Решение суда о взыскании денег не есть денежное обязательство?

[Andry]

Добрый день.

Есть решение о возмещении ущерба в результате ДТП и взыскании суммы денег.

Через какое-то время подан иск о взыскании 3%годовых и индекса инфляции с суммы долга, полученной из предыдущего решение.

Суд проигран.

 

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Основания

- вступившее в законную силу решение суда о возмещении ущерба не устанавливает срок выполнения такого решения. значит срок выполнения не просрочен и ст625 применять нельзя.

 

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на  вимоги ст.625 ЦК України, однак суд вважає, що ця норма не підлягає застосуванні при виниклих правовідносинах, оскільки виконання судового рішення передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та виконуються відповідно до вимог цього закону. Також суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено строк виконання рішення суду в день його ухвалення, крім того в спірному рішенні Ленінського районного суду м.Севастополя не вказано про його негайне виконання.

- вступившее в законную силу решение суда о возмещении ущерба не является денежным обязательством и значит ст625 применять нельзя.

 

 

Також суд зазначає, що невиконання рішення суду про стягнення в строк не є грошовим зобов'язанням, наслідки порушення строку сплати якого передбачені ст. 625 ЦК України. Посилання позивача на вимоги ст. 625 ЦК України, як на правову підставу задоволення вимог, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки правовідносини між сторонами, в даному випадку, виникли із деліктних зобов"язань, а не з договірних.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27706890

 

С первым доводом справились легко. должнику было направлено требование исполнить решение суда и выплатить долг.

Подскажите, как быть со вторым доводом?

Есть ли правовая позиция в законодательстве и высших судов на счет того что решение суда о выплате денежных средств есть денежное обязательство?

 

[Dimon73]

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Визначення грошового зобов’язання закріплено в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон). Статтею 1 Закону передбачено, що грошове зобов’язання це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до статей 524, 533-535, 625 ЦК грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язання зі сплати коштів.

Стаття 625 розміщена в розд. І кн. 5 ЦК «Загальні положення про зобов’язання», у зв’язку з чим поширює свою дію на всі зобов’язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов’язання виникає з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Частиною 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

 

Аналогічна правова позиція, що боржник не звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв’язку з ухваленням рішення суду про присудження суми боргу, відкриттям на підставі цього рішення виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» висловлена у постановах Верховного Суду України у справах №3-57гс10, № 3-125гс11, що згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність до судового рішення Верховного Суду України.

 

Это из моего иска (еще в процессе рассмотрения)

 

а это решение ВССУ по аналогичному делу - относительно ЗУ «Про виконавче провадження»

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32200268

 

я думаю здесь есть полный ответ на Ваши вопросы

[sofi]

Это из моего иска (еще в процессе рассмотрения)

 

а это решение ВССУ по аналогичному делу - относительно ЗУ «Про виконавче провадження»

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32200268

 

я думаю здесь есть полный ответ на Ваши вопросы

Визначення грошового зобов’язання закріплено в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон). Статтею 1 Закону передбачено, що грошове зобов’язання це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Частиною 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Аналогічна правова позиція, що боржник не звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України 

з яких підстав Ви ототожнюєте поняття "зобов’язання" та "обов’язок"?

[Dimon73]

з яких підстав Ви ототожнюєте поняття "зобов’язання" та "обов’язок"?

 

Я предпочитаю не особо "заморачиваться" в понятиях, которые мне выгодны и определения которых дано в решениях ВСУ по пересмотру:

Аналогічна правова позиція, що боржник не звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв’язку з ухваленням рішення суду про присудження суми боргу, відкриттям на підставі цього рішення виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» висловлена у постановах Верховного Суду України у справах №3-57гс10, № 3-125гс11, що згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність до судового рішення Верховного Суду України.

 

Почитайте решение ВСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20014581

Водночас такий висновок суду касаційної інстанції суперечить вищезазначеним положенням законодавства. Зокрема, частині 5 статті 11 ЦК України, яка прямо передбачає можливість виникнення грошового зобовязання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобовязання, негативних наслідків, установлених частиною 2 статті 625 ЦК України.

[sofi]

Я предпочитаю не особо "заморачиваться" в понятиях, которые мне выгодны и определения которых дано в решениях ВСУ по пересмотру:

 

 

Почитайте решение ВСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Revie

не поспориш, хіба що КСУ розтлумачить різницю між "зобовязанням та обовязком", та в яких випадках ВСУ впрві змінювати статті закону:

ЦКУ ст11 ч.5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

рішення ВСУ:"Водночас такий висновок суду касаційної інстанції суперечить вищезазначеним положенням законодавства. Зокрема, частині 5 статті 11 ЦК України, яка прямо передбачає можливість виникнення грошового зобовязання на підставі судового рішення"

далі буде: "обовязкове право" замість Зобовязального

 "громадське зобовязання" замість громадянського обовязку, і всі ми з 18 років вже стали військовозобовязаними.

 

Проте, застосувати 360-7ЦПК в випадку Andrey за цим рішенням ВСУ думаю неможливо, оскільки між сторонами в рішенні ВСУ існували зобовязальні відносини, а у Andrey -деліктні.

Делі́кт (від лат. delictum — проступок, правопорушення) Делікт (лат. delictum – провина, проступок) – правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин, тобто вчинення дії, що суперечить закону, яка завдає шкоди суспільству, державі або особі.

Дели́кт (из лат. delictum «проступок, правонарушение») — частный или гражданско-правовой (лат. delictum privatum) проступок, влекущий за собой возмещение вреда и ущерба, взыскиваемые по частному праву в пользу лиц потерпевших.

[ВАВАНчик]

Один мой знакомый разделил понятия "відсотки" и "проценти", а именно заметил, что они разделены в законе (в ГКУ).

[Dimon73]

Один мой знакомый разделил понятия "відсотки" и "проценти", а именно заметил, что они разделены в законе (в ГКУ).

И что это дало? Банку отказали в взыскании процентов?