Определение ВСУ о признании торгов недействительными

[alexburko]

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І., Григорєвої Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, вселення до квартири, визнання добросовісним набувачем 1/3 частини квартири; за зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, до державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Києва, ОСОБА_6, спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст”, треті особи: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, орган опіки та піклування в особі Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві, Бюро технічної інвентаризації м. Києва та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на 1/3 частину квартири,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, вселення до квартири, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 лютого 2005 року він став переможцем прилюдних торгів із реалізації арештованого майна, які проводилися спеціалізованим державним підприємством «Укрспец'юст», а саме 1/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та відповідно до свідоцтва про право власності від 9 вересня 2005 року є власником цієї частки квартири. Власником іншої частки квартири є ОСОБА_7, яка чинить йому перешкоди в користуванні власністю, чим порушує його права. Просив вселити його до квартири, зобовязати відповідачку не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні належною йому на праві власності 1/3 частки квартири.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_6, крім інших вимог, просив визнати його добросовісним набувачем 1/3 частки цієї квартири.

ОСОБА_7, не погоджуючись із заявленим позовом, діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, і ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічним позовом до державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Києва, ОСОБА_6 та спеціалізованого державного підприємства «Укрспец'юст» про визнання недійсними прилюдних торгів і свідоцтва про право власності на 1/3 частки квартири, посилаючись на те, що реалізація арештованого майна, яке на праві власності належало ОСОБА_8, з прилюдних торгів вчинена у порушення вимог закону, державним виконавцем не були повідомлені боржник і інші співвласники вказаної квартири про накладення арешту на майно та про продаж із прилюдних торгів, що призвело до порушення прав боржника, співвласників цієї квартири та неповнолітньої ОСОБА_9, яка постійно проживає в цій квартирі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволено: вселено його до квартири АДРЕСА_1; зобовязано ОСОБА_7 не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні 1/3 часткою цієї квартири; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2009 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі заступника прокурора м. Києва порушується питання про скасування судових рішень у звязку з порушенням судами норм матеріального й процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_7 у поданій на зазначені судові рішення касаційній скарзі порушує питання про їх скасування у звязку з порушенням судами норм матеріального й процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 і задоволення зустрічних позовних вимог.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суди виходили з доведеності позивачем фактів законності придбання ним спірної частки квартири у власність і належності йому на праві власності 1/3 частки цієї квартири, а також чинення з боку відповідачки йому перешкод у користуванні власністю.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди виходили з відсутності підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки вони проведені з дотриманням вимог чинного законодавства, та з того, що ОСОБА_7 не надано доказів порушення державним виконавцем вимог закону при вчиненні виконавчих дій з оцінки обєкта нерухомого майна та подальшого його продажу з прилюдних торгів.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі Тимчасове положення) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

ОСОБА_7 пояснювала суду, що ОСОБА_8 - власника спірної частини квартири, конфіскованої за вироком суду, торгівельною організацією, яка проводила прилюдні торги, належним чином не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, оскільки листи, які надсилалися не за його місцем перебування покарання, до нього не надходили, що є порушенням прав ОСОБА_8 у виконавчому провадженні, а також не залучено до участі у справі осіб, на рахунок яких повинна надійти сума, виручена від продажу 1/3 частини квартири конфіскованого майна.

Як убачається з матеріалів справи, лист спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” від 24 грудня 2004 року, в якому спеціалізоване державне підприємство повідомляло сторін виконавчого провадження про проведення 29 грудня 2004 року прилюдних торгів із продажу арештованого майна, ОСОБА_8 надісланий до Голопристанської ВК № 7, з якої він 12 листопада 2004 року вибув до Катерінівської ВК № 46., що підтверджується листом начальника Голопристанської ВК № 7 від 10 січня 2005 року, адресованим спеціалізованому державному підприємству “Укрспец'юст”.

Лист спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” від 15 лютого 2005 року про проведення 18 лютого 2005 року повторних прилюдних торгів ОСОБА_8 надсилався за три дні до проведення торгів, тому він не був вчасно повідомлений про проведення повторних торгів.

Суди в порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, не дали належної оцінки поясненням позивачки щодо неповідомлення боржника про проведення прилюдних торгів (дата, час, місце, стартова ціна реалізації майна), як це передбачено п. 3.11 Тимчасового положення.

Крім того, згідно з п. 4.5 Тимчасового положення, якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни покупці не висловлюють бажання придбати майно за ціною, оголошеною ліцитатором, то запропонований обєкт продажу знімається з торгів і прилюдні торги за даним лотом не проводяться.

Повторні прилюдні торги проводяться не раніше ніж через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів (п. 4.6 Тимчасового положення). На повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 % ( п. 4.8 Тимчасового положення).

У разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися (п. 7.1 Тимчасового положення).

Згідно з повідомленням спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” від 30 грудня 2004 року, адресованим відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_8, не відбулися у звязку з відсутністю покупця. У цьому разі переоцінка майна не проводиться.

Однак суди в процесі розгляду справи на вищевказане уваги не звернули й залежно від цього не встановили, чи були підстави для проведення повторних прилюдних торгів, а також проведення переоцінки нерухомого майна, виставленого на продаж, та чи не є це порушенням порядку проведення прилюдних торгів.

Не перевірені судами й пояснення позивачки про те, що в порушення ч. 4 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем не повідомлено боржника про оцінку арештованого майна, яка проведене в порушення вимог законодавства, зокрема без урахування двох лоджій розміром 1,95 кв.м кожна, що призвело до зменшення загальної площі квартири й відповідно до зменшення реальної вартості 1/3 частини цієї квартири.

Не повідомлено боржника й про переоцінку майна, що позбавило його права на її оскарження.

Акт державного виконавця про переоцінку арештованого та описаного майна від 20 січня 2005 року № 33/19 ОСОБА_8 згідно з абз. 5 п. 5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція), якою передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження, не надсилався. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна ( абз. 5 п. 5. 12. 5 Інструкції).

Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим -дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції, Якщо передане торгівельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торгівельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торгівельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торгівельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна ( абз. 3 п. 5.12.2 Інструкції).

Проте суди також на зазначені положення закону уваги не звернули та під час розгляду справи не встановили: чи повідомлялися сторони виконавчого провадження, зокрема боржник, про проведення оцінки арештованого та виставленого на продаж майна спірної 1/3 частини квартири, що є обовязком державного виконавця відповідно до п. 5. 12. 5 Інструкції, та чи повідомлялися вони в подальшому про проведення переоцінки цієї частини квартири; чи були присутні сторони під час проведення оцінки та переоцінки арештованого майна, що позбавило їх можливості оскаржити проведену оцінку й переоцінку майна в установленому законом порядку; чи вручено державним виконавцем акти оцінки та переоцінки арештованого майна.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2009 року визнано недійсним та скасовано розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації в м. Києві від 4 вересня 1997 року № 2891 щодо приватизації спірної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_8; визнано недійсним і скасовано свідоцтво про право власності на - спірну квартиру, яке видане відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної державної адміністрації в м. Києві ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 4 вересня 1997 року відповідно до розпорядження від 4 вересня 1997 року № 2891; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом № 358 від 3 березня 2005 року на 1/3 частину спірної квартири, видане на імя ОСОБА_7

За таких обставин ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: М.І. Балюк

Л.І. Григорєва

Л.І. Охрімчук

Ю.Л. Сенін

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14223177

[Abadonna]

За таких обставин ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: М.І. Балюк

Л.І. Григорєва

Л.І. Охрімчук

Проявление мастерства по затягиванию сроков, с 2006 года не могут рассмотреть. Нарушения порядка передачи на реализацию и самой процедуры реализации действительно есть. Удивляет скурпулезность и желание ВСУ установить истину .