Судебный сбор. Ставки новые, проблемы старые.

[ВАВАНчик]

22.10.2013г. опубликован закон об изменении ставок судебного сбора. Соответственно он набрал силу с 23.10.2013г.

 

Я могу много говорить на эту тему, но начну с маленького.

 

22.10.2013г. я подал админиск, про возврат денег (можно считать имущественный иск, хотя очень красиво завуалировано (написано не "взыскать деньги", а "обязать совершить действие, а именно возвратить деньги"), старался).

СС мною не был оплачен.

Как считаете, а должен платить по "старым" ставкам, или по новым? (кстати если судья посчитает этот иск имущественным, то я должен платить более 1700, при сумме иска менее 250) 

Вот оно реальное "покращення вже сьогодні" Или правильне так: "покращення сьогодні? - вЖЕ!" или так: "та ну його вЖЕ це покращення" 

Кстати есть по теме картинка мною кинутая в нэт (реклама из метро). Найду выложу.

[logoped]

если посчитает судья, то платить надо, но по старым (172.05 грн). (подано 22.10.2013 г.)

 

Призначення збору - За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, пункт 3.1.1

Збір становить - 10 відсотків від ставки, що становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати

Поля обов'язкові до заповнення

Сума майнових вимог: 250 

Сума збору: 172.05 грн.

[logoped]

Інформація для громадян!

23 жовтня 2013 року н абув чинності Закон від 19.09.2013 №590-18 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Згідно Закону збільшено такі ставки судового збору:

• (п.п.2 п.1 ст.4) за подання до суду немайнового позову з 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (114,70 грн. ст.4) до 0,2 розміру МЗП (229,40 грн.);

• (абз.2 п.п.3 ст.4) за подання до суду позову про розірвання шлюбу з 0,1 розміру МЗП (114,70 грн.) до 0,2 розміру МЗП (229,40 грн.);

• (абз.3 п.п.6 ст.4) за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди:

з ціною позову до 5 розмірів МЗП – 0,2 розміру МЗП (229,40 грн.);

з ціною позову від 5 до 50 розмірів МЗП – 5% ціни позову, але не менше 344,10 грн.;

з ціною позову понад 50 розмірів МЗП – 10% ціни позову;

Змінено судовий збір також і за подання до господарського суду заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство в розмірі 1% суми майнових вимог, але не менше 1,5 розміру МЗП та не більше 10 розмірів МЗП (п.п.2 п.1 ст.4). У такому ж розмірі сплачуватимуть судовий збір і кредитори, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення справи про банкрутство.За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру (оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення) судовий збір збільшено до 0,06 розміру МЗП (68,82 грн.) (абз.3 п.п.1 п.3 ст.4).

За подання до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір також збільшено до 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру МЗП та не більше 4 розмірів МЗП (абз.2 п.п.1 п.3 ст.4). При цьому, ст.4 доповнено ч.3 згідно з якою за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується лише 10% розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог.

Частину 2 ст.4 доповнено п.5, згідно якого з, особа на яку судом накладено адміністративне стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,03 мінімальної заробітної плати (34,41 грн.).

Статтю 5 доповнено ч.2 відповідно до якої у разі задоволення позову, поданого прокурором для здійснення представництва інтересів держави в суді, судовий збір стягується з відповідача, або пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог з позивача або відповідача.

 

[у.zaporozhskiy]

 

Інформація для громадян!

23 жовтня 2013 року н абув чинності Закон від 19.09.2013 №590-18 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Згідно Закону збільшено такі ставки судового збору:

• (п.п.2 п.1 ст.4) за подання до суду немайнового позову з 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (114,70 грн. ст.4) до 0,2 розміру МЗП (229,40 грн.);

• (абз.2 п.п.3 ст.4) за подання до суду позову про розірвання шлюбу з 0,1 розміру МЗП (114,70 грн.) до 0,2 розміру МЗП (229,40 грн.);

• (абз.3 п.п.6 ст.4) за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди:

з ціною позову до 5 розмірів МЗП – 0,2 розміру МЗП (229,40 грн.);

з ціною позову від 5 до 50 розмірів МЗП – 5% ціни позову, але не менше 344,10 грн.;

з ціною позову понад 50 розмірів МЗП – 10% ціни позову;

Змінено судовий збір також і за подання до господарського суду заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство в розмірі 1% суми майнових вимог, але не менше 1,5 розміру МЗП та не більше 10 розмірів МЗП (п.п.2 п.1 ст.4). У такому ж розмірі сплачуватимуть судовий збір і кредитори, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення справи про банкрутство.За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру (оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення) судовий збір збільшено до 0,06 розміру МЗП (68,82 грн.) (абз.3 п.п.1 п.3 ст.4).

За подання до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір також збільшено до 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру МЗП та не більше 4 розмірів МЗП (абз.2 п.п.1 п.3 ст.4). При цьому, ст.4 доповнено ч.3 згідно з якою за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується лише 10% розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог.

Частину 2 ст.4 доповнено п.5, згідно якого з, особа на яку судом накладено адміністративне стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,03 мінімальної заробітної плати (34,41 грн.).

Статтю 5 доповнено ч.2 відповідно до якої у разі задоволення позову, поданого прокурором для здійснення представництва інтересів держави в суді, судовий збір стягується з відповідача, або пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог з позивача або відповідача.

 

 

Так и не понял, сколько же будем платить за подачу имущественного иска в суд.

(1147*1,5)*10 %=172 грн.

или 1720?

Вот публикация Ростислава по этому вопросу:

http://antiraid.com.ua/directory/new-stavki-sudebnogo-sbora.html

[logoped]

Так и не понял, сколько же будем платить за подачу имущественного иска в суд.

(1147*1,5)*10 %=172 грн.

или 1720?

Вот публикация Ростислава по этому вопросу:

http://antiraid.com.ua/directory/new-stavki-sudebnogo-sbora.html

http://adm.mk.court.gov.ua/sud1470/tax/

[ВАВАНчик]

Таблица Кравца не выдерживает НИКОКОЙ КРИТИКИ!

Начиная от названия (такие ставки СС с 23.10.2013, а не с 01.01.2013). Суммы СС по админделам для апелляции и кассации написаны вообще "с потолка".

 

При обращение в суд платится 10% от 1,5 МЗП. (примерно 170 грн.) Но если суд не в мою пользу вынесет решение, то я "попаду" еще и на 90%. Риск 2600 грн. (1700+850 апеляц.) не оправдывает 240 грн. из-за которых сужусь.

 

Приоткрою немного завесу. Как по мне дело очень интересное! Это деньги за госрегистрацию прав на недвижимое имущество, которая НЕ СОСТОЯЛАСЬ! 119 госпошлина и 120 извлечение из госреестра. Госпошлина - то плата государству за совершение(регистрацию) значимого юридического факта (он не был совершен и зарегистрирован), извлечение из госреестра - сами понимаете что это, и оно дано не было.

Но в инструкции по регистрации написано, что квитанции оплаты в случае отказа регистрации (или отзыва заявления, как было в моем случае) не возвращаются. 

В прицыпе мне нах не нужны квитанции, мне нужны ДЕНЬГИ  И даже не столько деньги, сколько решение о том, что деньги должны возвращать.

 

Вообщем если потребуют 172 грн. (с расчетом на 1720) подам апелляцию, пусть там ломают голову - закон про СС это норма процесуального права (и дейсвует в момент совершения процесуального действия), или норма материального права, и не имеет обратной силы во времени.

 

Кстати в продолжение темы о СС (собственно тут вся тема об этом), я считаю, все кто подали иск до 01.11.2011р. до конца решения дела не должны были платить СС (по крайней мере физлица). Ибо для них произошло обратное действие во времени в части смягчения ответственности (отмена госпошлины и ИТО).

 

В тоже время знаю реальне судебне определения апелляционного хозсуда киева, которыми в январе года возвращали апелляционные жалобы поданные в декабре прошлого года, в связи с тем, что с 01.01 изменена была МЗП и следовательно ставка СС, а апеллянты оплатили СС по ставкам прошлого года!

[у.zaporozhskiy]

http://adm.mk.court.gov.ua/sud1470/tax/

Спасибо.

Все таки 172 грн.

[ВАВАНчик]

Кстати на такие ставки СС (1720) попадают пенсионеры, которые судятся за повышение (перерасчет) пенсии!

Вот это и есть реалии социальной направленности царя мидаса януковоща. Почемуто я был уверен, что он ветирует этот дебильный закон. Кстати очень интересно почитать "зауваження" по (тогда еще) законопроэкту. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45091

 

Зауваження

до проекту Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо сплати судового збору»

(реєстраційний № 0973)

 

У Головному юридичному управлінні розглянуто зазначений проект та висловлюються такі зауваження.

 

         Як вбачається з пояснювальної записки до проекту, його основною метою є створення правового механізму, який дозволить компенсувати витрати, пов’язані із розглядом окремих категорій справ, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня фінансування судів, забезпеченню належних умов для функціонування судів і діяльності суддів та зростанню ефективності їхньої роботи, пов’язаної із захистом прав, свобод та інтересів громадян.

         З цією метою законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір» розширити коло платників судового збору та збільшити розміри ставок судового збору.

 

Перш за все слід зазначити, що Головне юридичне управління погоджується з висновком Головного науково-експертного управління до цього законопроекту.

 

1. Викладені у пояснювальній записці підстави розробки проекту, згідно з якими «відсутність у чинному законодавстві положень, які б дозволяли компенсувати затрати, пов’язані з розглядом справ про адміністративні правопорушення, призводить до того, що такі видатки фактично покладаються на Державний бюджет України, а не на осіб, щодо яких винесено судом постанову про накладення адміністративного стягнення», суперечать таким положенням Конституції і законів України.

 Відповідно статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

         Крім того, згідно зі статтею 140 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування  та  належні  умови  функціонування  судів  і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України.

Забезпечення функціонування судової влади передбачає, зокрема:

1) визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів.

 

Зазначаємо, що натепер судовий збір включається до складу судових витрат, тобто є неподатковим платежем, і передбачає готовність особи, яка звертається з позовом до суду, добровільно сплатити такий збір.

Тому покладення  на відповідних осіб обов'язку сплати неподаткового платежу суперечить частині першій статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких умов судовий збір слід визнати податковим надходженням до Державного бюджету України та внести  до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України відповідні зміни.

При цьому слід враховувати, що збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Тобто, накладення адміністративного стягнення в такому випадку має розглядатись як спеціальна вигода, отримана особою від суду.

Крім того, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх  оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, у разі прийняття проекту як закону, на суд покладається повноваження щодо надання податкових пільг відповідним особам, що не відповідає пункту 30.5 статті 30 Податкового кодексу України, згідно з яким податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

         Зазначаємо, що за вищенаведеною ідеологією законопроекту наступним кроком має стати покладення на осіб, щодо яких судом як запобіжний захід обрано тримання під вартою, обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних з їх триманням у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.  

 

2. У проекті запропоновано встановити, що у випадку винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір, ставка якого законопроектом встановлюється у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Таке положення законопроекту, на нашу думку, є неприйнятним. Так, відповідно до положень Загальної частини Кодексу України про адміністративні правопорушення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, застосовується адміністративне стягнення, яке є мірою відповідальності. Покладення на таку особу одночасно з застосуванням до неї адміністративного стягнення ще і обов’язку сплатити  за це судовий збір не відповідає засадам вітчизняної адміністративно-правової доктрини.

Крім того, у разі прийняття поданого законопроекту як закону, залишаться невнормованими, зокрема такі питання:

         який буде порядок сплати судового збору особою,  на яку накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту;

         який буде порядок сплати судового збору, якщо особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу.

Покладення обов’язку щодо сплати судового збору на осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності,  за відсутності належного порядку сплати такого збору свідчить про незавершеність механізму правового регулювання та не враховує правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 30 травня 2001 року за № 7-рп/2001 року, за яким неповнота законодавчого регулювання суспільних відносин не відповідає конституційному визначенню України як правової держави.

 

         3. Статтю 4 Закону України «Про судовий збір» пропонується доповнити новою частиною  такого змісту:

         «3. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог».

Однак Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такого різновиду позову, зважаючи на особливості адміністративної юстиції, покликаної, насамперед, вирішувати публічно-правові спори. Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою  вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. 

 

              Узагальнений висновок: законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання. 

 

 

 

 

ПС: кстати до 23.10.2013 минимальная ставка по таким админискам была 114,70 (поднялась в 15 раз), максимальная 1147 (поднялась в 4 раза), а ставка 1% (поднялась в 2 раза).

Очевидно что таким способом отделяют "зажравшихся" пенсионенров и бизнесменов (которе не хотят штрафы налоговой платить) от правосудия.

[ВАВАНчик]

Закон http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/590-vii

Закон про СС с изменениями http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17

[ВАВАНчик]

А вот и Наталья Федоровна (жена своего однофамильца ) отписалась ... Неужто в провластных кругах разлом намечается, или это чисто семейное?

 

 

 В И С Н О В О К

на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України (щодо сплати судового збору)"

 

Метою законопроекту, як це зазначено у Пояснювальній записці до нього, є створення правового механізму, який дозволить компенсувати витрати, пов’язані із розглядом окремих категорій справ, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня фінансування судів, забезпеченню належних умов для функціонування судів і діяльності суддів та зростанню ефективності їхньої роботи, пов’язаної із захистом прав, свобод та інтересів громадян. Для досягнення цієї мети проектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та до Закону України "Про судовий збір".

Проаналізувавши законопроект, Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити таке.

1. Основна ідея законопроекту полягає у тому, щоб за рахунок збільшення ставок судового збору з учасників судового розгляду справ, розширення кола платників судового збору тощо підняти рівень фінансування поточних видатків судів загальної юрисдикції.

Головне управління з  позицією суб’єкта права законодавчої ініціативи не може повною мірою погодитися з огляду на те, що підвищенням ставок  судового збору  для  окремих  осіб  компенсуватимуться надані Законом України "Про судовий збір" іншим суб’єктам пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, стаття 5 Закону України "Про судовий збір" містить 21 пункт щодо звільнення певних осіб від сплати судового збору. Причому, від сплати судового збору без належного обґрунтування звільнені не тільки державні органи, які "звернулися … із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб", а й органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які звернулися до суду з питань, що стосуються їх повноважень у цілому, а не тільки з питань, які стосуються безпосередньо захисту прав та законних інтересів інших осіб. Так, за змістом статті 5 Закону України "Про судовий збір" до таких органів належать: Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення (п.12 ); Міністерство юстиції України (п. 13); органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (п. 15); Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення (п.18); органи праці та соціального захисту населення (п. 20).

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 6 жовтня 2011 року № 3828-VI, з метою упередження втрат загального фонду Державного бюджету, статтю 5 Закону України "Про судовий збір" доповнено новим пунктом 21, згідно з яким від сплати судового збору також звільнені: Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи; Державна податкова служба України; Державна митна служба України; Державна казначейська служба України; Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи; Державна служба фінансового моніторингу України; Національний банк України – у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів". Особливо вразливим у цьому відношенні є звільнення Національного банку України від сплати судового збору, який хоч і визначений у Законі України "Про Національний банк України" центральним банком України, особливим центральним органом державного управління (стаття 2), проте фактично є також суб’єктом господарювання, який має відповідні доходи, а тому об’єктивно може сплачувати відповідний судовий збір.

Принагідно також відзначимо, що Головне управління у своїх висновках на проекти законів, у яких пропонувалося звільнити від сплати судового збору окремі органи державної влади, звертало увагу на недостатню обґрунтованість таких пропозицій і рекомендувало чітко визначити категорію позовів, при поданні яких до суду зазначені органи звільнятимуться від сплати судового збору, як це, наприклад, передбачено пунктом 12 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою Антимонопольний комітет звільняється від сплати судового збору лише у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та про здійснення державних закупівель. Це пояснювалось тим, що зазначені органи не можуть бути звільнені від сплати судового збору за подання позовів майнового характеру, що розглядаються на основі цивільного та господарського законодавства.

Натомість зазначене зауваження Головного управління не було враховано, в результаті чого прийнятим Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" зазначені вище органи державної влади були звільнені від сплати судового збору "у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів", що, фактично створило передумови для звільнення відповідних органів виконавчої влади від сплати від судового збору за подання позовів по всіх категоріях справ, що виглядає неприйнятним.

На думку Головного управління, вибіркове звільнення державних органів від сплати судового збору не повною мірою узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якого основними засадами судочинства в Україні є «рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом», що дістало відповідне відтворення у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», а також у Кодексі адміністративного судочинства України (стаття 7), Цивільному процесуальному та Господарському процесуальному кодексах України (стаття 42²⁾. Тому в сучасних умовах звільнення державних органів від сплати судового збору слід розцінювати як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір, що на практиці означатиме звуження їх права на звернення до суду.  

Таким чином, питання щодо збільшення фінансування судів за рахунок судового збору  було б доцільним вирішувати не шляхом підняття ставок цього збору, а упорядкування положень, якими надані  пільги щодо його  сплати, зокрема відповідним органам державної влади.

2. Запропонований проектом підхід щодо стягнення судового збору з учасників судових справ про адміністративні правопорушення суперечить статті 130 Конституції України, якою обов’язок щодо забезпечення фінансування та створення належних умов для функціонування судів і діяльності суддів покладено на державу, а не на вказаних осіб, які і без того несуть відповідальність за шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням (у тому числі й такий вид адміністративного стягнення, як штраф, виплачена сума якого зараховується до Державного бюджету України).

Крім того, при розгляді законопроекту слід враховувати, що на відміну від позивачів, які за власною ініціативою звертаються до загальних, господарських чи адміністративних судів з відповідними позовами, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, залучаються до участі у судочинстві не з своєї волі, а тому виглядає нелогічним і несправедливим покладення на них окрім обов’язку нести ті обмеження, які пов’язані з накладенням на них адміністративного стягнення, ще й обов’язку сплачувати за це судовий збір. 

Враховуючи викладене, вважаємо запропоновані зміни до КУпАП та до Закону України "Про судовий збір" у цій частині є неприйнятними.

3. У Пояснювальній записці до законопроекту відсутні будь-які економічні розрахунки щодо необхідності підвищення розмірів запропонованих ставок судового збору. У першу чергу, це стосується ставок судового збору за позовами про відшкодування моральної шкоди (із виділенням трьох категорій справ, в залежності від ціни позову), а також за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, оскільки вони самі по собі не мають майнового характеру. При цьому також слід враховувати, що позов про розподіл майна під час розірвання шлюбу подається окремо, і за нього окремо справляється судовий збір, який відповідно до пункту 1 статті 4 вказаного Закону становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

 

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

 

 

Керівник Головного управління                                                В. І. Борденюк

 

Вик.: В.П. Попович, Н.Ф. Чечетова, В.І. Лисак

 

 

[у.zaporozhskiy]

Кстати на такие ставки СС (1720) попадают пенсионеры, которые судятся за повышение (перерасчет) пенсии!

Вот это и есть реалии социальной направленности царя мидаса януковоща. Почемуто я был уверен, что он ветирует этот дебильный закон. Кстати очень интересно почитать "зауваження" по (тогда еще) законопроэкту. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45091

 

 

 

 

 

ПС: кстати до 23.10.2013 минимальная ставка по таким админискам была 114,70 (поднялась в 15 раз), максимальная 1147 (поднялась в 4 раза), а ставка 1% (поднялась в 2 раза).

Очевидно что таким способом отделяют "зажравшихся" пенсионенров и бизнесменов (которе не хотят штрафы налоговой платить) от правосудия.

Що тут скажеш -- "Покращення вже сьогодні".