Решение Апелляционного суда Винницкой области об отказе ПАТ"Дельта Банк" во взыскании задолженности

[у.zaporozhskiy]

Справа № 2-556/2012

Провадження № 22-ц/0290/2457/2012

Головуючий в суді першої інстанції: Капацин Л.В.

Категорія: 27 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук В.С.

Суддів: Колоса С.С., Матківської М.В.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 6 липня 2012 року по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И Л А

У червні місяці 2012 року позивач звернувся з даним позовом у Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області. Позовні вимоги мотивував тим, що 11.09.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №001-01072-110907, відповідно до якого відповідачу був відкритий картковий рахунок НОМЕР_1, надана платіжна картка, ПІН - код до картки та надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії. Відповідач, уклавши зазначений договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, систематично порушував свої грошові зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості. Станом на 9.04.2012 року ця заборгованість становить 5874,5 грн. і складається з :

тіла кредиту у сумі - 3661,35 грн.;

простроченого тіла кредиту у сумі - 0,00 грн.;

заборгованості за відсотками у сумі - 1775,13 грн.;

заборгованості за комісіями у сумі - 438,27 грн.;

пені у сумі - 225,00 грн.

Зазначену заборгованість позивач і просив суд стягнути з відповідача на його користь.

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області своїм рішенням від 6.07.2012 року позов задовольнив повністю.

Відповідач ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване, просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду апелянт мотивує тим, що при укладенні кредитного договору була відкрита кредитна лінія на загальну суму 30 000 грн. з щомісячним лімітом кредитної лінії 3000 грн. при умові, що частка щомісячного погашення складає 7% від використаних коштів із датою щомісячного погашення - до 15 числа кожного місяця. На таких умовах йому була видана кредитна картка «Visa Classik».

Проте до позовної заяви позивач додав інші тарифи до кредитного договору, відповідно до яких за користування кредитною лінією необхідно сплачувати в загальному 40,89%. На таких умовах він кредитного договору не укладав.

Ще апелянт зазначає, що при ухваленні рішення судом не враховані надані ним письмові докази про виконання його кредитних зобов`язань за кредитним договором; що не було взято до уваги його заяву, адресовану позивачу 30.09.2010 року про розірвання кредитного договору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, згідно ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності між сторонами кредитного договору №001-01072-110907 від 11.09.2007 року та додатків до нього; з того що на виконання умов договору , позивач відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1, надав платіжну картку , ПІН-код до картки та кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн., на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку у сумі 3000 грн.

Ці обставини відповідають дійсності, підтверджуються договором та сторонами.

Ще суд взяв за основу розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, разом з тим залишив поза своєю увагою письмові докази відповідача -заяву на адресу керуючого ТОВ КБ «Дельта» про те, що він розрахувався по кредитному договору і хоче його розірвати (а/с21); квитанції про сплату ОСОБА_2 11854 грн. в погашення кредиту на а/с29-60. За таких обставин рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим відповідно до норм ст.213 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 60 ЦПК України зобов`язує кожну із сторін довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному ж випадку, позивач не надав суду жодних доказів про наявність заборгованості у відповідача. Більше того, ні у позовній заяві, ні у будь-якому іншому наданому позивачем суду додатку до позовної заяви, ні представником позивача у судовому засіданні, не вказано, яку кількість кредитних коштів з відкритої кредитної лінії отримав відповідач та за який період, адже відповідно до п.1.4 Договору, укладеного між сторонами, кредитування рахунку у межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку попередньої. А з 11 вересня 2007 року - дня укладення кредитного договору та дня відкриття кредитної лінії до часу звернення в суд - 6.06.2012 року, пройшло 5 років, які мають по 365 календарних днів кожен.

Розрахунок, наданий позивачем на а/с 12, не ґрунтується на доказах, які б підтверджували суму отриманих відповідачем коштів відповідно до Договору, а також рух коштів згідно щомісячних виписок Банку про рух коштів на рахунку Держателя, передбачених п.2.15 Договору чи інших доказів, тому він не підтварджує наявності заборгованості, на яку претендує позивач.

Відповідач же визнає, що він користувався кредитними коштами у розмірі 6000 (шести тисяч) гривень протягом трьох років, з 11.09.2007 року по 30.09.2010 року і за цей період повернув банку 11854 грн. (а/с21), тим самим, повністю з ним розрахувався. Факт розрахунків підтверджується квитанціями на а/с 29-60; позивач не довів протилежного та нічим цього не спростував. За таких обставин позовні вимоги не доведені та не підлягають до задоволення.

Крім того, на а/с 21 є заява ОСОБА_2, адресована керівнику позивача та датована 30 вересня 2010 року , з поштовим підтвердженням відправлення її адресату рекомендованим листом. Цією заявою ОСОБА_2 звертався до позивача з повідомленням про повне погашення кредитних коштів та намір розірвати договір.

Відповідно до п.4.2 Договору - він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Ст.631 ч.1 ЦК України говорить про те, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Виходячи зі змісту зазначеного пункту Договору, наявності вказаної заяви відповідача та відсутності своєчасного реагування позивача на цю заяву, слідує висновок про те, що Банк погодився на припинення дії договору відповідно до його п.4.2, що ще раз підтверджує недоведеність позивачем своїх позовних вимог про порушення відповідачем зобов`язань договору та наявність заборгованості. А відповідно до ст. 611 ЦК України правові наслідки настають лише у разі порушення зобов`язання, тому у позові слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307, 309, 313, 314,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 6 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржене у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25804514