Решение Приднепровского райсуда об отказе в признании кредитного договора с Ощадбанком недействительным в связи с незаключенностью


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Придніпровський районний суд м.Черкаси

21.08.2012 року

номер справи 2-47/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Бурлаки А.І.

при секретарі - Ілюк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Черкаське обласне управління про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Черкаське обласне управління про визнання правочину недійсним.

До початку розгляду справи по суті позивач подала заяву про зміну підстави позову мотивуючи її тим, що 23 лютого 2009 року вона звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління про визнання правочину недійсним.

Нею оскаржується кредитний договір №93-07 від 18.05.2007 року, забезпечений договором іпотеки нерухомого майна №93-07/01 від 18.05.2007 р. Після призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи підтвердились викладені в позовній заяві твердження про те, що коштів в банку вона не отримувала, і на видатковому касовому ордері від 18.05.2007 року за отримання коштів в сумі 220 000 гривень від її імені розписалась інша особа.

Як зазначено в п.8 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року, відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, а саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Цивільний кодекс прямо не визначає будь-яких істотних умов кредитного договору, тому за змістом ст.1054 ЦК України вбачається, що істотними умовами кредитного договору є сума кредиту -саме її отримання, проценти за його використання та обов'язок позичальника повернути суму кредиту, що повинен бути виконаний у певний час.

В даному випадку істотні умови договору дотримані не були, коштів за видатковим ордером від 18.05.2012 року в сумі 220 000 гривень позивач не отримувала, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи. Тому, в неї не виникло обов'язку по поверненню коштів, виданих за кредитним договором №93-07 від 18.05.2007 року, в якому сторонами вказані ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі заступника начальника філії Черкаське обласне управління Головченко В.В. та позивач - ОСОБА_1, та сплаті будь-яких відсотків, оскільки коштів вона не отримувала. Таким чином відповідно до ст.640 ЦК України такий договір є неукладеним.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії -Черкаське обласне управління за довіреністю Пилипенко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав пояснивши, що згідно п.8 Постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», то відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Хибною є думка позивача про те, що договір кредиту є укладеним з моменту надання кредиту і саме отримання суми кредиту є істотною умовою кредитного договору, оскільки це суперечить природі кредитного договору, який є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всіх його істотних умовах.

Зі змісту ст.1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит, тобто надання кредиту не співпадає з моментом укладення договору, а відбувається пізніше. Таким чином, що в момент вчинення кредитного договору №93-07 від 18.05.2007 р. сторонами додержано всі вимоги встановлені ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому відсутні правові підстави для визнання кредитного договору №93-07 від 18.05.2007 р. недійсним.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного, всебічного та об'єктивного їх дослідження, суд вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18 травня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №93-07, згідно якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 220 000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 220 000,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2011 року по вказаній цивільній справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити спеціалістам.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №481-П від 19.03.2012 року підпис від імені ОСОБА_1 в рядку після друкованих слів «Підпис отримувача» в видатковому касовому ордері №126812_001 від 18.05.2007 року на суму 220 000 грн. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (умовно виконавець «А»); підписи: від імені ОСОБА_1 в рядку після рукописного запису прізвища ОСОБА_1 в повідомленні про умови кредитування без дати, від імені ОСОБА_1 в рядку після рукописного запису прізвища ОСОБА_1 в кредитній заявці від 16.05.2007 року виконані ОСОБА_1; рукописні записи у кредитній заявці від 16.07.2007 року від імені ОСОБА_1 виконані ОСОБА_1

Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, підстав вважати кредитний договір №93-07 від 18 травня 2007 року укладеним, відсутні, адже позивач ОСОБА_1 гроші не отримала, що підтверджується вищевказаним висновком судово-почеркознавчої експертизи №481-П від 19.03.2012 року яким підтверджено за яким «Підпис отримувача»в видатковому касовому ордері №126812_001 від 18.05.2007 року на суму 220 000 грн. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Отже, суд приходить до висновку, що кредитний договір №93-07 від 18 травня 2007 року не є укладеним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві ставить вимоги про визнання кредитного договору №93-07 від 18 травня 2007 року недійсним з підстав неукладеності.

Чинне цивільне законодавство, а саме ст.ст.215, 218-234 ЦК України містить вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним. До вказаного переліку визнання договору недійсним з підстав неукладеності, не входить.

На підставі ст.ст.203, 215, 218-234, 638, 1046 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 30, 62, 202, 203, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Черкаське обласне управління про визнання правочину недійсним, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя: А. І. Бурлака

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25695224

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...