ПриватБанк поднял проценты по ипотечному договору в 2010 году.

[Михаил2012]

Всем доброго времени суток.

Решил написать про свой опыт с ПриватБанком.

После выполнения требования о досрочном погашении 30% от остатка кредита, ПриватБанк все-таки не удержался и решил поднять по ипотечному кредиту процентную ставку. Было это в январе 2010 года. При чем согласно условиям договора процентная ставка - фиксированная, и на тот момент уже год как действовал запрет ЦК на увеличение процентной ставки.

Вариантов небыло - написал иск в суд.

Первым делом пришлось отстаивать подсудность дела, чтоб не перевели на рассмотрение в славный жовтневый суд г. Днепропетровск.

Потом почти год пришлось ждать рассмотрения дела, переносили раз 5.

И наконец-то никому не понятное решение суда:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20780978

Конечно же написал аппеляцию, жду результата.

Мне до сих пор не понятно, как можно не уведомив заемщика, поднять процентную ставку да еще после втупления в законную силу нормы ЦК о прямом запрете на поднятие ставки...

[Гражданин]

Справа № 2-8106/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Маймур Ф.Ф.,

при секретарі: Чоха К.О.,

за участю: позивача – Лапіна Є.В.,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу №2-8106/10 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про підвищення відсоткової ставки недійсною, зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

23 листопада 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання угоди про підвищення відсоткової ставки недійсною, зобов’язання вчинити певні дії (а.с. 3-6, 22-26).

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що 24 грудня 2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № DNP0GL00000050, відповідно до умов якого відповідач надав, а позивач отримав у кредит грошові кошти в розмірі 50 290 дол. США. 26 серпня 2009 року відповідачем в односторонньому порядку було змінено відсоткову ставку до 20,64% річних. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною односторонню зміну умов кредитного договору № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, визнати недійсним п. 6.8, 6.9 договору № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, зобов’язати відповідача зробити перерахунок заборгованості.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачу надавався пільговий кредит як співробітнику банка, та відсоткова ставка була збільшена відповідно до умов укладеного між сторонами договору після звільнення позивача з установи (а.с. 42-43).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № DNP0GL00000050, за умовами якого відповідач зобов’язався надати кредит у сумі 50 290 дол. США на термін до 24 грудня 2027 року зі сплатою відсотків у розмірі 1,03% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячним платежем 481,53 дол. США, а позивач зобов’язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 10-12).

У судовому засіданні було встановлено, що відповідачем з 26 серпня 2009 року було збільшено відсоткову ставку за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, що підтверджується копією відповідного листа та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні (а.с. 15).

Встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення до відсоткової ставки, яка була зазначена в договорі № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, що підтверджується копіями листів від 10.09.2009 року та 01.10.2009 року (а.с. 13, 17).

Встановлено, що позивач був 31 серпня 2009 року був звільнений з займаної посади програміста ЗАТ КБ «Приватбанк» за згодою сторін, що підтверджується копіями трудової книжки (а.с. 29).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, умовами договору укладеного між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які

встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що збільшення відсоткової ставки за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року відбулося з 26.08.2009 року, тобто після набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, суд приходить до висновку, що умова вказаного договору про право відповідача змінювати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною і не створює для сторін цієї угоди жодних юридичних наслідків, та вважає, що дії відповідача щодо збільшення розміру відсоткової ставки є неправомірними, оскільки суперечать діючому законодавству.

Крім того, згідно ст. 654 ЦК України, зміна договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором та будь-яким нормативно правовим актом інша форма зміни договору не передбачається.

Таким чином, дії відповідача, щодо односторонньої зміни відсоткової ставки шляхом направлення до позивача відповідного листа, без отримання письмової згоди позивача, необхідно вважати як недотримання відповідачем вимог ст.ст.203 ч.4, 208 ч.4, 1055 ЦК України, у зв’язку з чим суд вважає, що заявлені вимоги в частині визнання неправомірним односторонньої зміни умов договору, тобто одностороннього підвищення відсоткової ставки за договором підлягає задоволенню, а суми, які були нараховані як заборгованість позивача у зв’язку зі збільшенням відсоткової ставки підлягають перерахуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 208, 215, 216, 654, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відносно зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24 грудня 2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, та зарахувати суму різниці по кредитним платежам, сплачену внаслідок одностороннього збільшення відсоткової ставки, у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позовних вимог до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення судових витрат – 120 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір – 8,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ф.Ф. Маймур

[Гражданин]

Я не понимаю, почему все бояться Жовтневого суда г. Днепропетровска? Нормально там судят. Недействительность удовлетворить нереально, но процентную ставку вполне. Единственная судья, у которой просто не хочется судиться - это Ткаченко. У нее в производстве 16000 дел. Только Приватбанк. Решения только удовлетворить полностью Приватбанк. Ее часто отводят. Она делает перерывы между заседаниями по 4-6 месяцев, но есть другой путь. Подать от себя исковое, в тот - же Жовтневый суд. Приостановить Ткаченко. Она приостановит. Как человек она хорошая. Как судья - просто кошмар. Хотя по процентам она наверняка удовлетворила - бы и незаконность и пересчет.