Постановление Харьковского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об обязательстве рассмотреть иск о взыскании ипотеки в третейском суде

[ANTIRAID]

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р.

Справа № 5023/2442/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі

за участю представників сторін:

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №02-07/2293 від 24.10.2011р.), ОСОБА_2 (дов. №02-07/213 від 09.02.2012р.)

відповідача - ОСОБА_3 (дов. б/н від 25.10.2010р.),

третіх осіб - не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Харківський інститут підготовки кадрів”, м.Харків, (вх. 837Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2012 р. по справі №5023/2442/11,

за позовом - Публічного акціонерного товариства ”Укрсоцбанк”, м. Київ, в особі Харківської обласної філії, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Харківський інститут підготовки кадрів”, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ”Інвестиційно-будівельна фірма ”ВБК”, м. Харків,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю ”УСК-інвест”, м.Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2012 р. (колегія суддів: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді: Бринцев О.В., Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково.

На задоволення вимог ПАТ ”Укрсоцбанк” в розмірі 10 614 692,61 грн.:

- за договором кредиту № 820/1-27/21-02-8/003 від 28.01.2008 р., укладеним з ТОВ ”УСК-Інвест”, у розмірі 40 55 263,40 грн., з яких: поточна заборгованість за кредитом 2 460 000,00 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 60000,00 грн.; поточна заборгованість за відсотками 23 715,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками 772092,50 грн.; пеня по простроченому кредиту та процентам 199455,90 грн.;

- за генеральним договором про надання кредитних послуг № 820/1/02-8/018 від 22.05.2008 р., укладеним з ТОВ ”Інвестиційно-Будівельною фірмою ”ВБК”, у розмірі 6 559 429,21 грн.: з яких прострочена заборгованість за кредитом 544500,00 доларів США , що в еквіваленті загальною сумою складає 4324255,65 грн. за офіційним курсом Національного Банку України; прострочена заборгованість за відсотками 184 434,25 доларів США, що в еквіваленті загальною сумою складає 1464721,48 грн. за офіційним курсом Національного Банку України; пеня по простроченому кредиту та процентам 768752,08 грн. ; штраф по простроченому кредиту 1700,00 грн.

звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором 820/3-27/21-02-8/12 від 29.01.2008 р., посвідченим Яковлєвою К.Б., приватним нотаріусом ХМНО за рєстр. 129 та на предмет іпотеки за іпотечним договором 820/2/02-8/198 від 22.05.2008 року, посвідченим Яковлєвою К.Б., приватним нотаріусом ХМНО за реєстр. 874, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 1-8 (один-вісім), першого поверху № 1-74 (один-сімдесят чотири), другого поверху № 1-33 (один-тридцять три), площею 2694, 4 кв. м. в літері "А-2"; нежитлові будівлі літери "А-1", "Ж-1", "В-1", "И-1", "Е-1", "Д-1", "Б-1", Т-1", площею 327,1 кв. м, загальною площею майна -3021,5 кв. м., що розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 4-А (чотири -а) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут підготовки кадрів" (Ідентифікаційний код 32564305, юридична адреса: м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок б. 4А, поточний рахунок № 26008052296742 в філії "ХГРУ" ЗАТ КБ "Приват-банк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 22609983) на праві приватної власності на підставі Договору № 1239 купівлі-продажу об'єкта майна приватизації (групи А) - цілісного майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31.08.2007 року за реєстром № 8179, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31.08.2007 року за № 2318708, згідно витягу з Державного реєстру правочинів №4537688 від 31.08.2007 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, акту № 911 прийому-передачі об'єкта малої приватизації (групи А) - цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Харківський інститут підготовки кадрів, що знаходиться на балансі і орендується ТОВ "Харківський інститут підготовки кадрів", за адресою: 61001, м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 4-Авід 31.10.2007 року, право власності на які зареєстровано Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 08.11.2007 року за реєстраційним № 11941475, номер запису 5764, в книзі 1, згідно Витягу про реєстрацію права власності № 16589364, виданого 08.11.2007 року Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Визначено у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", надати ПАТ „Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019 т/р 37394130000014 МФО 300023 банк отримувача ПАТ "Укрсоцбанк") право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки.

Початкову ціну предмету іпотеки встановлено в розмірі 10390680,00 грн. згідно висновку Харківського науково-дослідного інституту ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса , складеного 29.11.2011 року.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут підготовки кадрів" звільнити займані приміщення, передати ПАТ „Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019; т/р 37394130000014, МФО 300023, банк отримувача ПАТ "Укрсоцбанк") одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі, ключі від предмету іпотеки, та податкову накладну.

Надано ПАТ „Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019, т/р 37394130000014, МФО 300023 банк отримувача ПАТ "Укрсоцбанк") до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надати ПАТ „Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019, т/р 37394130000014, МФО 300023, банк отримувача ПАТ "Укрсоцбанк") право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Харківський інститут підготовки кадрів", ідентифікаційний код 32564305, на користь Публічного Акціонерного товариства ”Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії 23149,13 грн. державного мита та 214,25 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Харківський інститут підготовки кадрів” не погодилося з вказаним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області по даній справі від 06.02.2012р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що судом першої інстанції не зясовані всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме не зясоване питання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами безпосередньо боржниками ТОВ «УСК Інвест»і ТОВ «ІБФ «ВБК». Так, як зазначає відповідач, заборгованість за обома кредитними договорами була стягнута з боржників ТОВ «УСК Інвест»та ТОВ «ІБФ «ВБК»шляхом звернення позивача до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, за обома рішеннями отримані судові накази та відкрите виконавче провадження, яке здійснюється органами виконавчої служби. Однак, суд першої інстанції не перевірив фактично стягнутий борг з боржників і в яких сумах, а обмежився встановленням розміру боргу на основі даних самого позивача, який є зацікавленою особою по справі.

Крім того, як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено спеціальним нормативним актом- Законом України «Про іпотеку». Задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано розділом пятим вказаного Закону. Однак, норми вказаного розділу передбачають єдиний випадок виникнення у іпотекодавця обовязку звільнити предмет іпотеки до його реалізації, а саме виселення мешканців житлового будинку чи іншого житлового будинку чи іншого житлового приміщення. Жодна інша норма ані Закону «Про іпотеку», ані іншого закону не надає права господарському суду зобовязувати власника звільняти належне йому приміщення до моменту переходу права власності на нього до іпотекодержателя або третьої особи. Таким чином, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції в частині зобовязання ТОВ «ХІПК»звільнити нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки, прийнято з порушенням вимог ст.319 ЦК України, оскільки випадки, коли іпотекодавець може бути позбавлений права користування належним йому нежитловим приміщенням діючим законодавством не передбачені та не були предметом добровільної домовленості передбаченої умовами договору іпотеки. Крім того, щодо передачі предмета іпотеки в управління припис норми ст.34 Закону України «Про іпотеку»містить пряму вказівку щодо мети такої передачі- для забезпечення належного господарського використання предмету іпотеки. Норма ст.39 того ж Закону також вказує на те, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації у рішенні суду зазначаються у разі необхідності їх застосування. Таким чином, з системного аналізу норм ст.34 та 39 Закону України «Про іпотеку»випливає, що передача предмета іпотеки в управління за рішенням суду допускається виключно у разі необхідності задля забезпечення належного використання предмета іпотеки. Однак, суду не надані докази про те, що на теперішній час відповідач не належним чином зберігає та утримує предмет іпотеки, а також не обґрунтована необхідність у передачі предмета іпотеки в управління. Судом першої інстанції не надана правова оцінка даним фактам, а рішення про надання права господарського управління прийняте без встановлення належних фактичних підстав.

Також судом першої інстанції задоволені позовні вимоги позивача в частині зобовязання відповідача передати податкову накладну. При цьому судом залишено поза увагою те, що позивачем в цій частині позовні вимоги є невизначеними і незрозумілими, оскільки відповідачеві не відомо яку саме податкову накладну треба передати позивачеві, на якій правовій підставі така накладна повинна бути складена відповідачем, на яку суму, у відношенні якого контрагента і т.д. Дані обставини судом не зясовані, а позовні вимоги в цій частині задоволенні також без конкретизування, що заздалегідь унеможливлює їх виконання відповідачем.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №2956 від 04.04.2012р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається, зокрема, на те, що суму заборгованості, стягнуту третейським судом за кредитними договорами, позичальники не виплачують навіть у примусовому порядку- її розмір постійно збільшується. Крім того, як зазначає позивач, відповідно до ст.34 Закону України «Про іпотеку»«…Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.» Отже, рішенням визначено порядок управління майном. Зокрема, позивачу надано право проведення усіх дій, повязаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки. На забезпечення належного виконання наданого позивачу права на управління майном, рішенням зобовязано відповідача звільнити займані приміщення, передати ПАТ «Укрсоцбанк»одночасно з актом приймання- передачі нежитлові будівлі, ключі від предмету іпотеки та податкову накладну. Якщо рішенням суду надається право управління майном на яке звертається стягнення, то логічним, на думку позивача, є також зобовязання цим рішенням відповідача (власника) звільнити таке приміщення. Позивач вважає, що рішення в частині зобовязання відповідача звільнити займані приміщення спрямоване на забезпечення належного виконання такого рішення та не суперечить чинному законодавству України.

Щодо надання позивачу відповідачем податкової накладної, таке зобовязання відповідача спрямоване на належне виконання сторонами податкових зобовязань, які виникнуть у сторін під час укладення договору купівлі- продажу предмета іпотеки. Зобовязання відповідача передати податкову накладну не впливає на суть рішення і немає бути підставою для скасування рішення, або зміні його у цій або іншій частині, тим більш, що таке зобовязання відповідача, як вважає позивач, прямо виникає у відповідача згідно чинного податкового законодавства.

До суду від відповідача надійшли пояснення (вх. №2865 від 03.04.2012р.) та клопотання (вх. №2955 від 04.04.2012р.), в яких відповідач просить припинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що положення п.5.2. обох договорів іпотеки, укладених між сторонами, передбачають умову, відповідно до якої у випадку неможливості вирішення спорів за договором шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному вданому пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до ч.1 та 6 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Таким чином, п.5.2. вищезазначених договорів іпотеки є третейськими угодами, щодо розгляду спорів, які виникають з цих договорів.

Предметами іпотеки за вищезазначеними договорами іпотеки є нежитлові приміщення (п. 1.1. договорів іпотеки), тобто нерухоме майно. Отже, звернувшись з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач заявив вимогу на спірну суму у спорі щодо нерухомого майна.

У судовому засіданні 04.04.2012р. оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 09.04.2012р.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду скасувати, а провадження по справі припинити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявились, про причини не зявлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалами суду від 02.03.2012р. та від 19.03.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 січня 2008 року між АКБ СР „Укрсоцбанк" (правонаступник ПАТ ”Укрсоцбанк”), кредитором, та ТОВ «УСК Інвест», позичальником, укладено договір кредиту № 820/1-27/21-02-08/003 (договір кредиту №1), відповідно до умов якого, кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 36000000 грн., зі сплатою 14,5% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів (додаток № 1 до цього договору) та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 30000,00 грн., не пізніше 25 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 24 січня 2018 року на умовах, визначених цим договором. Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.(п. 1.1 - 1.2 договору кредиту).

22 травня 2008 року, між АКБ СР „Укрсоцбанк" (правонаступник ПАТ ”Укрсоцбанк”), кредитором, та ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК», позичальником, укладений Генеральний договір № 820/6/02-8/018 (кредитний договір №2), відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у гривнях, у доларах США, Євро, російських рублях, в межах загального ліміту, в базовій валюті - гривні в сумі 2750000 грн. 00 коп., на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, а позичальник зобовязався повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору, але в будь-якому разі, не більше: 20,5 процентів річних в гривні; 15 процентів річних в дол.США; 15 процентів річних в Євро; 15 процентів річних в російських рублях. Також позичальник зобовязався сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначеному тарифами на кредитні послуги , що містяться у додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2 договору кредиту №2 , встановлено, що надання кредитних послуг за цим договором здійснюється протягом періоду з 22 травня 2008р. по 21 травня 201Зр. включно.

Пунктами 3, 5 договору кредиту №2 сторони домовились, що надання кредитних послуг за цим договором здійснюється шляхом укладення додаткових угод що є невідємними частинами цього договору. Надання кредиту, або його відповідної частини за додатковими угодами здійснюється в межах невикористаного залишку загального ліміту кредитування за цим договором та з дотриманням строку дії загального ліміту кредитування. Конкретні умови кредитної послуги, зокрема: валюта, сума, мета, строк, форма надання грошових коштів, розмір процентної ставки та спосіб виконання /погашення зобовязань визначаються додатковими угодами.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №1, 29 січня 2008 року, між іпотекодержателем - (правонаступник ПАТ ”Укрсоцбанк”) та іпотекодавцем - ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів” укладено іпотечний договір №820/3-27/21-02/8/12, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - Іпотечний договір-1), відповідно до умов якого, іпотекодавець передав на забезпечення зобовязань за кредитним договором № 820/1-27/21-02-8/003 від 28.01.2008 року нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 1-8 , першого поверху № 1-74, другого поверху № 1-33, площею 2694,4 кв.м. в літері ”А-2”; нежитлові будівлі літери ”А-1”, ”Ж-1”, ”В-1”, ”И-1”, ”Е-1”, ”Д-1”, ”Б-1”, ”Г-1”, площею 327,1 кв.м, загальною площею майна -3021,5 кв.м, що розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 4-А.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №2, 29 січня 2008 року, між іпотекодержателем - (правонаступник ПАТ ”Укрсоцбанк”) та іпотекодавцем - ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів” укладено іпотечний договір №820/2/02-8/198, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 874 (далі - Іпотечний договір-2), відповідно до умов якого, іпотекодавець передав на забезпечення зобовязань за кредитним договором № 820/1/02-8/018 від 22.05.2008 року нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 1-8 , першого поверху № 1-74, другого поверху № 1-33, площею 2694,4 кв.м. в літері ”А-2”; нежитлові будівлі літери ”А-1”, ”Ж-1”, ”В-1”, ”И-1”, ”Е-1”, ”Д-1”, ”Б-1”, ”Г-1”, площею 327,1 кв.м, що розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 4-А.

Предмет іпотеки за іпотечним договором -1 та іпотечним договором -2 є ідентичним.

Договорами іпотеки встановлено, що предмет іпотеки належить Товариству з обмеженою відповідальністю ”Харківський інститут підготовки кадрів»на праві приватної власності, на підставі договору № 1239 купівлі-продажу об'єкта майна приватизації (групи А) - цілісного майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31.08.2007 року за реєстром № 8179, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31.08.2007 року за № 2318708, згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 4537688 від 31.08.2007 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л.В, акту № 911 прийому-передачі об'єкта малої приватизації (групи А)- цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Харківський інститут підготовки кадрів, що знаходиться на балансі і орендується ТОВ ”Харківський інститут підготовки кадрів”, за адресою: 61001, м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 4-А від 31.10.2007 року, право власності на які зареєстровано Комунальним підприємством ”Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 08.11.2007 року за реєстраційним № 11941475, номер запису 5764, в книзі 1, згідно Витягу про реєстрацію права власності № 16589364, виданого 08.11.2007 року Комунальним підприємством ”Харківське міське бюро технічної інвентаризації”.

Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 іпотечних договорів 1, 2 встановлено зміст основного зобовязання: повернення кредиту, річних та комісій, а також сплата можливої неустойки (пені, штрафу), передбачених кредитними договорами №№1, 2, а також відшкодування витрат повязаних з предявленням вимог за основним зобовязанням, та збитків, завданих порушенням умов основного зобовязання .

Пунктом 1.7 іпотечних договорів сторони встановили, що за наявності прав чи вимог інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі підтверджених виконавчими документами, іпотекодержатель має переважне право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Пунктом 1.11 іпотечних договорів передбачено накладення нотаріусом заборони на відчуження предмета іпотеки.

Згідно з пунктом 4.1 іпотечних договорів 1, 2 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктами 4.6, 4.5 іпотечних договорів 1, 2 іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема, на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпеченних іпотекою зобовязань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з пунктом 5.2 іпотечних договорів -1, 2, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись статтею 5 Закону України ”Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному вданому пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України „Про третейські суди” до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону наведені в ньому терміни вживаються у такому значенні: третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин; третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно із ст. 5 Закону України „Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 6 цього Закону визначена підвідомчість справ третейським судам, а саме встановлено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. Назване обмеження в підвідомчості справ третейським судам запроваджено у звязку з доповненням ч.1 ст.6 Закону пунктом 7 згідно із Законом України від 05.03.2009р. №1076-VI, тобто після укладення сторонами іпотечного договору 1 від 29.01.2008р. та іпотечного договору 2 від 22.05.2008р. з включеною до нього третейською угодою.

Зміст п. 5.2 іпотечних договорів 1, 2 свідчить, що між АКБСР «Укрсоцбанк»(правонаступник ПАТ ”Укрсоцбанк”) та ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів” була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження в договорі, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України „Про третейські суди”, в ній наявна вказівка на конкретно визначений третейський суд, регламент якого згідно з ч.2 ст.12 Закону є невідємною частиною іпотечного договору.

При цьому Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1076-VI від 05.03.2009р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” не містять застереження щодо надання йому в цілому або окремим положенням зворотної сили у часі, відтак обмеження, встановлене п.7 ч.1 ст.6 Закону України „Про третейські суди”, щодо підвідомчості справ цим судам, стосується справ, що виникли з господарських та цивільних відносин при виконанні договорів з третейськими угодами, які були укладені після набрання чинності Законом №1076-VI від 05.03.2009р.

На дату укладення третейських угод в формі третейського застереження в іпотечному договорі 1 від 29.01.2008р. та іпотечному договорі 2 від 22.05.2008р. положення останньої відповідали вимогам закону та не існувало обмежень на її укладення. В свою чергу, положення Закону України „Про третейські суди” не передбачають наразі жодних обмежень стосовно розгляду спорів, що виникли з діючих та дійсних третейських угод. Доказів та обґрунтувань зворотного матеріали справи та пояснення позивача не містять.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з заперечень на позов, наданих відповідачем до суду першої інстанції, відповідач заперечував проти розгляду справи господарським судом, посилаючись, зокрема, на те, що між сторонами є угода про передання цього спору на розгляд третейського суду.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про третейські суди” третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону. У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, третейський суд повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції. З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу. Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках. При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду. У разі, якщо третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити в розгляді справи. Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

Таким чином, вирішення питання про підвідомчість справи третейському суду віднесено законом до компетенції такого суду, при цьому такий суд має висловити позицію щодо наявності та дійсності угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

Відповідно, належним доказом нечинності третейської угоди є ухвала третейського суду про відмову у розгляді справи, або рішення господарського ( в даному випадку) суду про недійсність тієї частини договору, що містить третейську угоду сторін.

Такі докази, як і посилання на їх існування, суду не надані та позивачем не наголошено протилежне.

Як вже зазначалось, відповідно до положень п.З Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів»у норми ст.6 Закону України «Про третейські суди»були внесені зміни, відповідно до яких третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, у тому числі у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. Ці зміни були внесені згідно з Законом України від 05.03.2009 року, тобто після погодження сторонами іпотечних договорів умов щодо порядку розгляду спорів та органу, що розглядає між сторонами договору спори, розбіжності та вимоги, що виникають при виконанні даних договорів чи у зв'язку з ними.

За загальним правилом дії нормативного акту у часі прийняті закони не мають зворотної сили (винятки складають кримінальні закони або якщо про це прямо вказано в законі).

У зв'язку з цим та враховуючи, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів»від 05.03.2009 року не містить застережень щодо надання йому в цілому або окремим положенням зворотної сили у часі, обмеження щодо розгляду конкретних категорій справ третейським судом, визначені в положеннях, зокрема п.7 ст.6 Закону України «Про третейські суди», стосується справ у спорах, що виникли при виконанні договорів з третейськими угодами, які були укладені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.2009 року. Враховуючи дати укладання сторонами договорів іпотеки - 29.01.2008 року та 22.05.2008 року, при вирішення питання щодо спірних відносин між сторонами за цими іпотечними договорами щодо підвідомчості відповідного спору слід виходити з обумовлених у пунктах 5.2 договорів іпотеки третейських застереженнях - про розгляд цих спорів у Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Трактуючи Закон України „Про третейські суди” в аспекті спірного питання, місцевий господарський суд дійшов висновку про підставність звернення позивача з даним позовом до господарського суду з огляду положення п.7 ч.1 ст.6 Закону України „Про третейські суди”, не зваживши на те, що чинна та дійсна третейська угода, укладена між сторонами спору до порушення провадження у справі, зумовлює необхідність припинення провадження у справі за п.5 ст.80 ГПК України, відповідно до якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

При цьому, у разі, якщо третейський суд при зверненні сторони третейської угоди до нього з позовом дійде висновку про відмову у розгляді заяви з підстав, встановлених ст. 27 Закону України „Про третейські суди”, або третейську угоду буде визнано недійсною іншим судом, господарський суд розгляне спір по суті з дотриманням положень ст. 12 ГПК України.

Відповідно до ст. 51 Закону України „Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржено сторонами шляхом подання заяви про його скасування до компетентного суду (місцевий чи загальний суд за місцем розгляду справи третейським судом ст. 2 Закону) та скасоване, зокрема, з підстав непідвідомчості справи третейському суду відповідно до закону.

Виходячи з викладеного, за наявності чинної третейської угоди між сторонами даного спору питання підвідомчості справи третейському суду згідно з п. 5.2 іпотечного договору 1 від 29.01.2008р. та іпотечного договору 2 від 22.05.2008р. вирішується або визначеним сторонами третейським судом з винесенням відповідної ухвали або (господарським) судом за результатами оскарження рішення третейського суду в даному спорі з мотивів непідвідомчості справи третейському суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, тому рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2012р. по справі №5023/2442/11 слід скасувати, а провадження у справі припинити.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.3 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Харківський інститут підготовки кадрів” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2012 р. по справі №5023/2442/11 скасувати.

Провадження у справі №5023/2442/11 припинити.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 12.04.2012р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22613009

[ANTIRAID]

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р.

Справа № 5023/2442/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.

суддів :Воліка І.М., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012

у справі № 5023/2442/11 господарського суду Харківської області

за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії (надалі - Банк)

до ТОВ "Харківський інститут підготовки кадрів" (надалі -ТОВ "ХІПК")

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" (надалі -ТОВ "ІБФ "ВБК")

2. ТОВ "УСК-інвест"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача- Матвіїв І.А.

від відповідача- Рудь С.О.

від третьої особи-1- не з'явились

від третьої особи-2- не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2012 (судді: Аюпова Р.М., Бринцев О.В., Светлічний Ю.В.) позов Банку до ТОВ "ХІПК" задоволено частково: на задоволення вимог Банку в розмірі 10 614 692,61 грн., а саме:

- за Договором кредиту № 820/1-27/21-02-8/003 від 28.01.2008, укладеним між Банком та ТОВ "УСК-Інвест", в розмірі 4 055 263,40 грн., з яких: поточна заборгованість за кредитом -2 460 000 грн.; прострочена заборгованість за кредитом -600 000 грн.; поточна заборгованість за відсотками -23 715 грн.; прострочена заборгованість за відсотками -772 092,50 грн.; пеня по простроченому кредиту та процентам -199 455,90 грн.

- за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 820/1/02-8/018 від 22.05.2008, укладеним між Банком та ТОВ "ІБФ "ВБК", в розмірі 6 559 429,21 грн.: з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 544 500 доларів США, що в еквіваленті загальною сумою складає 4 324 255,65 грн. за офіційним курсом НБУ; прострочена заборгованість за відсотками -184 434,25 доларів США, що в еквіваленті загальною сумою складає 1 464 721,48 грн. за офіційним курсом НБУ; пеня по простроченому кредиту та процентам -768 752,08 грн.; штраф по простроченому кредиту -1700 грн.

звернено стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором 820/3-27/21-02-8/12 від 29.01.2008 та на предмет Іпотеки за іпотечним договором 820/2/02-8/198 від 22.05.2008 укладеними між Банком та ТОВ "ХІПК".

Визначено у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та надано Банку право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки.

Початкову ціну предмету іпотеки встановлено в розмірі 10 390 680 грн., згідно висновку Харківського науково-дослідного інституту ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, складеного 29.11.2011.

Зобов'язано ТОВ "ХІПК" звільнити займані приміщення та передати Банку одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі, ключі від предмету іпотеки та податкову накладну.

Надано Банку до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надано Банку право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 (судді: Пуль О.А., Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) рішення скасовано, провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ПК України.

Не погоджуючись з постановою, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.01.2008 між Банком (Кредитор) та ТОВ "УСК-Інвест" (Позичальник) укладено Договір кредиту № 820/1-27/21-02-8/003 (надалі -Договір кредиту), згідно умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 3 600 000 грн., зі сплатою 14,5% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 30 000грн., не пізніше 25 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 24.01.2018 на умовах, визначених цим договором. Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

З метою забезпечення виконання Позичальником -ТОВ "УСК-Інвест" своїх зобов'язань за Договором кредиту, 29.01.2008 між Банком (Іпотекодержатель) та ТОВ "ХІПК" (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 820/3-27/21-02-8/12 (надалі -Іпотечний договір від 29.01.2008), предметом якого є нерухоме майно.

22.05.2008 між Банком (Кредитор) та ТОВ "ІБФ "ВБК" (Позичальник) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 820/1/02-8/018 (надалі -Генеральний кредитний договір), згідно умов якого Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти в гривні, доларах США, Євро, російських рублях в межах загального ліміту, що встановлюється в базовій валюті в гривні в сумі 2 750 000 грн. на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, а Позичальник зобов'язується повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у Додаткових угодах до цього Договору, а також сплачувати комісії у розмірі та порядку, визначеному Тарифами на Кредитні послуги, що містяться у Додатку № 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною.

Також, з метою забезпечення виконання Позичальником -ТОВ "ІБФ "ВБК" зобов'язань за Генеральним кредитним договором, 22.05.2008 між Банком (Іпотекодержатель) та ТОВ "ХІПК" (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 820/2/02-8/198 (надалі -Іпотечний договір від 22.05.2008), відповідно до якого Іпотекодавець передає в наступну іпотеку нерухоме майно, яке є предметом Іпотечного договору від 29.01.2008.

Пунктом 5.2 Іпотечних договорів сторони погодили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись статтею 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному вданому пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв'язку з неналежним виконанням Позичальниками -ТОВ "УСК-Інвест" та ТОВ "ІБФ "ВБК" умов Договору кредиту та Генерального кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та плати за користування кредитом, у Банку виникло право, в силу ст. 33 Закону України "Про іпотеку", задовольнити свої вимоги за рахунок нерухомого майна, що є предметом Іпотечних договорів.

Проте, апеляційний господарський суд дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про припинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Апеляційним господарським судом, також, встановлено, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідач заперечував проти вирішення справи господарським судом, з огляду на те, що між сторонами укладено угоду про передачу спору третейському суду.

Встановивши, що положення п. 5 Іпотечних договорів містять дійсну третейську угоду, якою сторони погодили передачу спорів, що виникнуть між сторонами, конкретно визначеному Третейському суду, господарський суд апеляційної інстанції правомірно припинив провадження у даній справі, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи Банку про те, що спір, який виник між сторонами у даній справі непідвідомчий третейському суду, оскільки стосується нерухомого майна, обґрунтовано спростовані апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Вказане обмеження було включено до статті 6 цього Закону на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 № 1076-VI, тобто після укладення Іпотечних договорів від 29.01.2008 та 22.05.2008.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" не містять застережень щодо надання йому в цілому або окремим його положенням зворотної сили у часі, а тому обмеження щодо підвідомчості справ третейському суду у спорах щодо нерухомого майна застосовується до правовідносин, що виникли після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 у справі № 5023/2442/11 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

Судді

І. Волік

О. Подоляк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24496848