Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении договора поручительства с Укрсиббанком

[AntiBank]

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року

м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Григор'євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,Колесника П.І., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Шицького І.Б., -

розглянувши на спільному судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «TWM», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л и :

У грудні 2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «TWM» (далі - ТОВ «TWM»), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначав, що 24 жовтня 2007 року між ним і ТОВ «TWM» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ТОВ «TWM» кредит у розмірі 114 тис. доларів США, а ТОВ «TWM» зобов'язалося у строк та на умовах, визначених цим кредитним договором, повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з п. 1.2.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24 жовтня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, установлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розд. 12 договору на підставі будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 8.4 цього договору.

З метою забезпечення виконання ТОВ «TWM» своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором 24 жовтня 2007 року банком було укладено договори поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за якими поручителі відповідають перед банком за порушення зобов'язання боржником до повного припинення всіх зобов'язань ТОВ «TWM» за основним договором.

Посилаючись на невиконання ТОВ «TWM» своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим 12 грудня 2008 року банком була пред'явлена вимога до позичальника та поручителів про дострокове повернення кредиту й процентів за користування кредитом протягом тридцяти календарних днів від дати отримання цієї вимоги, просив стягнути солідарно з ТОВ «TWM», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 120 072,26 доларів США заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 3 березня 2011 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 року, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково: стягнуто з ТОВ «TWM» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 120 072,26 доларів США заборгованості за кредитним договором та 1 820 грн. судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У заяві про перегляд судових рішень ПАТ «УкрСиббанк» просило скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року, ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 3 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до поручителів: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції ч. 4 ст. 559 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви ПАТ «УкрСиббанк» надало ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2011 року й від 22 червня 2011 року та постанови Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2011 року й від 26 жовтня 2011 року, в яких, на думку ПАТ «УкрСиббанк», по-іншому застосовано зазначені правові норми.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2012 року цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «TWM», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором допущено до провадження Верховного Суду України в порядку гл. 3 розд. V ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПАТ «УкрСиббанк» доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Судами встановлено, що 24 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ТОВ «TWM» було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав ТОВ «TWM» кредит у розмірі 114 тис. доларів США, а ТОВ «TWM» зобов'язалося у строк та на умовах, визначених цим кредитним договором, повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з п. 1.2.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24 жовтня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, установлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розд. 12 договору на підставі будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 8.4 цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 12.1 кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 525, 611 ЦК України, сторони погодилися, що в разі застосування будь-якого з пп. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 8.4. цього договору та (або) настання обставин, що передбачені вказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком термін у повному обсязі. У будь-якому випадку новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно з вимогою банку не може перевищувати чотирнадцяти календарних днів з дати відправлення банком указаної вимоги позичальнику.

З метою забезпечення виконання ТОВ «TWM» своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором 24 жовтня 2007 року банком було укладено договори поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за якими поручителі відповідають перед банком за порушення зобов'язання боржником до повного припинення всіх зобов'язань ТОВ «TWM» за основним договором.

12 грудня 2008 року у зв'язку з невиконанням ТОВ «TWM» своїх зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «УкрСиббанк» банком була пред'явлена письмова вимога до позичальника про дострокове повернення кредиту та процентів протягом тридцяти календарних днів від дати отримання цієї вимоги. Зазначена вимога отримана ТОВ «TWM» 15 грудня 2008 року. Граничним строком виконання основного зобов'язання позичальника перед кредитором, встановленим банком відповідно до п. 12.1 кредитного договору, є 15 січня 2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» у частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ТОВ «TWM» і відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором до поручителів: ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що в договорах поруки не встановлено строк, після закінчення якого припиняється порука, оскільки умови цих договорів про дію поруки до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором не є встановленням такого строку, та, ураховуючи, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був установлений кредитором відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору, не пред'явив вимоги до поручителів, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим у судових рішеннях, доданих до заяви ПАТ «УкрСиббанк» як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, міститься висновок про те, що умова договору поруки про його дію до повного виконання зобов'язань боржником за кредитним договором є встановленням строку припинення поруки, який пов'язаний із настанням певної події, а саме виконанням зобов'язань боржником за кредитним договором.

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, - ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять із наступного.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У справі, яка переглядається, установивши, що договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктами 3.1 цих договорів установлено, що вони діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору, не пред'явив вимоги до поручителів, суд першої інстанції, з висновками якого погодились апеляційний та касаційний суди, дійшов обґрунтованого висновку про те, що поруку припинено на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи заяви ПАТ «УкрСиббанк» цих висновків не спростовують.

За таких обставин підстави для скасування ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий М.В. Патрюк Судді:М.І. Балюк В.П. Барбара І.С. Берднік Л.І. Григор'єва В.С. Гуль В.І. Гуменюк А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник Н.П. Лященко В.В. Онопенко Л.І. Охрімчук О.І. Потильчак Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін І.Б. Шицький

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24704791

[poruka]

Здравствуйте!

Скажите, данное постановление говорит о прекращении поручительства в связи с применение банком права на досрочное прекращение кредитного договора и пропуском 6 мес с момента такого прекращения обращения к поручителю, я правильно понимаю?

т.е. если договор поручительства без срока, срок кредитного до 2018 года, банк предъявил требование к заемщику в марте 2012 года, а в суд обратился в январе 2013 к поручителю и заемщику, то в данном случае порука прекратилась и можно ли в суде первой инстанции ссылаться на данное постановление ВСУ?

[AntiBank]

даже нужно, такая практика здесь на сайте есть. Приложите также все эти решения.

[у.zaporozhskiy]

Здравствуйте!

Скажите, данное постановление говорит о прекращении поручительства в связи с применение банком права на досрочное прекращение кредитного договора и пропуском 6 мес с момента такого прекращения обращения к поручителю, я правильно понимаю?

т.е. если договор поручительства без срока, срок кредитного до 2018 года, банк предъявил требование к заемщику в марте 2012 года, а в суд обратился в январе 2013 к поручителю и заемщику, то в данном случае порука прекратилась и можно ли в суде первой инстанции ссылаться на данное постановление ВСУ?

как показывает практика, лучше подавать отдельный иск.