Определение ВССУГУД об отказе Марфин банку в солидарном взыскании задолженности с поручителей

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за касаційними скаргами:

публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на рішення апеляційного суду Херсонської області від 20 квітня 2011 року;

ОСОБА_4 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 9 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 20 квітня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Марфін Банк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивували тим, що 12 грудня 2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №01162/RX, відповідно до якого останньому було видано кредит на суму 72 500,00 доларів США терміном погашення по 11 грудня 2022 року включно, з щомісячним погашенням заборгованості у валюті кредиту по кредиту та відсотків за користування кредитом у відповідності з п.1.1 укладеного кредитного договору.

У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним кредитним договором було укладено: договір поруки від 12 грудня 2007 року, згідно якого поручителем по зобов’язанням ОСОБА_4 виступила ОСОБА_5; договір іпотеки нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6 (поручителю) на праві приватної власності.; договір іпотеки нерухомого майна - земельної ділянки загальною площею 1,00 га, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, територія Старозбурївської сільської ради, яка належить на праві власності ОСОБА_7

У порушення п.п.1.1, 3.2, 3.3., 3.5 кредитного договору позичальник систематично не виконував умови укладеного договору у частині своєчасного погашення заборгованості: тіла кредиту і відсотків за користування кредитом, в результаті чого утворилась заборгованість, яку просили стягнути солідарно з боржника та поручителів.

ОСОБА_4 звернувся із зустрічною позовною заявою до ВАТ «Морський транспортний банк» про визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсними, посилаючись на те, що між ним та банком було укладено кредитний договір, згідно якого банк передав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 791870,00 доларів США на споживчі потреби до 11 грудня 2022 року. Вважає умови договору несправедливими, оскільки зобов’язання має бути виражено у грошовій одиниці України – гривні, а в договорі є посилання банку лише на долари США, також вважає, що уклав вказаний кредитний договір в результаті введення в оману.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 9 березня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк». Розірвано кредитний договір №01162RХ від 12 грудня 2007 року, укладений між ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_4; стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором №01162/RХ: по кредиту 69 999,96 доларів США, по відсотках 13 225,04 доларів США, заборгованість по пені 47 370 грн. 87 коп., та судові витрати у вигляді сплаченого державного мита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

Відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 за необґрунтованістю.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20 квітня 2011 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 9 березня 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скасовано та ухвалено нове рішення, яким ПАТ «Марфін Банк» відмовлено в задоволені позовних вимог в цій частині та змінено в частині стягнення заборгованості: стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором №01162/RХ - по кредиту 69 999,96 доларів США, що еквівалентно 554133,68 грн., по відсоткам 13 225,04 доларів США, що еквівалентно 104692,06 грн., заборгованість по пені 47 370 грн. 87 коп., а всього 706 196,61 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Марфін Банк» порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Марфін Банк», суди першої та апеляційної інстанцій правомірно виходили з того, що сторони, відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України узгодили устотні умови договору, у тому числі і валюту, у якій надавався кредит та повинні були здійснюватися внески як на його погашення, так і на сплату відсотків за користування кредитом.

Суд першої інстанції вірно застосував при вирішенні вказаного спору вимоги ст.526 ЦК України, зазначивши про те, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, обґрунтовано врахував, що існують різні види забезпечення виконання зобов’язання.

Погоджуючись із висновком про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_5, враховано вимоги ч.1 ст.554 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості із майнових поручителів ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про застосування до вказаних правовідносин ст.ст.11, 33 Закону України «Про іпотеку», у яких передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, а іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наведені у скаргах доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги і залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 20 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:

Ситнік О.М., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18633801