СРОЧНО! Прошу просмотреть проект иска

[Tavrija77]

Уважаемые господа!

Обращаюсь за помощью. Хочу завтра подать иск о пересмотре решения суда по нововыявленным обстоятельствам по взысканию долга.

Прошу посмотреть, указать на слабые стороны и дать рекомендации по "укреплению " иска.

Буду всем признательна за отклик.

Справа №

«Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами,

що пов'язані з порушенням їх прав»

(ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

ЗАЯВА

про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами

у порядку захисту прав споживачів

Щодо судових витрат:

Судовий збір

ПОЗИВАЧ як споживач фінансової послуги звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 п.3 Закону України «Про захист прав споживачів» «споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав».

Згідно ст.5 п.7 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав;

01.06.2011 року суддею ……….. ухвалене рішення по цивільній справі № 2-1065/11 за позовом ………….. про дострокове стягнення боргу ………. у сумі 268 439,25 грн. по Договору про іпотечний кредит за не відновлюваною кредитною лінією ……… .

Зазначеним рішенням позовні вимоги було задоволено.

Рішенням апеляційного суду ……………. по цивільній справі № …………….. зазначене рішення суду першої інстанції залишено по суті без змін.

В основу прийнятого рішення було прийнято те, що ВІДПОВІДАЧ не виконала своєчасно ануітетні платежі, передбаченні п. 1.6 Договору про іпотечний кредит за не відновлюваною кредитною лінією № …………………..

Про те, 15 лютого 2012 року мені стало відомо про істотну для справи обставину, що не була і не могла бути відома ні мені, ні суду та яка існувала під час розгляду справи по суті.

А саме, мною було встановлено, що п.1.6 Кредитного договору, який ліг в основу прийняття рішення судом є неукладеним. Враховуючи, що цей пункт є істотною умовою Кредитного договору, то є неукладеним і сам Кредитний договір. Зазначена обставина існувала під час розгляду судом справи по суті , але не була мені відома і не могла бути відома з вини ПОЗИВАЧА, через порушення ним моїх споживчих прав при укладанні Кредитного договору та перешкоджання судами розуміння Конституційних прав споживачів кредитних послуг через незаконну судову практику, яка була припинена Рішенням Конституційного суду України та заходами Верховного суду України.

Обґрунтування, що обставина для мене і суду є нововиявленною і істотною для прийняття справедливого і законного рішення.

На момент укладання Кредитного договору я не була юридично обізнаною особою, під час укладання Кредитного договору довіряла робітникам банку, вважаючи їх фахівцями, які не мають на меті під час укладання кредитного договору робити змогу ввести в оману чи порушувати законодавство України.

В момент укладання вказаного кредитного договору вважала, що положення вказані у договорі викладенні за принципом сумлінності і добросовісності, та що сторони договору не порушують закону та діють у повній відповідності до чинного законодавства України, оскільки повністю довіряла банку, як професійному надавачу певного виду споживчих послуг у сфері кредитування. В тому числі і по визначенню суми ануітетних платежів згідно п. 1.6. Кредитного договору.

Отримавши Позовну заяву про дострокове стягнення з мене боргу по Кредитному договору я звернулась за консультацією до адвоката, який надав мені консультацію що мої споживчі права порушенні і надав посилання на акти цивільного законодавства. Мною було встановлено, що стосунки між мною як позичальником и банком регулюються окрім норм Цивільного кодексу ще й й ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постановою Національного банку України №168 про затвердження «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» №168 від 10 травня 2007 року».

А також, те що існують Гарантії Держави:

Згідно ст.42 Конституції України «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».

Згідно ст.22 ЗУ « Про захист прав споживачів» - захист прав споживача, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Застосування цих правових актів до стосунків сторін випливає з мети надання та використання кредиту, яка була визначена у п.1.2 Кредитного договору: «Кредит надається на споживчі потреби. Кредит надається окремими частинами (траншами) за не відновлюваною кредитною лінією, відкритою на строк 12 місяців, з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 09 жовтня 2013 . Сукупна вартість кредиту, графік платежів, вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування визначенні в додатку №1-3 до цього Договору, що є невід’ємною його частиною».

Встановивши свої права, як споживача кредитної послуги я зробила намагання захистити їх шляхом подання Зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним. Як підстави цього Зустрічного позову були факти повного невиконання ПОЗИВАЧЕМ вимог закону про надання повної інформації про властивості кредитної послуги, про не проведення обов’язкової переддоговірної роботи, про невідповідність змісту договору закону – відсутність розміру сукупної вартості кредиту, вартості подорожчання кредиту, реальної процентної ставки, графіку платежу та інше.

Суд не прийняв мій Зустрічний позов, вимагаючи сплату судового збору за захист прав споживачів. Тим самим суд виявив свою позицію, що не має намірів застосовувати ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно якого в тому числі споживачі звільненні від сплати судового збору за позовами про захист їх прав.

Не розуміючи рішення суду з вимагання з мене сплати судового збору, я звернулась до судової практики по захисту прав споживачів. І вже при цьому зверненні мені стало відомо, що права споживачів є спірними, і судова практика не дає розуміння їх наявності при укладанні, та після укладання договорів споживчого кредитування.

Що суди масово відмовляють споживачам у захисті їх споживчих прав у момент укладання , та після укладання кредитного договору, користуючись при цьому Узагальненнями судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин (2009-2010), затверджених суддями Судової палати у цивільних справах Верховного суду України. В зазначених Узагальненнях містився висновок про те, що застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві, яка передує укладанню договору. Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини ( додаток 1. Перелік рішень з відмовою захисту прав споживачів по зазначеній причині) .

Отже до листопада 2011 року я вважала , що не маю споживчих прав та прав на їх захист під час укладання та після укладання договору споживчого кредитування, т.я. про це постановляли суди та Узагальнення судової практики.

Проте, у кінці листопада 2011 року мені стало відомо про:

Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) м. Київ Справа N 1-26/2011 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011, яким вирішено:

«1. В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII ( 1023-12 ) з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42

Конституції України ( 254к/96-ВР ) треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.»

При цьому своїм рішенням Конституційний суд зазначив:

« Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу) ( 435-15 ). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів»

Отже зазначеним рішенням Конституційний суд однозначно закріпив та розтлумачив особливий статус споживача та його захисту у цивільно-правових відносинах споживчого кредитування, особливий порядок укладання та особливий зміст договорів споживчого кредитування не притаманний іншим кредитним договорам, та поширення дії ЗУ «Про захист прав споживачів на всі стадії кредитних відносин – до укладання, під час укладання, під час дії. (Додаток 2)

З метою скасування неконституційного висновку судді Луспеника у Узагальненнях судової практики по кредитним відносинам (2009-2010) я звернулась до Верховного суду.

У грудні 2011 року Верховний суд надав мені відповідь, в якій зазначив, що указаний висновок дійсно не відповідає Рішенню Конституційного суду , у зв’язку з цим , з метою забезпечення однакового й правильного застосування законодавства та запобігання ухвалення судами незаконних рішень, для вжиття відповідних заходів щодо усунення недоліків при здійсненні судочинства Верховним судом України повідомлено суди нижчих інстанцій про те, що такий висновок, який міститься в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 р.) не відповідає зазначеному Рішенню Конституційного суду України, тому не може враховуватися судами під час розгляду справ, що виникають з кредитних правовідносин.(Додаток 3)

Офіційне спростування висновку було розміщено у «Віснику Верховного суду України» (підписаного до друку 26.12.2012 року.), про що мені стало відомо 15 січня 2012 року.(Додаток 4)

Отже саме з цього періоду ( 15 січня 2012 року) я отримала достовірну впевненість у наявності у мене прав, передбачених у ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постанові НБУ №168 ««Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року».

Користуючись наданими мені правами, підтвердженими Рішенням Конституційного суду України та відповіддю на мою адресу Верховного суду України я почала готувати Позов до суду по захисту своїх прав , які були порушенні ПОЗИВАЧЕМ при укладанні Кредитного договору.

З цією метою, я звернулась до фахівця з банківської справи ПП ………, діяльністю якого у даний час є надання консультаційних послуг, щоб він надав мені письмову консультацію з розрахунку сукупної вартості кредиту , яка в тому числі включає розмір ануітетних платежів визначених у п.1.6 Кредитного договору, на предмет: які щомісячні платежі по кредиту, по відсоткам, іншим платежам передбаченні умовами договорами до сплати, яка вартість подорожчання кредиту ( ЦІНА КРЕДИТУ) на момент збігу терміну виконання зобов’язання ( 9 жовтня 2013 року), та яка реальна процентна ставка за весь період виконання зобов’язання.

Самостійно визначити таку інформацію я не могла, т.я. не володію методикою розрахунку сукупної вартості кредиту і з цього приводу ПОЗИВАЧЕМ не була надана мені інформація.

ПОЗИВАЧ у порушення ч.4 ст.11 ЗУ « Про захист прав споживачів» п.3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» №168 від 10 травня 2007 року не зазначив у Кредитному договорі сукупну вартість кредиту та графік платежів, на підставі яких я як споживач отримала б розуміння яку суму кредиту , яку суму процентів та інших платежів я буду сплачувати щомісячно, та як зменшується заборгованість по кредиту для його погашення у визначений Кредитним договором термін, що є суттєвим порушенням прав споживача. ПОЗИВАЧ не зазначивши у Кредитному договорі інформацію з чого складається сума ануітетних платежів у розмірі 13 910,0 грн. приховав від мене як споживача істотні умови Кредитного договору: обсяг зобов’язання по щомісячній сплаті тіла кредиту, процентів по кредиту, термін виконання договору за рахунок сплати цих платежів. Зазначене згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» трактується як нечесна підприємницька практика, яка є забороненною.

15 лютого я отримала письмову консультацію фахівця. ( Додаток 5).

На підставі якої , я виявила істотну обставину про яку я не знала, і не могла знати ( тому як довіряла банку, як професійному продавцю кредитної послуги, у відношеннях з банком є більш «слабкою» стороною цивільних відносин ), а саме:

п.1.2 кредитного договору визначено, що кредит надається у сумі 525,0 тис.грн. до 9 жовтня 2013 року та п. 3.3.1 договору визначено, що позичальник зобов’язується повернути кредит у сумі 525,0 тис.грн. з відсотками до 9 жовтня 2013 року . Умовами договору п. 1.6 визначено, що зобов’язання по поверненню кредиту позичальник повинен виконати шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 13 910,0 грн., починаючи платежі з листопада 2009 року.

Однак щомісячні платежі у розмірі 13 910,0 грн. з листопада 2009 року забезпечать погашення тіла кредиту до 9 жовтня 2013 року лише у сумі 457 085, 88 грн. Тобто на час спливу строку погашення кредиту 9 жовтня 2013 року позичальник не зможе розрахуватися по тілу кредиту і сума недоплати буде становити 67 917, 12 гривень.

А отже для виконання зобов’язання по сплаті тіла кредиту у повному обсязі (525,0 тис.грн.) або треба подовжувати строк виконання зобов’язання на один рік до жовтня 2014 року, або збільшувати обсяг щомісячних платежів з листопада 2009 року .

При підписанні Кредитного договору я не давала згоди ані на подовження строку виконання зобов’язання у майбутньому, ані на збільшення у майбутньому щомісячних платежів по кредиту для виконання зобов’язання у строк до 9 жовтня 2013 року.

А отже ВІДПОВІДАЧ склав умови кредитного договору у п.1.6 та 1.2., 3.3.1 таким чином , що ПОЗИВАЧУ їх не можливо виконати у визначений договором термін ( 9 жовтня 2013 року).

Умови п.1.6. у сукупності з п.3.3.1 Кредитного договору не дають відповіді про що домовились сторони. Як сплачуючи платіж по кредиту у сумі 457 084,88 грн. до 9 жовтня 2013 року можливо виконати погашення кредиту у сумі 525,0 тис.грн до 9 жовтня 2013 року.

Зазначене свідчить про те , що сторони не дійшли згоди ані щодо розміру щомісячних платежів з 10.11.2009 року ( п.1.6 Кредитного договору), ані щодо строку погашення кредиту в цілому.

Виявлена зазначена обставина є істотною для прийняття законного рішення суду. Якби ця обставина була відома мені і суду на час розгляду справи, то суд би міг прийняти інше рішення – відмовити ПОЗИВАЧУ у позові на підставі того, що сторони не узгодили істотні умови Кредитного договору: розмір щомісячних ануітетних платежів по кредиту та термін виконання зобов’язання в цілому, що є підставою у відповідності до ст.638 ЦК України вважати п.1.6 Кредитного договору неукладеним, та вважати неукладеним Кредитний договір в цілому.

Відповідно пункту 1 статті 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно частини 1 пункту 2 статті 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Беручи до уваги роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.1981 року «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», як нововиявленими можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановления рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Зважаючи, що на дату розгляду справи суд керувався загальними правилами свободи договору, без застосування законодавства про захист прав споживачів, наявність на час подання цієї ЗАЯВИ Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, повідомлення ВСУ України які значно збільшили обсяг прав, якими може користуватися споживач, захищаючи свої інтереси в суді та наявність істотної нововиявленної обставини – факту неукладенності п.1.6 Кредитного договору, та неукладенності Кредитного договору в цілому, яка не могла бути відома мені як споживачу під час розгляду справи по суті із-за порушення ПОЗИВАЧЕМ моїх споживчих прав при укладанні кредитного договору, вважаю що рішення суду по справі №.... підлягає перегляду та прийняття нового рішення з дотриманням норм верховенства права, вимог ст.213 ЦПК України, принципів особливого захисту споживачів, про який зазначив у своєму Рішенні Конституційний суд « ..Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору» .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 361-365 ЦПК України, статтею 42 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, -

ПРОШУ:

1. Прийняти заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами до свого провадження.

2. Скасувати рішення ……… цивільній справі № за позовом до у сумі 268 439,25 грн. по Договору про іпотечний кредит за невідновлюванною кредитною лінією №

3. Справу призначити до розгляду в загальному порядку, із врахуванням зазначених нововиявлених обставин.

Додатки:

1. Витяг з реєстру судових рішень-

2. Копія Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 за конституційним зверненням Степаненка А.М. (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

3. Копія лист Верховного суду України від 12 грудня 2011 року- (1 арк)

4. Копія Віснику Верховного Суду України із повідомленням.

5. Копія Письмова консультація ПП

2. Копії заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами з додатками для сторін по справі.

13.03.2012 р.

[AntiBank]

Уважаемые господа!

Обращаюсь за помощью. Хочу завтра подать иск о пересмотре решения суда по нововыявленным обстоятельствам по взысканию долга.

Прошу посмотреть, указать на слабые стороны и дать рекомендации по "укреплению " иска.

Буду всем признательна за отклик.

...

Зважаючи, що на дату розгляду справи суд керувався загальними правилами свободи договору, без застосування законодавства про захист прав споживачів, наявність на час подання цієї ЗАЯВИ Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, повідомлення ВСУ України які значно збільшили обсяг прав, якими може користуватися споживач, захищаючи свої інтереси в суді та наявність істотної нововиявленної обставини – факту неукладенності п.1.6 Кредитного договору, та неукладенності Кредитного договору в цілому, яка не могла бути відома мені як споживачу під час розгляду справи по суті із-за порушення ПОЗИВАЧЕМ моїх споживчих прав при укладанні кредитного договору, вважаю що рішення суду по справі №.... підлягає перегляду та прийняття нового рішення з дотриманням норм верховенства права, вимог ст.213 ЦПК України, принципів особливого захисту споживачів, про який зазначив у своєму Рішенні Конституційний суд « ..Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору» .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 361-365 ЦПК України, статтею 42 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, -

ПРОШУ:

1. Прийняти заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами до свого провадження.

2. Скасувати рішення ……… цивільній справі № за позовом до у сумі 268 439,25 грн. по Договору про іпотечний кредит за невідновлюванною кредитною лінією №

3. Справу призначити до розгляду в загальному порядку, із врахуванням зазначених нововиявлених обставин.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не

відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів,

передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою

вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені

главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show?nreg=v...x=0&y=0#w11

Если Вы ссылаетесь на неукладенисть, то учтите вышеизложенное.

Я думаю, что Вам просто нужно подать новый иск. Теперь уже не встречный.

По Вашему предыдущему ведь не было принято никакого решения. Просто футбольнули и все.

Подавайте повторно.

Глядишь, остановят выполнение решения по стягненню до решения по сути здесь.

ИМХО

[Tavrija77]

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не

відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів,

передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою

вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені

главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show?nreg=v...x=0&y=0#w11

Если Вы ссылаетесь на неукладенисть, то учтите вышеизложенное.

Я думаю, что Вам просто нужно подать новый иск. Теперь уже не встречный.

По Вашему предыдущему ведь не было принято никакого решения. Просто футбольнули и все.

Подавайте повторно.

Глядишь, остановят выполнение решения по стягненню до решения по сути здесь.

ИМХО

Один иск по недействтельности благополучно суд бортонул по Луспенику. Подала и новый иск. В нем оспаривается дополнительное соглашение и ипотека с ссылкой на незаключенность ( основания есть и другие, кроме п.1.6). Ухвалы об открытии еще не получила. Но хочу подать и пересмотр по стягненню. Нужно исполнительную тормозить.