Решение Апелляционного суда Николаевской области о незаконности повышения процентной ставки ОТП банком и перерасчете

[ANTIRAID]

Справа № 22ц-122/11

Категорія 27

Суддя по 1 інстанції Франчук О.Д.

Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

2 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів - Колосовського С.Ю., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

за участю представника відповідача «ОТП Банк» - Смирнової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання незаконним підвищення в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором та покладення обовязку здійснити перерахунок платежів,

встановила:

В червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - «ОТП Банк») про визнання незаконним підвищення в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором та покладення обовязку здійснити перерахунок платежів.

Позивачка вказувала, що 25 лютого 2008 року уклала з відповідачем кредитний договір, за умовами якого отримала 39649,77 швейцарських франків до 24 лютого 2023 року та зобовязалася сплачувати проценти 5,99 % (фіксована ставка) + FIDR (плаваюча ставка) річних.

Одночасно для забезпечення виконання зобовязання укладено договір іпотеки з ОСОБА_4, який передав «ОТП Банку» в заставу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

27 січня 2009 року вона уклала договір страхування вказаного іпотечного майна зі страховою компанією, яку рекомендував відповідач.

Умови договору виконувала належно й достроково погасила тіло кредиту на 6600 швейцарських франків. Однак, відповідач з 1 квітня 2010 року в односторонньому порядку підвищив фіксовану відсоткову ставку на 4%, повідомивши її листом, який вона отримала 13 квітня 2010 року.

Підставою підвищення зазначалося порушення умов договору, яке полягало в несвоєчасному наданні платіжних документів на підтвердження страхування іпотечного майна на наступний термін.

17 квітня 2010 року вона направила відповідачу свої заперечення, посилаючись на незаконність таких дій, однак відповідач продовжує зараховувати сплачені нею платежі за підвищеною процентною ставкою.

Посилаючись на викладені обставини та нікчемність умов кредитного договору про підвищення процентної ставки в односторонньому порядку, позивачка просила про задоволення її вимог.

Рішенням Южноукраїнського міського Миколаївської області від 30 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення районного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, районний суд виходив з того, що умовами кредитного договору передбачені випадки підвищення процентної ставки та її розмір, з такими умовами позивачка погодилася та їх виконувала, тому вважав, що відсутні законні підстави для задоволення позову.

Між тим, з такими висновками суду колегія не погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 лютого 2008 року позивачка уклала з відповідачем кредитний договір, за умовами якого отримала 39649,77 швейцарських франків до 24 лютого 2023 року та зобовязалася сплачувати проценти 5,99 % (фіксована ставка) + FIDR (плаваюча ставка) річних на споживчі цілі.

В порядку забезпечення цього зобовязання 25 лютого 2008 року відповідач уклав договір іпотеки з ОСОБА_4, який передав «ОТП Банку» в заставу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

27 січня 2009 року позивачка уклала договір страхування вказаного іпотечного майна зі страховою компанією, яку рекомендував відповідач.

В звязку з достроковим погашенням тіла кредиту на 6600 швейцарських франків позивачка звернулася з заявою до відповідача про зменшення страхової суми іпотечного майна, однак згоди не отримала.

В березні 2010 року позивачка перестрахувалася, термін перестрахування порушила на 1 місяць.

З 1 квітня 2010 року відповідач підвищив фіксовану відсоткову ставку на 4 %, про що повідомив позивачку листом.

Підставою підвищення зазначено несвоєчасне надання платіжних документів на підтвердження страхування іпотечного майна на наступний термін.

Умовами (п.1.4.1.5) кредитного договору передбачено підвищення фіксованої процентної ставки на 4 % у тому числі й за невиконання пунктів договору 2.3.7 («л» «м») щодо забезпечення дійсності та належного виконання договорів страхування та не надання банку оригіналів платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів на наступний період дії договору страхування.

Не погоджуючись з підвищенням відсоткової ставки, 17 квітня 2010 року позивачка направила відповідачу листа про невідповідність такого підвищення вимогам чинного законодавства.

У подальшому позивачка продовжувала здійснювала поточні платежі згідно первинного графіку платежів, однак банк зараховував їх за новою процентною ставкою.

Колегія суддів вважає неправомірним підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом з 1 квітня 2010 року за вказане порушення кредитного зобовязання, виходячи з такого.

Відповідно до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України умова кредитного договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Ці зміни до закону набрали чинності з 10 січня 2009 року.

Оскільки позивачка не надала своєї письмової згоди на підвищення процентної ставки з 1 квітня 2010 року, тобто не погодилася на зміну суттєвих умов договору, (а попередня умова договору щодо цього є нікчемною з 10 січня 2009 року), тому підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку є незаконним.

До того ж, встановлена договором відсоткова ставка за користування кредитом, за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами згідно ст. 1054 ЦК України, а не мірою відповідальності за порушення за порушення зобовязання (неустойка), яка передбачена главою 51 ЦК України.

Враховуючи викладене, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконними дії публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо підвищення фіксованої процентної ставки з 1 квітня 2010 року на 4% за кредитним договором № ML-402/017/2008, укладеним ним з ОСОБА_3 25 лютого 2008 року.

Зобовязати публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» перерахувати здійснені ОСОБА_3 платежі з 1 квітня 2010 року за кредитним договором № ML-402/017/2008 без врахування підвищеної фіксованої відсоткової ставки, зарахувавши їх на погашення наступних платежів.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_3 150,50 грн. понесених нею судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13855147