Определение ВССУГУД об отказе Укрсиббанку во взыскании задолженности с поручителей

[ANTIRAID]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Євграфової Є.П.,Журавель В.І.,

Завгородньої І.М.,Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техаудит", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про розірвання договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2009 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техаудит" (далі - ТОВ "Техаудит"), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Техаудит" укладено кредитний договір за умовами якого банк надав товариству кошти в розмірі 111982 швейцарських франків на умовах сплати 8,7% річних та кінцевим строком повернення коштів не пізніше 26 жовтня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори поруки.

Посилаючись на те, що ТОВ "Техаудит" своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, неодноразово уточнивши позовні вимоги, ПАТ "УкрСиббанк" просив суд стягнути солідарно з ТОВ "Техаудит", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 120508,06 швейцарських франків.

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про розірвання договору поруки, посилаючись на те, що підписуючи договір поруки, був впевнений, що ТОВ "Техаудит" є прибутковим підприємством та буде виконувати умови спірного кредитного договору належним чином.

Однак в зв'язку із зміною керівництва ТОВ "Техаудит" господарська діяльність підприємства зупинилася та воно несе збитки. Його як засновника позбавлено доступу та контролю за діяльністю ТОВ "Техаудит".

Вважає, що він не може відповідати за зобов'язаннями ТОВ "Техаудит", оскільки на підприємстві істотно змінилися обставини, які він не міг передбачити на момент укладення договору поруки, в зв'язку з чим просить суд розірвати договір поруки, укладений 27 жовтня 2006 року між ним та ПАТ "УкрСиббанк".

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року первісний позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Техаудит" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 120508,06 швейцарських франків, а в решті вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року рішення місцевого суду скасовано: стягнуто солідарно з ТОВ "Техаудит", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 120508,06 швейцарських франків, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частково задовольняючи первісний позов, місцевий суд виходив із того, що внаслідок невиконання ТОВ "Техаудит" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними утворилася заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк", що є порушенням умов укладеного між сторонами кредитного договору та підставою для стягнення з ТОВ "Техаудит" заборгованості; несвоєчасне повідомлення поручителів про наявність заборгованості та необхідність її сплатити відповідно до ст. 559 ЦК України припинило договори поруки та правовідносини сторін щодо поруки.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення первісного позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що підстави для припинення поруки відсутні, оскільки встановлений кредитним договором строк його виконання не сплинув.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ УкрСиббанк" та ТОВ "Техаудит" укладено кредитний договір згідно із умовами якого банк надав ТОВ "Техаудит" 111982 швейцарських франків на умовах сплати 8,7 % річних та кінцевим строком повернення коштів не пізніше 26 жовтня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з кожним зокрема, укладено договір поруки.

У порушення умов кредитного договору ТОВ "Техаудит" зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед банком у розмірі 120508,06 швейцарських франків.

Пунктом 11.1. кредитного договору визначено, що у випадку застосування будь-якого з п.п.4.8., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 5.12., 7.4., ч.2 п.9.2. та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Згідно із п. 1.2. договорів поруки термін повернення кредиту - 26 жовтня 2011 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту, відповідно до кредитного договору.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 8 липня 2008 року ПАТ "УкрСиббанк" направлено ТОВ "Техаудит" вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором протягом 14 календарних днів з дати її отримання, а у випадку непогашення простроченої заборгованості, термін повернення всієї суми кредиту та відсотків за його використання буде визнаний таким, що настав на 32 календарний день з дати відправлення даної вимоги.

Приймаючи вказаний лист як належний доказ пред'явлення вимоги банком до позичальника, місцевий суд виходив із наявного опису вкладень на ім'я ТОВ "Техаудит" із зазначенням адреси отримувача, яка тотожна адресі позичальника у кредитному договорі, поштового штемпеля та відсутності доказів, які б спростовували факт отримання вказаної вимоги.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться також вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до поручителів від 8 липня 2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, суд першої інстанції, з'ясовуючи питання про отримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлень про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, обґрунтовано виходив з того, що вказаний факт не доведений матеріалами справи і дані вимоги не одержувалися поручителями через невірне написання поштової адреси одержувачів та згідно із наданої відділенням зв'язку інформації.

Згідно зі ст. 558 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки у зв'язку з тим, що банк, встановивши інший ніж визначений кредитним договором та договорами поруки момент пред'явлення вимоги, пред'явив позов до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у січні 2009 року, тобто після спливу зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України строків для звернення з відповідною вимогою до поручителів за укладеними 27 жовтня 2006 року договорами поруки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що кредитний договір укладено по 26 жовтня 2011 року то на час звернення ПАТ "УкрСиббанк" до суду з позовом строк пред'явлення позову до поручителів не минув, оскільки не врахував, що банк, використовуючи своє право, визначене п.п. 5.5., 11.1. кредитного договору встановив момент пред'явлення вимоги із застосуванням іншого терміну повернення кредиту то строк дії поруки в даному випадку становить один рік від дня укладення договору поруки, яка на час пред'явлення позову була припинена, як того вимагає закон.

За таких обставин місцевий суд, встановивши повно і всебічно обставини справи й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення.

Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року скасувати, а рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: Є.П. Євграфова В.І. Журавель І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25239722

[Obelix]

порука припинена, это верно. Но вопрос по срокам...Пленум ВССУ писал, что кредитор имеет право обратиться в суд в течении 6 мес после предьявления требования к поручителю о досрочном погашении задолжености. Тут же суд применил 1 год с момента подписания поручительства.

Почему?...Может условия дог. поручительства лучше подходили под этот пункт...

[Мари-Анна]

порука припинена, это верно. Но вопрос по срокам...Пленум ВССУ писал, что кредитор имеет право обратиться в суд в течении 6 мес после предьявления требования к поручителю о досрочном погашении задолжености. Тут же суд применил 1 год с момента подписания поручительства.

Почему?...Может условия дог. поручительства лучше подходили под этот пункт...

Потому что поручители не получали вимогу.

При цьому, суд першої інстанції, з'ясовуючи питання про отримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлень про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, обґрунтовано виходив з того, що вказаний факт не доведений матеріалами справи і дані вимоги не одержувалися поручителями через невірне написання поштової адреси одержувачів та згідно із наданої відділенням зв'язку інформації.

[Obelix]

Потому что поручители не получали вимогу.

При цьому, суд першої інстанції, з'ясовуючи питання про отримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлень про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, обґрунтовано виходив з того, що вказаний факт не доведений матеріалами справи і дані вимоги не одержувалися поручителями через невірне написання поштової адреси одержувачів та згідно із наданої відділенням зв'язку інформації.

Согласен.

Но вот известное Вам постановление №5 пленума ВССУ гласит:

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання

Т.е. речь идет о том, что кредитор, направив требование поручителю сам включил таймер на 6 мес.

А получал поручитель требование, или его потеряли на почте, или получила бабушка и бросила в печку - для определения срока роли не играет. Требование направили - время пошло!

( если разбираться кто и как получает у нас письма, то в 95% случаях можно доказать, что письмо ( даже рек. с уведомлением) не было получено надлежащим получателем.)

Посему считаю, что признать поручительство прекращенным нужно по первому событию, прекратившему действие поручительства в смысле ст.559.

[Мари-Анна]

Согласен.

Но вот известное Вам постановление №5 пленума ВССУ гласит:

Т.е. речь идет о том, что кредитор, направив требование поручителю сам включил таймер на 6 мес.

А получал поручитель требование, или его потеряли на почте, или получила бабушка и бросила в печку - для определения срока роли не играет. Требование направили - время пошло!

( если разбираться кто и как получает у нас письма, то в 95% случаях можно доказать, что письмо ( даже рек. с уведомлением) не было получено надлежащим получателем.)

Посему считаю, что признать поручительство прекращенным нужно по первому событию, прекратившему действие поручительства в смысле ст.559.

Ну все верно, если бы в суде было доказано, что поручители получили вимогу, а срок исполнения настал 8 июля 2008 года+31день ( вимогоа банка к должнику), то банк уложился в 6 месяцев, потому что:

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову.

Иск подан в январе 2009 года, поэтому применили ч. 4 ст. 559.

[Мари-Анна]

Согласен.

Но вот известное Вам постановление №5 пленума ВССУ гласит:

Т.е. речь идет о том, что кредитор, направив требование поручителю сам включил таймер на 6 мес.

А получал поручитель требование, или его потеряли на почте, или получила бабушка и бросила в печку - для определения срока роли не играет. Требование направили - время пошло!

( если разбираться кто и как получает у нас письма, то в 95% случаях можно доказать, что письмо ( даже рек. с уведомлением) не было получено надлежащим получателем.)

Посему считаю, что признать поручительство прекращенным нужно по первому событию, прекратившему действие поручительства в смысле ст.559.

Ну все верно, если бы в суде было доказано, что поручители получили вимогу, а срок исполнения настал 8 июля 2008 года+31день ( вимогоа банка к должнику), то банк уложился в 6 месяцев, потому что:

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову.

Иск подан в январе 2009 года, поэтому применили ч. 4 ст. 559. в части 1 года после заключения договора поруки.