Определение ВССУГУД об отказе Приватбанку в обращения взыскания на имущество и обязательстве вернуть автомобиль

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.,

Суддів: Умнової О.В., Нагорняка В.А., Фаловської І.М., Савченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про зобовязання вчинити дії та відшкодування шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2010 року, рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет застави автомобіль «Фольксваген», 2003 р.в., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем, шляхом надання банку права продажу цього автомобіля іншій особі, з правом укладання банком договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зняття автомобіля з обліку, надання банку інших повноважень необхідних для продажу автомобіля.

Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем 9.02.2007 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав у банку кредит в розмірі 122466 грн. на придбання автомобіля, з кінцевим терміном погашення 8 лютого 2012 року. В забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором відповідач передав в заставу позивачу належний йому автомобіль. Відповідач, взятих на себе зобовязань за кредитним договором не виконує, своєчасно кредит не погашає, у звязку із чим, виникла заборгованість у розмірі 84990,72 грн., з яких: заборгованість по кредиту 73030,11 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 10244,48 грн., пеня 1620,04 грн., комісія 646,91 грн. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_5 подав зустрічний позов, в якому просив визнати неправомірними дії банку щодо вилучення у нього автомобіля предмету застави за кредитним договором; зобовязати банк повернути йому автомобіль та стягнути з нього 78200 грн. матеріальної шкоди та 25000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування зустрічного позову послався на те, що в січні-лютому 2009 року оплачував чергові внески в рахунок погашення кредиту у меншому розмірі, ніж передбачено договором. За телефонним викликом зявився 12 серпня 2009 року до відділення банку, де у нього був вилучений автомобіль працівниками позивача за основним позовом. В акті передачі заставного майна зазначено, що у разі погашення заборгованості до 27 серпня 2009 року транспортний засіб буде повернутий. Разом з тим, після внесення коштів в рахунок погашення заборгованості автомобіль йому не повернули. Вказує на те, що у звязку з неправомірними діями банку він позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати кредит. За час безпідставного утримання належного йому автомобіля ним не отриманий доход у розмірі 78300 грн. Крім того, зазначеними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у задоволенні основного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволений частково: визнані неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо неповернення вилученого автомобіля «Фолькцваген», який належить відповідачу за основним позовом. Вирішено відновити становище, яке існувало раніше; зобовязано банк повернути ОСОБА_5 належний йому автомобіль; стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_5 30000 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року апеляційна скарга позивача задоволена частково. Рішення суду першої інстанції змінено, шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частин рішення посилання на ст.ст. 554, 616, 623, 651, 653 ЦК України. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Позивач за основним позовом, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення вимог основного позову та відмову у задоволенні зустрічного.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи №2-1993,2521/2010, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Разом з тим, оскаржувані рішення місцевого суду та рішення суду апеляційної інстанції не відповідають вищевказаним вимогам закону.

Суд першої інстанції з висновками, якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні основного позову та частково задовольняючи вимоги зустрічного позову, виходив з того, що банком не була дотримана процедура, визначена договором щодо порядку звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Вилучення у відповідача автомобіля проведено з порушенням порядку, передбаченому умовами договору. Відповідачу за основним позовом не направлялося письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості, що свідчить про відсутність підстав для виникнення у останнього обовязку доставити предмет застави заставодержателю та подальшого звернення стягнення на нього.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального і процесуального права. Фактичні обставини встановлені судами повно та обєктивно, підтверджуються матеріалами справи.

Судами вірно застосовані положення ст.589 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу» та п.п.17.10, 23 договору застави, укладеного між сторонами.

Касаційна скарга позивача за основним позовом не містить ґрунтовних доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно відсутності правових підстав для задоволення позову ПАТ «КБ «Приватбанк». Зміст касаційної скарги зводиться лише до спростування висновків судів про задоволення вимог зустрічного позову.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками судів в частині стягнення з ПАТ «КБ «Приватбанк» на користь позивача за зустрічним позовом 30000 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди, виходячи з наступного.

Згідно висновків попередніх інстанцій вказана сума матеріальних збитків була завдана ОСОБА_5 у звязку з протиправним вилученням у нього автомобіля предмета застави, та неможливістю використання останнього у власній підприємницькій діяльності.

Судами першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірено наявність правових підстав для звернення ОСОБА_5 до суду з даними вимогами в порядку ЦПК України. Не встановлено обставин за яких позивач за зустрічним позовом використовував вилучений у нього автомобіль: для власних потреб, як фізичної особи чи як СПД.

В матеріалах справи відсутній технічний паспорт на вилучений транспортний засіб, з якого можливо б було встановити факт використання позивачем автомобіля з метою ведення господарської діяльності, або його використання останнім для власних потреб, як фізичної особи.

Встановлення даних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки впливає на вірне визначення підвідомчості спору в частині вказаних вимог та вирішення питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для стягнення відповідних збитків на користь ОСОБА_5

Щодо задоволення вимог зустрічного позову про стягнення з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 1000 грн. моральної шкоди слід зазначити наступне.

Суди попередніх інстанції, задовольняючи вимоги зустрічного позову у цій частині не встановили наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Судами не зясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими саме діями вони заподіяні.

Визначаючись із розміром моральної шкоди суди першої та апеляційної інстанцій не навели відповідних мотивів, з яких вони виходили, призначаючи до стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права в частині дослідження та оцінки доказів на предмет їх належності і допустимості, їх витребування у випадку неможливості подання останніх заявником.

Враховуючи допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права, ухвалені ними рішення в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 про стягнення 30000 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у звязку із чим, відповідно до ст.338 ЦПК України такі рішення у зазначеній частині слід скасувати з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2010 року, рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року в частині задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення 30000 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

В іншій частині рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2010 року, рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткачук О.С.

судді Умнова О.В. Нагорняк В.А. Фаловська І.М. Савченко В.О.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18247252

[Dimon73]

Судами першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірено наявність правових підстав для звернення ОСОБА_5 до суду з даними вимогами в порядку ЦПК України. Не встановлено обставин за яких позивач за зустрічним позовом використовував вилучений у нього автомобіль: для власних потреб, як фізичної особи чи як СПД.

В матеріалах справи відсутній технічний паспорт на вилучений транспортний засіб, з якого можливо б було встановити факт використання позивачем автомобіля з метою ведення господарської діяльності, або його використання останнім для власних потреб, як фізичної особи.

Интересно как они установили бы для каких целей используется автомобиль, даже при наличии техпаспорта, если согласно ІНСТРУКЦІї N 123/18861 від 27.01.2011 "Про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них" п. 1.4 ТЗ, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються як ТЗ фізичних осіб.?

[ANTIRAID]

Интересно как они установили бы для каких целей используется автомобиль, даже при наличии техпаспорта, если согласно ІНСТРУКЦІї N 123/18861 від 27.01.2011 "Про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них" п. 1.4 ТЗ, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються як ТЗ фізичних осіб.?

Заемщик сам указал:

Вказує на те, що у звязку з неправомірними діями банку він позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати кредит. За час безпідставного утримання належного йому автомобіля ним не отриманий доход у розмірі 78300 грн. Крім того, зазначеними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.

[Dimon73]

Заемщик сам указал:

Вказує на те, що у звязку з неправомірними діями банку він позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати кредит. За час безпідставного утримання належного йому автомобіля ним не отриманий доход у розмірі 78300 грн. Крім того, зазначеними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.

Это я понял, мне интересно утверждение суда о том, что "Судами першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірено... Не встановлено обставин за яких позивач за зустрічним позовом використовував вилучений у нього автомобіль: для власних потреб, як фізичної особи чи як СПД."

По их мнению это можно установить по тех. паспорту, но как? если в любом случае указывается владелец физ. лицо

[Dimon73]

В Постанове КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388, которая действовала на момент оформления, тоже ничего не сказано про предпринимателя

[vassylek]

Вот и закончились золотые деньки Привата.. Либо станешь ты Беня донецким, либо тебя порвут по частям..) Ну и хрен с тобой, козлячий Приват..