего доказательства нет, пока не решился вопрос в административном суде.

Кто с этим сталкивался вообще?

Вы мои доводы учли?

сделали уточненный иск?

По поводу Вашего вопроса, то нужно просить апелляционный суд остановить производство.

но он может не остановить.

если не остановит, то потом можно пересмотреть по вновьявыявленным.

Link to comment
Share on other sites

Та это понятно. Я поэтому и спросил каким образом, потому что не знаю на что ссылаться. Норм права которые бы регулировали этот вопрос прямо я не нашел.

Link to comment
Share on other sites

Вы мои доводы учли?

сделали уточненный иск?

По поводу Вашего вопроса, то нужно просить апелляционный суд остановить производство.

но он может не остановить.

если не остановит, то потом можно пересмотреть по вновьявыявленным.

Доводы учел, буду переделывать позовні вимоги-сюда скину.

Но мне не понятно, на что все-таки сослаться в заявлении? на п.4 ст. 201 ЦПКУ?

Link to comment
Share on other sites

  • 6 months later...

Доводы учел, буду переделывать позовні вимоги-сюда скину.

Но мне не понятно, на что все-таки сослаться в заявлении? на п.4 ст. 201 ЦПКУ?

Также возник вопрос о незаконности решения органа опеки и попечительства давшего разрешение на передачу квартиры, где проживал ребенок в ипотеку.

Есть ли у кого-то подобная практика?

Link to comment
Share on other sites

Также возник вопрос о незаконности решения органа опеки и попечительства давшего разрешение на передачу квартиры, где проживал ребенок в ипотеку.

Есть ли у кого-то подобная практика?

Неужели никто не сталкивался?
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...