Определение ВССУГУД об отказе ОТП банку в обращении взыскания на предмет ипотеки

[ANTIRAID]

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Луспеника Д.Д.

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (після зміни назви - публічного акціонерного товариства «ОТП Банк») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання положень кредитного договору нікчемними, а дій –неправомірними, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «ОТП Банк» на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позові зазначав, що між ним та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-D04/060/2008 від 8 жовтня 2008 року про надання останньому 255 тис. грн. на споживчі цілі і для оплати комісії банку із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування кредитом (4,99% річних + процентна ставка FIDR, порядок визначення якої передбачений у п.3 ч.1 договору) і строком повернення 6 жовтня 2023 року. Загальна сума отриманих кредитних коштів за трьома траншами склала 210 тис. грн.

Для забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 8 жовтня 2008 року, посвідчений нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори за реєстровим № 104088, відповідно до якого в іпотеку передано житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га. Крім того між банком і ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала в іпотеку житловий будинок у АДРЕСА_2

1 жовтня 2009 року на адресу позичальника було направлено повідомлення про коригування процентної ставки FIDR, внаслідок чого процентна ставка по кредиту склала 20,99% (4,99% річних + процентна ставка FIRD – 16%).

З січня 2010 року ОСОБА_3 припинив повернення кредиту та залишок заборгованості станом на 26 лютого 2010 року склав 206 272 грн. 59 коп., заборгованість по сплаті процентів склала 3 450 грн. 51 коп.; пеня, передбачена п. 4.1.1 ст. 4 ч. 2 договору, склала 1 080 грн. 96 коп.; штраф, передбачений п. 4.1.2 ст. 4 ч. 2 договору склав 125 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути із ОСОБА_3 загальну суму заборгованості 212 749 грн. 06 коп. та звернути стягнення на предмети іпотеки з наданням права позивачу продажу будь-якій особі-покупцеві, отримання коштів від продажу цих об’єктів, права на отримання витягів у БТІ, всіх необхідних документів для оформлення продажу об’єктів нерухомості.

У березні 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому посилаючись на ст.1056-1 ЦК України, просили визнати нікчемними положення п. 3 ч.1 та п. 1.4.1 ч. 2 кредитного договору у частині права банку змінювати плаваючу процентну ставку у цілому та її окремих складових шляхом збільшення; визнати недійсними дії ПАТ «ОТП Банк» щодо збільшення складової FIDR плаваючої процентної ставки з 01 жовтня 2009 року та повідомлення ПАТ «ОТП Банк» на ім’я ОСОБА_3 щодо цього збільшення.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 й ОСОБА_4 на його користь 2 291 грн. 21 коп. заборгованості за нарахованими процентами, 108 грн.79 коп. неустойки за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову ПАТ «ОТП Банк» відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 й ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2010 року апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» відхилено, а апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк» відмовлено за безпідставністю, зустрічний позов ОСОБА_3 й ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано положення п. 3 (частина 1) та п.1.4.1 (частина 2) кредитного договору від 8 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк» у частині права банка змінювати плаваючу процентну ставку та її окремих складових (фіксованого відсотка або складової FIDR) шляхом збільшення, незаконним з 9 січня 2009 року. Визнано дії ПАТ «ОТП Банк» щодо збільшення з 1 жовтня 2009 року складової FIRD плаваючої процентної ставки за вказаним вище кредитним договором незаконними.

У решті позову ОСОБА_3 й ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 01 24 вересня 2010 року відкрито касаційне провадження у справі за вищезазначеним позовом.

Ухвалою Верховного Суду України від 1 березня 2011 року дану справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду України від 24 листопада 2011 року справа передана Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно до п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У касаційній скарзі ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги банку та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір був укладений 8 жовтня 2008 року, до набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 10 січня 2009 року, який зворотної сили не має, тому положення кредитного договору не можуть бути визнані недійсними, а дії банку щодо підвищення розміру процентної ставки відповідають вимогам закону, який діяв на час укладення договору, та умовам договору, тому стягнув з ОСОБА_3 заборгованість у вигляді підвищеної ставки по відсотках.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання незаконними положення п.3 ч.1 та п.1.4.1 договору та дій щодо збільшення з 1 жовтня 2009 року складової FIDR плаваючої процентної ставки, апеляційний суд виходив з того, що ч. 2 ст. 1056-1 ЦК застосовується до тих прав і обов’язків, що вникли з моменту набрання ним чинності, тому визнав положення договору та дії банку по підвищенню процентної ставки незаконними з 1 жовтня 2009 року.

З такими висновками повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-D04/060/2008 від 8 жовтня 2008 року про надання останньому 255 тис. грн. на споживчі цілі і для оплати комісії банку із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування кредитом (4,99% річних + процентна ставка FIDR, порядок визначення якої передбачений у п. 3 ч. 1 договору) і строком повернення 06 жовтня 2023 року. Загальна сума отриманих кредитних коштів за трьома траншами склала 210 тис. грн.

Для забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 8 жовтня 2008 року, посвідчений нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори за реєстровим № 104088, відповідно до якого в іпотеку передано житловий будинок у АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1 га. Крім того між банком і ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала в іпотеку житловий будинок у АДРЕСА_2

Відповідно до п. 3 договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка обчислюється шляхом складання фіксованого відсотку у розмірі 4,99% та FIDR – процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту,що розміщені в Банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Пунктом 3 договору також передбачено, що в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) у порядку, передбаченому цим Договором (а.с.20).

08 жовтня 2009 року ОСОБА_3 отримав рекомендований лист № 42-2-6/79888 від 1 жовтня 2009 року про збільшення із 1 жовтня 2009 року відсоткової ставки за кредитним договором (а.с.70).

Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативних актів (ч. 1 ст. 58), цей закон не може застосовуватись до умов договорів, які були укладені до 10 січня 2009 року, у тому числі до договору укладеного сторонами 8 жовтня 2008 року.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 3 договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка обчислюється шляхом складання фіксованого відсотку у розмірі 4,99% та FIDR – процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту,що розміщені в Банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

За таких обставин апеляційний суд дійшов невірного висновку про неправомірність підвищення банком процентної ставки, помилково визнав недійсною цю умову договору щодо застосування плаваючої процентної ставки та безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні вимог про дострокове повернення кредиту та звернення стягнення на предмети іпотеки не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-ІУ (з наступними змінами і доповненнями) суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки заборгованість ОСОБА_3 за вищезгаданим кредитним договором є незначною порівняно із розміром кредитних коштів, суд першої інстанції вірно вважав, що підстави для задоволення вимог банку про дострокове стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмети іпотеки задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2010 року скасувати, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21610721

[у.zaporozhskiy]

Я так понял, что взыскали только текущую задолженность.

Неплохо.

Но оснований для признания п. о ФИДР недействительным, так и не нашли.

[ANTIRAID]

Тут ФИДР обжаловался не по тем основаниям.

[у.zaporozhskiy]

Тут ФИДР обжаловался не по тем основаниям.

Тоесть требования в части ФИДР изначально были безосновательными?

[shoblavobla]

Тоесть требования в части ФИДР изначально были безосновательными?

Я так понял, что безосновательными были требования по обращению взыскания на предмет ипотеки.

А удовлетворили по просрочке

?? нет?

[у.zaporozhskiy]

Я так понял, что безосновательными были требования по обращению взыскания на предмет ипотеки.

А удовлетворили по просрочке

?? нет?

Визнано положення п. 3 (частина 1) та п.1.4.1 (частина 2) кредитного договору від 8 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк» у частині права банка змінювати плаваючу процентну ставку та її окремих складових (фіксованого відсотка або складової FIDR) шляхом збільшення, незаконним з 9 січня 2009 року. Визнано дії ПАТ «ОТП Банк» щодо збільшення з 1 жовтня 2009 року складової FIRD плаваючої процентної ставки за вказаним вище кредитним договором незаконними.

Просили признать незаконным повышение процентной ставки по пункту договора о ФИДР.

ВСУГУД сказали, что это неправильно.

Удовлетворили взыскание только текущей задолженности, а в части взыскания не предмет ипотеки признали требования без основательными.

[saddam]

Думаю , стоило пробовать отбить поручителей с майном по 559 ЦК (ФИДР - есть фактическое повышение обязательств без допсоглашений с поручителями), сам буду пробовать таким образом , если таки проиграю кассацию по детям ...