Определение ВССУГУД о разделе имущества и долговых обязательства по кредитному договору с Укрсоцбанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. ???????? ?? ?? ??????? ?????????????

    • ??
      1
    • ???
      0
    • ??????????? ????????
      0
  2. 2. ???????? ?? ?? ??????? ?????????

    • ??
      1
    • ???
      0
    • ??????????? ????????
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про поділ майна подружжя та спільних боргових зобов'язань за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2012 року та рішення апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2012 року та касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу ними набуто майно, яке є спільним майном подружжя, а саме: автомобіль «Мерседес Бенс 817», державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 108 тис. грн, автомобіль «Зука А06», державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 6 тис. грн, які відповідач після розірвання шлюбу без її згоди зняв з обліку. Крім того, під час подружнього життя вона отримала кредит у розмірі 40 тис. доларів США, які були витрачені на сімейні потреби. За кредитним договором є заборгованість, вона сплатила проценти за користування кредитом у розмірі 16 978, 80 доларів США та комісію в розмірі 1 241,60 доларів США.

Ураховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача компенсацію за її частку у спільному майні подружжя та компенсацію 1/2 частки боргових зобов'язань в розмірі 232 161 грн 60 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_4 на її користь 54 тис. грн компенсації за її частку у спільному сумісному майні подружжя та компенсацію 1/2 частки боргових зобов'язань в розмірі 232 161 грн 60 коп.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині поділу боргових зобов'язань скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті - рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить оскаржувані ним судові рішення в частині стягнення з нього 54 тис. грн компенсації за частку ОСОБА_3 у спільному сумісному майні подружжя скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, суд першої інстанції, з висновками якого правомірно погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що спірні автомобілі є спільним сумісним майном подружжя й оскільки після розірвання шлюбу ОСОБА_4 зняв їх з реєстрації і розпорядився ними на власний розсуд, позивач має право на компенсацію належної їй частки в спільному майні подружжя.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу ОСОБА_4, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення компенсації 1/2 частки боргових зобов'язань, суд першої інстанції правильно виходив із того, що кредитний договір був укладений в інтересах і на потреби сім'ї, за договором є заборгованість у розмірі 40 тис. доларів США, частково сплачений.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині поділу боргових зобов'язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при поділі майна борги подружжя враховуються, а не підлягають поділу шляхом стягнення на користь одного з них.

Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім'ї.

Таким чином, дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.

Судом першої інстанції установлено, що 19 червня 2007 року між ОСОБА_3 та акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» було відкрито відновлювальну кредитну лінію в розмірі 40 тис. доларів США. Кредитний договір укладався позивачем як фізичною особою на поточні потреби. При укладенні кредитного договору відповідач надав письмову згоду на його укладення, оскільки кредит брався в інтересах та на потреби сім'ї. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у іпотеку банку було передано нежитлове приміщення по вул. Курсовій, 3а в м. Білій Церкві Київської області, яке судовим рішенням визнано спільним майном подружжя.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 Постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Проте апеляційний суд не врахував, що кредитний договір був укладений в інтересах сім'ї.

Крім того, посилання апеляційного суду на те, що при поділі майна борги подружжя враховуються, а не підлягають поділу, зроблене з неправильним тлумаченням і розумінням ч. 4 ст. 65 СК України. Спір заявлений про поділ майна подружжя, іншого майна, яке б виділялось другому з подружжя і яке б давало змогу враховувати кредитні зобов'язання немає.

Отже, суд першої інстанції не поділив кредитні зобов'язання, а врахував борги, оскільки поділ кредиту - це коли відповідальним за виконання кредитного договору є інший з подружжя та змінюються сторони договору.

Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335-337, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2012 року в частині поділу майна подружжя щодо кредитних зобов'язань скасувати, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2012 року в цій частині залишити без змін. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28312394

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения