Перевірка

faust6996 · June 1, 2017

Комунальний заклад є орендарем нежитлових приміщень (далі – Орендар). Деяку частку цих приміщень було ще у 2012 році передано у суборенду іншому комунальному закладу (далі – Суборендар). Слід зазначити, що окрім договору оренди, між Орендарем та Суборендарем було укладено ще у 2012 році договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі – Договір).

Нещодавно Орендаря перевіряла Державна аудиторська служба України (колишнє КРУ), та за наслідками перевірки, окрім іншого, було виявлено, що Орендар самостійно сплачував платежі, які були пов’язані з обслуговуванням частки приміщення, яким користувався Суборендар (наприклад прибирання місць загального користування, промивка труб, тощо). В свою чергу Суборендар не компенсував Орендарю ці витрати, оскільки це не було передбачено Договором.

Незважаючи на це, Державна аудиторська служба України на цей час вимагає від Орендаря звернутися з позовом до Суборендаря про відшкодування вищенаведених витрат, і це незважаючи, що останні не передбачені Договором, а також частково минула позовна давність (зобов’язання виникли ще з 2012 року).

Виникають наступні питання:

1) Чи має право Державна аудиторська служба України висувати відповідні вимоги до Орендаря ? (якщо я не помиляюсь, у них не має таких повноважень та більш того, останні самі мають змогу пред’явити відповідний позов).

2) Чи є правові підстави для подання Орендарем відповідного позову ? (як на мене - не має жодних та в позові буде відмовлено);

До речі, Орендар вважає, що саме Державна аудиторська служба України, шляхом направлення відповідної необґрунтованої вимоги, порушує його права, а отже з позовом слід звертатися не до Суборендаря, а саме до Державної аудиторської служби України, про визнання дій неправомірними та скасування вимоги.

Прошу шановних фахівців надати свої коментарі по даному питанню (по можливості також надати судові рішення з цього приводу)