Определение апелляционного суда Черниговской области об отказе Альфа-банку в выдаче исполнительного листа по решению третейского суда

[ANTIRAID]

Справа № 22-ц-234/2012

Головуючий у I інстанції – Косач І.А.

Категорія – цивільна

Доповідач - Квач М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Квача м.о.

суддів: Смаглюк Р.І., шитченко н.в.

при секретарі: Зіньковець О.О.

за участю: представника банку Барила О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2011 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа – Банк” про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк” просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2011 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та постановити нову ухвалу, якою вказану заяву задовольнити, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.

Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що дана справа не була підвідомча третейському суду через те, що на правовідносини між сторонами поширюється дія норм Закону України „Про захист прав споживачів”, оскільки спір заявлений з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором і відносини між сторонами повинні регулюватися нормами саме ЦК України, а не приписами вказаного закону.

Також апелянт зазначає, що позивачем у сфері захисту прав споживачів може бути лише фізична особа, а не юридична, тому звернення ПАТ „Альфа-Банк” до третейського суду за захистом своїх прав у зв’язку з порушенням позичальником зобов’язань за кредитним договором не може підпадати під дію Закону України „Про захист прав споживачів”.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника банку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа - Банк” про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що кредит, отриманий ОСОБА_4, в розумінні Закону України „Про захист прав споживачів” ,є споживчим, у зв’язку з чим справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не була йому підвідомча.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері діяльності третейських судів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 16 серпня 2011 року позовні вимоги ПАТ „Альфа Банк” було задоволено та стягнуто з відповідача заборгованість у сумі: за кредитом – 254586,04 грн., по відсотках – 40211,42 грн., пеня – 502115,96 грн. та 100 грн. витрат по сплаті третейського збору.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд знаходить, що судом першої інстанції було вірно відмовлено у задоволенні заяви ПАТ „Альфа – Банк” про видачу виконавчого документу на підставі рішення третейського суду, оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, кредитний договір укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_4 є договором про надання споживчого кредиту, адже кредит був наданий позичальнику на картковий рахунок без будь – яких обмежень.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відносини між банком та позичальником з приводу надання кредитних коштів повинні регулюватися виключно нормами ЦК України і положення приписів Закону України „Про захист прав споживачів” на них не поширюються, є необгрунтованими та основані на хибному тлумаченні банком норм матеріального права, враховуючи наступне.

Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, ухваливши своє рішення по даній спрааві, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки починаючи з 11.03.2011 року справи у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржувана ухвала ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” відхилити, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21375408

[Йивгеней]

Когда ж уже ВССУ и ВСУ по этим апелляциям выскажется?

Вот бы мы зажилии...