Решение Днепровского райсуда о расторжении договора со Сведбанком путем обращения взыскания на предмет ипотеки

[ANTIRAID]

Справа № 2-5532/11

РІШЕННЯ

іменем України

"15" червня 2012 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Антипової Л.О.

при секретарі: П'ятаченко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного відділення Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про розірвання кредитного договору, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережного відділення ПАТ «Сведбанк»та просить розірвати кредитний договір №2615/1207/77-005 від 03.12.2008 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3660 від 03.12.2007 року, свої вимоги мотивуючи тим, що 03.12.2007 року між ним і Акціонерним Комерційним Банком «ТАС-Комерцбанк», яке відповідно до рішення Загальних Зборів Акціонерів від 15.10.2007 року змінами до Статуту змінило назву в Публічне Акціонерне Товариство «Сведбанк»було укладено Кредитний договір №2615/1207/77-005, відповідно до якого відповідач надавав позивачу грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США, на строк з 03 грудня 2007 року по 03 грудня 2027 року включно та на умовах визначених цим договором кредиту, а позивач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, що передбачені умовами договором кредиту.

Пунктом 1.3. статті 1 Кредитного договору, визначено що позичальник сплачує відповідачеві проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

При укладені Кредитного договору, на забезпечення виконання зобов'язання за Договором між позивачем та відповідачем був укладений Договір іпотеки №3660 від 03.12.2007 року, відповідно до якого позивач передав в іпотеку майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Процівська сільська рада, с. Проців, загальною площею 0,250 га., як засіб забезпечення зобов'язань за Договором кредиту від 03.12.2007 року.

Тобто, відповідач надав у користування позивачеві кредитні кошти у розмірі, що вказується ст.. 1 Договору кредиту в повному обсязі та в погоджені сторонами строки.

Позивач. в свою чергу, використав отримані грошові кошти від відповідача за цільовим призначенням, вказаним у п.1.4. ст. 1 Кредитного договору, а саме на придбання земельної ділянки, яка в подальшому була передана за Договором іпотеки відповідачу, як захід забезпечення виконання зобов'язань позивачем за Кредитним договором.

Відповідно до положень визначених ст. 2 Кредитного договору, позивач виконав всі вимоги щодо належного оформлення зазначеної земельної ділянки та надав для ознайомлення відповідачу оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі земель та інші вимоги, визначені Кредитним договором.

Позивачем стверджується, що на час укладання Кредитного договору відповідачу була достовірно надана інформація про його фінансово-майновий стан, у підтвердження чого була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.

Протягом четвертого кварталу 2008 року відбулася істотна зміна обставин, якими позивач керувався укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, що стало причиною здорожчання кредитного ресурсу на 75,5 %. Зміна курсу долару США до національної валюти України, зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій своїй турботі та обачності, які від нього вимагалися. Даний факт є офіційно достовірним, оскільки наявність його підтверджується існуванням: Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи»N 1533-VI від 23.06.2009 р.; Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», Законопроекту № 4654 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо тимчасового накладення обмежень на деякі операції в сфері іпотечних та заставних відносин з метою мінімізації наслідків світової фінансової кризи». Тобто, зміна об'єктивних обставин стала для позивача настільки суттєвою, у зв'язку з неможливістю ним передбачення ризиків, що поставила під загрозу виконання умов Кредитного договору.

Крім того, позивач на день отримання кредиту мав за мету придбати згадану земельну ділянку для подальшого облаштування та здійснення підприємницької діяльності, однак, фінансово-матеріальне становище його, у зв'язку кризовий станом української фінансово-економічної системи, з того моменту значно ускладнилось та негативно вплинуло на подальшу можливість користуватися кредитом та сплачувати проценти у визначеному Договором кредиту порядку.

Також позивач втратив роботу, що позбавило його можливості стабільно оплачувати отриманий кредит, зважаючи на те, що придбана земельна ділянка не могла приносити доходи, на які він розраховував.

Позивач розуміючи, що вищезазначене положення його кредитної справи, негативно впливає, на його матеріальний стан, оскільки він не в змозі вчасно повертати відповідачу кредит та сплачувати всі нараховані проценти та неустойки за користування кредитом, крім того на комерційний імідж та інтерес відповідача, оскільки ситуація яка склалася на сьогодні у позивача, не передбачає можливості в подальшому виправити конфлікт та розрахуватися за зобов'язаннями по Договору кредиту з відповідачем, тим паче з урахуванням всієї суми заборгованості, що може виникнути у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань позивачем.

У зв'язку з цим позивач, в тому числі дбаючи також про комерційний інтерес відповідача, в частині повернення кредитних коштів у наданому об'ємі, прийшов до висновку про необхідність застосування положення передбачених п.7.1.2. та п. 10.9 Договору кредиту, а також положень чинного законодавства України, та достроково розірвати Договір кредиту, шляхом виконання позивачем всіх зобов'язань перед відповідачем, що настали на момент пред'явлення позову.

Відповідно до п.3.4. ст..3 Кредитного договору, Позичальник, тобто позивач у справі, має право достроково погасити заборгованість за кредитом (частково або у повному обсязі).

Черговість виконання зобов'язань за Договором, що виникли у позивача, передбачено положеннями п.3.5. договору, якої позивач відповідно до умов Договору зобов'язаний дотримуватись.

Відповідно до п.5.1.1. позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, сплату комісії, у порядку та в строки, встановлені Кредитним договором, а також сплату неустойок та відшкодування Відповідачу збитків у випадку неналежного виконання Позивачем своїх зобов'язань.

Тому позивач, керуючись положеннями пункту 3.7. Кредитного договору та ст. 1054 та ст. 1049 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про свій намір достроково розірвати Договір, і відповідно до умов Договору повідомив про це відповідача письмово заявою, яку вручив його представнику «15»липня 2011 року.

Так, відповідно до викладеного в заяві позивач вбачає за можливе, користуючись правами визначених п.п.5.1.1. та п.7.1.2. Кредитного договору, запропонувати відповідачеві звернути стягнення на предмет іпотеки, в частині, що покриє зобов'язання , що виникли на момент звернення, а в іншій частині позивач зобов'язується розрахуватися з відповідачем та в подальшому, визнати Договір кредиту розірваним, а отже він не має ніякої правової сили для сторін.

Так, як предмет іпотеки відповідно до Договору іпотеки було оцінено 120 000 доларів США, що на момент укладення договору було еквівалентно 606 000,00 грн., то зобов'язання за Кредитним договором, що виникли у позивача мають покритися саме іпотекою. У встановлений Законом термін письмової відповіді на своє звернення позивач не отримав, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на позов та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. В чергове судове засідання, призначене на 15.06.2012 року не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 03.12.2007 року між ОСОБА_1 і Акціонерним Комерційним Банком «ТАС-Комерцбанк», яке відповідно до рішення Загальних Зборів Акціонерів від 15.10.2007 року змінами до Статуту змінило назву в Публічне Акціонерне Товариство «Сведбанк»було укладено Кредитний договір №2615/1207/77-005, відповідно до якого відповідач надавав позивачу грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США, на строк з 03 грудня 2007 року по 03 грудня 2027 року включно та на умовах визначених цим договором кредиту, а позивач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, що передбачені умовами договором кредиту.

Пунктом 1.3. статті 1 Кредитного договору, визначено що позичальник сплачує відповідачеві проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

При укладені Кредитного договору, на забезпечення виконання зобов'язання за Договором між позивачем та відповідачем був укладений Договір іпотеки №3660 від 03.12.2007 року, відповідно до якого позивач передав в іпотеку майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Процівська сільська рада, с. Проців, загальною площею 0,250 га., як засіб забезпечення зобов'язань за Договором кредиту від 03.12.2007 року.

Тобто, відповідач надав у користування позивачеві кредитні кошти у розмірі, що вказується ст.. 1 Договору кредиту в повному обсязі та в погоджені сторонами строки.

Позивач. в свою чергу, використав отримані грошові кошти від відповідача за цільовим призначенням, вказаним у п.1.4. ст. 1 Кредитного договору, а саме на придбання земельної ділянки, яка в подальшому була передана за Договором іпотеки відповідачу, як захід забезпечення виконання зобов'язань позивачем за Кредитним договором .

Відповідно до положень визначених ст. 2 Кредитного договору, позивач виконав всі вимоги щодо належного оформлення зазначеної земельної ділянки та надав для ознайомлення відповідачу оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі земель та інші вимоги, визначені Кредитним договором.

Позивачем стверджується, що на час укладання Кредитного договору відповідачу була достовірно надана інформація про його фінансово-майновий стан, у підтвердження чого була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.

Протягом четвертого кварталу 2008 року відбулася істотна зміна обставин, якими позивач керувався укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, що стало причиною здорожчання кредитного ресурсу на 75,5 %. Зміна курсу долару США до національної валюти України, зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій своїй турботі та обачності, які від нього вимагалися. Даний факт є офіційно достовірним, оскільки наявність його підтверджується існуванням: Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи»N 1533-VI від 23.06.2009 р.; Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», Законопроекту № 4654 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо тимчасового накладення обмежень на деякі операції в сфері іпотечних та заставних відносин з метою мінімізації наслідків світової фінансової кризи». Тобто, зміна об'єктивних обставин стала для позивача настільки суттєвою, у зв'язку з неможливістю ним передбачення ризиків, що поставила під загрозу виконання умов Кредитного договору.

Крім того, позивач на день отримання кредиту мав за мету придбати згадану земельну ділянку для подальшого облаштування та здійснення підприємницької діяльності, однак, фінансово-матеріальне становище його, у зв'язку кризовий станом української фінансово-економічної системи, з того моменту значно ускладнилось та негативно вплинуло на подальшу можливість користуватися кредитом та сплачувати проценти у визначеному Договором кредиту порядку.

Позивач розуміючи, що вищезазначене положення його кредитної справи, негативно впливає, на його матеріальний стан, оскільки він не в змозі вчасно повертати відповідачу кредит та сплачувати всі нараховані проценти та неустойки за користування кредитом, крім того на комерційний імідж та інтерес відповідача, оскільки ситуація яка склалася на сьогодні у позивача, не передбачає можливості в подальшому виправити конфлікт та розрахуватися за зобов'язаннями по Договору кредиту з відповідачем, тим паче з урахуванням всієї суми заборгованості, що може виникнути у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань позивачем.

У зв'язку з цим позивач, в тому числі дбаючи також про комерційний інтерес відповідача, в частині повернення кредитних коштів у наданому об'ємі, прийшов до висновку про необхідність застосування положення передбачених п.7.1.2. та п. 10.9 Договору кредиту, а також положень чинного законодавства України, та достроково розірвати Договір кредиту, шляхом виконання позивачем всіх зобов'язань перед відповідачем, що настали на момент пред'явлення позову.

Відповідно до п.3.4. ст..3 Кредитного договору, Позичальник, тобто позивач у справі, має право достроково погасити заборгованість за кредитом (частково або у повному обсязі).

Черговість виконання зобов'язань за Договором, що виникли у позивача, передбачено положеннями п.3.5. договору, якої позивач відповідно до умов Договору зобов'язаний дотримуватись.

Відповідно до п.5.1.1. позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, сплату комісії, у порядку та в строки, встановлені Кредитним договором, а також сплату неустойок та відшкодування Відповідачу збитків у випадку неналежного виконання Позивачем своїх зобов'язань.

Тому позивач, керуючись положеннями пункту 3.7. Кредитного договору та ст. 1054 та ст. 1049 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про свій намір достроково розірвати Договір, і відповідно до умов Договору повідомив про це відповідача письмово заявою, яку вручив його представнику «15»липня 2011 року.

Так, відповідно до викладеного в заяві позивач вбачає за можливе, користуючись правами визначених п.п.5.1.1. та п.7.1.2. Кредитного договору, запропонувати відповідачеві звернути стягнення на предмет іпотеки, в частині, що покриє зобов'язання , що виникли на момент звернення, а в іншій частині позивач зобов'язується розрахуватися з відповідачем та в подальшому, визнати Договір кредиту розірваним, а отже він не має ніякої правової сили для сторін.

Так, як предмет іпотеки відповідно до Договору іпотеки було оцінено 120 000 доларів США, що на момент укладення договору було еквівалентно 606 000,00 грн., то зобов'язання за Кредитним договором, що виникли у позивача мають покритися саме іпотекою. У встановлений Законом термін письмової відповіді на своє звернення позивач не отримав.

Також, керуючи пунктом 6.1.1. Банк, відповідач по справі, за клопотанням позивача у виняткових випадках має право переносити строки погашення заборгованості за кредитом. До того ж, пунктом 6.1.3. Договору кредиту передбачено право відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до чинного законодавства України та умов іпотечного договору у випадку порушення позивачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ст..1 Договору іпотеки, цим Договором забезпечується належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного Договору № 2615/1207/77-005 від 03 грудня 2007 року, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, у тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо:

- повернення Іпотеокдавцем Іпотекодержателю кредиту у сумі 100000, 00 доларів США в строк до 03 грудня 2027 року;

- сплати Іпотекодавцем процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені Кредитним договором;

- виконання Іпотекодавцем інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором в повному обсязі, на умовах і в строки визначені в Кредитному договорі (утому числі при зміні строків виконання зобов'язань ): а також іпотекою забезпечується відшкодування Іпотекодавцем будь-яких витрат та збитків Іпотекодержателя, пов'язаних з неналежним виконанням Іпотекодавцем умов Кредитного договору та або цього Договору (у тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків), а також витрат Іпотекодержателя, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет Іпотеки за цим Договором, у тому числі витрат на утримання та збереження такого предмета іпотеки.

Відповідно до ст.. 12 Договору іпотеки, за вибором Іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, це за рішенням суду або іншим способом, що передбачений законодавством на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до п.10.9 Кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, можливих неустойок, відшкодування збитків, завданих порушенням умов цього договору, та повного виконання усіх інших умов за договором.

Відповідно до ст.. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Зі згаданої статті вбачається, що порука та застава - окремі самостійні способи забезпечення зобов'язання.

Статтею ст. 553 ЦК України передбачено, що порука - це договір, по якому до зобов'язання основного боржника приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього особа, яка ручалася, тобто поручитель.

Згідно із ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відносини у сфері застави нерухомого майна -іпотеки, врегульовано спеціальним Закон України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Посилання Відповідача на п. 10.13. Договору як на попередження позивача про те, що валютні ризики несе він, не обґрунтоване, оскільки п.6.1.2. Договору Сторонами передбачено, що зміна економічних умов є істотною зміною обставин.

Відсутність покладення валютних ризиків на позивача є суттєвою та згідно з п.16 постанови пленуму ВСС від 30.03.12 №5 «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»має бути врахована.

Настання світової фінансової кризи підтверджено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи»№ 1533-VI від 23 червня 2009 року, листом НБУ від 16.12.2009 р. N 13-210/8108-23317, Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»N 639-VI тощо.

Вказана істотна зміна обставин унеможливила позивача виконувати умови Договору та порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило його того, на що він розраховував при укладенні Договору, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями урегулювати ситуацію, що виникла, розірвати Договір шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, а саме: позивач звертався до відповідача листом від 15.07.11 р., вх. № 431/04, у відповідь Банк листом №5605 від 29.07.11 р. повідомив, що в нього наявні програми реструктуризації. Позивач листом від 23.08.11 р. вх.№536/04 повідомив, що не має можливості виконувати зобов'язання за Договором та просив про його розірвання, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідь від Банку досі не отримано.

Статтею 651 ЦКУ передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 652 ЦКУ, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Також потрібно зазначити, що згідно частини третьої статті 652 ЦКУ, У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Тобто, позивач укладаючи Кредитний договір з відповідачем не міг передбачити виникнення світової фінансовий кризи при всій своїй обачності, а також всі негативні наслідки, які прослідували для нашої держави та її громадян зокрема. Внаслідок такого збігу обставин, позивач фактично втратив можливість в подальшому належно виконувати умови Кредитного договору перед Відповідачем, що порушує комерційні інтереси відповідача, та покладає на позивача також настання негативних наслідків, зокрема сплату всіх штрафних санкцій за користуванням кредитними грошима.

У зв'язку з тим, що виконання Кредитного договору забезпечено іпотекою нерухомого майна на суму 120 000 доларів США, що оформлено Договором іпотеки, та відповідно до його умов забезпечує виконання зобов'язань, як в частині повернення основної суми кредиту, так і в частині сплати процентів за користування кредитом та виконання позивачем інших зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, вбачаємо за можливе належним чином виконати зобов'язання по кредитному договору, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, усі умови, передбачені ст. 652 ЦК України наявні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 599, 546, 553, 575, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного відділення Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про розірвання кредитного договору - задовольнити.

Розірвати Кредитний договір №2615/1207/77-005 від 03.12.07 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №2615/1207/77-005-Z-5 від 03.12.07 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №3660.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25097518

[alexbor]

Кто знает какова судьба этого решения? Было ли оно отменено высшими инстанциями или вступило в силу?

[alexbor]

Кто знает какова судьба этого решения? Было ли оно отменено высшими инстанциями или вступило в силу?

Неужели ни кому это не интересно? На этом решении можно строить защиту (аналогичная ситуация) или таким образом оформили договорённость с банком, которая не афишируется?

[у.zaporozhskiy]

Неужели ни кому это не интересно? На этом решении можно строить защиту (аналогичная ситуация) или таким образом оформили договорённость с банком, которая не афишируется?

Такие решения,как правило,отменяются апелляцией или ВССУ.

Для того что бы что-то советовать,в первую очередь, Вам нужно определиться с целью.

А также необходимо внимательно проанализировать условия договора и других документов.

[alexbor]

Такие решения,как правило,отменяются апелляцией или ВССУ.

Для того что бы что-то советовать,в первую очередь, Вам нужно определиться с целью.

А также необходимо внимательно проанализировать условия договора и других документов.

Так в том то и дело, что не могу найти были ли апелляция и ВССУ. Целью является прекращение отношений с банком с минимальными потерями. Как вариант, рассматриваю : Розірвати Кредитний договір  шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Юрист, у которого был на консультации, высказал свою точку зрения, что вышеупомянутым решением банк с заёмщиком закрыли свои взаимоотношения, а какова была реальная договорённость, не известно.

[у.zaporozhskiy]

Розірвати Кредитний договір  шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Такого способа защиты нет.

 

что вышеупомянутым решением банк с заёмщиком закрыли свои взаимоотношения, а какова была реальная договорённость, не известно.

После такого решения, отношения действительно должны прекращаться, но договоренность с банком  здесь не при чем.

 

Вам нужно искать другие пути решения Ваших проблем.

Для этого нужно анализировать документы и условия договоров.