Чи можливо зупинити розгляд справи на стадії апеляції

[faust6996]

Банк звернувся до суду загальної юрисдикції з метою стягнення заборгованості з фізичної особи (далі – Боржник), внаслідок чого судом було винесено рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням Боржник подав апеляційну скаргу на нього, внаслідок чого було відкрите апеляційне провадження по справі.

Окрім подачі апеляційної скарги, Боржник подав, також, і позов про визнання недійсним кредитного договору (відповідно до якого з нього стягується заборгованість).

Підкажіть будь ласка:

Чи є у Боржника можливість зупинити апеляційне провадження по справі (у відповідності зі ст. 201 ЦПК України), з огляду на те, що від результатів розгляду справи про визнання недійсним кредитного договору залежить результат справи про стягнення заборгованості  з Боржника ???

Якщо апеляційний суд прийде до висновку, що в задоволенні клопотання Боржника про зупинення апеляційного провадження слід відмовити, то на яку саме норму ЦПК України він буде при цьому посилатися ???

[Vasil]

интересный вопрос, особенно как апелляция отнесется к необходимости ждать райсуд и что будет если в райсуде будет отрицательное решение... это нужно на 100% знать решение райсуда

[logoped]

ВССУ уже разьяснял, можно!

 

                                                            У х в а л а

Іменем  України

31 липня 2013 року                                                                            м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., 

суддів: Висоцької В.С.,  Савченко В.О., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», треті особи: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування свідоцтва про придбання майна, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою представником ОСОБА_9, на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 січня 2012 року відбулися торги з реалізації належної йому  на праві власності квартири АДРЕСА_1 на виконання виконавчого напису, вчиненого 18 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого за № 1849, про звернення стягнення на вказану квартиру, яка була передана в іпотеку акціонерному товариству «Український інноваційний банк».

Указаний виконавчий напис знаходився на примусовому виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Центральний ВДВС Миколаївського МУЮ).

Зазначені торги організовано й проведено приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція». За результатами цих торгів вказану квартиру продано ОСОБА_8 за 250 732 грн. 50 коп., про що 27 січня 2012 року організатором торгів складено протокол № 11/433/11/і-433, а 06 лютого 2012 року державним виконавцем Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ - акт про реалізацію предмета іпотеки.

Вважаючи, що зазначені прилюдні торги організовані й проведені з порушенням законодавства України; він не був належним чином повідомлений про проведення таких торгів; при їх проведенні занижено початкову вартість предмету продажу; на час проведення торгів набрала законної сили ухвала  Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року про забезпечення його позову до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання виконавчого напису від 18 жовтня 2010 року № 1849 таким, що не підлягає виконанню, якою зупинено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису, позивач просив визнати прилюдні торги з реалізації належної йому квартири недійсними та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане 08 лютого 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 переможцю прилюдних торгів ОСОБА_8

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

 

Згідно з вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим, ухваленим згідно із законом на основі всебічного і повного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в суді з виконанням вимог процесуального права.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справ: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про вчинення чи не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

 

Згідно з частиною першою статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, стаття 34 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII»Про нотаріат»).

Проте судом першої інстанції залишено поза увагою те, що, оскільки відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до договорів купівлі-продажу, є обов'язковим вирішення питання про залучення до участі в справі в якості відповідача покупця нерухомого майна - ОСОБА_8

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не міг усунути порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, оскільки не наділений повноваженнями залучати до участі у справі сторін на стадії апеляційного провадження.

 

Крім того, згідно з частиною першою статті 41 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не  передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

За змістом частини дев'ятої статті 45 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги не проводяться у призначений строк внаслідок зупинення виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України «Про виконавче  провадження»; організатор прилюдних торгів проводить такі торги після поновлення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частинами першою та другою статті 14 і пунктом 1 частини першої статті 208 ЦПК України встановлено, що судові рішення, у тому числі ухвали суду, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за № 364/3657 (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5, але був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) запроваджений Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який створений з метою захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій шляхом накопичення та використання даних про заборону відчуження й арешти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб. Одними з реєстраторів цього Єдиного реєстру є державні нотаріальні контори.

Судами встановлено, що момент проведення прилюдних торгів набрала законної сили ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2011 року про забезпечення позову ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання виконавчого напису від 18 жовтня 2010 року № 1849 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з резолютивною частиною цієї ухвали судом вжито заходів забезпечення вказаного позову, зупинено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису й ухвалено копію цього судового рішення надіслати до комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП ММ БТІ) та Першої Миколаївської державної нотаріальної контори.

Проте в порушення статей 213, 214  ЦПК України суд першої інстанції не з'ясував, до яких саме установ, організацій фактично надіслана зазначена ухвала суду; не перевірив, чи була прийнята ця ухвала до виконання, чи існував на момент проведення прилюдних торгів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис стосовно забезпечення ухвалою суду вказаного позову або чи надходили до суду повідомлення про неможливість виконання цієї ухвали КП ММ БТІ й Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою та чи вживалися, в зв'язку з цим, відповідні заходи.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 201, частини першої статті 304 ЦПК України суд, у тому числі й апеляційний суд, зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

 

Як убачається з матеріалів цієї справи, 14 січня 2013 року апеляційним судом Миколаївської області ухвалено рішення в указаній справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання виконавчого напису від 18 жовтня 2010 року № 1849 таким, що не підлягає виконанню, яким зазначений позов задоволено в повному обсязі (а.с. 126, 127).

Проте апеляційний суд не перевірив, чи набрало це рішення законної сили в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку та чи не було у суду передбаченої пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК України підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі, ураховуючи те, що в справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішувалися питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі вимог, від яких залежить можливість її розгляду.

 

Отже, судами не з'ясовано всі обставини справи, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки.

 

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

 

Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то оскаржувані судові рішення на підставі частини другої статті 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом із тим, у зв'язку із зазначенням заявником у своїй касаційній скарзі клопотання стосовно розподілу судових витрат та покладення  сплати судового збору на відповідачів, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає за доцільне роз'яснити, що відповідно до частини п'ятої статті 88 ЦПК України суд касаційної інстанції змінює розподіл судових витрат, якщо цей суд, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_9, задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 26 березня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Колодійчук

 

Судді:  В.С. Висоцька М.К. Гримич  В.О. СавченкоІ.М. Фаловська

 

 

 

 

 

Копія ухвали знаходиться в ЕДРСР за адресою -  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32755669

 

 

 

 

справа № 6-21974св13

[ДВ1975]

7 hours ago, faust6996 said:

Банк звернувся до суду загальної юрисдикції з метою стягнення заборгованості з фізичної особи (далі – Боржник), внаслідок чого судом було винесено рішення про задоволення позову.

 

Не погоджуючись з рішенням Боржник подав апеляційну скаргу на нього, внаслідок чого було відкрите апеляційне провадження по справі.

 

Окрім подачі апеляційної скарги, Боржник подав, також, і позов про визнання недійсним кредитного договору (відповідно до якого з нього стягується заборгованість).

 

Підкажіть будь ласка:

 

Чи є у Боржника можливість зупинити апеляційне провадження по справі (у відповідності зі ст. 201 ЦПК України), з огляду на те, що від результатів розгляду справи про визнання недійсним кредитного договору залежить результат справи про стягнення заборгованості  з Боржника ???

 

Якщо апеляційний суд прийде до висновку, що в задоволенні клопотання Боржника про зупинення апеляційного провадження слід відмовити, то на яку саме норму ЦПК України він буде при цьому посилатися ???

 

Как показывает практика рассмотрения такого рода вопроса в суде кассационной инстанции - смотря к какой коллегии судей попадет кассационная жалоба на определение. Посмотрите через Реестр судебных решений, мнения судей ВССУ разделились: одни считают, что можно приостанавливать на стадии апелляции: 761/36872/14-ц, 643/3479/15-ц, 6-18169ск15, 6-27670ск15, 6-24084ск15, 638/18036/14-ц, 6-27484ск15, 6-46741св14 , другие нет: 6-24240св15, 6-18815ск15,6-19596ск15, 6-25441ск15, 6-11416ск15. Вам выбирать, мое мнение, в апелляции можно приостанавливать. 

[ДВ1975]

7 hours ago, faust6996 said:

Якщо апеляційний суд прийде до висновку, що в задоволенні клопотання Боржника про зупинення апеляційного провадження слід відмовити, то на яку саме норму ЦПК України він буде при цьому посилатися ???

ВОТ АРГУМЕНТАЦИЯ КАССАЦИИ: Зупиняючи провадження в справі, апеляційний суд виходив з того, що наслідки розгляду цивільних справ № 296/6451/14-ц, № 296/7939/13-ц, які перебувають у Корольовському районному суді м. Житомира та у справі      № 295/16660/14-ц, яка перебуває у провадженні Богунського районного суду м. Житомира впливають на вирішення даної справи.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитися не можна.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до положень ст. 304 ЦПК Українисправа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Таким винятком є положення ст. 303 ЦПК України, згідно з яким під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті.

Розгляд даної справи судом першої інстанції завершено і по суті заявленого первісного та зустрічних позовів ухвалено судове рішення.

Враховуючи повноваження апеляційного суду, на стадії апеляційного провадження суд перевіряє законність та обґрунтованість ухваленого в справі рішення на момент його ухвалення.

У зв'язку з цим та з урахуванням приписів ст. 201 ЦПК Українипостановлена ухвала апеляційного суду про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили рішеннями у цивільних справах                 № 296/6451/14-ц, № 296/7939/13-ц, які перебувають у Корольовському районному суді м. Житомира та у справі № 295/16660/14-ц, яка перебуває у провадженні Богунського районного суду м. Житомира є незаконною.

[faust6996]

Дуже всім вдячний за аргументовані відповіді!!!